Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/2609/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2022. Зареєстровано: 15.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2022.
Дата набрання законної сили: 01.02.2022
Номер судового провадження: А/857/20393/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 260/2609/21 пров. № А/857/20393/21
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		 
		головуючого судді: Гудима Л.Я.,
		суддів: Довгополова О.М., Гуляка В.В.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, головуючий суддя  Плеханова З.Б., ухвалене у м. Ужгород, у справі за адміністративним позовом Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області до Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради, третя особа - Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА, про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В червні 2021 року позивач  Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області звернулася в суд з позовом до ВК Чинадіївської СР, третя особа - Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради Закарпатської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Палац графів Шенборнів та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; зобов`язати Виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Палац графів Шенборнів та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що на Виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради покладається обов`язок виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Палац графів Шенборнів та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення Палацу графів Шенборнів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Однак , Виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради з пропозицією про занесення об`єкта культурної спадщини Палац графів Шенборнів, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України до консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту культури Закарпатської ОДА, як до органу охорони культурної спадщини вищого рівня, не звертався. Оскільки бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області відповідно до частини 3 ї статті 23 Закону України Про прокуратуру та статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
		Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради Закарпатської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Палац графів Шенборнів та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; зобов`язано Виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення  «Палац графів Шенборнів» та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. 
		Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ВК Чинадіївської СР оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. 
		Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Палац графів Шенборнів віднесений до пам`ятки архітектури національного значення, то у відповідності до норм чинного законодавства його занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України здійснюється за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері культурної спадщини.
		На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Мукачівською окружною прокуратурою в ході здійснення представницьких повноважень вивчено стан дотримання охорони культурної спадщини на території Чинадіївської ОТГ Закарпатської області.
		За результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено факт протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради, що полягає у не виготовленні облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Палац графів Шенборнів (охороннии номер №1128-Н) та неподанні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозиції про занесення вказаного об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Встановлено, що 19.04.2006 року укладено охоронний договір №57 від 19.04.2006 року між управлінням культури Закарпатської обласної державної адміністрації та ЗАТ Укрпрофоздоровниця, на строк з 14.03.2006 року по 14.03.2055 року щодо охорони Палацу графів Шенборнів. Відповідно до вищенаведеного договору, фактичним користувачем взято на себе зобов`язання щодо охорони пам`ятки архітектури національного значення.
		Відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР №442 від 06 09.1979 року Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави затверджено список пам`яток архітектури УРСР, до якого, зокрема, включено Палац графів Шенборнів (охоронний номер №1128-Н). 
		З Державного реєстру нерухомих пам`яток України вбачається, що Палац графів Шенборнів, як об`єкт культурної спадщини, до такого не внесений.
		Згідно листа відділу освіти, молоді та спорту, у справах дітей та культури Чинадіївської селищної ради №01-16/40 від 05.05.2021 року видно, що Виконавчий комітет Чинадіївської селищної ради з пропозицією про занесення об`єкта культурної спадщини Палац графів Шенборнів, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України до консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту культури Закарпатської ОДА, як до органу охорони культурної спадщини вищого рівня, не звертався. 
		Згідно листа вказаного вище листа відділу освіти, молоді та спорту, у справах дітей та культури Чинадіївської селищної ради №01-16/40 від 05.05.2021 року видно, що паспортизація об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Чинадіївської ОТГ, в тому числі й Палацу графів Шенборнів, не здійснювалась.
		Дана обставина також підтверджується листом Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА від 06.05.2021 року №01-12/575.
		Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання Чинадіївською селищною радою виконавчого комітету обов`язку щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини національного значення - Палац графів Шенборнів та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України свідчить про бездіяльність відповідача.
		Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).
		За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:
		- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
		- пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
		- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини;
		Згідно із статтею 3 Закону №1805-III , державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать зокрема :виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
		Відповідно до частини 2 статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: :2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини;3) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини;5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення;6) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення;
		Частиною 2 статті 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить:1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території;2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України;3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць;
		Також, Законом України Про Перелік пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, Палац графів Шенборнів (охоронний номер №1128-Н) включені до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
		Зі змісту Закону видно, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		Колегія суддів також зазначає, що у відповідності до ст. 4 Закону №1805-III до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, занесенняоб`єктів культурної спадщини національного значеннядо Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення.
		При цьому, ст. 5 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема, подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення
		За змістом ст. 13 Закону Закону №1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.Порядок визначення категорій пам`ятоквстановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Таким чином, при встановленні суб`єкта подання пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України визначальним є значення такої пам`ятки.
		Матеріалами справи підтверджується, що Палац графів Шенборнів віднесений до пам`ятки архітектури національного значення, відтак у відповідності до вимог Закону №1805-III на відповідача не покладається обов`язок щодо подання пропозицій про занесення Палацу графів Шенборнів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відтак такі задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
		З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
		Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради задовольнити, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №260/2609/21 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов   В. В. Гуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...