Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/10975/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2022.
Дата набрання законної сили: 16.02.2022
Номер судового провадження: 51-4825км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019110000000018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		16 лютого 2022 року
		м. Київ
		справа № 359/10975/19
		провадження № 51-4825км21
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		осіб, щодо яких 
		кримінальне провадження закрито   ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_6  адвоката  ОСОБА_8 ,
		захисника ОСОБА_7  адвоката   ОСОБА_9 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 19 липня 2021 року, постановлені у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі  ЄРДР) за №42019110000000018, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Терлиці Монастирищенського району Черкаської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі  КК),
		ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Російської Федерації, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК.
		Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 09 грудня 2019року задовольнив клопотання захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , і закрив кримінальне провадження №42019110000000018 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 368 КК та ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 369КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст.219КПК.
		Не погоджуючись з указаним рішенням місцевого суду, прокурор оскаржив його вапеляційному порядку.
		Київський апеляційний суд ухвалою від 19 липня 2021 року апеляційну скаргу сторони обвинувачення залишив без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2019року  без змін. 
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження 
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали місцевого й апеляційного судів і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. 
		Суть його доводів зводиться до вказівок на те, що суди попередніх інстанцій не звернули належної уваги, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру 09 серпня 2019 року, а повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні було здійснено стороні захисту по телефону 07 жовтня 2019 року, про що зроблено відмітку в ЄРДР. Сторона захисту ознайомилась з цими матеріалами 26 жовтня 2019року ( ОСОБА_6 і його захисник ОСОБА_8 ) і 19листопада 2019 року ( ОСОБА_7 і його захисник ОСОБА_9 ), а тому прокурор вважає, що строки досудового розслідування, визначені ст. 219 КПК, у кримінальному провадженні не пропущені і воно не підлягає закриттю на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, а висновки судів про протилежне, на думку прокурора, є невмотивованими.
		У письмових запереченнях на касаційну скаргу сторони обвинувачення, захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , і захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , вказують на безпідставність викладених у ній доводів, атому просять залишити її без задоволення, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7  без зміни. 
		Суть заперечень полягає в тому, що 07 жовтня 2019 року слідчий не повідомляв сторону захисту про завершення досудового розслідування і матеріали кримінального провадження не містять доказів на підтвердження доводів прокурора в цій частині. Навпаки, згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, повідомлення про завершення досудового розслідування здійснено ОСОБА_6 і його захиснику ОСОБА_8 26 жовтня 2019 року, що додатково підтверджується і протоколом повідомлення підозрюваному про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування; ОСОБА_7  19 листопада 2019 року і його захиснику ОСОБА_9  12 листопада 2019 року. Вказане, на думку сторони захисту, свідчить про те, що таке повідомлення здійснено після закінчення строків досудового розслідування, визначених у ст. 219 КПК, з урахуванням того, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено 09 серпня 2019 року, а ОСОБА_7  21 серпня 2019 року. Також сторона захисту акцентує увагу на тому, що згідно із супровідним листом обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 направлено до суду 27 листопада 2019 року, тобто також поза межами строків досудового розслідування, а тому висновки судів про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст.284КПК є обґрунтованими і вмотивованими. 
		Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
		Прокурор не підтримав касаційної скарги сторони обвинувачення, просив залишити її без задоволення. 
		Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також їх підзахисні ОСОБА_6 і ОСОБА_7 відповідно заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора, просили залишити її без задоволення, а постановлені у кримінальному провадженні судові рішення без змін. 
		Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило. 
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 
		Під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції керується фактичними обставинами, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій.
		Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Перевіривши матеріали провадження в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що згаданим положенням оскаржувані ухвали судів попередніх інстанцій відповідають. 
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Положеннями ст. 219 КПК визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК); з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п.4ч. 3 ст. 219 КПК).
		Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру увчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		Як видно з матеріалів кримінального провадження, у підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , заявив клопотання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст.284 КПК у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст.219КПК. Клопотання було задоволено судом, а кримінальне провадження закрито з наведених підстав. 
		Приймаючи таке рішення, місцевий суд встановив, і це підтверджується реєстром матеріалів досудового розслідування, що відомості про кримінальне правопорушення в цьому кримінальному провадженні були внесені до ЄРДР 22 січня 2019 року за №42019110000000018. 
		09 серпня 2019 року ОСОБА_6 і 21серпня 2019 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368 КК і ч. 3 ст. 369 КК відповідно. 
		З цього моменту почав свій перебіг двомісячний строк досудового розслідування, визначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК. 
		Разом з тим повідомлення про завершення досудового розслідування ОСОБА_6 та захиснику  адвокату ОСОБА_8 здійснено 26 жовтня 2019року, а ОСОБА_7 та захиснику  адвокату ОСОБА_9  19 і 12 листопада 2019 року відповідно.
		З огляду на викладене місцевий суд дійшов висновку, що повідомлення про завершення досудового розслідування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відбулось після закінчення строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК.
		Суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою сторони обвинувачення, доводи якої є аналогічними тим, що викладені в касаційній скарзі, визнав такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими івмотивованими, а доводи обвинувачення неспроможними. 
		Верховний Суд погоджується з наведеними висновками судів першої і апеляційної інстанцій, а касаційна скарга прокурора не містить переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність і умотивованість таких висновків судів попередніх інстанцій.
		Посилання прокурора на те, що повідомлення про завершення досудового розслідування було здійснено слідчим стороні захисту по телефону 07 жовтня 2019року, тобто в межах строків досудового розслідування, були перевірені судами і обґрунтовано визнані такими, що не підтверджуються матеріалами кримінального провадження, оскільки в цих матеріалах відсутні будь-які докази на їх підтвердження. 
		Крім того, ці твердження прокурора спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема реєстром матеріалів досудового розслідування, згідно з яким повідомлення про завершення досудового розслідування здійснено ОСОБА_6 і його захиснику ОСОБА_8 26 жовтня 2019 року (пункти 26, 27 розділу 1 Реєстру), що додатково підтверджується і протоколом повідомлення підозрюваному про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (а. с. 4751); ОСОБА_7  19 листопада 2019року і його захиснику ОСОБА_9  12 листопада 2019 року (пункти 29, 30 розділу 1 Реєстру). 
		Крім того, розглядаючи це кримінальне провадження, Верховний Суд звертає увагу й на таке. 
		Відповідно до висновку про застосування норми права, викладеного в постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15вересня 2021 року у справі № 711/3111/19 (провадження № 51-2890км19), кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов`язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. 
		Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя таздоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
		В цьому кримінальному провадження, як зазначено вище, сторона захисту закінчила ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування 19 листопада 2019 року, обвинувальний акт затверджено 20 листопада 2019 року, однак скеровано його до суду згідно із супровідним листом лише 27 листопада 2019 року.
		Таким чином, у цій справі не лише повідомлення про завершення досудового розслідування було здійснено стороні захисту поза межами строків досудового розслідування, визначених у ст. 219 КПК, а й обвинувальний акт безпосередньо направлено до суду поза межами таких строків. 
		Отже, висновки судів про наявність підстав для закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1ст. 284 КПК є правильними. 
		Під час розгляду кримінального провадження в суді касаційної інстанції не було встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які би були підставами для скасування постановлених у справі рішень.
		Ураховуючи наведене і керуючись статтями 433, 434, 436438, 441, 442КПК, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
		На цих підставах Верховний Суд ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 19 липня 2021 року щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7  без зміни.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
		Судді
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...