Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/836/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2022. Зареєстровано: 19.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2022.
Дата набрання законної сили: 16.02.2022
Номер судового провадження: 1-кс/991/846/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019000000000480

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/836/22
		Провадження 1-кс/991/846/22
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 лютого 2022 року                                    м. Київ
		 
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (далі-ВАКС) ОСОБА_1 
		(далі-слідчий суддя чи суд),
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		представника власника майна адвоката ОСОБА_3 ,
		прокурора ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання від 08.02.2022 адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні від 04.03.2019 №42019000000000480,
		ВСТАНОВИВ:
		1. Стислий опис провадження.
		08.02.2022 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні від 04.03.2019 №42019000000000480.
		Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) та протоколом автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким призначено судовий розгляд даного клопотання на 09.02.2022 з перервою до 16.02.2022.
		2. Короткий виклад клотання та позицій учасників судового провадження.
		В клопотанні стверджувалось, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.06.2017 у справі №757/30684/17-к, накладено арешт на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме на: 1/2 частки власності на житловий будинок площею 532,2 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частки власності на земельну ділянку площею 0.1648 га номер: 3223155400:03:036:0134, за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру площею 138,9 м. кв., за адресою: АДРЕСА_3 .
		Там же зазначалось, що арешт на об`єкти, що знаходяться у власності ОСОБА_5 , було накладено з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації через те, що він є сином ОСОБА_6 , відносно якого здійснювалось кримінальне провадження №42016000000003536 (з якого матеріали щодо ОСОБА_7 згодом виділені в окреме провадження від 04.03.2019 №42019000000000480), та яким ці об`єкти можливо були придбані за незаконно отримані кошти.
		Клопотання обгрунтовувалось тим, що кримінальне провадження від 04.03.2019 №42019000000000480 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 28, частини 2 статті 364 КК закрито постановою прокурора САП ОГП ОСОБА_4 від 29.12.2021 на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК, тобто у зв`язку із невстановленням доказів для доведення винуватості у злочинах, вчинених у складі «злочинної організації ОСОБА_8 » під керівництвом ОСОБА_9 та вичерпанням можливостей їх отримати.
		До клопотання додавалось 1) документи на підтвердження повноважень адвоката; 2) копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.06.2017 у справі № 757/30684/17-к; 3) копія постанови про закриття кримінального провадження від 29.12.2021; 4) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.01.2022; 5) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.01.2022; 6) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.01.2022.
		В судовому засіданні 16.02.2022 адвокат ОСОБА_3 підтримала подане нею клопотання та просила його задовільнити.
		В судовому засіданні 16.02.2022 прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, вважаючи, що підстава для накладення арешту не відпала. Також 16.02.2022 до ВАКС надійшло заперечення детектива НАБУ ОСОБА_10 , який згідно доданого витягу з ЄРДР входить до групи детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженню від 04.03.2019 №42019000000000480, де повідомлялось, що на даний час відсутні підстави для скасування арешту майна ОСОБА_5 , так як дане майно було арештовано на підставі пункту 2 частини 2 статті 170 КПК (спеціальна конфіскація), що у свою чергу надає можливість у подальшому застосувати спеціальну конфіскацію, що передбачено статтею 96-2 КК, що арештоване майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42019000000000480, яке не завершено, що у свою чергу надає можливість застосувати спеціальну конфіскацію на підставі вироку чи ухвали суду, й тому просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
		3. Обгрунтування позиції суду.
		3.1. Відповідно до частини 1 статті 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності ВАКС згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу. Кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює ВАКС.
		Правові підстави належності кримінальних проваджень до предметної підсудності ВАКС визначені статтею 33-1 КПК з урахуванням статті 216 КПК.
		Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України (КК), статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК . Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
		Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369,369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
		1) кримінальне правопорушення вчинено:
		- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;
		- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
		- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
		- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
		- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;
		- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
		- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
		- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
		2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
		3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
		З наданого прокурором витягу з ЄРДР у кримінальному провадженню від 04.03.2019 №42019000000000480 вбачається що підозрюваний ОСОБА_6 був особою, належною до переліку суб`єктів, зазначених в пункті 1 частині 5 статті 216 КПК, тобто дана справа підсудна ВАКС.
		3.2. Відповідно до частин 1, 4, 6 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
		Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Проте такі положення не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Спеціальні підстави законного обмеження особи в реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання в право мирного володіння майном.
		Відповідно до частин 1 статті 131КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та за пунктом 7 частини 2 статті 131КПК арешт майна є одним із таких заходів.
		За частиною 1 статті 170 КПК , арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		За частиною 2 статті 170 КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди .
		За абзацом2частини 1статті 174КПК,  арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Тобто учасники судового провадження, які подали клопотання про скасування арештів майна, мають довести суду окрему або одночасну наявність фактів необґрунтованості накладення арештів майна чи відпадання потреби в їх застосуванні.
		3.3. Судовим розглядом встановлено, що постановою про закриття кримінального провадження від 29.12.2021, прийняту прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ОГП ОСОБА_4 постановлено: 1) кримінальне провадження №42019000000000480 від 04.03.2019 за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255, частиною 4 статті 28 частини 2 статті 364 КК закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК  у зв`язку із не встановленням доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати; 2) арешт, накладений з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна як виду покарання, скасувати. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів у цьому кримінальному провадженні за наявності підстав має бути вирішено ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 КПК; 3) відомості про пийняті рішення внести до ЄРДР; 4) копію постанови надіслати старшому детективу слідчої групи у кримінальному провадженні для долучення до матеріалів кримінального провадження;5) копію постанови надіслати підозрюваним та їхнім захисникам;- постанова підлягає негайному виконанню у місті Києві; 6) вказана постанова може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 303-306 КПК, слідчому судді протягом десяти днів з дня отримання її копії
		Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.06.2017 у справі №757/30684/17-к, арешт накладено на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_5 винятково з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації, а не з метою збереження речових доказів.
		Відповідно до частини 4 статті 284 КПК про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення (частина 5 статті 284 КПК).
		Частиною 6 статті 284 КПК визначено, що прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
		На теперішній час постанова прокурора САП ОСОБА_4 від 29.12.2021 про закриття кримінального провадження від 04.03.2019 №42019000000000480 за підозрою ОСОБА_6 є чинною та не скасована прокурором, який її постановив, прокурором вищого рівня чи слідчим суддею.
		Також постанова прокурора від 29.12.2021 за формою та змістом відповідає вимогам частин 5, 6 статті 110 КПК, за якою постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
		3.4. Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та заслухавши думки учасників провадження, суд вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню внаслідок наявності однієї з підстав, визначених статтею 174КПК для скасування арештів майна, а саме відпала потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
		 
		Керуючись статтями 110, 174, 284, 369-372 КПК, слідчий суддя,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна.
		2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.06.2017 у справі №757/30684/17-к, на нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме на:
		- 1/2 частки власності на житловий будинок площею 532,2 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- 1/2 частки власності на земельну ділянку площею 0.1648 га номер: 3223155400:03:036:0134, за адресою: АДРЕСА_2 ;
		- квартиру площею 138,9 м. кв., за адресою: АДРЕСА_3 .
		Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
		Повний текст ухвали оголошений 18.02.2022 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...