Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/13347/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2022. Зареєстровано: 18.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2022.
Дата набрання законної сили: 21.03.2022
Номер судового провадження: 1-кп/521/811/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021163470000644

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  
		17.02.2022                                              м. Одеса
		 
		Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		потерпілої ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 521/13347/21 відносно:
		 
		ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Богате Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		- 11.09.2007 Ізмаїльським міським судом Одеської області за ст. 15, ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком на 1 рік;
		- 03.05.2012 Ізмаїльським міським судом Одеської області за ст. 152 ч. 2, ст. 186 ч. 2, ст. 153 ч. 2, ст. 187 ч. 1 КК України до 7 років позбавлення волі;
		- 23.07.2012 Ізмаїльським міським судом Одеської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України приєднано покарання за вироком Ізмаїльського міського суду Одеської області від 03.05.2012 та призначено покарання 7 років 3 місяці позбавлення волі; звільнений 03.08.2018 по відбуттю строку покарання;
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -                    
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		04.08.2021, близько о 17 годині 20 хвилині, ОСОБА_9 зайшов до приміщення пункту прийому металобрухту, розташованому по АДРЕСА_2 , де побачив співробітника цього пункту ОСОБА_10 . Діючи із корисливих мотивів, умисно, ОСОБА_9 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, погрожуючи ОСОБА_10 застосуваням ножа, який був при ньому, тобто застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілої, висловив вимогу до потерпілої про передачу йому грошових коштів та каблучки. В наслідок того, що потерпіла сприйняла погрозу з боку ОСОБА_9 як реальну, побоючись застосування насильства з його боку, ОСОБА_10 передала ОСОБА_9 гроші у сумі 2298 гривень та золоту каблучку 583 проби, вагою 3 грами, вартістю 4000 гривень. Заволодівши зазначеним способом чужим майном, ОСОБА_9 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим за власним розсудом.
		Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що 4.08.2021 року він зустрівся зі своїм знайоми ОСОБА_11 , близько 12 години. Вони випили горілки та пива, після чого пішли на пункт прийому металобрухту сдавати метал, який знайшли. Отримавши грошові кошти, вони пішли знов вживати алкогольні напої. Після чого вони повернулися на пункт прийому металу, оскільки внього залишився борг перед працівницею пункту в сумі 10 гривень. Коли він перебував на теріторії пункту, у потерпілої він побачив сумку с грошима. До потерпілої він підійшов сам, Макозюб в цей час стояв не далеко від місця події, про те, що він збирається вчинити злочин Макозюбу він не казав. До потерпілої він підійшов з ножом у руці. Коли вона побачила ніж, то одразу почала доставати гроші. Діалогу між ним та потерпілою не було, вона одразу віддала йому гроші та каблучку, після чого він втік разом з ОСОБА_12 . З ним він поїхав на автобусі у с. Кам`янка Одеської області, де в подальшому був затриманий працівниками поліції. Каблучку після затримання він повернув потерпілій.
		В подальшому, будучи допитаним додатково, обвинувачений пояснив, що коли він в останній раз повернувся до пункту прийому металобрухту, то підійшов до потерпілої, обійняв її та сказав їй, якщо вона не дасть йому гроші та каблучку то він її вб`є. Потерпіла злякалась та віддала йому те що він просив. Він погружав потерпілій словесно, ніж у нього при собі був але він його не доставав. Чому потерпіла стверджує, що він погрожував їй ножом пояснити не може, причини його оговору потерпілою йому також не відомі. Пояснити чому змінив покази у суді, обвинувачений не зміг. Під час слідчого експерименту за його участю він себе оговорив, оскільки його побили працівники поліції, хто конкретно вказати не може. Йому передали ніж, щоб він його підкинув при проведенні слідчої дії за його участю.
		На підтвердження обставин, викладених у обвинувальному акті, судом були досліджені докази, джерелом яких були свідчення потерпілої, процесуальні документи та речові докази.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 суду пояснила, що події відбувались в серпні місяці 2021 року, але точної дати вона не пам`ятає. Вона приймала металобрухт на пункті прийому, який розташований по АДРЕСА_2 . На пункт прийшли два чоловіки, здали їй 15-20 кг металобрухту. Дрібних коштів в неї не було, тому вона розрахувалась з ними трохи більшою сумою, яка складала приблизно 15-17 гривень. Вона попросила їх занести решту. Через деякий час прийшов один з чоловіків, а саме ОСОБА_9 , та приніс їй решту, віддав та пішов. Приблизно через 2-3 хвилини він повернувся. Вона в цей час сиділа на своєму робочому місці в приміщенні. Коли ОСОБА_9 зайшов до приміщення, вона сиділа на ліжку. Він сів поруч, обійняв її та приставив ніж до шії, після чого почав вимагати віддати гроші та золото, погрожував, що вб`є її. Вона віддала йому гроші та золоту каблучку, оскільки сприйняла його погрози як реальні. Після того, як ОСОБА_9 отримав гроші та обручку він втік. Пізніше ніж яким їй погрожував ОСОБА_9 знайшли працівники поліції. Він викинув його коли тікав. Після того як стались події, до неї на роботу прийшов її син який викликав поліцію. Вечері їй повідомили, що ОСОБА_9 затримали. Коли його привезли до пункту прийому працівники поліції, він розповідав як вчинив розбійний напад, та як погрожував ножем. 
		Крім показів потерпілої, судом були досліджені інші докази вчинення ОСОБА_9 інкримінованого злочину, а саме:
		- протокол огляду місця події від 05.08.2021 року ділянки місцевості яка розташована по вулиці Тираспольське шосе у м. Одесі, біля будинку №22, за участю ОСОБА_9 та його захисника, під час якого було вилучено знаряддя злочину (з додатками);
		- протокол пред`явлення потерпілої ОСОБА_10 особи для впізнання від 05.08.2021 (з додатками);
		- протокол пред`явлення потерпілій ОСОБА_10 речей (ножів) для впізнання від 10.08.2021 року (з додатками);
		- протокол пред`явлення потерпілій ОСОБА_10 речей (обручок) для впізнання від 10.08.2021 року з додатками;
		- протокол огляду предмета від 05.08.2021 року, DVD-R диску із відеозаписом з місця вчинення кримінального правопорушення;
		- протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням відео-звукозапису від 05.08.2021 року за участю підозрюваного ОСОБА_9 (з додатками);
		- протокол затримання ОСОБА_9 від 05.08.2021 за підозрою у вчиненні злочину, під час якого було вилучено предмет злочину;
		- висновок судового експерта №2934/21, відповідно до якого ринкова вартість обручки, виконаної їз золота 583 проби, вагою 3 грами, на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 04.08.2021 року, становила 4000 грн.;
		- постанова про визнання предметів речовими доказів від 05.08.2021 року; 
		- копія ухвали слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси від 06.08.2021 року про арешт тимчасово вилученого майна а саме : ножа сірого кольору, загальною довжиною 15 см, який упаковано до сейф -пакету Національної поліції України № FPS5010393 та обручки з жовтого металу яку упаковано до сейф - пакету Національної поліції України № FPS5014840.
		В зв`язку із узгодженою позицією сторін про існування зазначених у постанові слідчого речових доказів, речові докази у суді не оглядалися.
		Суд надає оцінку наявним доказам у провадженні, з урахуванням часу їх отримання, процесуального порядку їх отримання та обставин за якими їх було отримано, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Оцінюючи перелічені докази сторони обвинувачення, суд визнає ці докази належними, оскільки вони як прямо, так і непрямо підтверджують існування обставин, які підлягали доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
		Оскільки вищевказані докази обвинувачення були отримані у порядку, встановленому процесуальним кодексом, без порушення норм процесуального закону та без порушення прав і свобод людини, суд визнає ці докази допустимими.
		При цьому, оцінюючи на предмет допустимості протокол проведення слідчого експерименту із застосуванням відео-звукозапису від 05.08.2021 року за участю підозрюваного ОСОБА_9 , суд не знаходить достатніх підстав для визнання цього доказу недопустимим виходячи з наступного.
		Відповідно доположень ч.2ст.84КПК України, наряду з іншими, процесуальними джерелами доказів є документи.
		Згідно з ст. 99 КПК України,документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		До документів,за умовинаявності вних відомостей,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,можуть належати (серед інших) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; 
		Як вбачаєтьсязі змістуст.240КПК України,слідчий експериментпроводиться з метоюперевірки іуточнення відомостей,які маютьзначення длявстановлення обставинкримінального правопорушення,шляхом відтвореннядій,обстановки,обставин певноїподії,проведення необхіднихдослідів чивипробувань. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.
		Під час вказаної слідчої дії, яка проводиться з участю як підозрюваного, так і його захисника і понятих, слідчий був повинен встановити, чи міг підозрюваний, перебуваючи в певному місці, бачити чи чути те, що відбувалося на місці скоєння злочину; чи міг він вчинити певні дії в тих обставинах, на які він посилався при попередньому допиті, як саме відбувався перебіг подій; перевірити можливості існування фактів та перевірити чи немає між ними протиріч зі слідами, виявленими в ході попереднього розслідування, місцезнаходження та дислокацію слідів злочину. 
		Аналіз слідчого експерименту з участю ОСОБА_9 , суд проводить у взаємозв`зку з іншими наданими до суду доказами, які вказують на місце вчинення злочину, обставини його вчинення, які не могли бути відомі обвинуваченому внаслідок його необізнаності в існуванні цих доказів. Суд враховуює відсутність будь-яких заперечень щодо порядку проведення слідчої дії з боку як самого підозрюваного так і незаінтересованих учасників (захисника, понятих) під час слідчого експеріменту. На думку суду твердження обвинуваченого у суді про самообмову внаслідок психологичного та фізичного тиску з боку працівників правоохоронного органу не підтверджені будь-якими об`єктивними даними. Дослідивши додаток до протоколу слідчого експерименту (відеозапис слідчої дії), суд не вбачає ознак психологічного впливу (погроз, залякування, образ, дій, випереджуючих дій опитуваної особи) на нього з боку учасників слідчих дій. На переконання суду свідчення підозрюваний ОСОБА_9 надає вільно та щиро, вдається в подробиці обставин, на запитання відповідає розгорнуто та детально.
		З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що протокол слідчого експерименту від 05.08.2021 року з участю ОСОБА_9 є належним та допустимим доказом, в зв`язку із чим кладе його в основу обвинувального вироку.
		Аналізуючи окремо, як прямий доказ вини ОСОБА_9 , покази потерпілої ОСОБА_10 , суд вважає за необхідне зазначити, що показання потерпіла надавала будучи попередженою про кримінальну відповідальність за введення суд в оману, що ці показання в цілому узгоджуються з іншими доказами обвинувачення.
		З`ясовуючи достовірність показань потерпілої ОСОБА_10 , суд приймає до уваги, що потерпіла безпосередньо сприймала факти, про які вона давала показання, а також щодо інших обставин, які мали значення для оцінки достовірності показань потерпілої, зокрема про відсутність з її боку підстав для оговору обвинуваченого, приймає до уваги, що покази про обставини подій вона надавала послідовно, як в суді так і на досудовому слідстві, зокрема під час проведеного за її участю впізнання особи, яка вчинила відносно неї розбійний напад. Суд також бере до уваги, що показання потерпілої не були спростовані іншими доказами сторони захисту, учасниками судового розгляду не були представлені фактичні дані, наявність яких вказувала б на негативну репутацію чи нечесність потерпілої.
		Оскільки показання потерпілої ОСОБА_10 були отримані в порядку, передбаченому КПК України, суд не знаходить правових підстав для визнання цих показань недопустимим доказом.
		Проаналізувавши доводи захисника обвинуваченого про невинуватість ОСОБА_9 , суд не вбачає в них будь-яких обґрунтованих даних, які б спростовували встановлені судом обставини чи свідчили про неналежність доказів сторони обвинувачення, які були прийняті судом до уваги при вирішення питання про винуватість ОСОБА_9 .
		Оцінюючи в цілому позицію обвинуваченого, який заперечував вчинення ним злочину при встановлених судом обставинах, суд визнає цю позицію як спосіб захисту. Безпідставну зміну показів в суді обвинуваченим щодо обставин, наявність яких впливає на правову кваліфікацію злочину, суд розцінює як нещирість обвинуваченого перед судом та як спробу ввести суд в оману задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинення більш тяжкого злочину.
		Судовий розгляд даного кримінального провадження, був проведений відповідно до положеньст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності. Діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих /розшукових/ дій для встановлення вини чи невинуватості обвинуваченого, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган. 
		При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання ОСОБА_9 винуватим у розбійному нападі, суд керується стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України. Судомврахована також практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. 
		Піддаючи оцінці зібрані органом досудового слідства докази вчинення ОСОБА_9 розбійного нападу, як окремо так і в їх сукупності, суд вважає, що ці докази є достатніми для висновків про те, що вчинення розбійного нападу на потерпілу іншими особами, крім обвинуваченого, виключається. Тобто, суд виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. 
		Таким чином, вчинений ОСОБА_9 напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою насильства, небезпечного для життя та здоровья особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, суд кваліфікує за ч.2 ст.187 КК України.
		Судом були прийнятий до розгляду цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином у сумі 2298 гривень. 
		В обґрунтування позовних вимог цивільний позивач ОСОБА_10 зазначила, що внаслідок скоєного відносно неї розбійного нападу, вона понесла матеріальну шкоду на зазначену суму.
		Цивільний відповідач ОСОБА_9 цивільний позов ОСОБА_10 визнав повністю.
		При розгляді питання про наявність причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача та понесеною позивачем матеріальною шкодою, суд керується положеннями п.1, 2 п.п.1, п.3 ст.22 ЦК України, відповідно до яких, особа, якій спричинені збитки, має право на їх відшкодування у повному обсязі.
		Згідно із вимогами статті 1166 ЦК України, майнова шкода, яка спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її спричинила у повному обсязі.
		В судовому засіданні підстави позову та вина обвинуваченого у заподіянні майнової шкоди ОСОБА_10 доведена вищенаведеними доказами у їх сукупності.
		Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 127 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 2 298 гривень.
		При призначенні ОСОБА_9 покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання, визначених в ст. 50, 65 КК України.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.
		При обранні виду та визначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, характер тапідвищену ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України, який відповідно дост.12 КК Україниє тяжким.
		З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, неможливим виправлення обвинуваченого без позбавлення волі. Саме покарання у виді позбавлення волі, на думку суду, буде відповідатиме вимогамст. 65 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого, попередження нових злочинів.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності дост.100 КПК України.
		Вирішуючи питання, які відповідно до положень пп.2 п.4 ст. 374 КПК України повинен вирішити суд при ухваленні вироку, в тому числі щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і питання запобіжного заходу, встановивши можливість вчинення обвинуваченим дій, передбачених ст. 177 КПК України, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого до набрання вироком законної сили, суд вважає за необхідне, обрати відносно ОСОБА_9 запобіжний заход у вигляді тримання під вартою.
		Підстав для звільнення обвинуваченого з під варти до набрання вироком законної сили, зазначених у ст.377 КПК України, судом не встановлено.
		Визначаючи питання про зарахування до строку покарання обвинуваченому ОСОБА_9 строку його попереднього ув`язнення, суд виходить з положень ст. 72 КК України, в редакції, яка діє на час ухвалення вироку.
		Керуючись ст.ст. 369 -374 КПК України, суд - 
		            
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_8 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
		Цивільний позов, заявлений потерпілої ОСОБА_13 до ОСОБА_5  задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_14 суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 2 298 гривень.
		До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення у період з 05.08.2021 до дати набрання вироком законної сили. 
		Арешт на тимчасово вилучене майно, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду міста Одеси від 06.08.2021 року  скасувати.
		Речові докази: ніж сірого кольору, який упаковано до сейф -пакету Національної поліції України № FPS5010393  знищити; обручку з жовтого металу, яку упаковано до сейф - пакету Національної поліції України № FPS5014840 - повернути ОСОБА_15 .
		На вирок може бути подана сторонами апеляція до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти діб від дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою у той же строк з дня отримання копії вироку.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. 
		   
		Головуючий: ОСОБА_16

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...