Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/7805/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2022. Зареєстровано: 15.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2022.
Дата набрання законної сили: 14.02.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 120/7805/21-а 
		Головуючий у 1-й інстанції: Альчук Максим Петрович 
		Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю. 
		 
		14 лютого 2022 року
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Сторчака В. Ю. 
		суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати рішення 9 сесії 8 скликання Лука-Мелешківської СР від 16.04.2021 № 358 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва площею 0,1 га, яка розташована на території Лука-Мелешківської ОТГ, на південно-східній околиці с. Майдан-Чапельський (в межах ділянки з кадастровим номером 0520684900:03:001:0678), за рахунок земель комунальної власності;
		- зобов`язати Лука-Мелешківську сільську раду Вінницького району Вінницької області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва площею 0,1 га, яка розташована на території Лука-Мелешківської ОТГ, на південно-східній околиці с. Майдан-Чапельський (в межах ділянки з кадастровим номером 0520684900:03:001:0678), за рахунок земель комунальної власності.
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмолено.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарг апелянт зазначає, що включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які виставляються на продажу на аукціоні або права на які виставляються для такого продажу, саме по собі не є підставою для обмеження права позивача на отримання відповідного дозволу, оскільки не свідчить про те, що конкретно визначена земельна ділянка дійсно виставлена на торги.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
		Відповідачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати, виходячи з наступного.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва площею 0,1 га, яка розташована на території Лука-Мелешківської ОТГ, на південно-східній околиці с. Майдан-Чапельський (в межах ділянки з кадастровим номером 0520684900:03:001:0678), за рахунок земель комунальної власності.
		За наслідком розгляду вказаного клопотання рішенням 9 сесії 8 скликання Лука-Мелешківської СР від 16.04.2021 № 358 позивачеві відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, у зв`язку із тим, що вказана у викопіюванні земельна ділянка внесена до переліку земельних ділянок, право на які виставляється на земельні торги (аукціон).
		На переконання позивача, відповідач протиправно відмовив у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що і стало підставою для звернення з цим адміністративним позовом до суду.
		Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення Лука-Мелешківської СР від 16.04.2021 № 255 розповсюджується на бажану земельну ділянку, щодо якої позивачем подано клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, тому відповідно до ч. 3 ст. 136 ЗК України це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
		На думку суду, відповідач, здійснюючи функції розпорядника землями комунальної власності, з огляду на відсутність обмежень та заборон, установлених ч. 3 та 4 ст. 134, ч. 1 та 2 ст. 136 ЗК України, правомірно розпорядився спірною земельною ділянкою, відібравши її для продажу права на неї на земельних торгах та включивши її до відповідного переліку.
		Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		За приписами ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
		Порядок набуття права на землю визначається главою 19 Розділу IV ЗК України.
		Так, згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
		Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
		Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).
		Аналіз норм ч.ч. 6-7 ст. 118 ЗК України дає підстави для висновку, що з метою реалізації права на отримання земельної ділянки, зацікавлена особа повинна звернутися із клопотанням до компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування (у відповідності до повноважень, якими вони наділені статтею 122 ЗК України із урахуванням правового режиму (форми власності) бажаної земельної ділянки. Наведене законодавче регулювання обумовлено розмежуванням компетенції між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної форми власності.
		Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.02.2020 у справі за № 723/1964/14-а, від 15.04.2020 у справі за № 638/15764/17, від 15.04.2020 у справі за № 638/15764/17, від 22.04.2020 у справі за № 818/1707/16 та від 14.05.2020 у справі за №360/536/17-а.
		При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
		Як встановлено судом, підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стало те, що вказана у викопіюванні земельна ділянка внесена до переліку земельних ділянок, право на які виставляється на земельні торги (аукціон).
		Так, процедура продажу земельних ділянок державної та комунальної власності та прав на них на земельних торгах передбачена главою 21 Земельного кодексу України Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (статті 134-139).
		Згідно вказаних норм можна виділити наступні етапи земельних торгів:
		- добір земельних ділянок для продажу;
		- підготовка лотів до земельних торгів;
		- проведення торгів та встановлення їх результатів;
		- оприлюднення інформації про проведені торги.
		Згідно із положеннями частини 4 статті 136 ЗК України, проведення земельних торгів щодо земельних ділянок або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються:
		а) виготовлення, погодження та затвердження у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою у випадках, визначених цим Кодексом;
		б) стартова ціна лота;
		в) строк, інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування нею на земельних торгах, обмеження у використанні земельної ділянки;
		г) відомості про особу, уповноважену організатором земельних торгів на укладення (підписання) договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги;
		ґ) проект договору купівлі-продажу, оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки.
		Відповідно до частини 5 статті 136 ЗК України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.
		Із аналізу вказаних норм слідує, що заборона відчужувати та надавати у користування земельні ділянки розпочинає свою дію не з моменту включення ділянки до переліку земельних ділянок, а саме з моменту, коли конкретна земельна ділянка або права на неї вже виставлені на земельні торги.
		Таким чином, із наведеного слідує висновок, що сам лише факт прийняття рішення про включення земельної ділянки в перелік земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги, не є самостійною підставою для заборони їх відчужувати та надавати у користування.
		Більше того, колегія суддів звертає увагу на наступне.
		Земельна ділянка з кадастровим номером 0520684900:03:001:0678 дійсно включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах відповідно до рішення Лука-Мелешківської сільської ради № 255 від 16.04.2021 року.
		Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Згідно із положеннями ч. 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
		Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
		Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
		В даному ж випадку, приймаючи рішення №358 від 16.04.2021 про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою, відповідач виходив із того, що бажана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах.
		Однак, судом першої інстанції не було досліджено та взято до уваги, що рішення про включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах, №255 від 16.04.2021 року, та рішення № 255 від 16.04.2021 року, яким відмовлено позивачу в наданні відповідного дозволу з підстав включення земельної ділянки до Переліку, прийняті Лука-Мелешківською сільською радою в один день та в межах однієї сесії, чим порушено вимоги ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
		Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції взагалі не було досліджено ту обставину, коли саме рішення Лука-Мелешківської сільської ради № 255 від 16.04.2021 року було оприлюднене, і взагалі чи набуло воно чинності. Зазначені обставини залишились поза увагою суду, що свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
		Враховуючи наведені вище обставини та норми закону, колегія суддів приходить до висновку, що рішення 9 сесії 8 скликання Лука-Мелешківської СР від 16.04.2021 № 358 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва площею 0,1 га, яка розташована на території Лука-Мелешківської ОТГ, на південно-східній околиці с. Майдан-Чапельський (в межах ділянки з кадастровим номером 0520684900:03:001:0678), за рахунок земель комунальної власності, є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
		Що стосується вимоги позивача зобов`язати Лука-Мелешківську сільську раду Вінницького району Вінницької області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва площею 0,1 га, яка розташована на території Лука-Мелешківської ОТГ, на південно-східній околиці с. Майдан-Чапельський (в межах ділянки з кадастровим номером 0520684900:03:001:0678), за рахунок земель комунальної власності, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Спосіб відновлення порушеного права позивачів має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
		Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
		Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.
		Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
		Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
		Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.
		Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2019 року у справі № 2040/6320/18.
		Частиною 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		У даному випадку колегія суддів вважає, що позивач обрав належний спосіб захисту своїх порушених прав, а саме зобов`язання відповідача надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. У зв`язку з чим позовні вимоги зобов`язального характеру теж підлягають задоволенню.
		Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.
		Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року скасувати.
		Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення 9 сесії 8 скликання Лука-Мелешківської СР від 16.04.2021 № 358 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва площею 0,1 га, яка розташована на території Лука-Мелешківської ОТГ, на південно-східній околиці с. Майдан-Чапельський (в межах ділянки з кадастровим номером 0520684900:03:001:0678), за рахунок земель комунальної власності;
		- зобов`язати Лука-Мелешківську сільську раду Вінницького району Вінницької області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва площею 0,1 га, яка розташована на території Лука-Мелешківської ОТГ, на південно-східній околиці с. Майдан-Чапельський (в межах ділянки з кадастровим номером 0520684900:03:001:0678), за рахунок земель комунальної власності.
		Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		 
		Головуючий  Сторчак В. Ю.    Судді    Граб Л.С.   Полотнянко Ю.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...