Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 266/5711/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано судом: 21.02.2022. Зареєстровано: 22.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2022.

Номер судового провадження: 3/266/12/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                Справа № 266/5711/21 
		                            Провадженя№ 3/266/12/22 
		 
		                            ПОСТАНОВА
		            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11.02.2022 року                                 м.Маріуполь
		   
		   Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
		головуючого - судді Курбанової Н.М.,
		за участі секретаряМакогон С.Б.,
		за участю прокурораКунди Л.І.,
		захисника Самохвалова С.В.,
		особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справупро притягнення до адміністративної відповідальності
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 , звільнившись з посади майстра з ремонту устаткування ремонтно-будівельно-монтажного управління ДП «Маріупольський морський торговельний порт», будучи згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, 28.04.2021р. об 21год.15хв., подав декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік до Єдиного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КпАП України. 
		ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому правопорушенні не визнав, пояснив, що на даний час не працює. Він працював у ДП «Маріупольський морський торговельний порт», перед звільнення з даного підприємства він працював на посаді майстра по ремонту обладнання, звільнився 13.01.2020 р. До того, як він звільнився, на їх підприємстві не проводилась роз`яснювальна робота щодо ЗУ «Про запобігання корупції». За своїм бажанням він раз у рік заповнював декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Вважає, що він не є суб`єктом декларування, так як в ЗУ «Про запобігання корупції» та в посадовій інструкції не прописана його посада, як така, що підлягає декларуванню. Він вважає, що керівництво порту повинно було звернутися до відповідного органу з питанням, які посади на їх підприємстві підлягають декларуванню, відповідний орган повинен був надати перелік таких посад, а його та інших робітників потру керівництво повинно було ознайомити під підпис про цей обов`язок. Він подавав раніше таку декларацію, так як нібито обов`язок її заповнення був покладений на усіх громадян України. Він би і на цей раз заповнений, але у нього зламався комп`ютер, крім того, він захворів, а у мобільній версії використати електронний ключ «ПРИВАТ24» не можливо. Після того, як 28.04.2021 р. він отримав від НАЗК лист щодо не заповнення декларації, він одразу її заповнив. Крім цього, йому ще необхідно було зібрати довідки про доходи, але він наголошує, що все одно він подав декларацію з своєї ініціативи, а не тому що він зобов`язаний це робити. Останні 14 років він працював у ДП «Маріупольський морський торговельний порт» на посаді майстра з ремонту устаткування ремонту будівельно-монтажного управління, його обов`язки були викладені у посадовій інструкції, які саме не пам`ятає. З посадовою інструкцією, яка додана до матеріалів справи він не ознайомлений. В який час подається декларація він не знає. Крім того, ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення по даній справі про адміністративне правопорушення, які долучені до матеріалів справи. 
		Захисник Самохвалов С.В. в судовому засіданні підтримав заперечення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того зазначив, що не має підстав для притягнення його підзахисного ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і строк притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч. 1ст.172-6КУпАП сплинув. Крім того, зазначив, що хоча прокурор посилається на судову практику, що початком обчислення строку, є виявлення дати правопорушення - це момент складання протоколу про адміністративне правопорушення  дата, але є правова норма, тобто ст. 254 КУпАП, згідно якої протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Отже, якщо 13.09.2021р. зазначається датою виявлення адміністративного правопорушення, то факт встановлення складу адміністративного правопорушення 12.09.2021 р., але жодних доказів які б підтверджували це, у матеріалах справи не має. Адміністративне правопорушення було виявлено 15.05.2021 р., відповідно станом на 11.02.2022 р. шестимісячний термін притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скінчився. Крім того, вважає, що у судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_1 є суб`єктом обов`язкового декларування, так як у посадовій інструкції не має доказів ознайомлення його з останньою, акт складений працівниками порту, які є заінтересованими особами в тому, щоб зняти з себе відповідальність з цих підстав та перекласти її на ОСОБА_1 . Крім того, наказ «Про антикорупційну програму» взагалі датований 31.03.2021 р., а його підзахисний звільнився у січні 2020 р., а після його звільнення почали проводити антикорупційні заходи. Просить закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38цього Кодексу.
		Прокурор КундаЛ.І.в судовомузасіданні пояснила,що підтримуєвисновок уадміністративній справі№266/5711/21,який залученийдо матеріалівсправи,згідно якого ОСОБА_1 -декларант,знаючи прообов`язок поданнядо 1квітня щорічноїелектронної декларації,вчинивши безповажних причиндію,яка виразиласяу несвоєчасному(позавстановленими закономмежами поданніелектронної декларації),перебував устані безперервногопродовження бездіяльностідо часуподання ЕДза 2020рік післязвільнення -по 28.04.2021р.,безперервно порушуючизакон упродовжцього часу.Державне підприємство«Маріупольський морськийторговельний порт»є юридичноюособою публічногоправа.Факт віднесенняпосади ОСОБА_1 майстра зремонту устаткуваннябудівельно-монтажногоуправління ДП«ММТП» допосадової особиюридичної особипублічного прававстановлено доказами,а саме,посадовою інструкцієюмайстра зремонту устаткуваннябудівельно-монтажногоуправління ДП«ММТП».В матеріалахпровадження міститьсяпосадова інструкціямайстра зремонту устаткуваннябудівельно-монтажногоуправління №2-06-1381(44),яка затверджена14.09.2017року головнимінженером Державногопідприємства «Маріупольськийморський торговельнийпорт» ОСОБА_2 ,з якою ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися,про щоскладений відповіднийакт «Провідмову відпідпису,що свідчитьпро ознайомленняз посадовоюінструкцією» від25.09.2017р.Підпунктом «а»п.2ч.1ст.3Закону України«Про запобіганнякорупції» передбачено,зокрема,що посадовіособи юридичнихосіб публічногоправа,які незазначені уп.1ч.1цієї статті,є особами,які дляцілей цьогоЗакону прирівнюютьсядо осіб,уповноважених навиконання функційдержави абомісцевого самоврядування.Законодавство Українине міститьчіткого визначенняпоняття «посадовіособи юридичнихосіб публічногоправа».Разом ізтим уп.3Роз`ясненьщодо застосуванняокремих положеньЗакону України«Про запобіганнякорупції» стосовнозаходів фінансовогоконтролю,затверджених рішеннямНАЗК від11серпня 2016року №3,визначено,що «посадовимиособами юридичнихосіб публічногоправа» (відповіднодо пп.«а» п.2ч.1ст.З Закону)слід розумітипрацівників юридичнихосіб публічногоправа,які наділеніпосадовими повноваженнямиздійснювати організаційно-розпорядчічи адміністративно-господарськіфункції.Посадова інструкціямайстра зремонту устаткуваннябудівельно-монтажного управлінняДП «ММТП»передбачає виконанняорганізаційно-розпорядчих таадміністративно-господарськихфункцій,тобтоособа,яка обіймаєцю посадує відповіднодо вимогп.п.«а» п.2ч.1ст.З ЗаконуУкраїни «Прозапобігання корупції»,посадовою особоююридичної особипублічного права.В минуломуроці запринципової позиціїДонецької обласноїпрокуратури Донецькимапеляційним судомвже розглянутоапеляційну скаргуна постановуКрасноармійського міськрайонногосуду від29.11.2021р.у справіпро адміністративнеправопорушення,пов`язане зкорупцією №235/6045/21,в якійособа,притягнута доадміністративної відповідальності,просила скасуватипостанову судупершої інстанціїта закритипровадження усправі напідставі п.7ст.247КУпАП узв`язку іззакінченням намомент розглядусправи строків,передбачених ст.38КУпАП.За результатамирозгляду постановоюДонецького апеляційногосуду від04.01.2022р.апеляційна скаргазалишене беззадоволення,постанова судупершої інстанції-без змін.У постановіапеляційний судзазначив,що початкомобчислення строкувиявлення адміністративногоправопорушення ємомент,коли зібрано,проаналізовано зібраніфактичні даніта зробленовисновок пронаявність удіях особискладу адміністративногоправопорушення.Висновок провиявлення правопорушення,пов`язаногоз корупцією,а самесукупності йогооб`єктивних тасуб`єктивних ознак,особа,яка уповноваженаскладати протоколпро такеправопорушення,робить виключношляхом оформленнята підписанняпротоколу провчинення адміністративногоправопорушення,пов`язаного зкорупцією.Протокол проадміністративне правопорушення,пов`язанез корупцією,стосовно ОСОБА_1 складений 13.09.2021р.Отже,станом на26.01.2022р.не сплинувстрок притягненнядо адміністративноївідповідальності,визначений статтею38КУпАП.Отже,з врахуваннямвимог статті38КУпАП,які діютьз 13.09.2021р.щодо шестимісячногостроку здня виявленнята частини3статті 8КУпАП (провадженняв справахпро адміністративніправопорушення ведетьсяна підставізакону,що дієпід часі замісцем розглядусправи проадміністративні правопорушення)станом на11.02.2022р.не сплинувстрок притягнення до адмінвідповідальності, визначений статтею 38 КУпАП. Таким чином, вважає ОСОБА_1 суб`єктом, який підпадає під дію статті 45 Закону України "Про запобігання корупції". В діях ОСОБА_1 вбачається ознаки несвоєчасного, без поважних причин, подання декларації особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, тому просить притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст.172-6КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу 850 грн. 
		Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника, прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченогоч.1 ст.172-6КУпАП, та його вину доведено.
		Згідно ізстаттею 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Відповідно дост. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушенняорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні.
		Згідност. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушеннядоказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно доч. 2 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
		Відповідно доч. 3 ст. 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
		Частиною 1ст. 172-6 КУпАПпередбачено відповідальність за несвоєчасне, без поважних причин подання декларації, і ця норма є відсилочною до відповідного закону, який повинен встановлювати та передбачати чіткі та конкретні терміни для вчинення таких дій як подання того чи іншого виду декларації.
		Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
		Відповідно до роз`яснень щодо застосування окремих положеньЗакону України «Про запобігання корупції»стосовно заходів фінансового контролю, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 03.02.2021 року № 1, при вирішенні питання належності осіб до посадових осіб юридичних осіб публічного права (відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону) першочергово виникає питання розмежування статусу юридичних осіб публічного та приватного права (якщо статут, інший правовстановлюючий документ юридичної особи не містить чіткого визначення такого статусу).
		Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права (ст. 81 ЦК України).
		Держава, територіальні громади можуть створювати юридичні особи як публічного, так і приватного права (ст. ст. 167, 169 ЦК України).
		З урахуванням положень ЦК України, ГК України, інших законів України можна сформулюватинайбільш суттєві ознакиюридичної особи публічного права:
		1) створення на підставі: розпорядчого акта Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування самоврядування (абз. 3 ч. 2 ст. 81 ЦК України); у випадках, встановлених законом,  установчого документа (абз. 2 ч. 3 ст. 81 ЦК України);
		2) визначення правового статусу ЦК України або окремим законом України (наприклад, розділ ІІ Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 10-11 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» тощо);
		3) метою та основним видом діяльності юридичної особи є реалізація публічних функцій держави чи територіальної громади, які покладені на них Конституцією та законом України (наприклад ст. 10 Закону України «Про фермерське господарство», ст. 17 Закону України «Про вищу освіту» тощо);
		4) допоміжний характер підприємницької діяльності до її основної діяльності.
		Юридичній особі публічного права не обов`язково мають бути притаманні усі зазначені ознаки.
		Так, для з`ясування питання, чи належить та або інша юридична особа (об`єднання юридичних осіб) до юридичних осіб публічного чи приватного права, необхідно аналізувати всю сукупність нормативно-правових актів та правовстановлюючих документів, які визначають правовий статус безпосередньо цієї юридичної особи (об`єднання).
		Під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств, слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.
		У разі визначення посадових осіб на державних підприємствах слід брати до уваги положення ч. 3 ст. 65 ГК України. Так, посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств.
		Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника. Наприклад, виконавчі директори, директори з окремих питань, директори департаментів, начальники відділів, служб, центрів, бюро, груп тощо та заступники керівників структурних підрозділів (у тому числі відокремлених, а також підрозділів у структурі таких відокремлених підрозділів) цих юридичних осіб безумовно наділені адміністративно-господарськими чи організаційно-розпорядчими функціями.
		При визначенні того, чи є працівник юридичної особи публічного права посадовою особою, враховується обсяг та характер здійснюваних ним функцій. Тому навіть у разі невизначення працівника посадовою особою у статутних чи інших внутрішніх документах підприємства він може бути посадовою особою і бути суб`єктом декларування в розумінні Закону (з огляду на здійснювані ним адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції).
		Так, адміністративно-господарські функції (обов`язки)  це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в різному обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їхніх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
		Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки)  це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.
		Щодо інших працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування або технічні функції, то їх можна визнати посадовими чи службовими особами лише за умови, що разом із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов`язки.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, посадову «Інструкцію майстра з ремонту устаткування ремонтно-будівельно-монтажного управління» ДП «Маріупольський морський торговельний порт», відповідно до п.п «а» п. 2 ч. 1 ст. 3Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.
		Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
		Згідно з наказом начальника порту від 05.08.2005 року за № 701/к ОСОБА_1 з 08.08.2005 призначено на посаду майстра з ремонту устаткування ремонтно-будівельно-монтажного управління ДП «Маріупольський морський торговельний порт» (а.с. 20-21).
		Згідно з наказом начальника порту від 13.01.2020 року за № 09/ ОСОБА_3 з 13.01.2020 було звільнено з посади майстра з ремонту устаткування ремонтно-будівельно-монтажного управління ДП «Маріупольський морський торговельний порт» (а.с. 14-15).
		Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування «після звільнення» за2020 рік, лише 28.04.2021 о 21:15 годин (а.с. 16).
		Згідно з актом від 25.09.2017р., начальник РСМУ ОСОБА_4 , заст.начальника РСМУ ОСОБА_5 , оператор комп`ютерного набору ОСОБА_6 склали акт про те, що ознайомили ОСОБА_1 з посадовою інструкцією №2-06-1381 «Майстра по ремонту обладнання РСМУ» від 14.09.2017р., від підпису ОСОБА_1 відмовився (а.с. 32).
		Посилання ОСОБА_1 на пропущеннястроків розглядусправи суддо увагине бере,оскільки відповіднодо ч.3ст.277КУпАП законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та згідно з ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбаченихстаттями 212-15,212-21цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		Аналіз чинного законодавства вказує на те, що певні інформація про обставини та факти адміністративного правопорушення можуть бути відомі будь-кому (безпосередньому керівнику, викривачу, правоохоронному орган» тощо). Встановлення і навіть документування ними такої інформації не може вважатися встановленням факту адміністративного правопорушенні, оскільки такі особи не наділені правом робити висновок про наявність або відсутність правопорушення, вони лише інформують про певні факти компетентні органи, надають документи тощо.
		«Виявити» правопорушенняозначає встановитинаявність усіхпередбачених закономоб`єктивних ісуб`єктивних ознакконкретного правопорушення. Право встановлення цього факту і його документування має особа, уповноважена на складання протоколу.
		Особа, уповноважена на складання протоколу, у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають стосунок де вчиненого правопорушення (збір документів, інформації, отримання пояснення тощо).
		Висновок про те, що виявлено саме правопорушення (як сукупність усіх передбачених законом ознак - об`єкт, суб`єкт, об`єктивна, суб`єктивна сторона) така особа робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. При цьому робить це невідкладно - не пізніше 24 годин з моменту фактичного встановлення усіх необхідних ознак та участі особи у його отриманні.
		Днем виявлення будь-якого адміністративного правопорушення є день складання та підписання уповноваженою на те особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
		В листі №701/0/158-21 від 21.09.2021 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду висловив свою позицію щодо дати виявлення правопорушення, а саме щодо питання застосування судами положень статті 38 КУпАП у частині визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення, Верховний суд, зокрема, зазначив, що висновок про виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме сукупності його об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.
		Позиція Верховного Суду про те, що моментом виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід вважати день складання протоколу про таке правопорушення уповноваженою посадовою особою також вислове в листі від 09.04.2021 №1089/0/2-21 за результатами розгляду звернення Голови Національного агентства з питань запобігання корупції.
		Відповідно до Висновку від 10.11.2017 №20 Консультативної Ради Європейських суддів (далі Висновок) однакове та уніфіковане застосування закону обумовлює загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність.
		Єдине застосування закону є визначальним задля принципу рівності перед законом. Окрім того, питання правових визначеності й передбачуваності є невід`ємною складовою верховенства права. У державі, яка керується принципом верховенства права, громадяни виправдано очікують, що до них будуть ставитися, як до всіх інших, та що вони можуть покладатися на попередні судові рішення в подібних справах, і таким чином громадяни можуть передбачати юридичні наслідки своїх дій чи бездіяльності.
		Як стверджується у Висновку неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать один одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, у той час як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права. Єдине застосування закону обумовлює довір) громадськості до судів та покращує громадську думку стосовно справедливості та правосуддя.
		Протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією стосовно ОСОБА_1 складений 13.09.2021 р. Отже, станом на 11.02.2022 р. не сплинув строк притягнення до адміністративної відповідальності, визначений статтею 38 КУпАП. 
		Таким чином, з врахуванням вимог статті 38 КУпАП, які діють з 13.09.2021 р. щодо шестимісячного строку з дня виявлення та частини 3 статті 8 КУпАП (провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративні правопорушення) станом на 11.02.2022 р. не сплинув строк притягнення до адміністративної відповідальності, визначений статтею 38 КУпАП.
		Визначаючи міру адміністративного стягнення, суд враховує що ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а тому приходить до висновку про накладення стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі, оскільки таке стягнення буде достатнім засобом виховання особи та запобігатиме вчиненню нових правопорушень.
		Також, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір. 
		Відповідно дост. 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
		За таких обставин, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.
		На підставі викладеного, керуючисьст. ст.23,33,34,40-1,283,280,284 КУпАП,суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1ст. 172-6 КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у виглядіштрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. (розрахунковий рахунок № UA088999980313070106000005721, код платежу 21081100, ЄДРПОУ 37967785, отримувач коштів Маріуполь.УК/Приморський район). 
		Стягнути з ОСОБА_1 збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.
		Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. 
		Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя.
		 
		 
		 
		   Суддя                         Курбанова  Н.  М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...