Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/2104/19 (904/8018/21) : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2022. Зареєстровано: 19.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2022.
Дата набрання законної сили: 17.02.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17.02.2022 року м.Дніпро Справа № 904/2104/19 (904/8018/21)
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Кузнецова В.О.,
		суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.,
		секретар судового засідання Крицька Я.Б.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 (повне рішення складено 14.12.2021, суддя Владимиренко І.В.) у справі 
		за позовом ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.)
		до публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" 
		третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватне акціонерне товариство Дніпровський коксохімічний завод
		про визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, визнання недійсним свідоцтв про придбання нерухомого майна та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Короткий зміст і підстави позовних вимог
		ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ про визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, визнання недійсним свідоцтв про придбання нерухомого майна та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при підготовці продажу майна публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" мало місце порушення статті 77 Кодексу України з процедур банкрутства, інших його положень щодо внесення змін до плану санації, визначення початкової вартості майна відповідача, що безпосередньо вплинуло на продаж майна відповідача та не дозволило продати майно за найвищою ціною.
		ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у даній справі в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. 
		Рішення місцевого господарського суду мотивовано посиланням на те, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
		ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи
		3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Аргументуючи апеляційну скаргу, заявник вказує, що компанія ІНДУМЕТ С.А. звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою №б/н від 30.09.2020 про перегляд ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2104/19 за нововиявленими обставинами в частині грошових вимог компанії ІНДУМЕТ С.А. Ухвалою господарського суду від 08.08.2021 відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
		Проте, на момент підготовки та проведення аукціону з продажу Єдиного майнового комплексу, остаточного судового рішення за заявою компанії «Індумет С.А.» прийнято не було.
		Заявник апеляційної скарги вважає, що в разі задоволення заяви про перегляд ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 за нововиявленими обставинами вимоги компанії ІНДУМЕТ С.А. в розмірі 9 207 970 493,41 грн було би включено до реєстру вимог кредиторів, а компанія ІНДУМЕТ С.А. набула би статусу конкурсного кредитора та отримала би право на задоволення вимог за рахунок реалізації єдиного майнового комплексу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». Таким чином, реалізація ЄМК безпосередньо могла вплинути на інтереси компанії ІНДУМЕТ С.А. як конкурсного кредитора.
		Скаржник зазначає, що ухвалою господарського суду від 14.11.2019 у даній справі визнано кредиторські вимоги корпорації «ІСД» в розмірі 1 309 599 071,03 грн.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.09.2021 у справі №905/2199/20 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора  компанії ІНДУМЕТ С.А. до корпорації "ІСД" у сумі боргу 10 125 720 482,04 грн, а також судового збору в сумі 21 020,00 грн. 
		З огляду на зазначене, на думку скаржника, є очевидним, що компанія ІНДУМЕТ С.А. має безпосередній інтерес до погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», адже внаслідок погашення вимог корпорації «ІСД» будуть погашатися вимоги компанії ІНДУМЕТ С.А. в рамках справи №905/2199/20.
		Скаржник стверджує, що компанія ІНДУМЕТ С.А. мала намір взяти участь в аукціоні з реалізації ЄМК. Проте, порівнявши план санації стосовно майна, яке входить до ЄМК та додатки до публікації про проведення аукціону щодо майна, яке буде реалізовуватися, оцінивши ризики ймовірного визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення аукціону, позивач прийняв рішення про відмову від участі в цьому аукціоні.
		Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позовні вимоги компанії ІНДУМЕТ С.А. серед іншого містили вимогу про визнання недійсним правочину, вчиненого на аукціоні 25.07.2021, який було проведено з порушенням встановленого порядку його підготовки. Оскільки судова практика, на яку посилався суд першої інстанції стосувалася спорів з оскарження правочинів, вчинених на аукціонах, але не охоплювала оскарження самого процесу підготовки до аукціону, така судова практика не підлягає застосуванню до даної справи. 
		3.2 Доводи інших учасників справи
		Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін. 
		В обґрунтування своєї правової позиції боржник вказує, що наявність у скаржника статусу кредитора корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» по справі №905/2199/20 жодним чином не свідчить про набуття скаржником прав, інтересів, статусу у справі №904/2104/19, а також не свідчить про порушення прав та інтересів корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу».
		Боржник звертає увагу, що скаржник не є учасником справи №904/2104/19; не був учасником аукціону; скаржником не здійснено жодних юридично значимих дій, які б зумовили виникнення у позивача майнового інтересу щодо результатів проведеного аукціону; скаржник не є власником майна, яке є предметом аукціону; визнання правочину щодо продажу майна, вчиненого на аукціону не має своїм наслідком відновлення прав скаржника, оскільки жодних прав та інтересів скаржника порушено не було.
		Щодо відсутності у скаржника реального наміру взяти участь в аукціоні, боржник зазначає, що позивачем не надано жодного доказу вчинення реально значимих дій, як-то: складання та подання заяви на участь в аукціоні; сплати гарантійного та реєстраційного внесків; листування з організатором торгів. Більш того, скаржником прямо визнається факт відмови у прийнятті участі в аукціоні з власних, суб`єктивних міркувань.
		За твердженням боржника, при реалізації ЄМК відповідача, дотримано порядок підготовки до проведення аукціону, визначення його умов, повідомлення про його проведення, безпосередньо проведення та оформлення результатів аукціону.
		Продаж ЄМК відповідача відбувся на 774,6 мільйонів гривень вище за початкову ціну, тому, на думку боржника, будь-які доводи про перешкоди продажу майна за найвищою ціною не знаходять свого підтвердження.
		Приватним акціонерним товариством «Дніпровський коксохімічний завод» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
		Третя особа зазначає, що позивач не є учасником у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», а тому звертаючись з позовом має довести наявність у нього правового зв`язку зі сторонами оспорюваного правочину, що являтиме собою самостійний законний інтерес, який було порушено цим правочином. 
		Приватне акціонерне товариство «Дніпровський коксохімічний завод» вважає безпідставними доводи скаржника про наявність свого інтересу щодо оспорюваного правочину посиланням на існування у нього визнаних грошових вимог до корпорації «ІСД» у справі №905/2199/20, оскільки відсутній прямий правовий зв`язок між компанією ІНДУМЕТ С.А. та оспорюваним правочином.
		Позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували реальність його намірів прийняти участь в аукціоні, зокрема, на підтвердження вчинення юридично значимих дій, необхідних для такої участі. 
		ІV. Апеляційне провадження
		4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
		Згідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.01.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області; призначено справу до розгляду на 27.01.2022 на 09 годин 15 хвилин. 
		У зв`язку з перебуванням судді-доповідача Кузнецова В.О. на лікарняному, відповідно до п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, розгляд справи, призначеної на 27 січня 2022 року не відбувся.
		Розпорядженням керівника апарату суду від 07.02.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Чередка А.Є. (для вирішення питання про призначення справи до розгляду тощо).
		Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.02.2022 для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.
		Ухвалою апеляційного господарського суду від 07.02.2022 призначено справу до розгляду на 17.02.2022 на 09 годин 05 хвилин. 
		Розпорядженням в.о.керівника апарату суду від 17.02.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді Чередка А.Є.
		Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.02.2022 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.
		17.02.2022 у судове засідання з`явилися арбітражний керуючий Сокол О.Ю., представники позивача, відповідача, третьої особи, арбітражного керуючого, які надали відповідні пояснення. 
		До апеляційного господарського суду надійшла заява приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь", в якій повідомлено про зміну найменування третьої особи з приватне акціонерне товариство "Дніпровський коксохімічний завод" на приватне акціонерне товариство "Камет-Сталь", в підтвердження чого надано виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПрАТ "Камет-Сталь", копію витягу статуту ПрАТ "Камет-Сталь".
		Розглянувши вказане клопотання, дослідивши виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПрАТ "Камет-Сталь", копію витягу статуту ПрАТ "Камет-Сталь, колегія суддів вважає за можливе змінити найменування третьої особи з приватне акціонерне товариство "Дніпровський коксохімічний завод" на приватне акціонерне товариство "Камет-Сталь".
		17.02.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. 
		4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
		25.07.2021 в межах справи про банкрутство №904/2104/19 публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» відбувся електронний аукціон з продажу єдиного майнового комплексу відповідача. 
		Відповідно до електронного аукціону №UA-PS-2021-07-05-000050-3 переможцем аукціону визначено приватне акціонерне товариство Дніпровський коксохімічний завод .
		Позивач вважає, що при підготовці продажу майна публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" мало місце порушення статті 77 Кодексу України з процедур банкрутства, інших його положень щодо внесення змін до плану санації, визначення початкової вартості майна відповідача, що безпосередньо вплинуло на продаж майна відповідача та не дозволило продати майно за найвищою ціною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
		4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі
		Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши встановлені на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу України з процедур банкрутства правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.
		Верховний Суд неодноразово зазначав, що правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.
		 Згідно пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.
		 За змістом статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
		Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.
		 У вказаній нормі матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
		 Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
		 Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).
		 Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
		 Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		 Відповідно до частини першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		 Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		 Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.
		Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
		Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
		Дані висновки суду кореспондуються із позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі, що викладені у постанові від 17.08.2021 по справі №909/387/16.
		У даному випадку позивачем обрано спосіб захисту цивільних прав та інтересів шляхом визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, визнання недійсним свідоцтв про придбання нерухомого майна та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що розмір грошових коштів від реалізації ЄМК відповідача безпосередньо впливає на його права та інтереси. Крім того, позивач вказує, що мав намір взяти участь в аукціоні з реалізації ЄМК відповідача, однак оцінивши ризики ймовірного визнання правочину недійсним, прийняли рішення про відмову від участі в цьому аукціоні.
		Також позивач зазначає, що на розгляді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває касаційна скарга позивача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2021 по справі №904/2104/19 про відмову у перегляді ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2019 за нововиявленими обставинами в частині розгляду грошових вимог ІНДУМЕТ С.А.
		Водночас, як вбачається з поданих відповідачем письмових пояснень, 01.12.2021 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду по справі №904/2104/19 відмовлено у задоволенні касаційної скарги позивача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2021 про відмову у перегляді ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2019 за нововиявленими обставинами в частині розгляду грошових вимог ІНДУМЕТ С.А., що позивачем не спростовується.
		Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що на момент звернення позивача до суду із відповідним позовом, в силу ч.4 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 по справі №904/2104/19 про відмову позивачу про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, набрала законної сили з моменту її прийняття, а тому доводи позивача про наявність його порушеного інтересу не знаходять свого підтвердження.
		Щодо посилання позивача про наявність непогашених поточних вимог до відповідача у розмірі 192,00 грн, колегія суддів враховує таке.
		Предметом спірного аукціону є єдиний майновий комплекс публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат".
		Змісту розділу 6 Плану санації від 11.09.2020 №01-34/42-09 свідчить про те, що грошові кошти від продажу, зокрема, ЄМК є джерелами погашення вимог кредиторів 4 черги.
		Позивачем було направлено вимогу до відповідача від 09.09.2021 за №94756 про сплату 192,00 грн, із зазначенням реквізитів рахунку відкритого в іноземній валюті.
		Відповідачем 15.09.2021 було здійснено сплату на користь позивача заборгованості у розмірі 192,00 грн, що за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленого Національним банком України станом на 15.09.2021 (1 євро=31,4627 грн) складає 06 євро 10 євроцентів, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним документом від 15.09.2021
		Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 192,00 грн відсутня. 
		Місцевим господарським судом правомірно відхилено посилання позивача на наявність визнаних грошових вимог позивача до корпорації ІСД у справі №905/2199/20, яка в свою чергу, є визнаним кредитором відповідача у справі №904/2104/19.
		Так, корпорація ІСД дійсно є кредитором відповідача у справі №904/2104/19 та самостійно реалізує надані їй права як кредитора, учасника у даній справі про банкрутство.
		При цьому, на розгляді господарського суду в межах справи №904/2104/19 відсутні спори щодо захисту порушених прав корпорації ІСД у зв`язку із проведенням спірного аукціону.
		Колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 28.09.2021 року у справі №761/45721/16-ц (провадження №14-122цс20), згідно якої кредитори боржника можуть мати похідний інтерес у стягненні коштів з третіх осіб, винних боржнику, у тому числі у стягненні неповернутих боржнику позик, кредитів, збитків, завданих боржнику третіми особами, тощо, якщо несплата цих коштів спричиняє несплату коштів боржником кредитору. Такий інтерес можуть мати й особи, які не є кредиторами, зокрема учасники (акціонери) юридичної особи, якій заподіяні збитки. Цей інтерес полягає у переведенні майна боржника у вигляді його прав вимоги у більш ліквідну форму - грошову. При цьому, однак, кредитори боржника, а також учасники (акціонери) юридичної особи не набувають власних прав вимоги до третіх осіб, винних боржнику, а похідний інтерес кредиторів, учасників (акціонерів) юридичної особи боржника полягає у стягненні коштів на користь боржника, юридичної особи, а не на користь кредиторів, учасників (акціонерів) юридичної особи. 
		Таким чином, наявність у позивача статусу кредитора у справі №905/2199/20 не зумовлює набуття ним статусу або прав чи інтересів у справі №904/2104/19 і відповідно не зумовлює їх порушення у зв`язку із розглядом цієї справи та ходом у ній відповідних процедур, а також не визначає про наявність порушених прав корпорації ІСД, кредитором якої є позивач.
		Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012, вимагати визнання недійсними результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (зокрема арбітражний керуючий від імені боржника), кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон.
		Постановою від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14 судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду уточнила наведений перелік осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута, включивши до кола таких суб`єктів уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника.
		Таким чином, Верховним Судом з метою забезпечення єдності судової практики сформовано відповідну правову позицію стосовно переліку осіб (кола суб`єктів), які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута.
		Також, у справі № 5006/5/39б/2012 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство (постанова від 02.10.2019) акцентував, що вирішуючи питання про спосіб захисту інтересу осіб, які бажали взяти участь в аукціоні, слід мати на увазі, що оспорювання результатів аукціону не призводить до захисту цього інтересу. У разі, коли особа не змогла взяти участь або перемогти в аукціоні, визнання недійсним результатів аукціону саме по собі взагалі не поновлює її прав, адже її правове становище внаслідок визнання аукціону недійсним ніяк не змінюється. Тому застосування даного способу захисту на вимогу учасника, інтерес якого порушений, є неприпустимим.
		Відносно доводів скаржника про його намір взяти участь в аукціоні з реалізації ЄМК, апеляційний господарський суд враховує, що намір прийняти участь в аукціоні підтверджує виникнення відповідного майнового інтересу щодо майна, яке на цьому аукціону має бути реалізоване. Існування такого інтересу доводиться його формалізацією на підставі поданих доказів (статті 74 ГПК України). При цьому вирішальне значення має не стільки прагнення до користування конкретним матеріальним благом, а зовнішній прояв (реалізація) цього прагнення, яке виявляється у послідовному вчиненні особою юридично значимих дій, необхідних для участі в аукціоні, з дотриманням встановленого порядку та строків (подання заявки на участь в аукціоні за відповідним лотом, сплата гарантійного внеску, листування з організатором торгів, тощо). Відсутність доказів вчинення таких юридично значимих дій спростовує наявність у особи, яка мала намір прийняти участь в аукціоні, майнового інтересу до об`єкту продажу та відповідно вплив результатів проведеного аукціону на права та/або інтереси такої особи.
		Наявність у позивача майнового інтересу щодо об`єкту продажу на оспорюваному аукціоні обґрунтовано тим, що ознайомлення позивачем із відомостями, які розміщені в загальному доступі в електронній торговій системі, щодо майна, яке є предметом аукціону і є зовнішнім проявом прагнення позивача до участі в аукціоні.
		Разом з цим, позивачем не надано доказів на підтвердження наявності його реального бажання взяти участь в аукціоні.
		За відсутності доказів вчинення позивачем юридично значимих дій, необхідних для участі в аукціоні, тобто фактичної та очевидної реалізації наміру придбати майно, суд першої інстанції правомірно зазначив, що доводи про наявність порушеного інтересу позивача, у зв`язку із реалізацією майна відповідача із наведених підстав не знаходять свого підтвердження.
		Більш того, визнання результатів аукціону недійсними жодним чином не змінить правового становища особи, що не брала участь в аукціоні і жодним чином не підтвердила здійснення юридично значимих дій для прийняття участі в аукціоні, а тому такий спосіб захисту не є ефективним, оскільки не матиме наслідком поновлення прав цієї особи.
		Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивач не є ані учасником оспорюваного аукціону, ані кредитором боржника (відповідача), ані учасником провадження у справі про банкрутство, результати аукціону ніяким чином не впливають на його права та обов`язки, а також врахувавши недоведеність позивачем наявності майнового інтересу та факту реального бажання взяти участь в оскаржуваному аукціоні, колегія суддів вважає, що позивач не має права оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута.
		Апеляційний господарський суд звертає увагу, що реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.
		Встановивши відсутність порушеного або оспорюваного права позивача, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
		4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги
		Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення в оскаржуваній частині судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін.
		4.5. Розподіл судових витрат
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
		Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні апеляційної скарги ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) відмовити.
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі №904/2104/19 (904/8018/21) залишити без змін.
		Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
		 
		Постанова складена у повному обсязі 18.02.2022.
		 
		 
		Головуючий суддя В.О. Кузнецов
		 
		Суддя Л.А.Коваль
		 
		Суддя А.Є.Чередко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...