Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/23733/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності.
Надіслано судом: 16.02.2022. Зареєстровано: 17.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2022.
Дата набрання законної сили: 16.02.2022
Номер судового провадження: 22-ц/801/233/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/23733/20
		Провадження № 22-ц/801/233/2022
		Категорія: 10
		Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко В. М.
		Доповідач:Рибчинський В. П.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 лютого 2022 рокуСправа № 127/23733/20м. Вінниця
		 
		Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати 
		у цивільних справах:
		судді-доповідача: Рибчинського В.П.,
		суддів: Денишенко Т.О., Медвецького С.К.,
		за участі секретаря судового засідання Кобенди Ю.О., представника ОСОБА_1  адвоката Бєліка А.С., представника ОСОБА_2  адвоката Шикунової А.О., розглянувши апеляційні скарги  ОСОБА_2 та апеляційну скаргу представника  ОСОБА_1   адвоката Бєліка Андрія Сергійовича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2021 року та додаткове рішення Вінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від30листопада 2021року уцивільній справіза первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом  ОСОБА_2 до  ОСОБА_1  про поділ спільного майна подружжя, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, мотивуючи тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.01.2015 року. 19.08.2015 року подружжям було придбано автомобіль FORD KUGA, який подружжя зареєстровало за ОСОБА_2 . Даний автомобіль був придбаний у кредит в ПАТ «Кредобанк», у зв`язку з чим було укладено договір застави транспортного засобу від 26.08.2015 року. З моменту придбання та до кінця 2018 року кредит сплачувався ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом зі спільного сімейного бюджету, але з початку 2019 року та до даного часу кредит фактично сплачувався позивачкою, так як відповідач не працював та не отримував дохід. Таким чином, автомобіль FORD KUGA був придбаний подружжям в період шлюбу і є їх спільною сумісною власністю, а тому підлягає поділу про що і просить позивачка. 
		16.12.2020 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, зазначивши, що за час їхнього перебування у зареєстрованому шлюбі ними дійсно був придбаний автомобіль FORD KUGA у кредит, який сплачувався ним особисто. При цьому після припинення шлюбних стосунків з ОСОБА_1 з січня 2019 року ним було погашено кредит власними коштами. У свою чергу 06.10.2019 року сталася ДТП, в результаті якої спірний автомобіль був фактично знищений. ОСОБА_2 було отримано суму страхового відшкодування, яка склала 227414 грн. 10 коп., які він вважає їхнім спільним майном. І не заперечує, щодо компенсації ОСОБА_1 половину він вказаної суми. Крім того, сторонами спору було заощаджено грошові кошти в сумі 5 000,00 доларів США, які зберігалися на рахунку у АТ КБ «ПриватБанк», відкритому на ім`я ОСОБА_1 , які є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягають поділу. Таким чином, позивач ОСОБА_2 просив суд визнати право власності на Ѕ частину грошових коштів в сумі 2 500,00 доларів США, що знаходяться на банківських рахунках, що були відкриті на ім`я ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк».
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено.
		Визнано спільним сумісним майном автомобіль Ford Kuga, державний номер НОМЕР_1 , рік випуску - 2015, дата реєстрації - 19.08.2015 року, колір - сірий, об`єм двигуна - 1997, вага -1575, тип кузова - універсал- b, VIN-код - НОМЕР_2 .
		Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , 242 973 (двісті сорок дві тисячі дев`ятсот сімдесят три) гривні 00 копійок грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля Ford Kuga, державний номер - НОМЕР_1 , рік випуску - 2015, дата реєстрації - 19.08.2015 року, колір - сірий, об`єм двигуна - 1997, вага - 1575, тип кузова - універсал- b, VIN-код - НОМЕР_2 .
		Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 430 (дві тисячі чотириста тридцять) гривень 00 копійок. 
		Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.
		Визнано право власності на 1/2 частину грошових коштів в сумі 2 034 (дві тисячі тридцять чотири) доларів США, що знаходяться на банківських рахунках, що були відкритті на ім`я ОСОБА_1 у АТ КБ "Приватбанк" за ОСОБА_2 .
		В решті вимог відмовлено. 
		Додатковим рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2021 року заяву представника позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
		 
		Не погоджуючись з такими рішеннями суду, 24 грудня 2021 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив оскаржуване рішення змінити в частині розміру стягуваних сум, а саме стягнути з нього на користь ОСОБА_1 119957,05 грн. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити, визнати право власності за ОСОБА_2 на Ѕ частину грошових коштів в сумі 3009,50 доларів США. 
		30 грудня 2021 року на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2021 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2021 року подав апеляційну скаргу представник ОСОБА_1  адвокат Бєлік А.С., в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення зустрічної позовної заяви та визнання права власності на Ѕ частину грошових коштів в сумі 2034 доларів США, що знаходяться на банківських рахунках, що були відкриті на ім`я ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» за ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви про поділ коштів у банку. Скасувати додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2021 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.
		02 лютого 2022 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2021 року, в якій просив оскаржуване рішення скасувати, заяву представника за первісним/відповідача за зустрічним позовом залишити без розгляду.
		На апеляційну скаргу ОСОБА_2 від 24 грудня 2021 року представник ОСОБА_1  адвокат Бєлік А.С. подав відзив, в якому просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити через її безпідставність, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2021 року скасувати в частині задоволення зустрічної позовної заяви та визнання права власності на Ѕ частину грошових коштів в сумі 2034 доларів США, що знаходяться на банківських рахунках, що були відкриті на ім`я ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» за ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви про поділ коштів у банку. 
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2021 року представник ОСОБА_1  адвокат Бєлік А.М. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та задовольнити вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, апеляційна скарга представника ОСОБА_1  адвоката Бєліка А.С. підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Судом встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 15.01.2015 року, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_5 (т.1, а.с.10). 
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпро шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Даним рішенням суду встановлено, що сторони спору фактично припинили шлюбні відносини з 15.01.2019 року. (т.1, а.с.11).
		Під час шлюбу сторонами був придбаний автомобіль Ford Kuga, державний номер - НОМЕР_1 ; рік випуску - 2015; дата реєстрації - 19.08.2015 року; колір - сірий; об`єм двигуна - 1997; вага - 1575; тип кузова - універсал-Ь; ViN-код - НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2 відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т.1, а.с.12).
		З листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області № 31/4-7аз від 03.07.2020 року вбачається, що станом на 30.06.2020 року за громадянином ОСОБА_2 з 19.08.2015 року зареєстровано транспортний засіб марки Ford Kuga, державний номер - НОМЕР_1 ; рік випуску - 2015; дата реєстрації - 19.08.2015 року; колір - сірий; об`єм двигуна - 1997; вага - 1575; тип кузова - універсал-Ь; ViN-код - НОМЕР_2 (т.1, а.с.13).
		21.08.2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «КредоБанк» було укладено кредитний договір № 486/2015, відповідно до якого Мрачковському надано у власність грошові кошти у сумі 425958,00 грн. на строк до 20.08.2020 року для здійснення оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки Ford, модель Kuga, дата випуску - 2015; номер кузова - НОМЕР_2 (т.1, а.с.89).
		На випадок невиконання боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором № 486/2015 від 21.08.2015 року, був укладений договір поруки між ПАТ «КредоБанк» та ОСОБА_1 (т.1, а.с. 90).
		Також, 26.08.2015 року між ПАТ «КредоБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу (т.1, а.с. 91-92).
		26.08.2015 року директор ТОВ «Автовінн» ОСОБА_4 та ОСОБА_2 склали Акт прийому-передачі транспортного засобу Ford Kuga, державний номер - НОМЕР_1 ; рік випуску - 2015; дата реєстрації - 19.08.2015 року; колір - сірий; об`єм двигуна - 1997; вага - 1575; тип кузова - універсал-Ь; ViN-код - НОМЕР_2 (т.1, а.с.93). 
		Крім того, відповідно до довідки наданої АТ КБ «Приватбанк» від 26.05.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» відкривала два депозитних рахунки: договір SAMDNWFD0072208582601, № рахунку  НОМЕР_6 , дата відкриття  24.01.2019 року, сума депозиту  4000,00 USD та договір SAMDNWFD0072317259301, № рахунку  26309618000721, дата відкриття  25.04.2019 року. Сума депозиту  2019,00 USD. Залишок коштів після здійснення операцій по депозитних рахунках складає - 0,00 грн. (т.1, а.с.217). 
		Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
		Відповідно доч.1,2ст.21СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя. Відповідно до ч.1 ст. 36 цього кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
		За змістом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України визначено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
		За правилами ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
		Частина 3 ст. 368 ЦК України визначає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.
		Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно з законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
		Згідно з ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
		Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
		Разом з тим, положеннями ст. 57 СК України передбачено якщо шлюб не розірвано, але чоловік та дружина проживають окремо у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, то майно, набуте сторонами за цей період може бути за рішенням суду визнане роздільним. 
		Це пов`язано з тим, що для сімейних відносин важливе значення має не лише формально зареєстрований шлюб, а дійсні стосунки чоловіка та дружини. Якщо ж цього немає, і сторони фактично не складають однієї сім`ї, то на такі відносини не може поширюватись режим спільності майна подружжя.
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2020 року встановлено, що шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично припинені з 15 січня 2019 року.
		Сторонами під час розгляду справи про поділ майна не заперечувалось припинення фактичних шлюбних відносин з 15 січня 2019 року.
		За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розподілу підлягає спільне нажите майно з 15.01.2015 року по 15.01.2019 року, а саме по день фактичного припинення шлюбних відносин.
		Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що автомобіль марки Ford Kuga, д.н.з. НОМЕР_1 є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки був придбаний під час перебування сторін у шлюбі та відчужений без згоди іншого з подружжя після припинення фактичних шлюбних відносин.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання щодо зменшення суми грошової компенсації при поділі спального майна подружжя, а саме автомобілю марки Ford Kuga, д.н.з. НОМЕР_1 , обґрунтовуючи тим, що вказаний автомобіль був придбаний у кредит, і після припинення шлюбних стосунків, зокрема з січня 2019 року, він одноособово погашав кредит, а тому сума грошової компенсації має бути зменшена на 109000 грн, оскільки станом на січень 2019 року сума боргу за кредитним договором становила 218000 грн.
		Проте, колегія суддів зазначені доводи до уваги не бере, оскільки вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		З зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що останній просив визнати за ним право власності на Ѕ частину грошових коштів в сумі 2 500,00 доларів США, що знаходяться на банківських рахунках, що були відкриті на ім`я ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк». Вимоги щодо зменшення суми грошової компенсації при поділі автомобіля марки Ford Kuga, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 не ставив.
		Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		    Отже, враховуючи те, що вимоги ОСОБА_2 як щодо поділу боргових зобов`язань подружжя, так і вимоги щодо зменшення суми грошової компенсації при поділі автомобіля марки Ford Kuga, д.н.з. НОМЕР_1 ним в суді першої інстанції не заявлялись, а тому відповідно не можуть бути предметом перегляду в суді апеляційної інстанції.
		Вимоги апеляційної скарги представника ОСОБА_1  адвоката Бєліка А.С. щодо скасування рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2021 року в частині поділу грошових коштів підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» відкривала два депозитних рахунки: договір SAMDNWFD0072208582601, № рахунку  НОМЕР_6 , дата відкриття  24.01.2019 року, сума депозиту  4000,00 USD та договір SAMDNWFD0072317259301, № рахунку  26309618000721, дата відкриття  25.04.2019 року. Сума депозиту  2019,00 USD.
		Вказані депозитні рахунки ОСОБА_1 були відкриті після припинення фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_2 , доказів того, що зазначені кошти є спільною власністю подружжя суду не надані, відповідно зазначені грошові кошти слід вважати особистою приватною власністю ОСОБА_1 , а тому поділу не підлягають.
		У зв`язку з цим позовні вимоги ОСОБА_2 щодо поділу грошових коштів в сумі 5 000,00 доларів США, які зберігалися на рахунку у АТ КБ «ПриватБанк», відкритому на ім`я ОСОБА_1 , задоволенню не підлягають.
		Крім того вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 про скасування додаткового рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2021 року з підстав, що ОСОБА_1 не було заявлено про стягнення судових витрат під час розгляду справи в суді першої інстанції, є необґрунтованими, оскільки відповідна заява викладена в позовній заяві ОСОБА_1 . 
		Поряд з іншим обґрунтованими є доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1  адвоката Бєліка А.М. про безпідставне зменшення судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу з огляду на таке.
		Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення та стягуючи понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені представником позивача витрати у сумі 20 000 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
		Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
		Аналогічна позиція висловленаВерховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.
		Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат, представником ОСОБА_1  адвокатом Бєліком А.М. було надано: 1. договір про надання правничої допомоги № 13/07-20 від 13 липня 2020 року укладений між адвокатом Бєліком А.М. та Сачек О.Ф.; 2. Акт виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги № 13/07-20 від 13 липня 2020 року, відповідно до якого всього виконано робіт на суму 20 000 грн; 3. квитанцію до прибуткового касового ордеру від 16 листопада 2021 року на суму 20 000 грн; 4. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1611 (а.с. 94-97).
		Таким чином, позивачем понесено судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000 грн.
		Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
		Заперечень щодо неспівмірності заявленої суми від ОСОБА_2 не надходило. Апеляційним судом підстав для зменшення вказаних витрат не встановлено, а тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про часткове стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. Додаткове рішення підлягає скасуванню, а витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		Відповідно до п. 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Враховуючи те, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1  адвоката Бєліка А.С. підлягає задоволенню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати понесені на сплату судового збору при зверненні до суду апеляційної інстанції в сумі 832,00 грн.
		Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за ОСОБА_2 , оскільки у задоволенні його апеляційних скарг відмовлено.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційні скарги  ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2021 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2021 року залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу представника  ОСОБА_1  адвоката БєлікаАндрія Сергійовича задовольнити.
		Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2021 року в частині задоволення зустрічних позовних вимог  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частину грошових коштів скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
		Додаткове рішенняВінницького міськогосуду Вінницькоїобласті від30листопада 2021року скасувати та ухвалити нове, яким заяву представника  ОСОБА_1  адвоката БєлікаАндрія Сергійовича про стягнення витрат напрофесійну правничудопомогу задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000 (двадцяти тисяч) гривень 00 копійок.
		Стягнути з  ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП  НОМЕР_4 , сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 832,00 грн. 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Повний текст судового рішення складено 16 лютого 2022 року. 
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач:                 В.П. Рибчинський
		Судді:                         Т.О. Денишенко
		                                       С.К. Медвецький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...