Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 745/492/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти довкілля; Незаконна порубка лісу.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2022. Зареєстровано: 16.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2022.
Дата набрання законної сили: 11.02.2022
Номер судового провадження: 11-кп/4823/137/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019270240000240

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 745/492/20 Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/4823/137/22  Категорія - ч. 4 ст. 246 КК України Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 лютого 2022 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
		 
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі  ОСОБА_5 ,
		 
		З участю учасників судового провадження: 
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		представників потерпілого  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_10 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 8 жовтня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270240000240, за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2021 року щодо 
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з базовою вищою освітою, не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого охоронцем ТОВ «Центр безпеки «Тайфун», раніше не судимого,
		 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,
		 
		 В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2021 року ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		Згідно ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення полі з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, з покладенням відповідних обов`язків передбачених ст.. 76 КК України.
		Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави 13 816 грн. 56 коп. процесуальних витрат на залучення експерта.
		Цивільний позов прокурора в інтересах Сосницького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Сосницярайагролісгосп» до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням  задоволено та стягнуто з останнього 463 113 грн. 06 коп. в рахунок відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням.
		Скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Сосницького районного суду Чернігівської області від 09 жовтня 2019 року на трактор МТЗ 920 (БЕЛАРУС-920) д.н.з. НОМЕР_1 .
		Скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Сосницького районного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2019 року на пиломатеріал загальним об`ємом 35,91 м3, з яких береза повисла  34,68 м3, сосна звичайна  0,84 м3, акація біла  0,18 м3, яблуня лісова  0,18 м3, вільха чорна  0,03 м3.
		Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження щодо його підзахисного на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а позовні вимоги прокурора залишити без розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що досліджені в судовому засіданні докази спростовують позицію обвинувачення та висновки суду щодо причетності ОСОБА_10 до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення.
		Вказує, що у вироку відсутні належні та допустимі докази, а стороною обвинувачення не доведено, саме з 1 по 8 жовтня 2019 року сталися події, які являються предметом розгляду кримінального провадження, оскільки є беззаперечні докази, що порубка дерев відбувалася 8 серпня 2019 року, а саме заява директора ДП «Сосницярайагролісгосп».
		Вважає відсутніми докази того, що порубка дерев здійснена в кварталі 65 виділ 30, а саме відповідна документація, і не спростована позиція сторони захисту, що зрублені дерева знаходилися на відстані не більше 50 метрів від берега озера, в зв`язку з чим вони відносяться до водного господарства, а це не тягне відповідальності за ст. 246 КК України.
		Захисник також стверджує, що у ОСОБА_10 був відсутній корисливий мотив і він намагався розчистити під`їзні шляхи до дамби, яка потребувала ремонту. Вказує, що згідно протоколу огляду місця події на місці є відповідні стовпчики, які вказують, що зрублені дерева не відносяться до лісового фонду.
		Апелянт також вважає, що в основу вироку покладено протокол слідчого експерименту від 21 лютого 2020 року за участі свідка ОСОБА_11 , однак вказана слідча дія проведена в порушення ст. 223 КПК України без участі понятих, її відеозапис не відкривався стороні захисту, а тому суд мав не допустити відомості, що в них містяться, як доказ відповідно до ст. 290 КПК України.
		Також, на переконання захисника не може бути визнаним належним та допустимим доказом висновок судово інженерно-екологічної експертизи щодо розміру шкоди, оскільки на підставі ухвали слідчого судді Сосницького районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2019 року була призначена комплексна судово інженерно-екологічна експертиза, в зв`язку з чим експерт прийшов до висновку щодо розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки лісу без визначення результатів про заподіяння шкоди навколишньому середовищу в даній місцевості.
		Крім того, апелянт вважає, що судом при розгляді позовних вимог прокурора було порушено вимоги ст..ст. 127-129 КПК України. Вказує, що потерпіла сторона в особі ДП «Сосницярайагролісгосп» до суду з позовною заявою до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди не зверталася і суд, повністю задовольняючи позовні вимоги прокурора одночасно ухвалив повернути речові докази  пиломатеріали загальним об`ємом на користь ДП «Сосницярайагролісгосп»
		 
		В поданих заперечення на апеляційну скаргу прокурор Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_12 просить залишити її без задоволення, а вирок суду щодо нього без змін.
		 
		Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_10 у період часу з 01 по 08 жовтня 2019 року, більш точної дати та часу встановлено не було, знаходячись на відстані близько 3 кілометрів від села Чорнотичі Корюківського (колишнього Сосницького) району Чернігівської області, на лісовій ділянці кварталу 65 виділу 30, який відноситься до захисних лісів, що у відповідністю зі статтею 4 Лісового кодексу України є складовою частиною лісового фонду України, за межами населеного пункту села Чорнотичі Корюківського (колишнього Сосницького) району Чернігівської області, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу, як важливого елементу навколишнього природного середовища, маючи умисел на незаконну порубку дерев, з корисливих мотивів, всупереч вимог пунктів 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», не маючи лісорубного квитка (ордера) на здійснення лісорубних робіт, на лісовій ділянці, яка перебуває у постійному користуванні Сосницького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Сосницярайагролісгосп», шляхом використання робочої сили ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , шляхом спилювання за допомогою бензопили, вчинив самовільну незаконну порубку 46 сироростучих дерев берези повислої, 3 сироростучих дерев сосни звичайної, 2 сироростучих дерев акації білої, 2 сироростучих дерев яблуні лісової та 1 сироростучого дерева вільхи чорної, які розпиляно на колоди, чим спричинив навколишньому природному середовищу тяжкі наслідки у вигляду шкоди на загальну суму 463 113 гривень 06 копійок. 
		 
		Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника  адвоката ОСОБА_9 , які підтримали подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, пояснення прокурора та представників потерпілого, які заперечували проти апеляційної скарги та просили вирок суду залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного.
		 
		У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		 
		При перевірці матеріалів кримінального провадження апеляційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_10 та кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 246 КК України судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у вироку відповідно до ст. 374 КПК України наведено докладні мотиви. 
		 
		За матеріалами провадження місцевим судом ретельно перевірено доводи сторони захисту щодо відсутності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення. Зазначені в судовому рішенні мотиви про визнання цих доводів безпідставними, апеляційний суд вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
		 
		У процесі вивчення матеріалів кримінального провадження не було виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення доказів, які б викликали сумніви у їх достовірності. Всі докази, на яких ґрунтується обвинувачення, відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності.
		 
		Свої висновки про винуватість ОСОБА_10 у вчиненні ним кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував, дослідивши і проаналізувавши показання:
		 
		- обвинуваченого ОСОБА_10 , який вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що намагався лише розчистити дорогу до дамби, яка потребувала ремонту. ОСОБА_11 він просив знайти людей щоб попиляти дерева та розчистити дорогу. Він не вказував, які саме дерева необхідно пиляти;
		- представника потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив, що він прибув до місця самовільної вирубки за повідомленням лісника. На місці був обвинувачений ОСОБА_10 , лісник ОСОБА_15 та ще якісь люди. Дерева вже були попиляні, частина розкряжована. Зазначав, що випилювалися дерева хаотично і з більшим діаметром стовбуру та не вздовж дороги; 
		- свідка ОСОБА_15 , лісника обходу № 16, який пояснив, що виявивши незаконну порубку лісу, зателефонував майстру і через деякий час приїхали працівники поліції. На місці вирубки був ОСОБА_10 та декілька чоловіків. Зазначав, що випилювалися кращі дерева і порубка була здійснена в 65 кварталі 30 на земельній ділянці, яка належить ДП Сосницярайагролісгосп;
		- свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що в кінці 2019 року йому зателефонував ОСОБА_10 та попросив допомогти знайти робітників, щоб розчистити дорогу до дамби і він дав йому номер телефона ОСОБА_17 ;
		- свідка ОСОБА_17 , який пояснив, що на прохання ОСОБА_10 він приїхав на місце яке вказав останній, де, крім обвинуваченого, знаходилися, ще два чоловіки. За допомогою трактора він тягав колоди дерев. Коли приїхали працівники поліції, він уже закінчив роботу;
		- свідка ОСОБА_18 , який пояснив, що з родиною обвинуваченого ОСОБА_10 у нього був укладений договір оренди хутора, бази відпочинку та греблі в урочищі Бернадське. У спілкуванні з ОСОБА_10 говорив про розчищення дороги до садиби, давав на це дозвіл, сам особисто показував. Ніяких дозволів чи вказівок на розчищення дороги до дамби він ОСОБА_10 не давав. Розмови про це навіть не було;
		- свідка ОСОБА_11 який пояснив, що на прохання ОСОБА_10 розчистити дорогу він попросив допомогти ОСОБА_14 та ОСОБА_13 . Коли обвинувачений привіз їх на місце, то вказав, що необхідно робити. На місце випилювання лісу приїжджали декілька разів, ОСОБА_10 періодично з`являвся на місці випилювання, давав хлопцям вказівки та розпорядження;
		- свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що через ОСОБА_14  ОСОБА_10 найняв його попиляти дерева. На місце їх з ОСОБА_14 привозив ОСОБА_11 . Вказував, що обвинувачений повідомляв про наявність у нього усіх дозволів;
		- свідка ОСОБА_14 згідно показань якого, він погодився на пропозицію ОСОБА_11  попиляти дрова. На місце їх з ОСОБА_13 відвозив ОСОБА_11 . Поблизу ставку ОСОБА_10 особисто показав, які берези необхідно спиляти та стверджував, що в нього з дозволами все в порядку;
		 
		Встановлені судом обставин щодо винуватості обвинуваченого, крім вище наведених показань, також підтверджується даними, що, зокрема, містяться у наступних доказах: 
		- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270240000240 від 08 жовтня 2019 року, яким підтверджується внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення і початок досудового розслідування відповідно до ст. 214 КПК України;
		- протоколі огляду місця події від 08 жовтня 2019 року з ілюстративною таблицею, в ході якого було оглянуто ділянку лісового масиву кварталу 65, виділ 30 що прилягає до берега озера в урочищі Бернадське поблизу села Чорнотичі Сосницького району Чернігівської області. В ході проведеного огляду було встановлено факт здійснення вирубки дерев породи береза, яблуня, акація, вільха, сосна. На місці події виявлено трактор МТЗ, сліди тирси, пні спиляних дерев та колоди дерев. З місця події вилучено зрізи 49 пнів;
		- протоколі додаткового огляду місця події від 09 жовтня 2019 року з ілюстративною таблицею, в ході якого було повторно оглянуто ділянку лісового масиву кварталу 65, виділ 30 що прилягає до берега озера в урочищі Бернадське поблизу села Чорнотичі Сосницького району Чернігівської області та здійснені заміри колод деревини, загальна сума яких становить 35,91 м3. Також виявлено пні дерев. З місця події вилучено колоди дерев та спили пнів дерев;
		- висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 29211/19-48 від 21 січня 2020 року, з якого вбачається, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки лісу на території кварталу 65 виділу 30 ДП «Сосницярайагролісгосп» КП «Чернігівоблагролісгосп», що прилягає до берега озера в урочищі «Бернадське» становить 463 113 гривень 06 копійок.
		- висновку експерта № 1049 від 25 листопада 2019 року, з якого вбачається, що з 53 зрізів з пнів, вилучених 08.10.2019 під час огляду місця події та 49 колод дерев, вилучених 09.10.2019 під час додаткового огляду місця події 32 зрізи з пнів дерева та колоди до розділення складали єдине ціле, 17 зрізів з пнів дерева та колоди є частинами об`єктів однієї групової належності (за формою, кольором, текстурою, матеріалом), проте встановити, чи складали вказані зрізи з пня та колоди єдине ціле неможливо в зв`язку з відсутністю спільних поверхонь, 4 зрізи з пнів раніше не складали єдине ціле з 49 колодами дерев;
		- протоколі проведення слідчого експерименту від 21 лютого 2020 року, в ході проведення якого свідок ОСОБА_11 розповів та показав на місці, що на прохання ОСОБА_10 допомогти у вирубці лісу, він для вказаних робіт привозив жителів села Якличі ОСОБА_14 та ОСОБА_13 . Діями по порубці лісу керував безпосередньо ОСОБА_10 , який демонстрував якісь папери та говорив, що вирубка не має кримінального прояву.
		 
		Місцевий суд з достатньою повнотою перевірив всі доводи сторони захисту в судовому засіданні, виклав критичний аналіз окремих доказів. У своїх висновках суд першої інстанції навів мотиви, з яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і доводи, викладені обвинуваченим в апеляційній скарзі, були предметом дослідження під час судового розгляду. Суд першої інстанції законно, обґрунтовано та вмотивовано не знайшов підстав для визнання доказів недопустимими та неналежними, чи такими, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, з чим також погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, а відтак, не приймати їх до уваги чи ставити під сумнів, відсутні будь-які підстави.
		 
		Також, суд дотримався вимог ст. 10 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання сторін кримінального провадження вирішені судом у відповідності до вимог КПК України.
		 
		Суд першої інстанції, з`ясувавши передбачені ст. 91 КПК України обставини, що належать до предмета доказування, встановив факт наявності суспільно небезпечного діяння й обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. 
		 
		Фактичні дані, які покладено в основу вироку і на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_10 отримано в порядку, визначеному КПК України, вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження суду, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення. Тому ці дані в силу ст. 84 КПК України є доказами у кримінальному провадженні. 
		 
		Вищенаведені докази перевірені судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та їх обґрунтовано покладено в основу вироку, оскільки вони є належними, допустимими та достатніми.
		 
		Доводи апеляційної скарги сторони захисту не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права і щодо невірної оцінки та врахування показань свідків, а зводяться лише до переоцінки доказів, які вже досліджувались судом першої інстанції та яким надана детальна оцінка, викладена у оскаржуваному рішенні.
		 
		Відносно доводів сторони захисту, що порубка відбувалася 8 серпня 2019 року, а не 8 жовтня 2019 року, в зв`язку з тим, що у заяві директора ДП «Сосницярайагролісгосп» зазначено про порубку в серпні місці, то колегія судді не може визнати такими, що заслуговують на увагу.
		 
		Свідок ОСОБА_7 , як в суді першої інстанції так і в ході апеляційного розгляду вказав про допущення технічної помилки, що також підтверджується іншими даними, що містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема, рапорті чергового поліції, що саме 8 жовтня 2019 року надійшла заява про злочин, протоколі огляду місця події від вказаної дати, також у витязі з ЄРДР у фабулі зазначено саме 8 жовтня 2019 року.
		 
		Твердження апеляційної скарги захисника, щодо не встановлення точного місця порубки, колегія суддів також не може визнати обґрунтованими, враховуючи наявність належних документів на підтвердження цього, зокрема, згідно Державного акту на право постійного користування вбачається, що порубка мала місце саме в кварталі 65 виділ 30 і вказана земельна ділянка надавалася саме для ведення лісового господарства та передана у постійне користування ДП «Сосницярайагролісгосп».
		 
		При цьому слід зазначити, що посилання сторони захисту на те, що спиляні дерева росли біля озера на території, яка відноситься до відання водного господарства не спростовує їх належність до лісового господарства у зв`язку з їх знаходженням на земельній ділянці, яка була виділена саме для зазначених цілей. Також, на спростування вказаних доводів судова колегія бере до уваги ст.. 4 Лісового Кодексу України, якою визначено землі та об`єкти котрі не належать до лісового фонду України, серед яких відсутні прибережні захисні смуги.
		 
		Доводи апеляційної скарги, що особи, які безпосередньо здійснювали вирубку дерев і скоїли кримінальне правопорушення, колегія суддів не може взяти до уваги з огляду на наступне.
		 
		Зазначені свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , були допитані в суді першої інстанції і надали пояснення, котрі повністю узгоджуються між собою та іншими доказами, зокрема, що саме ОСОБА_10 найняв їх для проведення вказаних робіт, здійснював координацію їх роботи, вказував, де потрібно випилювати дерева та запевняв їх про наявність у нього дозвільних документів на проведення таких робіт.
		 
		Відносно посилань захисника щодо неналежності слідчого експерименту, у зв`язку з його проведенням за відсутності понятих, то вони також не заслуговують на увагу, оскільки ч. 7 ст. 223 КПК України, прямо передбачена можливість проведення слідчого експерименту без участі понятих при застосуванні безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, про що свідчить в даному випадку відповідний додаток до протоколу.
		 
		Так само, доводи про не відкриття зазначеного доказу стороні захисту, то вони прямо спростовуються даними надання доступу до матеріалів досудового розслідування стороні захисту, що підтверджується підписами ОСОБА_10 та його захисника. А не реалізація стороною захисту своїх прав на досконале вивчення та ознайомлення в повному обсязі з матеріалами кримінального провадження, зокрема, безперервним відеозаписом вищезазначеної слідчої дії, не може слугувати підставою для визнання доказу недопустимим.
		 
		Щодо доводів апелянта відносно проведеної у кримінальному провадженні експертизи про визначення розміру шкоди, то вони не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
		 
		Хоча на підставі ухвали слідчого судді Сосницького районного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2019 року і була призначена комплексна судова інженерно-екологічна експертиза, однак було ухвалено, що у разі необхідності, її потрібно провести із залученням відповідних спеціалістів, тобто, висловлено право на таке проведення, а не обов`язок.
		 
		При цьому, у висновку інженерно-екологічної експертизи № 29211/19-48 експертом зауважено, що зазначені в ухвалі слідчого судді питання вирішуються саме в рамках проведення інженерно-екологічної експертизи, а тому і було проведено саме зазначену експертизу. 
		 
		В зв`язку з викладеним, колегія суддів не може стверджувати про допущення порушень в ході проведення експертизи у зв`язку з незалученням відповідних спеціалістів.
		 
		При цьому, твердження про не встановлення і не визначення у кримінальному провадженні істотної шкоди заподіяної навколишньому середовищу, колегія суддів визнає надуманим, з огляду на положення примітки до статті 246 КК України, якою чітко визначено критерії для визначення відповідних розмірів шкоди по даній категорії кримінальних правопорушень. І з дотриманням вказаних критеріїв проведено у кримінальному провадженні інженерно-екологічну експертизу та чітко визначено розмір завданої шкоди. 
		 
		Відносно доводів сторони захисту про відсутність у ОСОБА_10 корисливих мотивів і намаганням останнього лише розчистити дорогу, то колегія суддів при цьому погоджується з висновками суду першої інстанції, що вони спростовуються матеріалами кримінального провадження, а саме, даними протоколів огляду місця події, згідно яких на місці вчинення кримінального правопорушення були випиляні лише вибіркові дерева зі стовбурами великих діаметрів, показаннями свідка ОСОБА_15 та представника потерпілого ОСОБА_7 , які були на місці вирубки та бачили, що випиляні були «кращі» дерева породи береза, а решта декілька дерев породи сосна, яблуня, акація та вільха були невеликого діаметра, та були спиляні, так як заважали пиляти берези.
		 
		За наведених підстав, колегія суддів приходить до безумовного висновку про те, що вина ОСОБА_10  повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а його дії, судом першої інстанції, кваліфіковані вірно за ч. 4 ст. 246 КК України.
		 
		Що стосується покарання, призначеного обвинуваченому, то воно визначене судом з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		 
		Вказаний висновок узгоджується з нормами ст. 65 КК України в якій зазначено, що суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочини, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		При обранні обвинуваченому ОСОБА_10 виду та міри покарання, місцевий суд вірно врахував ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, його наслідки та обставини, досудову доповідь органу пробації, дані про особу обвинуваченого а саме, що його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, наявність постійного місця проживання та формально позитивну характеристику за останнім, наявність постійного місця роботи. Прийняв до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують, і вмотивовано дійшов висновку про можливість призначити ОСОБА_10 покарання в межах встановленої санкцією інкримінованої статті і можливістю його звільнення від відбування покарання на підставі ст.. 75 КК України.
		 
		Із цим висновком погоджується колегія суддів, оскільки, судом першої інстанції при винесенні вироку ОСОБА_10 дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, а призначене покарання є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів, відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		Що стосується доводів сторони захисту стосовно заявленого цивільного позову прокурором, то колегія суддів не знаходить їх такими що заслуговують на увагу, оскільки питання щодо можливості подання прокурором у даному кримінальному провадженні цивільного позову в інтересах ДП «Сосницярайагролісгосп» було предметом детального розгляду судом першої інстанції та було наведено детальні, обґрунтовані і переконливі доводи з якими погоджується і колегія суддів.
		 
		Зокрема, визнано, що прокурор обґрунтовано звернувся з даним позовом в межах визначених чинним законодавством повноважень. 
		 
		Враховано, що згідно ст.. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
		 
		І цивільний позов прокурора містить належне обґрунтування підстав звернення.
		 
		При цьому, колегія суддів, відносно доводів апелянта, щодо неможливості подання прокурором цивільного позову в інтересах ДП «Сосницярайагролісгосп», оскільки, на його переконання, такий має бути поданий лише вказаним підприємством, визнаючи їх необґрунтованими, зазначає також наступне.
		 
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року (справа № 912/2385/18, провадження № 12-194гс19) виклала позицію, що якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатніми підстав для представництва інтересів прокурором. 
		 
		Поряд з викладеним, в ході апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження доводи сторони захисту, що суд необґрунтовано стягнув з ОСОБА_10 завдану шкоду та повернув пиломатеріали ДП «Сосницярайагролісгосп», з огляду на те, що відповідно до ст.. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю).
		 
		Таким чином, доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження не містять достатніх даних про порушення судом першої інстанції при розгляді цивільного позову та вирішення питання про речові докази норм матеріального закону, які ставили б під сумнів обґрунтованість прийнятого рішення.
		 
		Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апелянта висновків суду першої інстанції викладених у вироку не спростовують тому підстав для скасування чи зміни судового рішення відсутні, істотних порушень законодавства, при апеляційному розгляді провадження, також не встановлено.
		 
		Керуючись ст. ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10  залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2021 року щодо ОСОБА_10  без змін.
		 
		Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
		 
		Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. 
		 
		СУДДІ:
		 
		ОСОБА_3  ОСОБА_2  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...