Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/13315/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 16.02.2022. Зареєстровано: 17.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2022.
Дата набрання законної сили: 29.08.2023
Результат оскарження 29.08.2023 Апеляційний суд Одеської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/947/235/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12013170480004241

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 520/13315/13-к
		Провадження № 1-кп/947/235/22
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16.02.2022                                            м.Одеса
		 
		Колегія суддів Київського районного судум.Одеси у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретарі судового засідання  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду кримінальне провадження №12013170480004241 від 30.07.2013 за обвинувальним актом в редакції від 14.03.2016 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Одеси, громадянка України, з повною середньою освітою, не заміжня, не судима, має на утриманні двох малолітніх дітей 18.06.2008, ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштована, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.115 КК України,
		 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів Київської окружної прокуратури м.Одеси: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
		потерпілого ОСОБА_19 , його представника  адвоката ОСОБА_20 ,
		обвинуваченої ОСОБА_16 , її захисника  адвоката ОСОБА_21 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні вперше надійшов до Київського районного суду м.Одеси 03.10.2013. Провадження в суді першої інстанції було закінчено ухваленням обвинувального вироку від 17.07.2014 за ч.1ст.115 КК України із призначенням обвинуваченій із застосуванням ст.69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років. 
		Вирок Київського районного суду м.Одеси від 17.07.2014 був оскаржений і скасований з ухваленням нового вироку апеляційним судом Одеської області від 28.10.2014, за яким ОСОБА_16 була визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.115 КК України із призначенням їй покарання у виді позбавлення волі на строк сім років. 
		Вирок суду апеляційної інстанції був оскаржений. 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.09.2015 обидва вироки судів першої і другої інстанцій були скасовані через неправильне застосування норм закону про кримінальну відповідальність (норм матеріального права) і справу було повернуто до суду першої інстанції для розгляду в іншому складі суддів. 
		Між іншим, касаційний суд, скасовуючи судові рішення, звернув увагу, що під час нового розгляду справи суду у новому складі необхідно більш ретельно допити свідків і обвинувачену та з урахуванням інших доказів у справі, зокрема, висновку судово-медичної експертизи, яким у ОСОБА_16 виявлені тілесні ушкодження, надати відповідну кримінально-правову оцінку діям обвинуваченої задля правильної кваліфікації її дій, яка заявляла про вчинення нею злочину у стані сильного душевного хвилювання, обумовленого систематичним насильством з боку потерпілого, однак, фактично наводила обставини, притаманні стану необхідної оборони.
		Вдруге обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні надійшов до суду першої інстанції 22.09.2015. 
		Колегія суддів, виконуючи ухвалу касаційного суду, повторно розглядаючи справу в суді першої інстанції на фоні проведення в державі протягом тривалого часу реформи правоохоронних і судових органів, під час люстраційних перевірок, кваліфікаційних оцінювань прокурорів і суддів, долаючи непрості труднощі з організації забезпечення явки у судові засідання ключових свідків події для допиту, всебічно дослідивши наявні у справі та надані сторонами додаткові докази, встановила наступні фактичні обставини події.
		 
		Так, 29.07.2013, приблизно о 21:00, ОСОБА_16 , перебуваючи в належній її матері квартирі АДРЕСА_2 , знаходячись в кухні разом зі ОСОБА_22 , 1961 р.н., з яким біля чотирьохроків підтримувалафактичні шлюбнівідносини і якийз дозволу ОСОБА_16 та їїматері проживаву нихв квартиріпротягом останніхтрьох років,не маючивільного доступудо квартири,під часконфлікту міжними, якийвиник внаслідокнадуманих претензійі необґрунтованоїдратливості ОСОБА_22 ,образ іприниження людськоїгідності ОСОБА_16 ,а також протиправних дій з його боку, який, перешкоджаючи ОСОБА_16 вийти з кухні та покликати на допомогу, викинув у вікно її мобільний телефон, видрав дроти стаціонарного телефону, схопив зі столу та кинув у ОСОБА_16 тарілку, завдав їй удар кулаком в область голови, схопив зі столу ножа, який заніс над головою, погрожуючи вбивством, вихопила у нього з руки ніж, яким, хаотично відмахуючись від нього із закритими очима, умисно нанесла  ОСОБА_22  кілька ударів ножем в різні частини тіла, тим самим заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді: двох проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини, в правій підключичній області, в лівій надключичній області з пошкодженням переднього середостіння, що відходять від аорти бронхіальних, перикардіальних, середостінних і стравохідних артерій з пошкодженням кореня лівої легені, сердечної сумки та легеневого стовбура, різані рани лівої щоки, грудної клітки зліва та лівої долонної поверхні, від яких ОСОБА_22 помер на місці події. 
		Наведені умисні дії ОСОБА_16 суд кваліфікує за ст.118 КК України, як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони. 
		 
		Обвинувачена  ОСОБА_16  вину у пред`явленому їй обвинуваченні за ч.1ст.115 КК України не визнала, оскільки умислу на вбивство ОСОБА_22 вона не мала, звернулася до суду і до прокуратури з письмовим клопотанням про перекваліфікацію її дій з ч.1ст.115 на ст.118 КК України, оскільки вона усвідомлює, що саме від її дій настала смерть ОСОБА_22 , але вона вчинила такі дії, побоюючись за своє життя і здоров`я, а також життя і здоров`я її малолітньої дитини, захищаючись від образ, зневажливого ставлення і приниження, а також протиправного насильства і реальних погроз вбивства з його боку. 
		Про обставиниподії обвинувачена ОСОБА_16 показала,що вонапроживала вквартирі своєїматері заадресою: АДРЕСА_3 разом іздонькою ІНФОРМАЦІЯ_3 .Протягом чотирьохроків доподій вонапідтримувала фактичнішлюбні відносинизі ОСОБА_22 , 1961р.н.,який неє батькомїї доньки. ОСОБА_22 давав їйгроші нагосподарство,але повністювін їїне утримував.Він дужедобре відносивсядо їїдоньки. ОСОБА_22 з її дозволу, а також з дозволу її матері став проживати в їх квартирі протягом останніх трьох років. ОСОБА_22 мав ключ від парадної будинку, а безпосередньо від квартири він ключа не мав, а тому не мав вільного доступу до квартири. Доглядом за дитиною ОСОБА_16 і допомогою по господарству займалася наймана особа  няня -  ОСОБА_23 . Далі обвинувачена показала, що на початку відносин між нею і ОСОБА_22 у них виникли нормальні стосунки. Разом з тим, між  ОСОБА_22 і її матір`ю склалися неприємні стосунки, через те, що мати засуджувала зв`язки доньки з чоловіком, який набагато старший за неї. ОСОБА_22 сторонився її матір та друзів їх родини, уникав з ними спілкування та у їх присутності відчував себе не комфортно, демонстрував дратливість. Поступово відносини між нею і ОСОБА_22 стали псуватися і останні двароки їхсумісного проживаннястали супроводжуватисясварками,образами збоку ОСОБА_22 ,приниженням їїгідності черезйого нестерпнийхарактер.Він неодноразоводозволяв собіпіднімати нанеї руку,спричиняючи їйтілесні ушкодження.При цьому ОСОБА_22 став поводитисебе,як господар,хоча ніякихправ стосовножитла,що йомуне належало,він немав.Якось, ОСОБА_22 став вимагати,щоб їїмати звільниладля нихцю квартиру,переїхала досебе,до іншоїквартири.Такі вимоги ОСОБА_22 ґрунтувалися наїх спільному,тяжкому матеріальномустановищі,бо їмспочатку приходилосявинаймати квартирита проживатиза різнимиадресами.Пізніше ОСОБА_22 власно ставзабороняти їйспілкуватися змамою іпідтримувати стосункиз друзями.В продовженняобвинувачена показала,що длясвяткування днянародження їїматері - ОСОБА_24 29.07.2013у вечерідо неїприйшла подругаїх родини ОСОБА_25 . ОСОБА_24 в цейчас фактичнобула замежами України.Як даліпоказала обвинувачена,вона небажала святкуватидень народженняматері заїї відсутністю,але демонструючигостинність,отримавши привітаннявід ОСОБА_25 ,запросила туна вечерю.29.07.2013у вечерівдома буливона,її малолітнядитина ізнянею і ОСОБА_25 .Під часвечері вонаразом із ОСОБА_25 вживала шампанське,яке принеслаостання.  ОСОБА_22 ,повертаючись додому,подзвонив їй,і запитав,що потрібнокупити.Вона повідомилайому,що доних прийшлигості. Дізнавшись від неї по телефону про гостей, ОСОБА_22 висловив претензії їй, чому вона напередодні не повідомляла його про свої плани, розлютився, висловив їй своє незадоволення їх присутністю у квартирі. Повернувшись до квартири,  ОСОБА_22  був напідпитку і злим, з агресивним настроєм, він не скривав від присутніх свого роздратування, та своєю поведінкою демонстрував своє незадоволення гостями, спочатку на запрошення не сідав за святковий стіл, з горла пляшки здійснив кілька ковтків горілки, потім присів за стіл, за яким продовжував пити горілку. При цьому він не соромлячись гостей, принижуючи її, підняв тост за упокой души її матері, хоча мати була жива. Він став при гостях пред`являти їй претензії, що слово за слово несподівано переросло у з`ясування стосунків між ними із взаємними претензіями і образами. Спочатку вона, знаючи нестерпний характер ОСОБА_22 , намагаласязаспокоїти його, пропонувала йому йти відпочивати в іншу кімнату і лягати спати, але він її не слухав, став поводити себе більш агресивніше, став соромити її ні за що і принижуючи її гідність. В цей час няня пішла з квартири, а  ОСОБА_25 із її, ОСОБА_16 ,донькою закрилисяу дальнійкімнаті, щоб малеча не чула сварки. В продовження обвинувачена показала, що ОСОБА_22 і вона залишились на кухні одні. Вони докоряли один одному на підвищених тонах. Вона намагалася заспокоїти ОСОБА_22 , просила його піти з її житла, але той не слухав її і продовжував заводитися, проявляючи агресію. Вона стала погрожувати йому, що покличе на допомогу, на що він схопив її мобільний телефон і викинув у відкрите на кухні вікно, а її штовхнув в коридор. Вона потягнулася до стаціонарного телефону в коридорі, але ОСОБА_22 вирвав дроти цього телефону, а також обірвав дроти домофону, заштовхнув її назад до кухні. Вона плеснула йому в обличчя водою зі стакана, але ОСОБА_22 це ще більше розлютило і він схопив тарілку зі столу і кинув в неї. Вона намагалась вийти з кухні, але ОСОБА_22 перегородив їй прохід і вдарив її кулаком по голові. Вона, будучі уся у сльозах, сказала йому йти геть, бо вона більше його не кохає, що між ними всі стосунки закінчені, що вона зустрічається з іншим чоловіком, хоча насправді вона не зраджувала йому. Тоді ОСОБА_22 схопив ніж зі столу, замахнувся ним і сказав, що вб`є її. Вона дуже злякалася за себе і доньку, погроза була реальною, будучі схвильованою, вона, захищаючись, також підняла руки в гору, будучи зі ОСОБА_22 одного зросту, схопилася за ножа, і стоячи обличчям один до одного, їй якось вдалося вирвати у нього ніж, яким вона почала наносити удари у хаотичному порядку, не дивлячись куди та не рахуючи їх кількість, бо очі були закриті. Вона не мала наміру його вбивати, все трапилося миттєво. Від ударів ножем ОСОБА_22 впав на підлогу із кухні в коридор. Коли вона це побачила, то сильно заголосила, машинально викинула ніж у відкрите вікно кухні, кинулася до нього перевіряти йому пульс, гадала, що у нього больовий шок, стала обливати його водою, намагаючись його привести до тями. На її крик прибігла ОСОБА_25 з її, ОСОБА_16 , донькою. Вона, ОСОБА_16 , не знала що робити, як убезпечити доньку від виду крові, якої було забагато. Для того, щоб донька не бачила кров, вона почала її змивати водою та футболкою ОСОБА_22 . ОСОБА_25 на її прохання побігла до сусідів викликати швидку допомогу, бо в квартирі засобів зв`язку не було. Приїхала швидка допомога і міліція. Після її затримання співробітниками міліції було організовано її медичне освідування, яке встановило у неї наявні тілесні пошкодження на обличчі, руці і плечі. Вона у скоєному щиро кається, та під час судового провадження висловлювала стороні обвинувачення і потерпілому жаль з приводу вбивства людини, просила вибачення за скоєне у суду.
		 
		Відповідно до положеньст.22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне отстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В силуст.23 КПК Українисуд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
		 
		Потерпілий ОСОБА_19  в судовому засіданні під час допиту показав, що ОСОБА_22 є його батьком. Батько розлучився із матір`ю на початку 2000 років і проживав окремо. Він, ОСОБА_19 , після розлучення батьків біля десяти років жив з матір`ю, а з 2010 року став жити окремо і від неї. Він працював з батьком на підприємстві з ремонту автомобілів. ОСОБА_16 він знає давно, зі школи, бо вони однокласники. Він знав, що ОСОБА_16 з його батьком декілька років разом жили. Це йому не подобалося і батько знав про це. Дрібниць і про характер відносин батька і ОСОБА_16 йому нічого не відомо. Він сварок між ними не бачив, батько та обвинувачена нічого йому з цього приводу не розповідали, будь-яких ревнощів до неї батько не проявляв. Як далі показав потерпілий, за період стосунків між його батьком і ОСОБА_16 , він жодного разу не відвідував їх. Вважає, що батько утримував ОСОБА_16 , бо та ніде не працювала. Вона кілька разів приходила до батька на роботу у стані алкогольного сп`яніння, що батьку не подобалося і він якнайшвидше намагався ОСОБА_16 сховати з очей працівників. Від працівників автомобільної майстерні він також чув, що на руках батька інколи з`являлися то опіки, то подряпини, і як говорив їм сам батько, це сліди від побутових стосунків із ОСОБА_16 , то вона окропом його ошпарить, то ще щось. Він не був присутнім при події 29.07.2013. Йому подзвонив судовий експерт та повідомив, що його батька вбили. Про обставини злочину йому стало відомо пізніше від працівників поліції, що ОСОБА_16 умисно пошматкувала ножем його батька та безжалісно вбила. В цей день батько підвіз його до дому в 19.00 і вони розсталися. Куди батько поїхав, йому не відомо, але з часом він зрозумів, що той поїхав до ОСОБА_16 . 
		Свідок ОСОБА_25  в судовому засіданні показала, що29.07.2013 року після обіду вона прийшла додому к ОСОБА_16 , до квартири АДРЕСА_2 , щоб привітати її з днем народження її матері, з якою дружила, та принесла з собою пляшку шампанського. Вони на кухні швидко накрили святковий стіл, стали вечеряти, під час чого вживали шампанське. На столі були кухонні ножі. За столом була вона, няня, ОСОБА_16 і її донька. Коли прийшов додому ОСОБА_22 то він з порогупроявив своє незадоволення, агресію, розмовляв з ОСОБА_16 підвищеним тоном, іноді кричав на неї. ОСОБА_22 спочатку демонстративно не сідав за святковий стіл, а потім оголений до поясу сів за стіл. За столом він ображав ОСОБА_16 , принижував її, погано відзивався про її матір. Чим була викликана така бурхлива поведінка ОСОБА_22 свідкові не відомо. В цей час няня під приводом власних справ пішла з квартири. ОСОБА_16 спочатку умовляла ОСОБА_22 заспокоїтися, йти відпочивати у сусідню кімнату. ОСОБА_22 не переставав проявляти своє незадоволення, у т.ч. присутністю гостей, став погано висловлюватися й на її, ОСОБА_25 , адресу. Між ним і ОСОБА_16 став розгоратися скандал, де обидва в словах стали не стіснятися присутніх. Він почав казати на ОСОБА_16 пошлості і брудні слова, під час чого ОСОБА_16 плеснула в обличчя ОСОБА_22 водою з фужера. Як далі показала свідок, вона вивела дитину у дальню від кухні кімнату, зачинила двері і відволікала дитину грою на комп`ютері. ОСОБА_16 зі ОСОБА_22 залишилися на кухні, де продовжували сваритися між собою. Вона хотіла також піти з квартири ОСОБА_16 , але у зв`язку з тим, що вона була іногородньою, був пізні вечір, то змушена була залишитися у її квартирі на ніч. Перебуваючи з дитиною в кімнаті, вона чула, голоси ОСОБА_16 і ОСОБА_22 на підвищених тонах, чула як він швидкими кроками виходив з кухні в коридор і повертався на кухню. Вона, ОСОБА_25 не втручалася у з`ясування стосунків між ними, бо їх відносини її не стосуються, та вона була у гостях і не у своїй квартирі. Далі свідок показала, що звуків боротьби або закликів про допомогу вона не чула. Але через деякий час вона почула, як щось важке впало на підлогу і як заголосила ОСОБА_16 . Вона, ОСОБА_25 , вийшла з кімнати та побачила ОСОБА_22 , який лежав на підлозі ногами в кухню, і зрозуміла, що грохот був від його падіння. Вона побачила кров і тілесні ушкодження на плечі ОСОБА_22 , кинулася викликати швидку допомогу і міліцію, але побачила, що дроти домашнього телефону розірвані, її мобільний телефон розряджений, а мобільний телефон ОСОБА_16 , з її слів, ОСОБА_22 викинув у вікно. Тоді вона зрозуміла, що ОСОБА_22 і дроти висмикнув, коли виходив у коридор, хоча вона цього не бачила, але чула. Вона вийшла до сусідів і від них викликала швидку і міліцію. В завершення свідок показала, що вона і ОСОБА_16 та її донька були дуже налякані, шоковані подією, не знали, що робити надалі. В руках ОСОБА_16 вона ніяких предметів не бачила. Пізніше зі слів ОСОБА_16 свідок дізналася, що ОСОБА_22 на неї напав з кухонним ножем, хотів вбити її, але вона вбила його. До приїзду швидкої і міліції ОСОБА_16 була поруч зі ОСОБА_22 і для того, щоб її донька не бачила кров, вона змивала кров водою з тіла і з підлоги. 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_23  показала, що 29.07.2013 був день народження мати ОСОБА_16  ОСОБА_24 , вона на запрошення ОСОБА_16 прийшла до неї, до квартири АДРЕСА_2 . В гостях у неї була ще ОСОБА_25 . Вони спільно накрили святковий стіл, стали вечеряти, під час чого вживали шампанське. Десь, через годину, прийшов ОСОБА_22 з якими ОСОБА_16 підтримувала фактичні шлюбні відносини і вони збиралися незабаром одружитися. Він приніс продукти і пляшку горілки. ОСОБА_22 поставив продукти на стіл але був дуже дратливим та психував, висловлював ОСОБА_16 на підвищених тонах своє незадоволення. Раніше між ними були сварки. За столом ОСОБА_22 вживав горілку. Далі свідок показала, що під час її перебування увечері 29.07.2013 в квартирі, вона не бачила, щоб ОСОБА_16 і ОСОБА_22 сильно сварилися і подальший розвиток подій вона не бачила, бо, приблизно, о 20:20 вона пішла звідки у власних справах. Вночі вона від працівників поліції дізналася, що ОСОБА_16 ножем вбила ОСОБА_22 , що сильно її здивувало. До квартири вона повернулася вранці з працівниками міліції, бо в неї були ключі від квартири.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_26  показала, що вона працює лікарем швидкої допомоги. 29.07.2013, ближче до ночі, точний час свідок не пам`ятає, вони отримали виклик, та приїхали за адресою квартира АДРЕСА_2 . Їх зустріла жінка, яка проводила їх до квартири. Вони зайшли у квартиру, де побачили чоловіка, який лежав в коридорі ногами до кухні. На трупі було багато ножових поранень шиї, грудної клітини. Одягнений був у брюки. Локалізація пошкоджень говорила про їх небезпеку для життя. Вона зафіксувала смерть цього чоловіка. Крові багато не було, можливо через внутрішню кровотечу та через прибирання, оскільки в ванній кімнаті були сліди крові. Після повідомлення ними в центральну службу «102», бригада швидкої біля часу очікували приїзду міліції. У квартирі були дві жінки: обвинувачена та інша, яка відчинила двері і зустрічала їх, а також дитина, яка весь час плакала в іншій кімнаті.Слідів боротьби не було, битої посуди не було, звичайний порядок речей порушений не був, на кухні накритий стіл, святкували день народження матері обвинуваченої. Обвинувачена металась по квартирі у збудженому стані, агонія, плакала, переживала, зробили їй заспокійливий укол, відчувався запах алкоголю у неї з порожнини роту. Зі слів обвинуваченої і жінки, яка перебувала у квартирі, що їх зустрічала, загиблим є Сташевський, який сам собі наніс поранення, нібито, від великої любові. Була ще одна жінка на святкуванні дня народження, яка пішла раніше, до подій, що привели до летального наслідку. Обвинувачена не заперечувала, що вона вживала шампанське, що вона викинула ніж у вікно на кухні, що вона змивала кров з тіла і полу. Біля трупа було мокро, брюки вологі.
		Свідок ОСОБА_27 , допитаний в судовому засіданні, показав, що він знає ОСОБА_16 давно і є хрещеним батьком її доньки. Про події 29.07.2013 йому нічого не відомо, і ОСОБА_16 про це нічого йому не розповідала. Йому відомо, що обвинувачена мешкала зі ОСОБА_22 , особисто з яким він не знайомий та охарактеризувати їх відносини не може. Разом з тим, одного разу в січні 2013 року йому зателефонувала ОСОБА_16 з проханням допомоги її відвезти на іншу адресу, бо вона погано себе почувала. Коли він приїхав до квартири ОСОБА_16 , то побачив її з розбитим обличчям і з синцями вік. Тоді вона про це пояснила, що посварилась з чоловіком, та він її побив. В завершення свідок показав, що він пропонував ОСОБА_16 звернутися до співробітників міліції, але вона відповіла, що їй соромно вийти на вулицю, тому просила його відвести її, і в міліцію вона не піде. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показав, що знає ОСОБА_16 з 2009 року. Йому відомо, що вона мешкала з чоловіком на ім`я ОСОБА_29 . Якось, в 2012 році йому подзвонила ОСОБА_16 , і вони зустрілися у парку. ОСОБА_16 була у темних окулярах, оскільки на обличчі та на руках у неї були синці. Тоді вона сказала, що посварилася з ОСОБА_30 і він її побив, вона від нього пішла і просила винайняти інше житло. Він допоміг їй в цьому. Він знає, що в міліцію та у лікарню вона не зверталась. Про події 29.07.2013 йому стало відомо від матері обвинуваченої. Йому відомо, що ОСОБА_29 помер від ножових поранень, які йому нанесла ОСОБА_16 , коли той на неї напав з цим же ножем під час сварки між ними.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_31  показав, що він працював на СТО зі ОСОБА_22 і його сином ОСОБА_19 п`ять - шість років. ОСОБА_22 підтримував стосунки з ОСОБА_16 . Він бачив, як ОСОБА_16 на підпитку кілька разів приходила на СТО до ОСОБА_22 та влаштовувала сварки, просила грошей, впадала в істерику, навіть, вдаряла руками по автомобілям клієнтів, в одному автомобілі вивернула дзеркало заднього виду. ОСОБА_22 , який фізично був здоровий, бо сам міг перенести алюмінієвий човен, засмучувався її поведінкою, заспокоював її та відвозив до дому.Причини їх конфліктів, хто ініціатором був, йому не відомо, оскільки ОСОБА_22 не розповідав про їх стосунки, на конкретні питання відповідав ухильно, казав, що полюбляє її.Зі слів сина покійного, який після смерті батька, став для свідка роботодавцем, свідкові відомо, що батька вбила ОСОБА_16 на ґрунті алкогольного сп`яніння.
		 
		Вчинення ОСОБА_16 злочину, передбаченого ст.118 КК України, крім показів свідків, потерпілого і обвинуваченої, підтверджується сукупністю письмових доказів, які були досліджені в судовому засіданні.
		З протоколу оглядумісця події від 29.07.2013 з додатком  фототаблицею (т.3 а.с.19-24), проведеного з дозволу ОСОБА_16 (т.3 а.с.18), вбачається, що при проведені огляду двокімнатної квартири АДРЕСА_2 слідчим у присутності двох понятих ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , за участю експерта СМЕ ОСОБА_34 , лікаря швидкої допомоги ОСОБА_26 , було проведено огляд квартири, в ході якого на підлозі в коридорі було виявлено труп ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в положенні лежачи на спині головою до дверей ванної кімнати, ноги знаходяться в кухні. На внутрішній поверхні лівої голені два поперечних патьоки підсохлої речовини бурого кольору, схожої на кров. На одязі трупа, а саме на передній поверхні правої штанини джинсових бридж синього кольору містяться плями бурого кольору, схожі на кров. Задня поверхня бридж волога. В задній лівій кишені бридж паспорт, посвідчення водія, технічний паспорт на автомобіль, мобільний телефон «Nokia». Трупне заклякання спостерігається лише в м`язах рук. Трупні плями на спині при натисканні зникають та відновлюють свій колір через 10-15 секунд. На трупі виявлені пошкодження: в лівій підключичній області косо-поперечна рана розміром 5х0,7 см з рівними краями; в правій підключичній області повздовжня овальна рана розміром 2х0,5 см з рівними краями; під лівим соском косо-поперечнаовальна рана розміром 5х1 см з рівними краями; на лівій долонної поверхні біля основного пальця повздовжня овальна рана розміром 2х0,2 см з рівними краями та біля основи другого пальця така ж рана розміром 2,5х0,2 см. Долонна поверхня містить плями бурого кольору, схожі на кров та зверху косо-повздовжню подряпину довжиною 4 см. Інших ушкоджень не виявлено. В ході огляду вилучено джинсові шорти синього кольору та футболку блакитного кольору зі слідами забруднень, тампони з рідиною червоно-бурого кольору, телефон «Nokia» чорного кольору, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_22 , технічний паспорт на автомобіль «Toyota», ключі від автомобіля.
		Відповідно до протоколу оглядумісця події від 29.07.2013 з фототаблицею (т.3 а.с.25-28) вбачається, що слідчим у присутності двох понятих ОСОБА_32 та ОСОБА_35 , за участю спеціаліста ОСОБА_36 , було проведено огляд тильної сторони будинку АДРЕСА_4 , в ході якого на відстані 3 м 15 см від будинку на асфальтній ділянці дороги виявлено та вилучено кухонний ніж з дерев`яною ручкою жовтого кольору та клинком зі слідами іржі та рідини червоно-бурого кольору.
		Згідно з висновком судово-психологічноїекспертизи №493від 17.09.2013 (т.3 а.с.44-47), ОСОБА_16 , 1986 р.н., будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждала і не страждає. ОСОБА_16 на момент інкримінованого їй правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявила, перебувала в стані простого (непатологічного) алкогольного сп`яніння, могла повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_16 в даний час психічних розладів не виявляє, здатна правильно сприймати факти, що мають значення для справи і давати про них правильні показання, здатна розуміти сенс пред`явленого їй обвинувачення, необхідність відповідальності, показання свідків, потерпілих, брати участь у слідчих діях і постати перед судом. У застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує. Ознак хронічного алкоголізму і наркоманії не виявляє. 
		На підставі вказаного висновку експерта суд визнає ОСОБА_16 осудною.
		Відповідно до висновку експерта №152-2598/13 від 22.08.2013, актів судово-медичного дослідження (т.3 а.с.64-73) смерть ОСОБА_22 перебуває в прямому причинному зв`язку з двома проникаючими колото-різаними пораненнями грудної клітини від ран № 2, № 3 з ушкодженнями переднього середостіння, що відходять тут від аорти бронхіальних, перикардіальних середостінних і стравохідних артерій, з пошкодженням кореня лівої легені, серцевої сумки та легеневого стовбура, та прослідувала в результаті розвитої гострої крововтрати. Ступінь враженості трупних явищ (трупне задубіння було добре виражено. Трупні плями при натисканні зникли і відновлювалися через 2 хвилини в 12:30 30.07.2013, що свідчить про те, що з моменту смерті до моменту дослідження трупа в морзі пройшло не менше 8 годин і не більше 16-18 годин. Таким чином смерть ОСОБА_22 могла наступити в проміжок часу з 18:00 29.07.2013 до 04:00 30.07.2013. При розтині трупа було встановлено: два проникаючих колото-різаних поранення грудної клітини від рани № 2 в правої підключичної області з пошкодженням переднього середостіння, що відходять тут від аорти, бронхіальних, перикардіальних, середостінних і стравохідних артерій, з пошкодженням кореня лівої легені, серцевої сумки та легеневого стовбура; чотири різані рани № 1 лівої щоки, № 4 грудної клітини зліва, № 5 та № 6 лівої долонній поверхні; подряпини грудної клітини і лівої кисті. Морфологічні особливості країв і кінців ушкоджень свідчать про те, що заподіяні вони колюче-ріжучим предметом, типу ножа, який має обушок і лезо з максимальною шириною клинка на рівні занурення не більше 2,7 см (за даними медико-криміналістичного дослідження). Крім того, при дослідженні була виявленосадно правої стопи, яка виникла від дії тупого предмета, можливо при падінні в момент настання смерті, і відношення до неї не має. Зважаючи на характер, локалізацію, кількість ушкоджень, причину смерті, а також різницю концентрації етанолу в крові (1,64%) і в пакунках крові з лівої плевральної порожнини в момент травми (1,54%), то не виключено, що пошкодження завдані потерпілому незадовго до смерті. Можливо 29.07.2013 року близько 21:00 годин. Разом з тим, враховуючи вищевикладене, що також не виключено, що після заподіяння ушкоджень потерпілий жив невеликий проміжок часу, що обчислюється у хвилинах. Локалізація ушкоджень дозволяє зробити висновок, що в момент їх заподіяння потерпілий був звернений до підозрюваного передньою поверхнею тіла. Захворювання, що дали ускладнення заподіяння тілесних ушкоджень, при дослідженні трупа не знайдені.При судово-токсикологічному дослідженні в крові покійного виявлено 1,64% спирту, в пакунках крові з лівої плевральної порожнини - 1,54%, всечі - 1,77% етилового спирту. Зазначена концентрація етанолу в крові могла відповідати алкогольному сп`янінню середнього ступеня.
		Висновком експерта № 661від 06.09.2013 (т.3 а.с. 87-90) встановлені родові, групові і індивідуальні ознаки крові потерпілого ОСОБА_22 і підозрюваної ОСОБА_16 . На ножі (об`єкти № 1-2), вилученому при огляді місця події, виявленакров людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_22 не виключається.
		Висновком експерта№ 666від 13.09.2013 (т.3 а.с. 91-96) встановлені родові, групові і індивідуальні ознаки крові потерпілого ОСОБА_22 і підозрюваної ОСОБА_16 . На джинсових шортах (об`єкти № 3-8), плаття підозрюваної ОСОБА_16 (об`єкти 9-13), ватним тампоном зі змивом з місця події (об`єкт № 16) ватним тампоном зі змивом з поверхні стінки на четвертому поверсі (об`єкт 17), ватним тампоном зі змивом з підлоги кухні (об`єкт № 18), наданих на дослідження, виявлено кров людини. Походження крові на джинсових шортах в об`єктах №3,5-7, платті підозрюваної ОСОБА_16 в об`єктах № 9,10,12,13, ватному тампоні зі змивом з місця події в об`єкті № 16, ватному тампоні зі змивом з підлоги кухні в об`єкті № 18, не можна виключається від потерпілого ОСОБА_22 . Походження крові на джинсових шортах в об`єктах № 4,8, платті в об`єкті № 11, ватному тампоні зі змивом з поверхні стінки на четвертому поверсі в об`єкті № 17 не виключається і від підозрюваної ОСОБА_16 . Походження крові в даних об`єктах від потерпілого ОСОБА_22 допускається тільки в якості домішки. На футболці, килимку, ватному тампоні зі змивом з підлоги першого поверху, представлених на дослідження, кров не виявлена.
		Згідно з висновком експерта №437 від 20.08.2013 з таблицями (т.3 а.с.51-63) на підставі проведеного дослідження біоматеріалу, вилученого від трупу ОСОБА_22 , а також кухонного ножа, було виявлено: колото-різане пошкодження правої підключичної області рана №2 могло утворитися від дії колюче-ріжучого предмету, типу ножа, маючого обушок та лезо. Додаткова частина пошкодження утворилася при вилученні клинка з деяким поворотом його при опорі на лезо; колото - різане пошкодження лівої надключичної області (рана №3) могло утворитися від дії колючо-ріжучого предмета, типу ножа, що має обушок та лезо, з максимальною шириною клинка на рівні занурення не більше 2,7 см. Додаткова частина пошкодження утворилася при добуванні клинка з деяким поворотом його при опорі на лезо. На органокомплексах язика, гортані з оточуючими його м`язами і магістральними судинами шиї, з легеневою тканиною, серцем і перикардом, розрізняють наступні пошкодження: пошкодження «1» розташовується в області перикарда в місці переходу парієтального листка в вісцеральний, наперед від легеневого стовбура, яке має морфологічні ознаки колото-різаного ушкодження; пошкодження "2" розташовується в області перикарда в місці переходу парієтального листка в вісцеральний, наперед від легеневого стовбура, в 1 см вліво від попереднього і має ознаки колото-різаного ушкодження; пошкодження "3" розташовується по лівому краю легеневого стовбура в безпосередній близькості від пошкодження "2", відділяючись від нього вузькою смужкою тканини перехідної зони серозної оболонки (перикард-епікард) і має морфологічні ознаки колото-різаного ушкодження. Ранові канали проходять через все поле розшаровується крововиливу переднього середостіння, попереду дуги аорти. На цій ділянці відходять від аорти пошкоджені бронхіальні, перикардіальні, середостінні і стравохідні артерії. Колото-різані ушкодження у потерпілого ОСОБА_22 могли бути заподіяні наданим на експертизу ножем.
		Відповідно до висновку експерта№ 335від 20.09.2013 (т.3 а.с.98-100) наданий на дослідження ніж, вилучений 29.07.2013 року при огляді місця події, до категорії холодної зброї не відноситься. Наданий ніж виготовлений промисловим способом по типу кухонних ножів господарсько-побутового призначення, які до категорії холодної зброї не відносяться.
		З висновку експерта№ 385від 21.08.2013 вбачається, що в піднігтьових зрізах нігтьових пластинок обох рук ОСОБА_16 кров не виявлена, виявлені ядровмісні епітеліальні клітини, що належать особі (особам) жіночої генетичної статі, та виявлено білок людини, походження яких не виключається від ОСОБА_16 і виключається від потерпілого ОСОБА_22 .
		Протоколом слідчого експерименту від 31.07.2013 (т.3 а.с.38-42) за участю підозрюваної ОСОБА_16 зі злів останньої відтворені обставин конфлікту та завдання нею умисних ударів ОСОБА_22 із спричиненням йому тілесних ушкоджень, причини та спосіб вчинення яких є аналогічними тим, що повідомлені обвинуваченою безпосередньо в судовому засіданні.
		Оцінюючи вищезазначені докази, суд приходить висновку, що всі докази належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_16 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України доведена в повному обсязі і знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.
		 
		За обвинувальним актом ОСОБА_16 обвинувачується в умисному вбивстві, ОСОБА_22 без обтяжуючих обставин. Між іншим, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_16 29.07.2013 приблизно о 21:00 годині, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи за місцем мешкання в квартирі АДРЕСА_2 , в ході конфлікту, який виник на побутовому ґрунті, діючи з прямим умислом, керуючись мотивом помсти за образи, які виказані ОСОБА_22 під час зазначеного конфлікту, з метою вбивства, наявним у неї кухонним ножем, завдала ОСОБА_22 удари в область життєво важливих органів, тим самим заподіявши тілесні ушкодження у вигляді: двох проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини, в правій підключичній області, в лівій надключичній області з пошкодженням переднього середостіння, що відходять від аорти бронхіальних, перикардіальних, середостінних і стравохідних артерій з пошкодженням кореня лівої легені, сердечної сумки та легеневого стовбура, різані рани лівої щоки, грудної клітки зліва та лівої долонної поверхні, від яких ОСОБА_22 помер на місці події.
		Такі умисні дії ОСОБА_16 сторона обвинувачення кваліфікувала за ч.1ст.115 КК України за кваліфікуючими ознаками: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (т.2 а.с.185-187).
		Обвинувачена ОСОБА_16 вину у пред`явленому їй обвинуваченні за ч.1ст.115 КК України не визнала, оскільки умислу на вбивство ОСОБА_22 не мала, удари йому ножем заподіяла, захищаючись від протиправного фізичного насильства і образ з його боку, погроз вбивством, які вона сприймала реально. У зв`язку з чим неодноразово подавала клопотання до суду і до прокуратури про перекваліфікацію її дій з ч.1ст.115 на ст.118 КК України, які прокурори проігнорували. 
		В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд відповідно до ст.337 КПК України при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із висунутого ОСОБА_16 обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Аналізуючи зібрані та досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази, суд за своїмвнутрішнім переконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінюють кожнийдоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язку, дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченої органом досудового слідства за ч.1ст.115 КК України, як умисне вбивство іншої людини, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду. 
		Так, жодний наданий стороною обвинувачення доказ, як сам по собі, так і в сукупності, не містить беззаперечних даних про наявність у ОСОБА_16 умислу на вбивство ОСОБА_22 з підстав помсти. Навпаки, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності свідчать про розвиток подій конфлікту між ОСОБА_16 і ОСОБА_22 , під час якого у ОСОБА_16 виникли обставини необхідної оборони, межі якої вона перевищила.
		Відповідно до вимог п.2 ч.3ст.374 КПК Українисуд може змінити обвинувачення та перекваліфікувати дії обвинуваченого на закон, що передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, не виправдовуючи обвинуваченого за тим обвинуваченням, яке йому було пред`явлено.
		Згіднозі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при визначені його громадських прав має право на справедливий розгляд справи незалежним і неупередженим судом.
		Тому з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд вважає за необхідне вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, а саме в частині зміни правової кваліфікації інкримінованого обвинуваченій злочину, виходячи з наступного. 
		За нормативним визначенням умисне вбивство (стаття 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони  умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особи, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
		Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і дляумисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони(стаття 118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 118 КК України, є мотив діяння  захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
		Відповідно дост.27 Конституції Україникожен має право захищати своє життяі здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.
		Згідно із ч.1 ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (частина третя статті 36 КК України).
		До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
		Суд встановив, що 29.07.2013 приблизно о 21:00 за місцем мешкання в квартирі АДРЕСА_2 ОСОБА_22 , перебуваючи не у своїй квартирі, незважаючи на наявність у квартирі інших людей, влаштував на кухні сварку, під час якої кинув тарілку в ОСОБА_16 , наніс їй удар кулаком в обличчя, чим спричинив їй подряпини, садна обличчя, синці лівого плеча та передпліччя, після чого вона намагалась уникнути продовження конфлікту та покинути приміщення кухні. Продовжуючи суспільно-небезпечне діяння, ОСОБА_22 перегородив обвинуваченій вихід з приміщення та взяв кухонний ніж і, погрожуючи ОСОБА_16 вбивством, намагався нанести їй удар ножем, піднявши руку із ножем до гори (замахнувся). У відповідь на що обвинувачена, захищаючи своє життя від реальної загрози, під час боротьби вихопила кухонний ніж з руки ОСОБА_22 , яким тут же, без перерви в часі, завдала йому цим же ножем удари в область життєво важливих органів, тим самим заподіявши описані вище тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_22 помер на місці події.
		За висновком судово-медичноїекспертизи №2469/104-Двід 21.08.2013 (т.3 а.с.31-32), у ОСОБА_16 виявлені наступні тілесні ушкодження: подряпини і садна обличчя, крововилив лівого плеча і передпліччя, які спричинені тупими предметами, можливо від ударів руками за декілька годин до огляду (30.07.2013), і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Локалізація, характер і розмір тілесних ушкоджень не характерні для утворення їх внаслідок ударів ногами або при падінні з висоти власного зросту. 
		Викладені обставини свідчать, що ОСОБА_16 з боку ОСОБА_22 зазнала суспільно небезпечного посягання достатньої інтенсивності, яке було реальним, і внаслідок попередньої поведінки ОСОБА_22 . ОСОБА_16 мала підстави побоюватися за своє життя і здоров`я. Під час цього посягання, яке не було закінченим, обвинувачена, не маючи через обмежений вільний простір кухні та фізичну перевагу померлого іншої можливості уникнути подальшого насильства з його боку та спричинення більш тяжкої шкоди її здоров`ю, скориставшись своїм правом на застосування захисту шляхом заподіяння фізичної шкоди нападнику, використала предмет, який знаходився у нього в руці  кухонний ніж.
		Такі дії ОСОБА_16 відповідають вимогам частини першої та частини другої статті 36 КК України щодо права особи на необхідну оборону з метою захисту охоронюваних законом своїх прав та інтересів шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди для припинення цього посягання.
		За таких обставин наведений стороною обвинувачення мотив дій ОСОБА_16 , а саме помста за образи, які виказані ОСОБА_22 під час конфлікту, не можна визнати обґрунтованим та таким, що відповідають вимогам кримінального закону. Також доводи прокурора про те, що ОСОБА_22 , який був на добрячому підпитку, не міг спричинити будь-яких тілесних ушкоджень обвинуваченій, яка необґрунтовано уявила собі небезпеку з його боку, і що на долонях ОСОБА_16 відсутні порізи від ножа, який вона вихопила з руки ОСОБА_22 , є голослівними та спростовуються сукупністю наданих прокурором доказів. Навпаки, в цій частині стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_22 дозволив ОСОБА_16 без порізів своєї долоні вихопити у кривдника ножа.
		Водночас, застосований засіб захисту (кухонний ніж) та заподіяння ним шкоди у вигляді позбавлення життя за встановлених обставин справи, не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту, а відтак ОСОБА_16 вийшла за межі заходів, необхідних для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, тобто перевищила межі необхідної оборони.
		На підставі викладеного суд вважає пред`явлене обвинувачення не доведеним за ознакою суб`єктивної сторони злочину, а саме, мотивом, визначеним в обвинувальному акті - помста за образи, які виказані ОСОБА_22 під час зазначеного конфлікту, та кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_16 за ст.118 КК України, як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони. 
		 
		При призначенні обвинуваченій покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.
		Суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої відповідно до ст.66 КК України - повне визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття у вчиненому, сприяння встановленню істини в ході судового розгляду кримінального провадження, а також наявність на її утриманні двох малолітніх дітей.
		Відповідно дост.67 КК Українисуд встановив обставину, яка обтяжує покарання - скоєння злочину у стані алкогольного сп`яніння.
		Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_16 суд враховує і приймає до уваги вищевикладене, а також те, що обвинуваченою скоєно умисний нетяжкий злочин проти життя та здоров`я особи, дані, які характеризують особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, на теперішній час офіційно не працевлаштована, перебуває у післяродовій відпустці, на обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах обвинувача не перебуває, раніше не судима. 
		Підстав для застосуваннястатті 69 КК Українипри призначенні покарання обвинуваченій суд не вбачає.
		Тому обвинуваченій ОСОБА_16 доцільно призначити покарання відповідно до санкції ст.118 КК Україниу вигляді позбавлення волі, що є справедливим, розумним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		При цьому необхідно зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_16 час попереднього її ув`язнення. Згідно протоколу затримання (т.3 а.с.33-35) ОСОБА_16 була затримана 29.07.2013. На підставі попередніх судових рішень остання перебувала під вартою з моменту затримання, відбувала покарання до 09.10.2015 за вироком Київського районного суду м.Одеси від 17.07.2014 та вироком Апеляційного суду Одеської області від 28.10.2014, які були скасовані ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.09.2015 (т. 2 а.с.98).
		Отже, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, в строк відбування покарання за даним вирокомобвинуваченій ОСОБА_16 слід зарахувати строк її попереднього ув`язнення та відбування покарання, виходячи із розрахунку одному дню позбавлення волі відповідають два дня попереднього ув`язнення.
		 
		Потерпілим ОСОБА_19 був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_16 заподіяних злочином матеріальної і моральної шкоди у розмірах 12208 грн і 100000 грн відповідно (т.1 а.п.26-27). 
		Матеріальну шкоду потерпілий обґрунтував вартістю ритуальних послуг, пов`язаних із похованням батька.
		В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди потерпілий зазначив, що злочином йому була заподіяна моральна шкода, яка виразилась в розладі спокійного сну, великому душевному білі. Після втрати батька потерпілий перебуває у пригніченому стані, став дратливим, що вплинуло на стосунки в родині. Після смерті батька бабуся (мати батька) тепер перебуває на його утриманні, та на нього, як на спадкоємця, ліг тягар повернення кредиту, який батько за життя узяв під заставу квартири.
		Під час судового розгляду потерпілий подав уточнену позовну заяву, якою просив стягнути з обвинуваченої лише моральну шкоду в сумі 500000 грн (т.2 а.с.124-125). Від позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди потерпілий відмовився, оскільки обвинувачена відшкодувала потерпілому матеріальну шкоду в повному обсязі (розписка на 12208 грн т.1 а.п.135).
		Провадження за позовом в частині стягнення матеріальної шкоди на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України було закрито.
		В позовній заяві про стягнення моральної шкоди потерпілий в обґрунтування розміру моральної шкоди наголосив, що батько за життя взяв кредит під заставу квартири і земельної ділянки, в якій проживає бабуся, які через неповернення кредиту можуть відібрати і висилити бабусю. Вказана обставина погіршує відносини в родині і порушує нормальний уклад життя.
		Обвинувачена позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не визнала в повному обсязі і просила відмовити в задоволенні позову.
		Оцінюючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить з положень ст.1167ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Згідно ч.1ст.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди.Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Підстави позовних вимог підтверджуються дослідженими доказами відносно фактичних обставин кримінального правопорушення, а також наданими потерпілим документами: копією розрахунку ритуальних услуг, копією паспорту бабусі  ОСОБА_37 , копією кредитного договору № 1337 від 05.07.2007 на суму 66485 доларів США, що на день укладання договору за курсом НБ України становило 335749,25 грн.
		Встановлюючи розмір відшкодування по заявленому у справі цивільному позові в частині моральної шкоди, суд виходить з характеру і обсягу страждань потерпілого, зусиль необхідних для відновлення попереднього стану. При цьому, як показав потерпілий, він з батьком стосунків не підтримував, в гостях у нього не перебував, проживав від батька окремо, бачився з ним лише на роботі. В теперішній час вимушений доглядати бабусю. Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди потерпілий фактично пов`язує лише із заставним майном  квартирою, земельною ділянкою та розміром кредиту, який необхідно повертати. За таких обставин, з врахуванням характеру злочину та матеріального стану обвинуваченої, яка щойно народила другу дитину і самостійно виховує двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштована, інших обставин, а саме поведінки загиблого ОСОБА_22 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та вчинив щодо обвинуваченої суспільно-небезпечне діяння, що має істотне значення, суд вважає, що виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відшкодуванню підлягає моральна шкода в розмірі 100000 грн, що відповідає положенням ст.ст.23,1167 ЦК Українита п.9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
		 
		Згідно з ч.2ст.124 КПК Україниу разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Відповідно до довідки Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру процесуальні витрати за залучення експерта складають 733 грн (т. 3 а.с.97).
		Відповідно до вимогст.100 КПК Україниречові доказиу справі, враховуючи побажання потерпілого і обвинуваченої, підлягають знищенню.
		Керуючись ст.ст.127-129, 368, 370,371,373,374 КПК України, 265 ЦПК України колегія суддів, -
		 
		УХВАЛИЛА:
		Визнати  ОСОБА_16  винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України, на підставі якої призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
		На підставі ч.5ст.72 КК України ОСОБА_16 зарахувати у строк покарання строк попереднього її ув`язнення в період з 29 липня 2013 року по 09 жовтня 2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дня позбавлення волі. 
		Покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки за злочин, передбачений ст.118 КК України, призначене цим вироком, вважати повністю відбутим.
		Стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_19 моральну шкоду у розмірі 100000 (Сто тисяч) грн. В іншій частині позову відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_16 на користь держави витрати за проведення криміналістичної експертизи у розмірі 733 (сімсот тридцять три) грн.
		Речові докази: одні джинсові шорти синього кольору з шкіряним ременем коричневого кольору, одну футболку блакитного кольору з малюнком, змиви речовини бурого кольору; один кухонний ніж з рукояткою коричневого кольору; одну сукню-майку чорного кольору, з камінням в передній частині, один килимок червоного кольору, відібрані зрізи нігтьових пластинок з обох рук, змиви з металевого ножа - знищити.
		Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий                          ОСОБА_1 
		 
		   Суддя                             ОСОБА_2 
		 
		                                ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...