Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/14498/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2022.
Дата набрання законної сили: 09.02.2022
Номер судового провадження: 61-6145ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		09 лютого 2022 року
		м. Київ
		справа № 752/14498/16
		провадження № 61-6145св21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., 
		Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивачі:  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		відповідач за позовом  ОСОБА_1 - державне підприємство «Сетам»,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, за позовом ОСОБА_1 : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , публічне акціонерне товариство «Діамантбанк», Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві,
		відповідачі за позовом ОСОБА_2 : державне підприємство «Сетам», відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, за позовом ОСОБА_2 : публічне акціонерне товариство «Діамантбанк», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Бабенко Сергій Сергійович, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва, у складі судді Плахотнюк К. Г., від 16 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Ящук Т. І., від 18 березня 2021 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), в якому просив суд визнати недійсними організовані ДП «Сетам» електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 , номер лота 162705, за 1 093 808 грн на користь публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» (далі - 
		ПАТ «Діамантбанк»), відповідно до протоколу № 194326 проведення електронних торгів від 31 серпня 2016 року.
		У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до 
		ДП «Сетам», відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві), в якому просив суд:
		- визнати недійсними прилюдні торги від 31 серпня 2016 року з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , переможцем яких є ПАТ «Діамантбанк»;
		- визнати недійсним протокол № 194326 проведення прилюдних торгів з реалізації спірного нерухомого майна від 31 серпня 2016 року;
		- визнати недійсним акт державного виконавця про проведені прилюдні торги з реалізації спірного нерухомого майна від 15 вересня 2016 року.
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Сетам» про визнання торгів недійсними та справу за позовом ОСОБА_2 до ДП «Сетам», 
		ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсними протоколу проведення торгів та акту державного виконавця об`єднано в одне провадження, справі присвоєно 
		№ 752/14498/16.
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивовані тим, що оспорювані прилюдні торги відбулися з порушенням закону в частині визначення вартості іпотечного майна та процедури проведення прилюдних торгів.
		ОСОБА_1 , з врахуванням заяви про зміну підстав позову, вказав, що державний виконавець не надав організатору електронних торгів дозвіл органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, з огляду на те, що в квартирі АДРЕСА_2 , зареєстрована та проживає малолітня дитина - ОСОБА_5 , 2006 року народження.
		Також державним виконавцем не вчинено дій щодо погодження початкової ціни іпотеки іпотекодавцями та іпотекодержателем, а акти уцінки предмета іпотеки від 03 листопада 2015 року та 11 березня 2016 року складені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».
		Організатору електронних торгів державним виконавцем разом із заявкою на реалізацію арештованого майна не було надано документи, що підтверджували вартість (оцінку) майна зроблену протягом шести місяців до його реалізації.
		Крім того, при реалізації спірної квартири ДП «Сетам» не опублікувало відповідних оголошень в друкованих ЗМІ та під час формування лота торгів не внесло до системи інформацію про майно, порядок ознайомлення з майном, інформацію про наявність зареєстрованих у квартирі інших, крім боржника, осіб, порядок та умови отримання майна переможцем.
		ОСОБА_2 зазначив, що на момент проведення перших торгів з реалізації квартири, тобто 23 жовтня 2015 року, висновок ТОВ «Меркурій Партнерс», яким було визначено вартість квартири складений 22 квітня 2015 року, втратив чинність, оскільки був чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.
		Розміщене на веб-сайті ДП «Сетам» інформаційне повідомлення про електронні торги не містило наступної інформації: відомості про зберігача, строк підготовки до проведення електронних торгів, дату і час початку електронних торгів, строки сплати та розмір гарантійного внеску, реквізити рахунку на який вноситься гарантійний внесок, порядок та умови отримання майна переможцем, інформацію про майно (лот), а саме: відомості про майно, що виставляється на електронних торгах, його склад, характеристики, опис, наявність дефектів, місцезнаходження майна, порядок ознайомлення з майном.
		Вважав, що відсутність вказаної інформації є суттєвим порушенням, що вплинуло на результати торгів, зокрема зменшення можливості участі у торгах потенційних покупців.
		Крім того, на його адресу не було направлено копію акту про проведені електронні торги.
		 
		 
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
		ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
		ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржував.
		Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року залишено без змін.
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що банком реалізовано право на отримання суми заборгованості за рахунок предмету іпотеки, при цьому у справі не доведено наявності порушень закону, які б могли вплинути на результат торгів.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Бабенко С. С., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		12 квітня 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Бабенко С. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		У червні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Підставою касаційного оскарження судових рішень представник 
		ОСОБА_2 - адвокат Бабенко С. С. вважає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі 
		№ 678/301/12, у постановах Верховного Суду України від 22 жовтня 
		2014 року у справі № 6-124цс14, від 01 жовтня 2014 року у справі 
		№ 6-147цс14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Зазначає, що державним виконавцем не було повторно проведено оцінку предмета іпотеки, а проведення торгів на підставі висновку про оцінку, який втратив чинність, є підставою для визнання торгів такими, що проведені з порушенням закону.
		Вказує, що в інформаційному повідомленні про торги не було зазначено всієї інформації, визначеної пунктом 8 Розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 
		2015 року № 2710/5. Відсутність такої інформації є порушенням, що суттєво вплинуло на результати торгів, оскільки зменшило можливість участі в торгах потенційних покупців і вплинуло на формування ціни продажу.
		Вважає, що відсутність факту збільшення початкової стартової ціни продажу предмета іпотеки ставить під сумнів намір інших учасників торгів купувати нерухоме майно.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У серпні 2021 року ДП «Сетам» подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
		Зауважує, що внесло повну інформацію про лот. Заявником не доведено факту порушення його прав під час проведення прилюдних торгів. Крім того, вказує, що сторонами у справі про визнання електронних торгів недійсними має бути продавець, організатор торгів і покупець.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		14 липня 2010 року між ПАТ «Діамантбанк» та ТОВ «Декор-Стиль» було укладено договір кредитної лінії № 073, за яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 1 700 000 грн, зі сплатою процентів у розмірі 25 % річних, строком до 13 липня 2011 року.
		З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 
		№ 073 від 14 липня 2010 року, 19 серпня 2010 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ПАТ «Діамантбанк» було укладено договір іпотеки № 073-5, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 .
		01 серпня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юр-Капіносом А. Є. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на квартиру  
		АДРЕСА_2 . За рахунок коштів, виручених від реалізації квартири, необхідно задовольнити вимоги ПАТ «Діамантбанк» на загальну суму 879 123,72 грн.
		02 вересня 2011 року головним державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження № 28413497 із виконання вищевказаного виконавчого напису.
		Постановою державного виконавця від 08 квітня 2016 року призначено експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання 
		ТОВ «Меркурій-Партнерс».
		24 травня 2016 року ТОВ «Меркурій Партнерс» складено висновок про вартість майна, відповідно до якого ринкова вартість спірної квартири становить 1 367 260 грн.
		31 серпня 2016 року відбулись прилюдні торги, переможцем яких стало 
		ПАТ «Діамантбанк», що запропонувало найвищу цінову пропозицію - 
		1 093 808 грн.
		15 вересня 2016 року державним виконавцем складено акт про проведені електронні торги.
		Позиція Верховного Суду
		Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
		Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 зазначив, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
		У справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачі мають залучатись усі сторони правочину: державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор торгів, як продавці, а також переможець торгів, як покупець.
		До таких же висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах 
		від 09 червня 2021 року у справі № 344/20757/18, від 11 серпня 2021 року у справі № 372/2874/16, від 23 вересня 2021 року у справі № 307/2028/17, 
		від 15 грудня 2021 року у справі № 404/1086/19-ц, які прийняті після подання касаційної скарги та підлягають врахуванню відповідно до положень частини третьої статті 400 ЦПК України.
		У розглядуваній справі суди встановили, що переможцем проведених 
		31 серпня 2016 року торгів є ПАТ «Діамантбанк».
		ОСОБА_2 , звертаючись до суду із позовом про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсними протоколу проведення торгів та акту державного виконавця, пред`явив позов лише до продавців, а саме: ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві та ДП «Сетам».
		Покупець спірного майна ПАТ «Діамантбанк» залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
		Проте процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору відрізняється за обсягом прав та обов`язків.
		За відсутності відповідної заяви  ОСОБА_2 про залучення 
		ПАТ «Діамантбанк» до участі у справі в якості співвідповідача, суд не вправі був самостійно вчинити такі процесуальні дії.
		Таким чином, встановивши, що за позовом  ОСОБА_2 відповідачами залучені лише продавці, як одна зі сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами торгів, і не залучено відповідачем покупця - ПАТ «Діамантбанк», суди мали відмовити у задоволенні цього позову з підстав неналежного суб`єктного складу.
		За змістом статті 412 ЦПК України суд змінює судове рішення повністю або частково, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову 
		ОСОБА_2 , але допустив помилку при викладенні мотивів такої відмови.
		За таких обставин, рішення Голосіївського районного суду м. Києва 
		від 16 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду 
		від 18 березня 2021 року необхідно змінити в частині вирішення позову ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсними протоколу проведення торгів і акту державного виконавця, шляхом зміни мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень з урахуванням висновків, викладених у цій постанові Верховного Суду про те, що підставою для відмови у задоволенні цього позову є неналежний суб`єктний склад учасників справи.
		Оскільки висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників, колегія судів не вбачає підстав надавати оцінку іншим аргументам касаційної скарги.
		Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року 
		ОСОБА_1 в частині вирішення його позову не оскаржувались, а тому справа в цій частині не переглядається касаційним судом.
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Бабенко Сергій Сергійович, задовольнити частково.
		Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року в частині вирішення позову ОСОБА_2 до державного підприємства «Сетам», відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: публічне акціонерне товариство «Діамантбанк», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсними протоколу проведення торгів та акту державного виконавця - змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови Верховного Суду.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий Судді:  Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...