Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/16005/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2022.
Дата набрання законної сили: 14.02.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                    
		Постанова
		Іменем України
		 
		14 лютого 2022 року                                 
		                                                
		м. Київ 
		 
		провадження №33/824/732/2022
		 
		Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ        Мазурик О.Ф.,            
		 
		за участю особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 
		 
		на постанову Дніпровського районного суду м. Києва
		 
		в складі судді Козачука О.М.
		 
		від 04 січня 2022 року
		 
		у справі №755/16005/21 Дніпровського районного суду м. Києва
		 
		про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП 
		 
		громадянина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, , який проживає за адресою:  АДРЕСА_1 ,
		 
		                                            В С Т А Н О В И В:
		 
		16 вересня 2021 року ДОП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві О. Бондарчуком, складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №384690про те, що громадянин ОСОБА_2 , 16.09.2021, близько о 09 год. 30 хв., вчинив домашнє насильство по відношенню до свого брата психологічного та фізичного характеру, погрожував, душив, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
		Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2021 року справу відносно ОСОБА_2 направлено до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, для належного оформлення.
		10 грудня 2021 року матеріали після дооформлення надійшли до Дніпровського районного суду м. Києва. Відповідно до рапорту ДОП Дніпровського УП ГУНП у              м. Києві О. Бондарчука, вбачається, що 16.09.2021 року, ОСОБА_2 , за адресою:            АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, відносно брата вчинив домашнє насильство психологічного характеру, повторно протягом року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
		Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 січня 2022 року           провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		 
		Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилалася на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права.
		                                  
		В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції всупереч вимог законодавства призначив розгляд справи на 04.01.2022, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення.
		 
		При цьому скаржник посилався на порушення судом норм процесуального права, зокрема на те, що суд закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, судом не встановлено наявності або відсутності вини особи, відносно якої складено протокол. В постанові суду питання винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, залишилось не вирішеним.
		 
		За вказаних обставин просив скасувати постанову Дніпровського районного суду          м. Києва від 04.01.2022 та ухвалити нову постанову, якою визнати винним                    ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого                     ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
		 
		У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 надав пояснення, тотожні зазначеним в апеляційній скарзі, підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити з підстав наведених в ній. Крім того пояснив, що мешкає з дружиною в квартирі, яка належить його брату ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , а зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Також вказав, що квартира, в якій він зареєстрований є трьохкімнатою та він її подарував доньці, а проживання в квартирі за адресою АДРЕСА_2 мотивував тим, що доглядає за мамою, яка проживає та зареєстрована в квартирі належній                  ОСОБА_2 .
		Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 про судове засідання, призначене на 14.02.2022 повідомлявся належним чином, шляхом надсилання телефонограми та судової повістки. В судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
		З урахуванням змісту ч. 6 ст. 294 КУпАП, згідно якої неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_2 у судовому засіданні.
		 
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення скаржника ОСОБА_1 , вивчивши та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
		Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених           ст. 38 КУпАП, без встановлення обставин винуватості ОСОБА_2 .
		Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника, що закриваючи провадження у справі, судом першої інстанції не встановлено наявності або відсутності вини ОСОБА_2 ,що свідчить про неповне з`ясування всіх обставин справи.
		Так, відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
		З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		З огляду на положення ст. ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
		Пунктом 7 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
		Правовий аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що застосування п. 7 ч. 1         ст. 274 КУпАП можливе лише у випадку встановлення судом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні такого правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 274 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №910/18319/16 та від 16 квітня 2019 року у справі №927/623/18.
		Отже, аналіз положень ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП свідчить про те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення.
		При цьому суд звертає увагу і на те, що закриття справи із підстав, вказаних у п. 7                   ч. 1 ст. 247 КУпАП не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого була б відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
		Аналогічні висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ, який, здійснюючи тлумачення положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказує, що встановлення вини особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є правильним навіть при закритті провадження у справі за строками давності і не порушує презумпції невинуватості особи (рішення ЄСПЛ від 25 серпня 1987 року «Лутц проти Німеччини»).
		З урахуванням наведеного, встановлення вини особи є обов`язковим при доведеності вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення, в тому числі, і у випадку закриття справи із нереабілітуючих підстав.
		А відтак, доводи апеляційної скарги про те, що суд закриваючи провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП  повинен був встановлювати вину ОСОБА_2 у разі наявності підстав, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП приймаються апеляційним судом з огляду на вищевикладене.
		За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування постанови суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення.
		Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме призначення розгляду справи, яка надійшла до суду після дооформлення справи, поза межами строку накладення адміністративного стягнення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, після дооформлення адміністративний матеріал відносно ОСОБА_2 суд отримав 10.12.2021, а засідання у справі призначив на 17.12.2021. У зв`язку із неявкою ОСОБА_2 судове засідання було призначено на 04.01.2022, в якому і ухвалено оскаржувану постанову.
		Визначаючи наявність чи відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, апеляційний суд враховує наступне.
		Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
		Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Згідно п. 14 ст. 1 Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Пунктом 17 ст. 1 Закону визначено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
		З метою перевірки доводів апеляційної справи щодо неповного з`ясування судом першої інстанції обставин  події, що відбувалася  16.09.2021 досліджено докази, що міститься в матеріалах справи. 
		 
		Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №384690,громадянин ОСОБА_2 , 16.09.2021, близько о 09 год. 30 хв.,  вчинив домашнє насильство по відношенню до свого брата психологічного та фізичного характеру, нецензурно висловлювався, погрожував, душив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Також зазначено, що до протоколу надаються пояснення та рапорт (а.с. 1).
		 
		Рапортом ДОП Дніпровського управління поліції ГУ НП у м. Києві ст. лейтенант поліції О. Бондарчук доповів, що 16.09.2021 ним отримано виклик з приводу вчинення домашнього насильства зі сторони гр. ОСОБА_2 відносно брата гр.. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . Відносно гр. ОСОБА_2 було складено, адміністративний протокол за ч. 1 ст. 172-3 КУпАП (а.с. 2).
		 
		В письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що 16.09.2021 року, близько 09:30 год прийшов його брат ОСОБА_2 до нього додому де, він не проживає, та вчинив відносно нього домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: нецензурно висловлювався та погрожував фізичною розправою, також рушником намагався задушити. Також вдарив чотири рази (а.с. 3).
		 
		З матеріалів справи вбачається,  що протокол відносно ОСОБА_2 складено за його відсутності.
		 
		В письмових поясненнях ОСОБА_2 від 23.12.2021, відібраних ДОП Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві старшим лейтенантом поліції Близнюком В.О. зазначено, що 16.09.2021, близько 08:30 год., він разом з дружиною приходили до себе в квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , для передачі памперсів та ліків його хворій матері. З братом ОСОБА_1 він не говорив та його не чіпав. На момент складання протоколу його в квартирі не було, поліції він не бачив. Просив протокол ВАБ №384690скасувати (а.с. 52-53).
		 
		На спростування обставин, зазначених в протоколі ОСОБА_2   надав докази, а саме копію свідоцтва про право власності на житло, згідно з яким квартира за адресою:           АДРЕСА_2 належить йому на праві власності (а.с. 18-19).
		 
		З приводу незаконний дій працівників поліції щодо складання протоколу відносно ОСОБА_2 останній звернувся із заявою до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві.
		 
		Листом начальника управління Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Ніконова М. надано відповідь ОСОБА_2 , згідно з якою його звернення розглянуто та за результатами проведення службового розслідування  до окремих працівників Дніпровського  управління поліції ГУ НП у м. Києві вжито заходів відповідно до Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» (а.с. 80).
		 
		Враховуючи вищенаведене, матеріали справи містять протокол серії ВАБ №384690 16.03.2021, рапорт, та пояснення ОСОБА_1 , на підставі свідчень якого був складений протокол, та пояснення ОСОБА_2 , який проти протоколу заперечував.
		 
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що протокол серії ВАБ №384690 16.03.2021 відносно ОСОБА_2 складено, за відсутності останнього.
		 
		Так, згідно з ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		 
		У вказаному протоколі не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, протокол не містить пояснень ОСОБА_2 . Більше того, вказаний протокол не містить підпису ОСОБА_2 чи належним чином засвідченої його відмови від такого підпису, як то передбачено законом.
		 
		Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
		 
		Таким чином, матеріали справи не містять фактичних даних щодо наслідків конкретних дій, зазначених в протоколі та належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_2 , дій зазначених у протоколі та настання для потерпілої особи, наслідків, зазначених в ст. 173-2 КУпАП. 
		 
		Доводи скаржника, про те, що ОСОБА_2 з особливою жорстокістю та безлюдяністю довів його до приступу передінфарктного стану, намагався його взагалі задушити про що свідчать всі документи, є необргрунтованими, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин справи, та в протоколі не зазначено таких обставин. Суд розглядає справу в межах складеного протоколу.
		 
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в протоколі зазначені свідки події, однак в порушення вимог ст. 266 КУпАП, до протоколу не додано письмових пояснення свідків. Оскільки такі поясні відсутні, а обставини справи оспорюються ОСОБА_2 та не відповідають протоколу про адміністративне правопорушення, з якого фактично неможливо встановити які саме наслідки настали для потерпілої особи від дій, зазначених в протоколі.
		 
		Натомість, суд апеляційної інстанції приймає до уваги долучений до матеріалів справи лист начальника управління Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Ніконова М. згідно з яким звернення ОСОБА_2 розглянуто та за результатами проведення службового розслідування  до окремих працівників Дніпровського  управління поліції ГУ НП у            м. Києві вжито заходів відповідно до Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції».
		 
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
		Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23.09.1998 визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
		В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Стосовно складеного на ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Більше того, даний протокол складено за відсутності ОСОБА_2 , останнім не підписувався, не містить всіх достатніх обставин, а за результатами службового розслідування до поліцейських, що складали прокол застосовано заходи дисциплінарної відповідальності.
		За наведених обставин суд апеляційної приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1             ст. 173-2 КУпАП.
		За встановлених обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
		З огляду на викладене та керуючись ст. 247, 294  КУпАП,
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. 
		Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 04 січня 2022 року стосовно ОСОБА_2 - скасувати.
		Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ№384690 від 16 вересня 2021 року, закрити на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, за  відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
		Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                                 О.Ф. Мазурик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...