Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/3519/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 22.02.2022. Зареєстровано: 23.02.2022. Оприлюднено: 24.02.2022.
Дата набрання законної сили: 22.02.2022
Номер судового провадження: К/990/192/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		 
		22 лютого 2022 року 
		справа № 826/3519/18
		адміністративне провадження № К/990/192/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача  Ханової Р. Ф., 
		cуддів  Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 
		на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 липня 2021 року (Клименчук Н. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року (головуючий суддя - Аліменко В.О. судді Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.)
		у справі № 826/3519/18
		за позовом Приватного акціонерного товариства «ВТБ Банк»
		до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків,
		третя особа  Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
		про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2018 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі  позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі  відповідач, податковий орган, правонаступник - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) про зобов`язання скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення суми надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 25564930,00 гривень. 
		 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всупереч положенням статті 43 Податкового кодексу України, податковий орган, після отримання листа про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов`язань, не розпочав процедуру повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, чим позбавив можливості позивача розпоряджатися коштами, які є його власністю.
		 
		Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача  Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа).
		 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 липня 2021 року замінено первинного відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби його правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
		 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 липня 2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021, позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, щодо неподання відповідному органові державної казначейської служби висновку щодо повернення акціонерному товариству «ВТБ Банк» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 25565930,00 гривень. Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків підготувати та подати відповідному органові державної казначейської служби України висновок щодо повернення акціонерному товариству «ВТБ Банк» надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 25 565 930, 00 гривень.
		 
		Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не виконав покладених на нього обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по податку на прибуток
		 
		Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на застосування судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суді від 10 березня 2020 року у справі №815/3066/15, від 12 березня 2019 року у справі №826/12323/16, від 10 грудня 2020 року у справі № 826/4871/17, а також з посиланням на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права. У зв`язку із чим, просив скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову. 
		 
		При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій мали застосувати до спірних правовідносин норми статті 43 Податкового кодексу України, оскільки у позивача наявний податковий борг, а тому повернення помилково та/або надмірно сплаченої суми грошового зобов`язання, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року відкрито касаційне провадження.
		 
		Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що вказані податковим органом висновки Верховного Суду у наведених постановах не доводять ухвалення рішення судами попередніх інстанцій у справі, що переглядається, всупереч висновкам Верховного Суду, оскільки обставини у даних справах є відмінними, а висновки не є релевантними до спірних правовідносин. У зв`язку із чим просив залишити касаційну скаргу податкового органу без розгляду. 
		 
		Суди попередніх інстанцій установили, що протягом 2015 року Приватним акціонерним товариством «ВТБ Банк» сплачено до відповідного бюджету 10 авансових платежів з податку на прибуток за березень 2015 року - грудень 2015 року на загальну суму 25565930,00 гривень, що підтверджується копіями меморіальних ордерів та не заперечується відповідачем.
		 
		25 квітня 2016 року, позивач звернувся до податкового органу із заявою № 5479/1-2 (дата отримання відповідачем 26 квітня 2016 року) щодо зарахування коштів в рахунок погашення майбутніх грошових зобов`язань з проханням на підставі статті 43 Податкового кодексу України про повернення надмірно сплаченої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 25565930,00 гривень, спрямувавши вказану суму на погашення грошових зобов`язань позивачу з податку на доходи фізичних осіб шляхом перенесення вказаних грошових коштів з одного на інший рахунок.
		 
		Вдруге із заявою позивач звернувся до податкового органу 6 липня 2016 року вихідний №8362/1-2.
		 
		Втретє із заявою позивач звернувся до податкового органу 16 грудня 2016 року за №13842/1-2, у відповідь на яку відповідачем листом № 10604/10/28-10-43-02-21 повідомлено позивачу, що: «Враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких пов`язана з виконанням доходної частини бюджету на напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету, пропонуємо вам розглянути питання щодо можливості залишити наявну переплату з податку на прибуток підприємств в рахунок погашення додаткових зобов`язань з податку на прибуток за результатами майбутніх періодів».
		 
		Аналогічні заяви подано позивачем 27 лютого 2017 року (№ 1754/1-2), 3 липня 2017 року (№ 5804/1-2), на які відповідачем надавалися відповіді 9 березня 2017 року (13605/10/28-10-4302-21) та 4 серпня 2017 року (№ 41598/10/28-10-43-02-21) відповідно, аналогічні за змістом відповіді № 10604/10/28-10-43-02-21 наданої на заяву позивача № 13842/1-2 від 16 грудня 2016 року.
		 
		15 грудня 2017 року позивачем вшосте подано заяву до відповідача № 9951/1-2 про повернення надмірно сплаченої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 25 565 930,00 гривень.
		 
		Листом від 18 січня 2018 року №2368/10/28-10-43-02-21 відповідачем надано відповідь, у якому зазначено, що Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких пов`язана з виконанням доходної частини бюджету та напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету, з огляду на що запропоновано Приватному акціонерному товариству «ВТБ Банк» розглянути питання щодо можливості залишення наявної переплати з податку на прибуток підприємств, в рахунок погашення податкових зобов`язань з податку на прибуток за результатами майбутніх періодів.
		 
		Вищенаведені фактичні обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
		 
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		 
		Статтею 19 Конституції України зокрема передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Відповідно до вимог підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
		 
		Пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
		 
		Згідно з пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
		 
		Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України).
		 
		Пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
		 
		Згідно пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		 
		На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		 
		Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
		 
		Відповідно до вимог пункту 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
		 
		Наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року №60 затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі - Порядок №60).
		 
		Розділом II Порядку №60 встановлено процедуру опрацювання заяв платників та формування електронних висновків.
		 
		Пунктом 7 розділу ІІ Порядку встановлено, що опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДФС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків.
		 
		Згідно із пунктом 8 розділу ІІ Порядку №60 формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДФС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.
		 
		На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДФС та кваліфікована електронна печатка такого органу.
		 
		Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДФС у строк не пізніше 18:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДФС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.
		 
		Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), направляються до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.
		 
		Пунктом 5 розділу V Порядку №60 передбачено, що електронні висновки та/або електронні повідомлення, які пройшли перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДФС та повноти платіжних реквізитів, приймаються Казначейством до виконання.
		 
		Про прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення до виконання Казначейство інформує ДФС шляхом надсилання відповідної квитанції.
		 
		Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО здійснюється територіальними органами Казначейства протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення територіального органу ДФС.
		 
		Про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО на підставі прийнятого до виконання електронного висновку та/або електронного повідомлення Казначейство інформує ДФС шляхом надсилання відповідної квитанції не пізніше 11:00 робочого дня, наступного за днем виконання такого висновку та/або електронного повідомлення.
		 
		Таким чином, з огляду на викладене, повернення надміру сплаченого податку здійснюється шляхом формування підрозділом територіального органу ДФС електронного висновку.
		 
		Щодо посилання скаржника на наявність підстав для застосування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 березня 2020 року у справі №815/3066/15, від 12 березня 2019 року у справі №826/12323/16, від 10 грудня 2020 року у справі № 826/4871/17 Суд, зазначає таке.
		 
		Предметом судових розглядів у справах № 815/3066/15, 826/12323/16 та 826/4871/17 була оцінка правомірності відмови у поверненні платнику надміру сплачених податкових зобов`язань, враховуючи наявність у позивача узгодженого податкового боргу.
		 
		Суди у справах № 815/3066/15, 826/12323/16 та 826/4871/17 встановили, що на час звернення до податкового органу із заявою про повернення надмірно сплачених податкових зобов`язань, у платників податків обчислювався податковий борг, однак відсутність податкового боргу у розумінні пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України є необхідною умовою для повернення надміру сплачених грошових зобов`язань.
		 
		Отже, спірні правовідносини у справах № 815/3066/15, 826/12323/16 та 826/4871/17 і у справі №826/3519/18, виникли за різних обставин справи, хоча і мають однаковий привід - правомірності відмови у поверненні платнику надміру сплачених податкових зобов`язань, що вказує на відмінність подібності правовідносин у даній та зазначених справах.
		 
		У даній справі, як вже встановлено судами попередніх інстанцій, на момент звернення позивача до податкового органу із заявами про повернення надмірно сплачених податкових зобов`язань, у платника податків був відсутній податковий борг, а податковий борг виник пізніше, в наслідок розпочатої процедури ліквідації банку.
		 
		А відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірних висновків про наявність підстав для зобов`язання податкового органу підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення Позивачу суми надмірно сплаченого податку на прибуток, оскільки бездіяльність Відповідача щодо ненадання такого висновку є протиправною.
		 
		Доводи скаржника про те, що правовідносини у цій справі є подібними до справ №815/3066/15, 826/12323/16 та 826/4871/17 з огляду на те, що Верховний Суд вирішував правомірність відмови у поверненні платнику надміру сплачених податкових зобов`язань, враховуючи наявність у позивача узгодженого податкового бору, є безпідставними, оскільки висновки Верховного Суду у справах № 815/3066/15, 826/12323/16 та 826/4871/17 ґрунтується на конкретних обставинах та за наявності у платника податків податкового боргу в момент звернення із заявою про повернення надмірно сплачених податкових зобов`язань, а тому сформульовані Верховним Судом висновки з цього питання підставно не застосовані судами попередніх інстанції у справі, що переглядається.
		 
		Межі перегляду судом касаційної інстанції визначені статтею 341 КАС України, за якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого підстави для задоволення касаційної скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків відсутні.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
		 
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 826/3519/18  залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийР. Ф. Ханова
		Судді:І. А. Гончарова
		І. Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...