Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1414/2049/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 23.02.2022. Зареєстровано: 23.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2022.

Номер судового провадження: 1/1414/319/2012
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		справа № 1414/2049/2012
		провадження № 1/1414/319/2012
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12.10.2012 року Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
		головуючого  судді Непши О.І.,
		при секретарі  Піроженко А.О., 
		за участю прокурора  Митрофанова М.О., 
		потерпілої  ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню
		 
		ОСОБА_2 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м.Миколаєві, громадянка України, освіта середня спеціальна, одружена, має на утриманні малолітню дитину, тимчасово не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, 
		 
		у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.1, ст.357 ч.1 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		08 квітня 2012 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_2 знаходилася за місцем своєї роботи в приміщенні жіночої роздягальні, розташованої в будівлі побутових приміщень спеціалізованого морського торговельного порту «Октябрьськ» за адресою: м.Миколаїв, вул.Айвазовського, 1.
		Керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на подальше протиправне заволодіння чужим майном, скориставшись нагодою, що вона перебувала сама в приміщенні роздягальні, ОСОБА_2 таємно викрала з гаманця, що знаходився в належній ОСОБА_1 жіночій сумці, пластикову банківську картку № НОМЕР_1 , випущену АТ «Брокбізнесбанк» на ім`я ОСОБА_1 , яка забезпечувала доступ до карткового рахунку № НОМЕР_2 . Також в гаманці ОСОБА_2 виявила папірець із пін-кодом, який запам`ятала.
		В той же день близько 17 год. 03 хв., реалізуючи свій корисливий умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 , скориставшись раніше викраденою нею пластиковою банківською карткою, з банкомату АТ «Брокбізнесбанк» НОМЕР_3 , встановленого на території робочої зони СМП «Октябрьськ», зняла з карткового рахунку належні ОСОБА_1 гроші у сумі 1500 грн.
		З викраденим майном ОСОБА_3 з місця події зникла, в подальшому розпорядившись грошима на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_1 матеріальні збитки на вказану суму.
		 
		В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3  в інкримінованих злочинах визнала себе винною повністю та показала, що вона з дитинства знайома з потерпілою, між ними були добрі відносини. 08 квітня 2012 року біля 16 год. 30 хв.  17 год. 00 хв. вона була на роботі, в роздягальні, на той момент вона працювала в СМП «Октябрьск». Їй були потрібні гроші. Вона знала, що у ОСОБА_4 є банківська картка в гаманці. Вона викрала картку з сумки потерпілої, в той момент, коли ОСОБА_4 перебувала в душі. Сумка перебувала на лаві в роздягальні. Також у гаманці ОСОБА_4 вона знайшла папірець з пін-кодом картки. Підсудна здогадалася, що на папірці записаний саме пін-код, тому що потерпіла казала, що він в неї є гаманці. Вона запам`ятала код. Якби вона не знайшла пін-код, то не взяла би і картку. Після цього в той же день підсудна зняла з банкомату гроші в сумі 1 500 грн., які витратила на оплату комунальних послуг. Наступного дня її забрали до міліції, де вона зізналася у вчиненому.
		 
		З показань потерпілої ОСОБА_1  у судовому засіданні слідує, що 08 квітня 2012 року в кінці робочого дня вона прийшла в роздягальню, де вже була підсудна. Потерпіла дістала сумку, взяла свої речі та пішла у душ. Коли вона повернулася, то підсудної вже не було. В якійсь момент підсудна забігла в роздягальню, але, побачивши потерпілу, злякалась та вибігла. Потерпіла в той день збиралася йти до перукарні. Коли вона спустилася на перший поверх до банкомату, то побачила, що її банківської картки немає. При цьому вона почула телефонну розмову підсудної зі співмешканцем, в ході якої остання повідомила, що в неї є кошти, і необхідно сплатити за комунальні послуги. Коли потерпіла їхала додому, то зателефонувала до банку, де їй повідомили, що з карткового рахунку було знято 1 500 грн. Взагалі в неї на рахунку було 4200 грн. Вона сказала, аби її картку заблокували. В цей день їй не повідомили, з якого саме банкомату були зняті кошти, сказали, що необхідно звернутися до міліції. Вона звернулася в міліцію, після чого з працівником лінійного відділу вони поїхали до банку, де їм повідомили, де саме були зняті кошти. Переглядаючи відеозапис з камери спостереження банкомату, вона побачила, що кошти знімала підсудна. Матеріальна шкода їй не відшкодована, у зв`язку з цим цивільний позов підтримує повністю.
		 
		Крім показань самої підсудної і потерпілої, вина ОСОБА_2 також підтверджується письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: 
		- заявою ОСОБА_1 від 08 квітня 2012 року на адресу начальника Корабельного РВ про крадіжку її банківської картки (а.с.13), 
		- заявою підсудної від 09 квітня 2012 року про вчинення крадіжки платіжної картки та грошей у сумі 1500 грн., належних ОСОБА_1 (а.с.15),
		- протоколом огляду місця події від 09 квітня 2012 року, в ході якого була вилучена платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (а.с.21-29), 
		- фотокартками з камери відеоспостереження банкомату (а.с.32-37),
		- договором від 08 лютого 2012 року між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 про відкриття і обслуговування карткового рахунку і випискою про рух коштів по ньому за 08-09 квітня 2012 року (а.с.53-55).
		 
		Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.357 ч.1 КК України, та кваліфікує її дії як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, і ст.185 ч.1 КК України та кваліфікує її дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
		 
		Обираючи підсудній вид та міру покарання, суд бере до уваги, що остання вчинила два злочин корисливої спрямованості, один з яких є злочином середньої тяжкості, інший  невеликої тяжкості. В той же час ОСОБА_2 раніше не судима і до кримінальної відповідальності не притягувалася, у судовому засіданні повністю визнала свою вину та щиро покаявся у вчиненому злочині, позитивно характеризується за місцем проживання, задовільно  за останнім місцем роботи, має на утриманні малолітню дитину. Втім, суд не може не відзначити, що підсудна не вчинили жодної спроби аби відшкодувати матеріальні збитки, спричинені злочином.
		З урахуванням сукупності вказаних пом`якшуючих покарання обставин суд вважає можливим призначити підсудній мінімальні покарання у виді штрафу за відповідними статтями кримінального закону. Зважаючи на положення ч.3 ст.72 КК України щодо неможливості складання основного покарання у виді штрафу з іншими видами покарання, приймаючи до уваги, що за двома статтями підсудній призначається один і той самий вид покарання (штраф), різний за розміром, суд вважає можливим на підставі ч.1 ст.70 КК України застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим. 
		 
		В частині цивільного позову суд зазначає, що неправомірними діями підсудної потерпілій заподіяні матеріальні збитки, що виявилися у протиправному позбавленні її майна, і у зв`язку з цим моральна шкода, які відповідно до вимог ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України підлягають відшкодуванню. Втім, вимоги потерпілої ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі, який більше ніж втричі перевищує розмір матеріальних збитків, суд вважає вкрай надмірними і, оцінюючи глибину її моральних страждань, керуючись принципом розумності і справедливості, вважає достатнім стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди 300 грн.
		 
		Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд 
		 
		з а с у д и в: 
		 
		ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.357 ч.1, ст.185 ч.1 КК України, та призначити їй покарання: 
		- за ст.357 ч.1 КК України  у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 (п`ятсот десять) грн., 
		- за ст.185 ч.1 КК України  у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
		До набрання вироком законної сили залишити засудженій раніше обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальних збитків, спричинених злочином, 1500 (одну тисячу п`ятсот) грн. 00 коп., та в якості відшкодування моральної шкоди 300 (триста) грн. 00 коп.
		Речовий доказ  пластикову картку № НОМЕР_1 , випущену АТ «Брокбізнесбанк» на ім`я ОСОБА_1 ,  зберігати в матеріалах кримінальної справи.
		 
		На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через суд, який постановив вирок, протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
		 
		 
		   Суддя                                    О.І.Непша

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...