Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1216/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2022. Зареєстровано: 15.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2022.
Дата набрання законної сили: 20.01.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"20" січня 2022 р.           Справа№ 911/1216/21
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Кравчука Г.А.
		суддів:            Козир Т.П. 
		          Коробенка Г.П. 
		 
		при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
		за участю представників сторін:
		від позивача: Пясецький Д.В., адвокат, довіреність №14-15 від 15.01.2021;
		від відповідача: не з`явився;
		розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль", м. Біла Церква, Київська обл.
		на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 (повний текст складено 23.09.2021)
		у справі №        911/1216/21 (суддя Антонова В.М.)
		за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
		до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль", м. Біла Церква, Київська обл.
		про стягнення 316  521  251,26 грн,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст і підстави позовних вимог.
		У квітні 2021 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі - ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", відповідач) про стягнення 316  521  251,26 грн, з яких 283  472  681,73 грн - основного боргу, 8  223  076,39 грн - пені, 8  316  639,71 грн - 3% річних, 16  508  853,43 грн - інфляційних втрат.
		В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов`язать, відповідно до Договору №5184/1920-ЕЕ-17 від 27.09.2019 про постачання природного газу.
		Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
		Рішенням Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №  911/1216/21 позов АТ "НАК "Нафтогаз України" до ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" про стягнення 316  521  251,26 грн задоволено частково.
		Присуджено до стягнення з ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 283  472  681,73 грн - основного боргу, 4  111  538,20 - пені, 8  316  639,71 грн - 3% річних, 16  508  853,43 грн - інфляційних втрат та 146  424,29 грн судового збору.
		В іншій частині позову відмовлено.
		Судове рішення прийнято із посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України та умови договору №5184/1920-ЕЕ-17 від 27.09.2019 постачання природного газу, укладеного між сторонами. Суд першої інстанції встановив, що зобов`язання з оплати природного газу було виконано відповідачем з порушенням встановлених договором строків оплати, та перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. 
		Разом з цим місцевий господарський суд, враховуючи специфіку діяльності відповідача, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, статус позивача, який має стратегічне значення для країни, статус відповідача, який має стратегічне значення для регіону, його незадовільні фінансові результати у спірний період, беручи до уваги, що, окрім пені, позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно коштів відповідачем, а також те, що сплата пені у повному обсязі у даному випадку зачіпає майнові інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема, щодо можливості постачання теплової енергії населенню, з метою виконання судового рішення, дійшов висновку про зменшення пені на 50  %. 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" 23.10.2021 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №    911/1216/21 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що місцевий господарський суд не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
		В апеляційній скарзі ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" вказує, що несвоєчасний розрахунок за спожитий природний газ викликано рядом об`єктивних обставин, що не залежали від волі ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", а тому вважає, що позовні вимоги АТ "НАК "Нафтогаз України" не можуть бути задоволені. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано того, що порушення ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" не потягло за собою значні збитки для АТ "НАК "Нафтогаз України", а також не досліджено того, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі. На думку скаржника, суд першої інстанції мав скористатись правом, наданим ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, та зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій.
		Крім того, відповідач зазначає, що ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" не могло впливати на порядок та своєчасність оплати послуг, оскільки такі розрахунки здійснювались відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 217 від 18.06.2014 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки".
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
		Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному судді-доповідачу (складу суду) від 26.10.2021 апеляційну скаргу ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №  911/1216/21 передано раніше визначеному автоматизованою системою складу суду: головуючий суддя ? Кравчук  Г.А. (суддя-доповідач), судді: Козир Т.П., Коробенко Г.П.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі № 911/1216/21 залишено без руху. Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2021 скаржник отримав 09.11.2021.
		На виконання вимог ухвали суду, 15.11.2021 (до суду надійшло 17.11.2021) скаржник усунув недоліки апеляційної скарги та надав суду докази сплати судового збору в розмірі 1  191  750,00 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 поновлено ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №  911/1216/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №  911/1216/21, справу №  911/1216/21 призначено до розгляду на 20 січня 2022 року о 15 год. 00 хв.
		Явка представників сторін.
		20.01.2022 у судове засідання з`явився представник позивача, проти вимог апеляційної скарги відповідача заперечував, просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги, оскаржуване у даній справі рішення місцевого господарського суду просив залишити без змін.
		Представник відповідача у судове засідання 20.01.2022 не з`явився, про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції не надійшло.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.
		За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
		Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника відповідача.
		Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
		Як убачається із матеріалів справи, 27.09.2021 між АТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (споживач) укладено договір № 5184/1920-ЕЕ-17 постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
		Як передбачено п. 1.2 Договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової електричної енергії.
		Пунктом 1.3 Договору визначено, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений АТ "НАК "Нафтогаз України" на митну територію України.
		Постачальник передає споживачу у жовтні 2019 - квітні 2020 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 61885,0 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (далі - розрахункові періоди) (тис. куб. м): жовтень 2019 року - 9134; листопад 2019 року - 7833; грудень 2019 року - 8379; січень 2020 року - 9946; лютий 2020 року - 9267; березень 2020 року - 8110; квітень 2020 року - 9216 (п. 2.1 Договору).
		Згідно з п. 3.8 Договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу. В акті приймання-передачі природного газу ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в Прейскуранті на відповідний період, також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи.
		У відповідності до п. 4.2 Договору, ціна за 1000 куб. м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту.
		Загальна вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п. 4.4 Договору).
		Пунктом 5.1 Договору сторонами погоджено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
		Пунктом 7.2 Договору сторонами погоджено, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 17,8% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
		Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2020 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).
		Додатковими угодами №№1, 2, 3,4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 10/2 від 31.10.2019, 31.10.2019, 12.11.2019, 29.11.2019, 09.12.2019, 28.12.2019, 28.01.2020, 24.02.2021, 23.03.2021, 23.04.2021, 23.04.2021 відповідно сторони змінювали умови договору, зокрема, в частині порядку та умов передачі природного газу.
		Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив протягом жовтня-грудня 2019, січня-квітня 2020 року, а відповідач прийняв природний газ, доказом чого є акти приймання - передачі природного газу від 31.10.2019 на суму 14608642,63 грн, 31.10.2019 на суму 40320622,31грн, 30.11.2019 на суму 56825794,70 грн, 31.12.2019 на суму 37881250,66 грн, 31.01.2020 на суму 39585402,96 грн, 29.02.2020 на суму 37290151,72 грн, 31.03.2020 на суму 46465563,70 грн, 30.04.2020 на суму 10495253,02 грн.
		Вказані акти приймання-передачі природного газу підписані представниками позивача та відповідача, а також скріплені їх печатками.
		Як зазначає позивач, відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати вартості використаного природного газу, сума боргу становить 283472681,73 грн.
		Отже, спір у даній справі стосується стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу та застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а також чинним законодавством за порушення зобов`язання.    
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
		Так, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), він є обов`язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи не надано.
		Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
		До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
		Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України  зобов`язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов`язань міститься у  ст. 193 ГК України.
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
		Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" до обов`язків споживачів природного газу віднесено забезпечення своєчасної та повної оплати вартості природного газу згідно з умовами договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч. 3 ст. 13 цього Закону).
		Апелянт, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" не могло впливати на порядок та своєчасність оплати послуг, оскільки такі розрахунки здійснювались відповідно до постанови Кабінету Міністрів №217 від 18.06.2014, а повнота та своєчасність оплати за Договором безпосередньо залежить від рівня оплати природного газу споживачами. 
		Однак колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що положення Постанови КМУ №217 не обмежують відповідача у можливості виконати свої обов`язки з оплати отриманого газу за договором шляхом здійснення розрахунків у інший спосіб, ніж з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, та не ставлять повноту та своєчасність виконання відповідачем договірних обов`язків з оплати отриманого газу в залежність від оплати газу споживачами.
		Крім того, апеляційний господарський суд враховує, що відповідач не спростовує наявності у нього заборгованості перед АТ "НАК "Нафтогаз України" за спірним договором, та не оспорює суму, заявлену до стягнення. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що через перебування позивача у скрутному фінансовому становищі, суд першої інстанції мав відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
		Проте, такі твердження апеляційний господарський суд вважає помилковими, оскільки зазначені обставини не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а зменшення розміру штрафних санкцій є правом, а не обов`язком суду. При цьому колегія суддів звертає увагу, що чинне законодавство не передбачає можливості звільнення сторони від наслідків прострочення виконання зобов`язання судом.
		Як вірно встановлено місцевим господарським судом і підтверджується матеріалами даної справи, згідно Актів приймання-передачі природного газу від від 31.10.2019 на суму 14 608 642,63 грн, 31.10.2019 на суму 40 320 622,31 грн, 30.11.2019 на суму 56 825 794,70 грн, 31.12.2019 на суму 37 881 250,66 грн, 31.01.2020 на суму 39 585 402,96 грн, 29.02.2020 на суму 37 290 151,72 грн, 31.03.2020 на суму 46 465 563,70 грн, 30.04.2020 на суму 10 495 253,02 грн позивач поставив відповідачу природний газ всього на загальну суму 283  472  681,73 грн. Відповідач обов`язок з оплати поставлено природного газу відповідно до Договору не виконав, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на суму 283  472  681,73 грн. Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 283  472  681,73 грн.
		Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 8  316  639,71 грн - 3% річних та 16  508  853,43 грн - інфляційних втрат, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За положеннями зазначеної норми наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.
		Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції,  колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що здійснені позивачем розрахунки є арифметично вірними, у зв`язку з чим вимоги у відповідній частині підлягали задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
		Щодо вимог про стягнення пені колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
		В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
		Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		В силу чч. 2, 3 вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Як визначено ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Пунктом 7.2 Договору сторонами погоджено, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього Договору він зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 17,8% річних (14.2 % з 01.01.2020 ДУ № 7), але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені,  колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що він є арифметично вірним, відповідає положенням ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та здійснений у межах строку, встановленого ч.6 ст.232 ГК України.
		Щодо посилань апелянта на Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
		29.08.2021 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" №1639-ІХ від 14.07.2021р (далі - Закон), яким внесено зміни до Закону №1730-VІІІ та до його назви.
		Як передбачено статтею 2 Закону, дія відповідного Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
		Для участі у процедурі врегулювання заборгованості суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ч. 1 ст. 3 Закону).
		Частиною 2 статті Закону визначено перелік документів, які додаються        до заяви, яку подають для включення до Реєстру суб`єкти ринку природного газу до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Відповідно до ст. 6 Закону, на реструктуризовану згідно з цим Законом заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість за договорами купівлі-продажу газу та договорами на транспортування, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури погашення заборгованості та не сплачені станом на розрахункову дату, підлягають списанню: з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 31 грудня 2020 року або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону; за умови повного виконання підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
		Станом на момент розгляду справи відсутні підстави для застосування положень відповідного Закону до спірних правовідносин, позаяк відповідачем не вчинено юридично значимих дій, які б свідчили про намір реалізувати права відповідача, визначені законом.
		Відповідач, заперечуючи проти позову, зокрема, просив суд відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення 8223076,39 пені, посилаючись на скрутний фінансовий стан та значну заборгованість бюджету, що позбавила відповідача можливості виконати зобов`язання у строк, передбачений Договором.
		Крім того, відповідач просив про зменшення штрафних санкцій, обґрунтовуючи наявністю заборгованості споживачів перед відповідачем, збитковістю тарифоутворення теплопостачальних підприємств, критичною фінансовою ситуацією та відсутністю вини у несвоєчасності проведення розрахунків, а також відсутності джерел для погашення нарахованих штрафних санкцій.
		При цьому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру присудженої до стягнення пені до 4  111  538,20 грн з огляду на таке.
		Згідно ч.1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
		Відповідно до чч.2, 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		Судом враховано, що у даному випадку суд не звільняє відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання з оплати, а лише зменшує розмір пені, нарахованої у зв`язку з порушенням зобов`язань.
		Зменшуючи розмір пені, суд враховує те, що відповідач має нестійкий фінансовий стан.
		Відповідне підтверджується балансами (звітами про фінансовий стан) та звітами про фінансові результати комунального підприємства за період з 2018-2020 року, копії яких наявні в матеріалах справи.
		Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновокм місцевого суду, що на даний час фінансове положення в країні є нестійким, яке, зокрема, пов`язано з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), що в свою чергу негативно впливає на рівень дохідності всіх підприємств.
		Отже, враховуючи специфіку діяльності відповідача, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, статус позивача, який має стратегічне значення для країни, статус відповідача, який має стратегічне значення для регіону, його незадовільні фінансові результати у спірний період, беручи до уваги, що, окрім пені, позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно коштів відповідачем, а також те, що сплата пені у повному обсязі у даному випадку зачіпає майнові інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема, щодо можливості постачання теплової енергії населенню, з метою виконання судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновокм місцевого господарського суду щодо зменшення на 50% пені. 
		З огляду на встановлені обставини, апеляційна скарга ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" задоволенню не підлягає, скаржником не доведено неправильного застосування судом першої інстанції норми матеріального права та допущення порушень норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваного рішення.  
		Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
		З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
		Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
		Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За результатами перегляду даної справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
		Судові витрати.
		У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги, витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль".
		Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/1216/21 залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2021 у справі №911/1216/21 залишити без змін.
		3. Матеріали справи №911/1216/21 повернути до місцевого господарського суду.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
		 
		У зв`язку з відпусткою головуючого судді (судді доповідача) Кравчука    Г.А. з 25.01.2022 по 27.01.2022, та у зв`язку з тимчасою непрацездатністю головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А. з 28.01.2022 по 10.02.2022 повний текст постанови складено 14.02.2022. 
		 
		Головуючий суддя                                                            Г.А. Кравчук 
		 
		Судді                                                                                Т.П. Козир
		 
		                                                                                Г.П. Коробенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...