Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/189/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 16.02.2022. Зареєстровано: 17.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2022.

Результат оскарження 01.12.2022 Східний апеляційний господарський суд: скасовано ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
		_______________________________________________________________________
		 
		УХВАЛА
		 
		 
		"15" лютого 2022 р. м. ХарківСправа № 922/189/22 
		Господарський суд Харківської області у складі:
		суддя Присяжнюк О.О. 
		при секретарі судового засідання Радченко А.Ю.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м.Харків, вул.Тобольська, 55А) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, 7) до 1-ого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (11634,Житомирська область, Малинівський район,смт.Гранітне, вул.Шевченка, буд.15) ,  2-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Девелопмент" (61145, м.Харків, вул. Клочківська, 190-А) про розірвання договору та повернення ділянки за участю представників:
		прокурора -Горгуль Н.В. посвід №057317 від 09.10.2020 року
		позивача - не з`явився
		першого відповідача - Гріга К.С.адвокат
		другого відповідача - Барановський О.М. адвокат 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області до 1-ого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран" 2-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Девелопмент", в якій просить суд:
		розірвати договір оренди землі від 14.11.2005, укладений між Харківською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Юнігран, який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 14.11.2005 за №88177/05, щодо земельної ділянки загальною площею 0,5535 га по пров. Лопатинському, ріг вул. Кузнечної з кадастровим номером земельної ділянки 6310138800:01:009:0013.
		Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю Юнігран (код ЄДРПОУ 24584514) та товариство з обмеженою відповідальністю СТРОЙ СІТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ (код ЄДРПОУ 43495082) повернути Харківській міській раді земельну ділянку загальною площею 0,5535 га по пров. Лопатинському, ріг вул. Кузнечної з кадастровим номером земельної ділянки 6310138800:01:009:0013 з одночасним приведенням її у попередній придатний для використання стан, який існував до початку дій щодо самовільного будівництва, а саме станом на 2020 рік до початку проведення будь-яких будівельних робіт, включаючи знесення будь-якого самочинно збудованого нерухомого майна (в тому числі паркану, фундаментної плити, залізобетонних паль, металевих одноповерхових приміщень), а також поновлення стану ділянки після проведених земельних робіт (в тому числі закопування котловану).
		Судовий збір стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UА178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.
		Судові витрати по справі покласти на відповідачів.
		Ухвалою господарського суду від 21.01.2022 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/189/22. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання "15" лютого 2022 р. о 10:30.
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2022 року,заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вх. № 189/22 від 20.01.2022) про забезпечення позову задоволено частково та вжито заходи забезпечення позовом , шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) та іншим особам здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи, на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:01:009:0013, загальною площею 0,5535 га, розташованої за адресою: за адресою: м. Харків, провулок Лопатинський (ріг вул. Кузнечної) (Основ`янський район міста Харкова) до вирішення справи по суті та набрання рішення законної сили.
		Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ СІТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43495082) та іншим особам здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні, демонтажні, земельні роботи, на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:01:009:0013, загальною площею 0,5535 га, розташованої за адресою: за адресою: м. Харків, провулок Лопатинський (ріг вул. Кузнечної) (Основ`янський район міста Харкова) до вирішення справи по суті та набрання рішення законної сили.
		10.02.2022 від 2-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Девелопмент", надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду(вх.№3258), вказане клопотання долучено до матеріалів справи.
		10.02.2022 від 2-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Девелопмент", надійшов відзив на позовну заяву (вх.№3256),вказаний відзив долучено до матеріалів справи.
		14.02.2022 року від 2-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Сіті Девелопмент", надійшли письмові пояснення до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду(вх.№3521). 
		Розглянувши матеріали справи, суд установив таке.
		В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на таке:
		- Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 20.06.2008 за №155/08 ТОВ «ЮНІГРАН» продовжено будівництво житлового комплексу з торговельними та офісними приміщеннями по пров. Лопатинському, ріг вул. Кузнечної строком до 31.12.2011; ТОВ «Юнігран» повинно звернутися до управління земельних відносин для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 14.11.2005 за №88177/05 в частині продовження строку будівництва об`єкту. Проте, додаткова угода до договору оренди землі від 14.11.2005 за №88177/05 щодо поновлення строків будівництва між Харківської міською радою та ТОВ «ЮНІГРАН» не укладалася. Таким чином, строком до якого ТОВ «Юнігран» повинно було здійснити будівництво житлового комплексу з торговельними та офісними приміщеннями становить 01.12.2007. Проте, ТОВ «Юнігран» не виконано свої зобов`язання, передбачені пунктом 15 договору оренди землі від 14.11.2005 за №88177/05, щодо здійснення будівництва житлового комплексу з торговельними та офісними приміщеннями, жодних дозвільних документів, передбачених чинним законодавством, які дають право на будівництво ТОВ «Юнігран» не отримувалось, що є має наслідком застосування вимог п. 7 договору оренди землі.
		- між ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Строй сіті девелопмент» укладено договір про будівництво житлового комплексу по пров. Лопатинському (ріг вул. Кузнечної) в м. Харкові від 28.12.2020, яким ТОВ «Строй сіті девелопмент» забезпечує проектування, матеріально-технічне забезпечення, будівництво та фінансування об`єкту будівництва  житлового комплексу по пров. Лопатинському (ріг вул. Кузнечної) в м. Харкові, введення вказаного об`єкту в експлуатацію та оформлення права власності на нього. Проте, ТОВ «Строй сіті девелопмент» не отримано дозвільних документів щодо будівництва в цілому житлового комплексу по пров. Лопатинському, 10 в м. Харкові з відповідними категоріями та класом наслідків, містобудівних умов тощо, фактично ТОВ «Строй сіті девелопмент» намагається здійснити відповідне будівництво шляхом отримання дозвільних документів лише на приміщення. 
		- сам факт проведення самочинного будівництва порушує права громади міста Харкова, представником якої є Харківська міська рада. Отже, здійснення ТОВ «Строй сіті девелопмент» самочинного будівництва житлового комплексу «Дім на Подолі» має наслідком лише його знесення та приведення земельної ділянки до попереднього стану.
		Прокурор зазначає, що необхідність звернення з даною позовною заявою зумовлена необхідністю захистити інтереси держави, оскільки безпідставне відчуження майна стороннім особам створює умови для протиправної передачі майнових прав на комунальне майно.
		Компетентним органом, що мають здійснювати захист означених інтересів держави є Харківська міська рада.
		Прокурор вказує, що компетентними органами,а саме : Харківською міською радою не вживалось відповідних заходів та не здійснювалось захист порушених законних інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.
		Також, Харківська міська рада не зверталася з позовом до ТОВ «Сіті строй девелопмент» щодо знесення самочинно збудованих об`єктів по пров. Лопатинському в м. Харкові.
		Надаючи оцінку доводам прокуратури щодо необхідності представництва, суд враховує таке.
		Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
		Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї з сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї з сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції від 31.03.05).
		Пункт третій частини першої статті 131 - 1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Суд виходить з того, що під "виключним випадком", за якого прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність є предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
		У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь - яких інших функції були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
		Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:
		- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
		- у разі відсутності такого органу.
		Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. У другому - коли відповідний орган відсутній.
		При цьому:
		- "не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається;
		- "здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дії і рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною;
		- "належність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		З врахуванням вказаного вище, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду.
		Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
		Зазначені положення узгоджуються з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.18 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі № 926/03/18, від 23.09.18 у справі № 1237/17, від 06.02.19 у справі № 927/246/18.
		Врахувавши вищевказані висновки, що узгоджені з аналогічною позицією Верховного Суду, судом враховується і те, що звертаючись з позовом за захистом інтересів держави, прокурор має довести: наявність інтересів держави, які порушені; наявність підстав для представницьких функцій у випадках невиконання або неналежного виконання своїх повноважень органами державної влади (місцевого самоврядування), які наділені такими функціями у відповідних правовідносинах або, в разі відсутності відповідного органу.
		В даній позовній заяві, прокурор, обґрунтовуючи наявність інтересів держави вказує на нездійснення захисту, що виявляється в усвідомленій пасивній поведінці суб`єкта владних повноважень згідно ч.3 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру"
		Судом враховується, що згідно вищевказаної практики Верховного Суду саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 ККУ (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державного службовця, який займає посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).
		Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.
		Як вбачається із матеріалів справи окружною прокуратурою повідомлено Харківську міську раду листом від 13.12.2021 за №55-5711вих-21 з одночасною пропозицією вжити відповідні заходи міській раді самостійно або повідомити окружну прокуратуру, чи будуть взагалі вживатися міською радою заходи щодо розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.
		Листом від 15.12.2021 за №9432/0/553-21 Управлінням земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради повідомлено прокуратуру, які підстави для розірвання договору оренди передбачені Положенням про оренду землі та що Харківською міською радою заходи щодо розірвання договору оренди землі від 14.11.2005 за №88177/05 на підставі вищезазначеного не вживалися.
		Проте, прокуратурою направлено Харківській міській раді лист-повідомлення про намір звернення до суду з позовом лише 21.12.2021 за №55-5969вих., а вже 19.01.2022 р. подано позовну заяву. 
		Крім того, цей проміжок часу з 21.12.2021 по 19.01.2022 р. також частково припав на Новорічні та Різдвяні святкові дні, тобто зменшив можливість Харківській міській раді відреагувати на цей лист-повідомлення прокуратури.
		Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова фактично не було надано можливості компетентному органу протягом розумного строку відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.
		У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права" передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
		При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.
		Отже, з урахуванням вище викладеного, у розумінні положень статей 73, 76, 77 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.
		Суд звертає увагу на те, що саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18).
		Разом з тим, судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Харківською міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. При цьому, в позовній заяві прокурор з метою обґрунтування підстав для представництва інтересів Харківської міської ради в суді обмежився лише посиланням на те, що Харківською міською радою не вживались заходи представницького характеру щодо знесення самочинно збудованих об`єктів та повернення земельної ділянки.
		За викладених обставин, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, не обґрунтовано підстави звернення до суду з позовом від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", тому, в даному випадку, прокурором не доведено своєї правомочності щодо представництва інтересів Харківської міської ради.
		З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 925/226/18.
		Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
		Згідно з положеннями ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
		- залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
		Господарський суд зазначає, що судовий збір буде повернуто прокуратурі у разі надходження відповідного клопотання.
		Відповідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
		Керуючись ст.ст. 202, 226, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Залишити позовну заяву без розгляду.
		Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 21 січня 2022 року по справі№922/189/22.
		Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 15.02.2022.
		Ухвалу може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		 
		СуддяО.О. Присяжнюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...