Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 373/1641/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Побої і мордування.
Надіслано судом: 17.02.2022. Зареєстровано: 17.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2022.
Дата набрання законної сили: 22.03.2022
Номер судового провадження: 1-кп/373/55/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021116240000118

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 373/1641/21 
		Номер провадження 1-кп/373/55/22
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 лютого 2022 року                                    м. Переяслав
		 
		Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув кримінальне провадження № ЄРДР 12021116240000118 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вашковці Чернівецької області, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, працюючого трактористом у ФГ «Колосок», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
		Учасники провадження: 
		секретарі судових засідань: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		прокурори: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		обвинувачений ОСОБА_2 ,
		захисники: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		потерпіла ОСОБА_13 ,
		 
		встановив:
		 
		07.08.2021 близько 08:00 ОСОБА_2 умисно, з мотиву раптово виниклої особистої неприязні, з метою завдання фізичного болю ОСОБА_14 на дорозі навпроти подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 наніс один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя ОСОБА_14 , від чого вона отримала фізичний біль і не було спричинено тілесних ушкоджень.
		Обвинувачений при допиті показав, що з потерпілою та її чоловіком підтримував добросусідські відносини, але протягом останніх трьох років їх стосунки погіршилися. Потерпіла та її чоловік почали збирати лопатою з дороги коров`ячий гній та кидати під його двір. Також потерпіла постійно бігає з телефоном та фотографує його. Того дня зранку вийшов з хати та побачив, що ворота його подвір`я обкидані коров`ячим гноєм, а чоловік потерпілої з лопатою відходив до своєї садиби. Обвинувачений прибрав цей гній та з сім`єю поїхав до с. Гельмязів на базар. Повернулись вони близько 11:00. Побачили, що ворота знову обляпані коров`ячим гноєм. При цьому потерпіла стояла, знімала його та обзивалася. Він захотів вибити телефон з її рук, для чого наблизився та рукою, яка не була стиснута у кулак, намагався це зробити. Він, по суті, махнув рукою, а не бив. Потерпіла відхилилася, у зв`язку з чим він не зміг зробити запланованого. При цьому він не торкався потерпілої та не хапав її за одежу чи руку. Умислу завдавати удару не мав.
		Потерпіла ОСОБА_14 повідомила, що колись була з сім`єю ОСОБА_15 у дружніх стосунках. Однак, через випас обвинуваченим великої рогатої худоби у притул до паркану їх садиби та не реагування на її зауваження, ці стосунки погіршилися. При цьому, випорожнення корів біля їх паркану їй заважали, про що вона писала заяви сільському голові. 07.08.2021 близько 08:00, побачивши вчергове коров`ячий гній під їх парканом, її чоловік взяв лопату, прибрав його та відніс до садиби обвинуваченого, де залишив його біля троянд, вважаючи, що це належить обвинуваченому. Обвинувачений побачив її та побіг до неї, вона дістала телефон, щоб зробити вигляд, що вона його знімає, розраховуючи, що це його зупинить від недоброзичливих вчинків. Телефон вона, мабуть, тримала двома руками. Дружина обвинуваченого при цьому була біля свого подвір`я та не підходила близько до неї та обвинуваченого, який підійшов до неї (близько 8-10 м. від його подвір`я). Обвинувачений, коли наблизився, лівою рукою підтягнув її до себе, а правою рукою вдарив її в голову десь у ділянку між лівим вухом та шиєю. Спочатку болю не відчула, приблизно за 30 хвилин у неї заніміла шия, спочатку заболіло у місці удару, а через 2 години почала боліти шия. Удар був не сильний, але щось «клацнуло» у шиї. Обвинувачений знав, що у неї хвора шия. Ввечері подзвонила знайомому лікарю, який порадив зробити обстеження за допомогою МРТ, але не було можливості це робити. Десь через 1 місяць звернулася до лікаря «офіційно». Близько трьох місяців приймала ліки для того, що б зменшити біль.
		Потерпіла оцінює відшкодування своїх моральних страждань від дій обвинуваченого у 30000 грн, оскільки вона досі відчуває страх, їй був заподіяний біль, порушилося її спокійне життя, вона не спала, була в розпачі, почали тремтіти руки. Також, через дії обвинуваченого вона була змушена відвідувати органи поліції, суд.
		Свідок ОСОБА_13 (чоловік потерпілої) повідомив, що конфлікт з ОСОБА_2 виник через зауваження щодо випасу ним худоби біля їх садиби. Через це свідок та його дружина писали голові сільської ради, але ОСОБА_2 продовжував це робити. 07.08.2021 на камері відеоспостереження побачив, як ОСОБА_2 спрямував свою корову до їх садиби, щоб вона там випорожнилася. Свідок лопатою ці випорожнення відніс під подвір`я ОСОБА_2 . Через це відбулась сварка. ОСОБА_2 лівою рукою потягнув потерпілу, а правою рукою вдарив її в ділянку голови за лівим вухом. Дружина відхилила від цього голову. Це відбулось біля 08:00 навпроти їх подвір`я на дорозі. Свідок бачив, як ОСОБА_2 підбіг до дружини із очевидним наміром вдарити її. Дружина стояла напівбоком до нього та не захищалася від удару. Потім дружина дзвонила сімейному лікарю. До лікаря очно звернулась десь через 1 тиждень.
		При цьому, у зв`язку з болями дружина купувала ліки, погано спала, у неї були нервові зриви, перепади настрою. Хворіла вона десь 3 місяці. Також були незручності у зв`язку з необхідністю відвідування поліції та суду.
		Свідок ОСОБА_16 (дружина обвинуваченого) повідомила, що 07.08.2021 близько 08:00 їх сім`я збиралася на базар. ОСОБА_13 набрав у лопату коров`ячий гній та кинув його на їх ворота. Тероризування їх сім`ї сім`єю ОСОБА_17 відбувається вже 2 роки. Потерпіла образила обвинуваченого та їх доньку й фотографувала, тримаючи телефон у двох руках. Обвинувачений хотів вибити з її рук мобільний телефон, але вона руку опустила та обвинувачений не влучив в неї. Він хотів лише, що б його не фотографували. Обвинувачений казав ОСОБА_13 , що б той прибрав те, що він кинув на їх ворота. Свідок стояла на відстані 2 метрів поруч з обвинуваченим та потерпілою, які стояли обличчями один до одного.
		Також допитувався свідок ОСОБА_18 (голова ФГ «Колосок») при розгляді клопотання трудового колективу про взяття на поруки обвинуваченого, що було надано суду захисником, у задоволенні якого судом було відмовлено. Свідком подій, які інкримінуються обвинуваченому, він не був. При цьому свідок зазначив, що обвинувачений працював на підприємстві 15 років, характеризується як спокійна та авторитетна у колективі людина.
		Відповідно до висновку експерта Переяслав-Хмельницького міжрайонного відділення судово-медичної експертизи №102 від 13.09.2021, згідно з наданою медичною документацією будь-яких тілесних ушкоджень в ОСОБА_14 не виявлено.
		Судом було досліджено відеозаписи на DVD-R диску, 4,7 GB, марки «Sony», отримані з камер відеоспостереження, розміщених на будинку за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 . Диск наданий потерпілою ОСОБА_14 , що підтверджується її відповідною заявою від 26.08.2021, постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 26.08.2021, а також протоколом огляду (перегляду цифрового відеозапису) від 26.08.2021.
		Написання номеру будинку, де розміщені ці камери  7, у зазначених постанові та протоколі, суд визнає помилковим, оскільки у заяві потерпілої, якою вона цей диск надала органу поліції, зазначено адресу її проживання: АДРЕСА_1 .
		Суд відкидає як безпідставні твердження захисника про неналежність та недопустимість цих доказів, оскільки вони отримані у порядку та спосіб, передбачені КПК України, зокрема: після внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (20.08.2021), оформлено відповідним протоколом слідчої дії та прийнято процесуальне рішення про визнання їх речовим доказом.
		Твердження захисника, що у протоколі огляду (перегляду цифрового відеозапису) від 26.08.2021 неідентифіковані особи та не можна визначити місце зйомки, не свідчать про неналежність цього доказу, оскільки ідентифікація цих осіб та місця зйомки відбулись у судовому засіданні в результаті його дослідження та співставлення із іншими дослідженими судом доказами, у тому числі показаннями обвинуваченого, потерпілої, свідків.
		Якість відеозаписів на DVD-R диску, що визнаний речовим доказом, належна - яка дозволяє встановити необхідні обставини подій. 
		Крім того, судом досліджено фото та відеозаписи, надані суду потерпілою (відкриті сторонам). Ці відеозаписи є аналогічними тим, що записані на вказаному вище DVD-R диску.
		З досліджених відеозаписів вбачається, що потерпіла приблизно за 1,5 хвилини до наближення до неї обвинуваченого повільно крокуючи вийшла зі свого подвір`я, тримаючи у лівій руці мобільний телефон. Вона зупинилася посередині дороги. У її лівій руці на рівні грудей був телефон, а права рука була зігнута та трималася за правий бік над тазом. Одночасно їй на зустріч впевненим кроком наближався обвинувачений, який, незупиняючись, лівою рукою притримав праву руку потерпілої, а правою рукою наніс прямий удар в голову потерпілої, роблячи наступальний крок на потерпілу. Від цього потерпіла зробила два  три кроки назад. За секунду до моменту удару потерпіла опустила ліву руку, в якій тримала телефон. Це спостерігав обвинувачений та очевидно спрямував свій удав не в цей телефон, а в обличчя потерпілої. Після цього потерпіла знову підняла ліву руку з телефоном на рівень грудей, що виглядало, нібито вона знімає. В це момент до них підійшов чоловік потерпілої та обвинувачений відійшов. При цьому відстань обвинуваченого до потерпілої та розташування телефону, який вона тримала у лівій руці, давали можливість обвинуваченому протягом 4 секунд дотягнутись до телефону та вибити його.
		Відеозапис супроводжується звукозаписом, з якого вбачається, що між потерпілою, обвинуваченим та його дружиною паралельно з описаними подіями відбувалась словесна суперечка образливого характеру.
		На відеозаписі подій, наданому потерпілою, чітко відображається час подій - після 07:00.
		У зв`язку з цим, оцінюючи показання обвинуваченого, потерпілої та свідків у сукупності, а також дані щодо часу подій, вказані у висновку експерта № 102, суд дійшов висновку про доведеність часу подій, вказаного в формулюванні обвинувачення  близько 08:00.
		Свідок ОСОБА_16 на момент наближення її чоловіка до потерпілої та нанесення удару перебувала приблизно в трьох метрах від свого подвір`я та 20 метрів від її чоловіка й потерпілої. Протягом зазначених подій свідок ОСОБА_16 не наближалася до потерпілої ближче ніж приблизно 10 метрів.
		Показання обвинуваченого про обставини, учасником яких він був, суд розцінює як намагання захистити себе від кримінального переслідування, насамперед зважаючи на те, що обставини, про які він повідомив під час допиту у суді, не відповідають подіям, зафіксованим на відеозаписах.
		Показання свідка ОСОБА_16 також не у повній мірі відповідають тим подіям, які зафіксовані на відеозаписах.
		Зазначення обвинуваченим, що він хотів вибити з рук потерпілої телефон, що б вона не фотографувала його, не відповідає приписам закону, яким передбачено, що згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру (ст. 307 ЦК України).
		При цьому, характер подій, які відбувалися, очевидно свідчать, що потерпілою здійснювалось (робився вигляд, що здійснювалось) фотографування обвинуваченого не у частині, що стосується особистого життя обвинуваченого, а щодо дотримання ним правил благоустрою у населеному пункті та випасу великої рогатої худоби.
		Характер дій обвинуваченого свідчить про його намір нанести удар в обличчя потерпілій, а словесна суперечка між обвинуваченим та потерпілою дають підстави для висновку, що мотивом дій обвинуваченого була раптово виникла особиста неприязнь. Зазначене свідчить про його прямий умисел на нанесення удару потерпілій.
		Спрямування удару обвинуваченого, зафіксоване на відеозаписі, цілком відповідає обставинам, повідомленим потерпілою та свідком ОСОБА_13 , що удар відбувся у ділянку обличчя між лівим вухом та шиєю потерпілої.
		Також суд враховує, що завдання фізичного болю у зв`язку із нанесенням удару, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 126 КК України, не обмежено часовим проміжком, а потребує лише прямого причинно-наслідкового зв`язку між завданим ударом та таким фізичним болем, який може проявлятися у тому числі й в онімінні певних ділянок тіла чи кінцівок.
		Зважаючи на те, що потерпіла зазначила про перші ознаки негативного впливу на її організм від удару протягом близько 30 хвилин  оніміння та біль у шиї, а також, зважаючи на перебування потерпілої у стресовому становищі одразу після завдання їй удару обвинуваченим, суд дійшов висновку, що в результаті цього удару (фізичного впливу на її тіло) їй було спричинено страждання, тобто завдано фізичний біль.
		При цьому, судом враховується, що хронічне захворювання потерпілої могло підвищити ступінь таких страждань, але саме нанесений обвинуваченим удар завдав цей біль.
		За цих обставин, оцінюючи досліджені докази у сукупності, суд дійшов висновку, що в діях обвинуваченого наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.
		Обираючи міру покарання обвинуваченому, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який позитивно характеризується за місцем роботи, пенсіонер за віком, працює. 
		Дії обвинуваченого вчинені відносно потерпілої, якій на момент їх вчинення виповнилося 60 років, однак ця обставина в обвинувальному акті не зазначена, як така, що обтяжує покарання. З огляду на засади диспозитивності та змагальності кримінального провадження, суд не може враховувати цю обставину при призначенні обвинуваченому покарання.
		Зважаючи на це обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання, відсутні.
		На підставі викладеного суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції відповідної норми кримінального закону у виді штрафу.
		У пред`явленій позовній заяві потерпіла просить стягнути з обвинуваченого 30000 грн. моральної шкоди.
		Цивільний позов обвинувачений спочатку визнав частково у сумі 5000 грн, потім зазначив, що не визнає його повністю.
		Потерпіла просила позов задовольнити. Позовні вимоги аргументовані тим, що внаслідок вчиненого кримінального правопорушення їй було заподіяно фізичний біль, вона довго перебувала у стресовому стані, було відчуття страху та тривоги. У зв`язку з необхідністю відвідувати органи поліції та суд був порушений звичний ритм її життя. Також вона була вимушена звертатися за консультаціями до юристів та адвокатів, лікарів, витрачати кошти на роздруківку та копіювання документів, використовувати для цього засоби зв`язку та здійснювати інші непередбачені витрати.
		Оцінюючи докази спричинення потерпілій моральної шкоди суд дійшов переконання, що потерпілою доведено спричинення їй моральної шкоди, яка виразилась у перенесеному фізичному болі та душевних стражданнях, а також порушенні нормальних життєвих зв`язків, що виразилось у нервовому стресі, понесеному нею дискомфорті у зв`язку з наслідками вчинення та розслідування кримінального правопорушення відносно неї (відвідування поліції та суду). Надані суду потерпілою докази щодо витрат на лікування судом не беруться до уваги, зважаючи на те, що не надано доказів їх вручення (надсилання) учасникам провадження, що передбачено вимогами процесуального закону. Крім того, копії виписок лікарів з медичної картки на 4- аркушах, про які зазначено у заяві потерпілої, фактично до цієї заяви не додані. Допустимих доказів консультування потерпілої юристами та адвокатами, а також лікарями суду не надано.
		При цьому, потерпілою не доведено обставин звернення нею до лікарів та лікування, пов`язаного із прийомом ліків. Обставини понесення нею витрат на роздруківку та копіювання документів, використання для цього засобів зв`язку та здійснення інших непередбачених витрат не відноситься до спричинення моральної шкоди, а стосується відшкодування матеріальної шкоди та підлягає доказуванню.
		При визначенні відшкодування спричиненої потерпілій моральної шкоди цим кримінальним правопорушенням суд враховує вік обвинуваченого та потерпілої, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, зокрема: дії чоловіка потерпілої щодо «перенесення» до подвір`я обвинуваченого коров`ячого гною, які й спровокували конфлікт; дії обвинуваченого по відношенню до потерпілої, яка правомірно здійснювала фотозйомку на вулиці; те, що хворобливий стан потерпілої, хоча безпосередньо пов`язаний із діями обвинуваченого, але його підвищений ступінь по відношенню до можливих наслідків від нанесеного удару пов`язаний насамперед із хронічним захворюванням потерпілої.
		Зважаючи на це суд оцінює, що справедливий та достатній розмір відшкодування моральної шкоди потерпілої становитиме 3000грн.
		Питання про документи та речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. Судові витрати відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд 
		 
		ухвалив:
		 
		Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 126 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить шістсот вісімдесят гривень.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_14 відшкодування моральної шкоди у розмірі три тисячі гривень.
		В іншій частині позовних вимог ОСОБА_14 відмовити.
		Документи та речовий доказ DVD-R диск, 4,7 GB, марки «Sony» залишити у матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку може бути отримана обвинуваченим та прокурором негайно після проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...