Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/3478/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування.
Надіслано судом: 09.02.2022. Зареєстровано: 16.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2022.
Дата набрання законної сили: 01.03.2022
Номер судового провадження: 35/186/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 35/186/21
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02.02.2022 Справа № 908/3478/21
		м.Запоріжжя Запорізької області 
		 
		Господарський суд Запорізької області у складі судді Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТ ЛОГІСТИК» (вул. Чорновола В`ячеслава, б. 15, приміщ. 131, м. Бровари, Київська обл., 07400, ідентифікаційний код юридичної особи 43480186) 
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ВАТТ» (пр. Соборний, б. 17, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код юридичної особи 41773104)
		про стягнення коштів
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛТ ЛОГІСТИК» з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ВАТТ», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 5000,00 грн, пеню у розмірі 329,59 грн, 3% річних у розмірі 143,81 грн, інфляційні збитки у розмірі 473,50 грн. 
		01.12.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3478/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
		Ухвалою суду від 03.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3478/21, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №28042020-1 від 28.04.2020 відповідач не повернув позивачеві підписаний акт надання послуг та не оплатив надані послуги на суму 5000,00 грн. За порушення строку оплати наданих послуг позивачем нараховано пеню у сумі 329,59 грн, 3% річних у розмірі 143,81 грн та інфляційні збитки у розмірі 473,50 грн. 
		Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування заперечень посилається на те, що при розвантажені товару, який перевозився за умовами договору №28042020-1 від 28.04.2020 було виявлено, що при транспортуванні було пошкоджено 2 шт. КТП(М)-100-400кВАЛ0(6)/0,4 (видаткова накладна № ТД-59 від 16.07.2020), у зв`язку з чим одержувач вантажу відмовився від отримання обладнання, оскільки його з такими ушкодженнями заборонено використовувати для прийому і розподілу електричної енергії. Вказана інформація відразу була передана відповідачеві. За допомогою мобільного зв`язку ця ж інформація була оперативно передана і представнику ТОВ «АЛТ Логістик» Педорич О.Н. Відмітка про пошкодження зроблена і в ТТН. Водій ТОВ «АЛТ Логістик» Лютий Ю.В., який здійснював перевезення, відмовився від складання та підписання Акту про виявлені розбіжності та залишив місце розвантаження.
		Таким чином, позивач порушив умови укладеного між ТОВ «Торговий Дім Ватт» та ТОВ «АЛТ ЛОГІСТІК» договору, не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, не забезпечив цілісність вантажу, спричинив ТОВ «Торговий Дім Ватт» збитки. Наслідком вказаного стала відмова вантажоодержувача від поставленого товару.
		Враховуючи зазначене, ТОВ «Торговий Дім Ватт» вирішив скористуватися умовою п.4.2.1. договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №28042020-1 та компенсувати пошкоджений позивачем вантаж за рахунок вартості послуг виконавця.
		Крім того, відповідач просить застосувати строк позовної давності, посилаючись на приписи п. 6 ч. 2 ст. 258 ЦКУ. В обґрунтування заяви зазначає, що Акт надання послуг № 326 від 17.07.2020, рахунок на оплату № 326 від 17.07.2020 та інші документи було отримано 11.10.2020. Мотивовану відмову від підписання вказаного акту надано позивачу 12.10.2020. Позовна заява датована 24.11.2021, подана до суду 26.11.2021.
		Таким чином, Позивачем порушено строки позовної давності за позовними вимогами в даній справі, що є підставою для відмови у позові.
		Що стягнення з відповідача витрат на правову допомогу зазначає, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. є неспівмірними із ціною позову в 5 946,9 грн. Справа є типовою та не є складною, адже стягнення коштів провадиться за одну надану послугу, кількість долучених додатків, які стосуються спірного перевезення складається з 6 документів, тобто вивчення вказаних документів не потребувало витрачення адвокатом на це багато часу, позов є невеликим за об`ємом та містить здебільшого посилання на норми чинного законодавства та цитування договору, що не вимагає значного обсягу юридичної і технічної роботи.
		За викладених обставин відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
		У відповіді на відзив позивача зазначив, що п. 4.2.1 договору допускає компенсацію збитків шляхом утримання суми з вартості послуг лише у випадку часткової втрати вантажу. Відповідач же у відзиві не повідомляє, що вантаж був втрачений, не надає доказів цього, а наводить свої міркування щодо вини позивача у пошкодженні вантажу. За таких обставин, підстави для застосування умов п. 4.2.1 договору у Відповідача були відсутні. Наведене є єдиною підставою, якою Відповідач обґрунтовує не здійснення оплати за договором.
		Крім того, позивач зазначає, що відповідач у відзиві вказує, що начебто листом 12.10.2020 направив позивачу вмотивовану відмову від підписання акту надання послуг, який отримав від Відповідача у жовтні 2020 року. Позивач заперечує, що надсилав відповідачу акт надання послуг та інші первинні документи у жовтні 2020 року, а також що відповідач надавав позивачу таку відмову. Відповідач не надає жодних доказів надсилання Позивачем Відповідачу вказаного акту та інших первинних документів у жовтні 2020 року, так само як і доказів надсилання відповідачем позивачу відмови від підписання цього акту (опис вкладення, накладна, фіскальний чек Укрпошти).
		Щодо застосування строку позовної давності позивач зазначає, що у відзиві відповідач висловлює думку, що початок перебігу позовної давності повинен був обчислюватись з моменту перевезення. Проте, враховуючи положення ч. 1 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності розпочався з моменту спливу строку оплати (виникнення заборгованості). Як зазначалось у позові строк оплати послуг сплив 09.12.2020. Таким чином, строк позовної давності спливав 09.12.2021. Позов було пред`явлено Позивачем 26.11.2021, тобто до спливу позовної давності.
		Щодо стягнення витрат на правову допомогу позивач зазначає, що наводячи міркування, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, ціною позову, часом, необхідним для надання професійної допомоги, відповідач не зазначає, який би розмір відповідних витрат був співмірним та на яку саме суму суду слід зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
		Не погоджуючись із розміром витрат, Відповідач не наводить аналізу цін на ринку послуг професійної правничої допомоги, не надає доказів своїм доводам.
		У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Отже, 02.01.2022 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
		Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
		Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
		Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення  02.02.2022.
		Розглянувши матеріали справи, суд 
		УСТАНОВИВ:
		 
		28.01.2020 між ТОВ «АЛТ ЛОГІСТИК» - експедитор, виконавець та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВАТТ» - замовник укладено договір №28042020-1 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, за умовами п. 1.2. якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок замовника здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортних, транзитних, збірних та інших вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України, краї СНД та інших держав.
		Пунктом 5.1. договору визначено, що платежі та взаємні розрахунки за виконання доручення замовника виконуються відповідно до виставленого рахунку. Рахунок вважається врученим замовникові з дати його виставлення. Сторони погодили, будь-які документи що мають відношення до цього договору, передані за допомогою факсимільного або електронного зв`язку мають силу оригіналу, до моменту отримання Замовником всіх документів.
		Відповідно до п. 5.2. договору, розрахунки за договором здійснюються сторонами у безготівковій формі з урахуванням ПДВ та в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів з рахунку замовника на рахунок виконавця, протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту отримання та підписання акта виконаних робіт, рахунку-фактурн, ТТН/СМR з відміткою одержувача вантажу про його отримання та податкової накладної й копії квитанцій за додаткові витрати виконавця, якщо у транспортному замовленні (заявці) не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення, при цьому, всі банківські витрати та комісії у зв`язку з таким перерахуванням сплачуються Замовником.
		Згідно п. 4.3.7 договору після завершення кожного перевезення виконавець складає, підписує та передає замовнику акт виконаних робіт, а замовник, в свою чергу, повинен підписати вищезгаданий акт або надати письмову вмотивовану відмову стосовно підписання такого акту в строк не пізніше п`яти робочих днів з моменту отримання акту від виконавця. Ненадання підписаного акту виконаних робіт в термін 5 робочих днів без вмотивованої відмови вважається таким, що є підписаним.
		В п. 5.5. договору сторони узгодили, що у випадку ненадання обґрунтованої відмови від підписання Актів протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх отримання, послуги вважаються прийнятими замовником у відповідності до умов цього Договору та підлягають оплаті.
		Як свідчить товарно-транспортна накладна №ТД-60 від 16.07.2020 позивачем було здійснено перевезення вантажу. ТТН підписана сторонами без зауважень.
		Виконавцем 25.11.2020 було направлено замовнику Акт надання послуг № 326 від 17.07.2020, Рахунок на оплату № 326 від 17.07.2020, ТТН, Податкову накладну № 175 від 17.07.2020.
		Вищевказані документи було отримано замовником 30.11.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
		Відповідач в порушення умов договору підписаний акт надання послуг на адресу позивача не повернув.
		Відповідно до умов п. 5.2. договору строк оплати наданих послуг сплив 09.12.2020.
		Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати наданих послуг у сумі 5000,00 грн стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.
		Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. 
		Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
		У відповідності до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
		Згідно ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
		Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
		Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.
		Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі. При цьому, відповідачем доказів оплати наданих послуг не надано.
		За викладених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5000,00 грн підлягає задоволенню. 
		При цьому, судом не приймаються посилання відповідача на те, що листом вих. №121020 від 12.10.2020 позивачеві було надано вмотивовану відмову від підписання акту надання послуг №326 від 17.07.2020. 
		Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідачем не надано жодних доказів надсилання на адресу ТОВ «АЛТ ЛОГІСТИК» вищезазначеного зазначеного листа.
		Крім того, судом не приймаються також заперечення відповідача щодо зарахування вартості наданих послуг в рахунок компенсації пошкодженого товару, який перевозився за умовами договору №28042020-1 від 28.01.2020.
		Відповідно до .п.4.2.1. Договору виконавець несе відповідальність за збитки що виникли внаслідок пошкодження, нестачі, втрати вантажу або через невиконання чи неналежне виконання виконавцем перевезення або експедиційних дій за угодою. У випадку часткової втрати вантажу замовника, замовник має право компенсувати ці збитки шляхом утримання відповідної суми з вартості послуг виконавця, що підлягають оплаті.
		Жодних доказів втрати чи часткової втрати вантажу виконавцем не надано.
		Крім того, рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2021 у справі №911/2122/21 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Торговий дім ВАТТ» до ТОВ «АЛТ ЛОГІСТІК» про стягнення 29 565,00 грн збитків за неналежне виконання Договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №28042020-1 від 28.04.2020.
		Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає. що ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Враховуючи положення ч. 1 ст. 261, ЦК перебіг позовної давності розпочався з моменту спливу строку оплати (виникнення заборгованості). Як встановлено судом, строк оплати послуг сплив 09.12.2020. Таким чином, строк позовної давності спливав 09.12.2021. Позов було пред`явлено позивачем 26.11.2021, тобто до спливу позовної давності.
		За таких обставин, підстави для застосування позовної давності відсутні.
		За порушення строків оплати наданих послуг позивачем нараховано пеню у розмірі 329,59 грн, 3% річних у розмірі 143,81 грн, 473,50 грн інфляційних втрат.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		У ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
		Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
		Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		За умовами п. 5.4., у разі затримки розрахунків, вказаних в транспортному замовленні, виконавець має право стягнути з вамовника пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за. кожен день затримки оплати.
		Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків. 
		Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що дійсно мале місце прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг. 
		Перевіривши заявлені до стягнення суми пені, відсотків річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 329,59 грн, 3% річних у розмірі 143,81 грн, 473,50 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. Відповідачем доказів вимокання умов договору щодо оплати наданих послуг не надано, належних та допустимих доказів на спростування посилань позивача не надано.
		Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. 
		Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
		Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу. При цьому, в прохальній частині позову сума витрат не зазначена, а у попередньому (орієнтовному) розрахунку зазначено суму 10000,00 грн.
		До позовної заяви позивачем додано договір про надання правової допомоги від 15.11.2021 та акт прийому передачі наданих послуг від 24.11.2021 на суму 5000,00 грн.
		Відповідно до п. 4.2.1. договору, гонорар адвоката сплачується протягом двох місяців з дати укладання договору.
		Доказів оплати наданих адвокатом послуг позивачем не надано, відтак питання про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу залишається судом без розгляду. 
		Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ :
		Позов задовольнити в повному обсязі.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ВАТТ» (пр. Соборний, б. 17, м. Запоріжжя, 69063, ідентифікаційний код юридичної особи 41773104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛТ ЛОГІСТИК» (вул. Чорновола В`ячеслава, б. 15, приміщ. 131, м. Бровари, Київська обл., 07400, ідентифікаційний код юридичної особи 43480186) суму боргу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.), пеню у розмірі 329,59 грн (триста двадцять дев`ять гривень 59 коп.), 3% річних у розмірі 143,81 грн (сто сорок три гривні 81 коп.), інфляційні збитки у розмірі 473,50 грн (чотириста сімдесят три гривні 50 коп.), судовий збір у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 08 лютого 2022 року.
		 
		СуддяО.А. Топчій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...