Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/8507/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2022.
Дата набрання законної сили: 26.01.2022
Номер судового провадження: 61-2300ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                                                                    
		 
		26 січня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 750/8507/18
		провадження № 61-2300св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів:  Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,         
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Служба автомобільних доріг у Чернігівській області,
		третя особа - Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2020 року, ухвалене у складі судді Требух Н. В., додаткове рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 липня 2020 року, ухвалене у складі судді Требух Н. В., постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 січня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Бобрової І. О., Шитченко Н. В., та додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 січня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Бобрової І. О., Шитченко Н. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Чернігівській області про відшкодування майнової та моральної шкоди.
		 
		Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 14 травня 2017 року        о 18 год. 00 хв. вона, керуючи належним їй автомобілем «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 161 км + 40 м автомобільної дороги            Н-07 Київ-Суми-Юнакіївка (у сторону м. Києва, поблизу с. Охіньки Прилуцького району Чернігівської області), внаслідок наїзду на вибоїни, які були на дорожньому покритті, втратила керування та з`їхала в кювет,                       у результаті чого автомобіль зіткнувся з деревом.
		Зазначала, що згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 11 жовтня 2017 року № 19546/17-54 вартість матеріального збитку, завданого їй як власнику автомобіля, становить 296 742,32 грн, також вона понесла витрати на евакуацію автомобіля в розмірі 2 800,00 грн.
		Вважала, що причиною пошкодження її автомобіля є бездіяльність Служби автомобільних доріг у Чернігівській області, яка не забезпечила належного технічного стану дорожнього покриття, а також розміщення попереджувальних знаків.
		Вказувала на те, що внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди  (далі - ДТП) для неї настали негативні наслідки у вигляді фізичного болю та моральних страждань, яких вона зазнала після отриманих травм, а також внаслідок пошкодження свого автомобіля. Після ДТП вона була вимушена звернутись за допомогою до лікарів, а також за професійною правничою допомогою до адвоката, внаслідок чого відбулась втрата нормальних життєвих зв`язків та виникла необхідність у додаткових зусиллях для організації свого життя. 
		 
		З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду у розмірі 299 542,32 грн та моральну шкоду               у розмірі 50 000,00 грн.
		 
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		 
		Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 червня                  2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Стягнуто із Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 83 522,92 грн на відшкодування майнової шкоди та                      30 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ДТП сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, а саме внаслідок потрапляння автомобіля позивача у вибоїни на автомобільному полотні, а тому Служба автомобільних доріг у Чернігівській області зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану позивачу.
		 
		Визначаючи розмір майнової шкоди, який підлягає стягненню із Служби автомобільних доріг в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що майнова шкода, завдана позивачу, становить 83 522,92 грн (різниця між ринковою вартістю автомобіля до ДТП (257 580,00 грн) та коштів, які позивач отримала від               продажу автомобіля (174 057,08 грн)).
		 
		Стягуючи з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 30 000,00 грн, суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення, глибини і тривалості завданих позивачу душевних страждань, та, виходячи із засад розумності та виваженості, вважав достатньою сатисфакцією стягнення з відповідача на користь позивача            30 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. 
		 
		Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова                         від 14 липня 2020 року стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 411,54 грн.
		 
		Ухвалюючи додаткове рішення у справі, суд першої інстанції виходив із того, що позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в сумі 3 700,22 грн, сума витрат на професійну правничу допомогу становить 84 021,00 грн,  сума витрат на проведення експертних досліджень - 3 416,40 грн, сума витрат на евакуатор - 2 800,00 грн. Відповідач поніс витрати на проведення інженерно-технічного дослідження в сумі 12 800,00 грн, проведення судових експертиз 9 959,60 грн (2 109,60+7 850,00), сплатив судовий збір за клопотання про забезпечення доказів у розмірі 881,00 грн.
		 
		Суд першої інстанції, враховуючи часткове задоволення позову (32 % позовних вимог), часткове доведення обґрунтованості та пропорційності витрат позовним вимогам, поведінку сторін під час розгляду справи, неповідомлення стороною позивача інформації щодо перебування автомобіля в ДТП у 2016 році та його відчуження іншій особі, клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 6 000,00 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу та 1 184,07 грн на відшкодування сплаченого судового збору, а всього 7 184,07 грн, та про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача 6 772,53 грн на відшкодування витрат на проведення судових експертиз (68 %).
		 
		Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача різниці        у понесених судових витратах в сумі 411,54 грн (7 184,07 грн - 6 772,53 грн).
		 
		Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 січня 2021 року апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Чернігівській області залишено без задоволення.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2020 року та на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 липня 2020 року задоволено частково.
		Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2020 року змінено, збільшено розмір стягнутої зі Служби автомобільних доріг                          у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 майнової шкоди                       з 83 522,92 грн до 233 212,22 грн.
		В іншій оскаржуваній частині рішення Деснянського районного суду                     м. Чернігова від 17 червня 2020 року залишено без змін.
		Додаткове рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 липня 2020 року змінено, викладено перший, другий абзаци його резолютивної частини у такій редакції:  
		«Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 2 775,16 грн у рахунок відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, 40 000,00 грн              у рахунок відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.      
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Служби автомобільних доріг                        у Чернігівській області 1 962,50 грн у рахунок відшкодування понесених судових витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи              від 30 січня 2020 року».
		 
		Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції неправильно визначив розмір належної до відшкодування майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не врахував, що для визначення розміру відшкодування майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, необхідно вирахувати різницю між ринковою вартістю автомобіля до ДТП (257 580,00 грн) та вартістю автомобіля після ДТП (24 367,78 грн), яка становить 233 212, 22 грн, а тому дійшов висновку про збільшення розміру стягнутої зі Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 майнової шкоди з 83 522,92 грн до 233 212,22 грн.
		 
		Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 30 000,00 грн.
		 
		Змінюючи додаткове рішення Деснянського районного суду м. Чернігова       від 14 липня 2020 року, апеляційний суд, виходячи із засад виваженості, розумності та співмірності, враховуючи клопотання представника відповідача щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу, дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 40 000,00 грн у рахунок відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції
		При цьому апеляційний суд зазначив, що витрати позивача на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн є документально підтвердженими, а витрати на правничу допомогу в сумі 84 021,00 грн, термін сплати яких обумовлений додатковим договором № 2 від 21 січня 2019 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 02 липня 2018 року № 02-07/18,                        є частково такими, що не повною мірою узгоджуються із приписами частини четвертої статті 137 ЦПК України, а саме підготовка адвокатського запита     від 21 вересня 2018 року вих.№ 02-07/18/4  (Начальнику ГУНП в Чернігівській області), затрачений час - 52 хв. - вартість 1 092,00 грн; підготовка заперечень на висновок експерта від 08 липня 2019 року - затрачений час        5 год. 39 хв. - вартість 7 119,00 грн; підготовка заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи 10 грудня 2018 року - затрачений час 2 год. 38 хв. - вартість 3 318,00 грн тощо.
		Також апеляційний суд зазначив, що надана позивачем  квитанція № 014478 на суму 2 800,00 грн, найменування послуги - транспортні послуги, не містить дати її видачі, отримувача послуг, платника вартості послуг, та які саме транспортні послуги були надані, а тому вказана сума не може бути стягнута судом на користь позивача з відповідача.
		На підставі частини першої статті 141 ЦПК України апеляційний суд вважав за необхідне стягнути зі Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 2 775,16 грн у рахунок часткового відшкодування документально підтверджених понесених судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви (2 995,42 грн + 704,80 грн х 75 % (задоволено апеляційним судом позовні вимоги ОСОБА_1 ) =         2 775,16 грн) та на підставі частини другої статті 141 ЦПК України стягнути        з ОСОБА_1 на користь Служби автомобільних доріг у Чернігівській області 1 962,50 грн у рахунок часткового відшкодування понесених судових витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи від 30 січня 2020 року (7 850,00 грн - документально підтверджені понесені відповідачем витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи від 30 січня 2020 року х 25 % (відмовлено апеляційним судом у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ) = 1 962,50 грн).
		 
		Додатковою постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 січня        2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у даній справі задоволено частково.
		Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн у рахунок відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
		 
		Ухвалюючи додаткове рішення, апеляційний суд, виходячи із засад виваженості, розумності та співмірності, враховуючи клопотання представника відповідача щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу та необхідності відмови у їх стягненні на користь позивача, дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 10 000,00 грн у рахунок відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
		При цьому апеляційний суд зазначив, що витрати позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції є документально підтвердженими та частково такими, що не повною мірою узгоджуються із приписами частини четвертої статті 137 ЦПК України, а саме аналіз судового рішення Деснянського районного суду м. Чернігова та викладених висновків у ньому, надання роз`яснень клієнту, кількість витрачених годин - 2 год. 10 хв.; підготовка та направлення апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2020 року, кількість витрачених годин - 8 год. 31 хв.; підготовка та направлення відзиву на апеляційну скаргу відповідача на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова                      від 17 червня 2020 року, кількість витрачених годин - 3 год. 43 хв.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
		 
		У лютому 2021 року Служба автомобільних доріг у Чернігівській області подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не надав правової оцінки факту продажу позивачем пошкодженого автомобіля за             174 057,08 грн, який свідчить про отримання позивачем доходу від реалізації пошкодженого майна, яке могло б бути передано відповідачу у разі подання позову перед його продажем. 
		Стягуючи з відповідача на користь позивача 233 212, 22 грн  - різницю між ринковою вартістю автомобіля до ДТП (257 580,00 грн) та вартістю автомобіля після ДТП (24 367,78 грн), апеляційний суд встановив можливість отримання позивачем додаткового доходу.
		Крім того, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки різниці у часі скоєння ДТП - 18 год. та 21 год. 14 травня 2017 року, що має безпосередній вплив на порядок дій водія в різний час доби.
		Висновок за результатами проведення експертного дослідження                            від 29 грудня 2017 року № 25244/17-52, на який посилався Апеляційний суд міста Києва у постанові від 06 квітня 2018 року у справі № 755/16397/17, якою  закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях                   ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, містить час скоєння ДТП - 18 год. При цьому, тільки після отримання відповідачем  відповідних доказів з правоохоронних органів, позивач змінила час скоєння ДТП на 21 год, у зв`язку з чим всі зібрані нею докази з іншим часом скоєння ДТП є нікчемними.
		У зв`язку з встановленням факту скоєння ДТП в інший час, ніж закріплений процесуальними документами, має місце невідповідність заявлених позовних вимог дійсним обставинам справи.
		При цьому суди попередніх інстанції не врахували висновок експерта Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центу            від 06 червня 2019 року № 193 щодо відповідності дій водія в умовах дорожньої обстановки з урахуванням наявності попереджувального знака 1.12 «Вибоїни» з табличкою зона дії 10 км. 
		 
		Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції                                        в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі            № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20); суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		 
		У березні 2021 року ОСОБА_1 в особі адвоката Лісовського А. А. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити постанову апеляційного суду та додаткову постанову апеляційного суду без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		14 травня 2017 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на момент ДТП належав їй на праві власності, на 161 км + 40 м автомобільної дороги Н-07 Київ - Суми - Юнакіївка (в сторону м. Києва поблизу с. Охіньки Прилуцького району Чернігівської області), внаслідок наїзду на вибоїни загальною шириною 6,5 м, що були на дорожньому покритті, втратила керування та з`їхала в кювет,              в результаті чого автомобіль зіткнувся з деревом та отримав механічні пошкодження.
		 
		Згідно з протоколом огляду місця ДТП від 14 травня 2017 року та схеми до нього, складеним слідчим Прилуцького ВП, старшим лейтенантом поліції Іоновим А. С. о 21 год. 40 хвилин, місце проведення: Чернігівська область, автодорога Київ - Суми - Юнакіївка, 161 + 40 км, автомобіль «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав за межі проїзної частини дороги. Локалізація пошкоджень транспортного засобу: деформована передня частина автомобіля, деформована задня права дверка, відламане ліве бокове дзеркало, тріщини на лобовому склі, деформовані передні колеса. Автомобіль поміщено до майданчика на тимчасове тримання          Прилуцького ВП.
		 
		Про факт вчинення даної ДТП повідомлено до Прилуцького відділу поліції, працівниками якого зафіксовано факт даної ДТП за участю автомобіля «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що складено відповідний рапорт від 14 травня 2017 року. Також працівниками поліції складено протокол огляду місця ДТП, схему місця ДТП, акт обстеження ділянки вулично - шляхової мережі. Згідно зі схемою до протоколу огляду місця ДТП, яка мала місце 14 травня 2020 року,   ширина   проїзної   частини автомобільної дороги Н-07 Київ - Суми - Юнакіївка на 161 км + 40 м становить 6,5 м, на дорожньому покриття наявні дві вибоїни, ширина першої вибоїни - 4,4 м, довжина - 10 м, глибина - 12 см, ширина другої вибоїни -       2,8 м, довжина - 4,3 м, глибина - 12 см. Друга вибоїна знаходиться на відстані 50 м від першої вибоїни. Фактично вибоїни займали дві смуги, не були огороджені і не позначені в напрямку руху позивача відповідними дорожніми знаками для інформування і своєчасного їх виявлення учасниками дорожнього руху.
		 
		Постановою слідчого відділення Прилуцького відділу поліції ГУНП                           в Чернігівській області 29 вересня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за                                                  № 12017270210000868, закрито за відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України. Копія цієї постанови направлена начальнику Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області для проведення перевірки та вирішення питання щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
		 
		Постановою Апеляційного суду міста Києва від 06 квітня 2018 року у справі № 755/16397/17 скасовано постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 05 грудня 2017 року, якою ОСОБА_1 визнана винуватою          у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП, скасовано, провадження у справі закрито      у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії БР № 012812 від 05 жовтня 2017 року.
		 
		Відповідно до договору № 17077 про закупівлю послуг за державні кошти         від 07 березня 2017 року  замовник - Служба автомобільних доріг                              у Чернігівській області та підрядник - Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», уклали договір, відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або         з залученням субпідрядних організацій надати послуги: експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення загального користування та штучних споруд на них в Чернігівській області, згідно                   з технічним завданням за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів) та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов`язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі, на його рахунок. Термін надання послуг з 07 березня 2017 року до 31 грудня 2017 року (пункт 5.1. договору).
		 
		Згідно з висновком судового експерта № 22139/19-54 за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, складеним 30 січня 2020 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження під час ДТП 14 травня 2017 року, з урахуванням наявності пошкоджень, які були завдані автомобілю 24 січня 2016 року, станом на день проведення експертизи,            29 січня 2019 року, становить 257 580,00 грн. Ринкова вартість автомобіля «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі строком експлуатації            5,08 років станом на дату проведення експертизи, 29 січня 2019 року, становить: до ДТП - 257 580,00 грн, після ДТП - 24 367,78 грн. Вартість відновлювального ремонту, без врахування зносу складників, становить 360 747,83 грн. 
		 
		Також установлено, що 28 грудня 2017 року у ТСЦ 4641 Регіонального сервісного центру МВС України у Львівській області між ОСОБА_1 (продавець) в особі ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності,  та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу 4641/2017/767445 транспортного засобу, згідно з яким ОСОБА_1 продала автомобіль «Ford Fiesta», 2012 року випуску, ОСОБА_3 за ціною 174 057,08 грн.
		 
		Згідно з нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3 , остання повідомила, що автомобіль «Ford Fiesta», 2012 року випуску, був переданий їй після проведення ремонтних та відновлювальних робіт ОСОБА_2 . Оціночна вартість транспортного засобу станом на день укладення договору склала 174 057,08 грн.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                                 є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права                      у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення суду першої інстанції в незмінених апеляційним судом частинах та судові рішення апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» (тут і далі - в редакції, чинній на момент настання ДТП) передбачено, автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 14, частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (тут і далі - в редакції, чинній на момент настання ДТП) учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
		 
		Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
		 
		За змістом статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.
		 
		Основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг; виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах і здійснення заходів щодо їх ліквідації; (пункти 4-6, 9, 10 статті 11 Закону України «Про автомобільні дороги»).
		 
		У справі, яка переглядається, судами установлено, що у Чернігівській області органом державного керування автомобільними дорогами загального користування є Служба автомобільних доріг у Чернігівській області, на балансі якої перебувають усі автомобільні дороги загального користування        у межах зазначеної області.
		 
		Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією               з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
		 
		Згідно з пунктами 1-3 статті 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за: стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; якість робіт                  з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
		 
		За приписами пунктів 2, 5, 10 розділу І «Загальні положення» Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (тут і далі - в редакції, чинній на момент настання ДТП, далі - Правила утримання), ремонт                         і утримання дорожніх об`єктів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.
		 
		Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні                     і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища.
		 
		У розділі ІІ «Обов`язки і права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій» Правил утримання визначено обов`язки і права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій, зокрема зазначено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
		 
		Контроль за дотриманням цих Правил утримання здійснюється власниками дорожніх об`єктів або уповноваженими ними органами та Державтоінспекцією.
		 
		Відповідно до пункту 1 Положення про Укравтодор, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 439, Укравтодор є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра інфраструктури, і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
		 
		Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об`єктами державної власності (пункт 3 Положення).
		 
		Служба автомобільних доріг у Чернігівській області має статус юридичної особи, є державною організацією.
		 
		Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, настання ДТП зумовлено неналежним утриманням автомобільної дороги, нездійсненням ремонту автомобільної дороги.
		 
		Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 ЦПК України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		 
		Посилання у касаційній скарзі на наявність розбіжностей у часі скоєння ДТП, 18 год. та 21 год. 14 травня 2017 року, не спростовує факт настання ДТП            14 травня 2017 року внаслідок неналежного утримання автомобільної дороги.
		 
		Відповідач скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд та не надав суду доказів, що настання ДТП зумовлено саме протиправними діями водія транспортного засобу, зокрема, внаслідок перевищення швидкісного режиму, неправильної оцінки дорожньої обстановки тощо. Відповідач під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не довів належними та допустимими доказами, що не з його вини автомобіль позивача зазнав пошкоджень. Обов`язок доказування власної правової позиції у справі не може полягати лише у спростуванні протилежною стороною доводів іншої сторони, а насамперед полягає у доведенні стороною власної правової позиції.
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновок комплексної судової експертизи від 06 червня 2019 року № 193, складений експертом Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, не є підставою для скасування судових рішень, оскільки відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу, з урахуванням фактичних обставин справи, наявних у ній доказів та вимог закону.
		 
		Щодо правових підстав для стягнення із Служби автомобільних доріг                  у Чернігівській області відшкодування майнової та моральної шкоди
		 
		Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);     2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються                    у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		 
		Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).
		 
		З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).
		Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт                    є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
		 
		У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
		 
		Згідно з висновком судового експерта від 30 січня 2020 року № 22139/19-54, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження під час ДТП 14 травня 2017 року, з урахуванням наявності пошкоджень, які були завдані автомобілю 24 січня 2016 року, станом на день проведення експертизи - 29 січня 2019 року, становить 257 580,00 грн; ринкова вартість автомобіля «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі строком експлуатації 5,08 років, станом на дату проведення експертизи - 29 січня 2019 року, становить: до ДТП - 257 580,00 грн, після ДТП -                        24 367,78 грн. Вартість відновлювального ремонту, без врахування зносу складників, становить 360 747,83 грн.
		 
		У висновку судового експерта від 30 січня 2020 року № 22139/19-54 зазначено, що ринкова вартість автомобіля після ДТП (24 367,78 грн) розраховується як різниця між ринковою вартістю до пошкодження автомобіля та вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. 
		 
		Визначаючи розмір заподіяної позивачу майнової шкоди, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню майнова шкода у розмірі 233 212,22 грн (різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди).
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував, що                 28 грудня 2017 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу відчужено спірний автомобіль за 174 057,08 грн, не спростовують висновків апеляційного суду, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що пошкоджений автомобіль позивача продано в тому ж технічному стані,               в якому він був після ДТП, яка сталася 14 травня 2017 року.
		 
		Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала          у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		 
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих                       і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		 
		Визначаючи розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з характеру  вчиненого правопорушення, глибини і тривалості завданих позивачу душевних страждань, врахував при цьому вимоги розумності                                        і справедливості.
		 
		До повноважень суду касаційної інстанції не належить вирішення питання переоцінки доказів, а тому касаційний суд погоджується з розміром моральної шкоди, визначеним судами попередніх інстанцій.
		 
		Посилання як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених         у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20), не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у справі, на яку посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини.
		 
		Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, ґрунтуються на власному тлумаченні заявником норм матеріального права, зводяться до неправильного їх тлумачення, незгоди з ухваленими у справі судовими рішеннями та необхідності переоцінки доказів у справі. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		 
		Щодо додаткового рішення суду першої інстанції
		 
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані               з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		 
		Частиною другою статті 137 ЦПК України регламентовано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		 
		Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		 
		Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів                    у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		 
		У справі, яка переглядається, установлено, що у серпні 2018 року              ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Чернігівській області про стягнення майнової та моральної шкоди,           в якому просила стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду              у розмірі 299 542,32 грн та моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн, також судові витрати.
		 
		Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в сумі 3 700,22 грн. 
		 
		02 липня 2018 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Фіделіум» в особі голови об`єднання адвоката Жука Ю. М. укладено договір № 02-07/18 про надання професійної правничої допомоги.
		 
		Згідно з пунктом 1.1 цього договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. 
		 
		Пунктом 4.1 договору передбачено, що його сторони обумовили, що за надання професійної правничої допомоги клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар, сума якого та порядок сплати визначається додатковим договором до цього договору.
		 
		Відповідно до пункту 7.1 вказаного договору договір укладений на строк до 31 грудня 2018 року та набирає чинності з моменту його підписання. 
		 
		Пунктом 7.3 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновленим на невизначений термін.
		 
		Згідно з додатковим договором № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02 липня 2018 року № 02-07/18, сторони за цим додатковим договором домовились, що гонорар адвоката Адвокатського об`єднання за підготовку та направлення адвокатських запитів, позовної заяви і додатків до неї, заяв, клопотань, а також інших необхідних документів у справі щодо відшкодування завданих збитків внаслідок ДТП, становить        15 000,00 грн.
		 
		Актом виконаних робіт (наданих послуг) від 13 серпня 2018 року та детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом згідно із додатковим договором №1 до договору про надання професійної правничої допомоги № 02-07/18, визначено, що витрати на професійну правничу допомогу склали 15 000,00 грн (а. с. 95, 96, т. 1).
		 
		Згідно з квитанцією від 10 липня 2018 року № NICRA39029 ОСОБА_1 сплатила Адвокатському об`єднанню «Фіделіум» 9 000,00 грн за юридичні послуги згідно з договором (а. с. 95, т. 5).
		 
		Відповідно до квитанції від 16 липня 2018 року № N166R52993             ОСОБА_1 сплатила Адвокатському об`єднанню «Фіделіум»           6 000,00 грн за юридичні послуги згідно з договором (а. с. 96, т. 5).
		 
		Відповідно до додаткового договору № 2 від 21 січня 2019 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 02 липня 2018 року                     № 02-07/18 ОСОБА_1 та Адвокатське об`єднання «Фіделіум» домовились, що у зв`язку зі складністю судової справи та великим обсягом послуг, що надається Адвокатським об`єднанням, а також великою кількістю часу, що витрачається адвокатом на виконання робіт (надання послуг), викласти пункт 1 додаткового договору № 1 від 02 липня 2018 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 02 липня               2018 року № 02-07/18 у новій редакції. Так, сторони узгодили, що гонорар адвоката визначається виходячи з кількості витраченого на це часу,                      і тарифної ставки із розрахунку 1 година - 1 260,00 грн. Пунктом 1.1 додаткового договору сторони узгодили порядок оплати послуг, зокрема те, що 15 000,00 грн клієнт сплачує авансом за усною вимогою Адвокатського об`єднання, але не пізніше трьох днів після отримання такої вимоги, іншу частину гонорару клієнт сплачує протягом 30 календарних днів після набрання законної сили рішенням суду першої або постанови суду апеляційної інстанції у судовій справі № 750/8507/18(а. с. 85, т. 5).
		 
		Згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) від 22 червня 2020 року Адвокатське об`єднання «Фіделіум» надало, а ОСОБА_1 прийняла (отримала) професійну правничу допомогу (юридичні послуги), затрачений час - 66 год. 41 хв., вартість становить 84 021,00 грн (а. с. 86-88, т. 5).
		 
		З детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом згідно               з  договором про надання професійної правничої допомоги від 02 липня       2018 року № 02-07/18 (уточненого), вбачається, що гонорар Адвокатського об`єднання «Фіделіум» за участь адвокатів Жука Ю. М. та Лісовського А. А. як представників ОСОБА_1 у справі № 750/8507/18 склав 84 021,00 грн. Вартість однієї години роботи складає 1 260,00 грн, затрачено часу - 66 год. 41 хв. (а. с. 89-91, т. 5).
		 
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
		 
		Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини                       і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
		 
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		 
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства                                       є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		 
		Змінюючи додаткове рішення Деснянського районного суду м. Чернігова       від 14 липня 2020 року, апеляційний суд, виходячи із засад виваженості, розумності та співмірності, враховуючи клопотання представника відповідача щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу, дійшов правильного висновку про  те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 40 000,00 грн у рахунок відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
		 
		При цьому апеляційний суд правильно врахував, що витрати позивача на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн є документально підтвердженими         (а. с. 95, 96, т. 5), а витрати на правничу допомогу в сумі 84 021,00 грн                       (а. с. 86-88, т. 5), термін сплати яких обумовлений додатковим договором        № 2 від 21 січня 2019 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 02 липня 2018 року № 02-07/18 (а. с. 85, т. 5), є частково такими, що не повною мірою узгоджуються із приписами частини четвертої статті 137 ЦПК України.
		 
		Також апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що зі Служби автомобільних доріг у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2 775,16 грн у рахунок часткового відшкодування документально підтверджених понесених судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви (2 995,42 грн + 704,80 грн х 75 % (задоволено апеляційним судом позовні вимоги ОСОБА_1 ) = 2 775,16 грн),                     а з ОСОБА_1 на користь Служби автомобільних доріг у Чернігівській області - 1 962,50 грн у рахунок часткового відшкодування понесених судових витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи                 від 30 січня 2020 року (7 850,00 грн - документально підтверджені понесені відповідачем витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи від 30 січня 2020 року х 25 % (відмовлено апеляційним судом у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ) = 1 962,50 грн).
		 
		Щодо додаткового рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Відповідно до додаткового договору від 19 червня 2020 року № 1-19/06/20 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02 липня              2018 року № 02-07/18  сторони домовились, що гонорар адвоката Адвокатського об`єднання за підготовку апеляційної скарги, клопотань, заяв та інших процесуальних документів, необхідних для повного та всебічного захисту прав та інтересів клієнта, а також участь в судових засіданнях                   у справі № 750/8507/18, становить 26 700,00 грн.
		 
		Згідно з пунктом 3 вказаного додаткового договору, оплата послуг здійснюється трьома платежами: 10 000,00 грн клієнт сплачує протягом              5 банківських днів з дати укладення додаткового договору, але не пізніше      24 червня 2020 року; 10 000,00 грн клієнт сплачує протягом  30 календарних днів з дати укладення додаткового договору, але не пізніше 20 липня               2020 року; 6 700,00 грн клієнт сплачує протягом 60 календарних днів з дати укладення додаткового договору, але не пізніше 20 серпня 2020 року.
		 
		Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 18 січня 2021 року, виконаних адвокатом згідно з додатковим договором від 19 червня               2020 року № 1-19/06/20 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02 липня 2018 року № 02-07/18, витрати на професійну правничу допомогу складають 26 700,00 грн, у тому числі: 2 год. 10 хв. - аналіз судового рішення Деснянського районного суду м. Чернігова та викладених висновків у ньому, надання роз`яснень клієнту; 8 год. 31 хв. - підготовка та направлення апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду         м. Чернігова від 17 червня 2020 року; 1 год. 57 хв. - ознайомлення                             з апеляційною скаргою відповідача, аналіз аргументів та заперечень, надання роз`яснень клієнту; 3 год. 43 хв. - підготовка та направлення відзиву на апеляційну скаргу відповідача на рішення Деснянського районного суду     м. Чернігова від 17 червня 2020 року; 3 год. 17 хв. - участь у судових засіданнях (3 судових засідання).
		 
		Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт)                 від 18 січня 2021 року між Адвокатським об`єднанням «Фіделіум» та ОСОБА_1 , гонорар за надані послуги, вказані в акті, склав 26 700,00 грн, гонорар клієнтом сплачено, заперечень та зауважень немає.
		 
		Відповідно до меморіальних ордерів від 04 вересня 2020 року № @2PL419233, від 29 липня 2020 року № @2PL774614, від 26 червня 2020 року                                   № @2PL684178 ОСОБА_1 сплатила Адвокатському об`єднанню «Фіделіум» згідно з договорами про надання професійної правничої допомоги, відповідно, 7 000,00 грн, 10 000,00 грн, 10 000,00 грн.  
		 
		Ухвалюючи додаткове рішення у справі, апеляційний суд, установивши, що витрати позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції                         є документально підтвердженими та частково такими, що не повною мірою узгоджуються із приписами частини четвертої статті 137 ЦПК України, виходячи із засад виваженості, розумності та співмірності, враховуючи клопотання представника відповідача щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу та необхідності відмови у їх стягненні на користь позивача, дійшов правильного висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 10 000,00 грн у рахунок відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
		 
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, Верховний Суд не встановив.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального                               і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення суду першої інстанції             в незмінених апеляційним судом частинах, постанову апеляційного суду та додаткову постанову апеляційного суду - без змін.
		 
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Чернігівській області залишити без задоволення.
		 
		Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2020 року, додаткове рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 липня 2020 року в незмінених апеляційним судом частинах, постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 січня 2021 року та додаткову постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 січня 2021 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий  Д. Д. Луспеник    Судді:   І. А. Воробйова     Б. І. Гулько     Г. В. Коломієць      Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...