Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/4271/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2022. Зареєстровано: 24.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2022.
Дата набрання законної сили: 23.02.2022
Номер судового провадження: К/9901/44176/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		23 лютого 2022 року 
		м. Київ
		справа № 140/4271/21
		адміністративне провадження № К/9901/44176/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Жука А.В.,
		суддів: Мартинюк Н.М.,  Мельник-Томенко Ж.М., 
		перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області
		на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року 
		та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року 
		у справі №140/4271/21
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, Державної судової адміністрації України, 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, 
		про визнання дій протиправними та стягнення суддівської винагороди,-
		ВСТАНОВИВ:
		03 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №140/4271/21.
		Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору за подання касаційної скарги.
		Запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліки касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.          
		Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№0102934588050) копія ухвали суду від 22 грудня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху отримана представником скаржника 28 грудня 2021 року.
		10 січня 2022 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про відстрочення від сплати судового збору та  ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2022 року відмовлено скаржнику  у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовжено відповідачу строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2021 року, а саме, для надання суду документа про сплату судового збору в розмірі встановленому Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
		Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код № 0102935535350) копія ухвали суду від 18 січня 2022 року про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 21 січня 2022 року.
		02 лютого 2022 року до суду касаційної інстанції від скаржника надійшло клопотання, в якому останній повторно просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на відсутність асигнувань на його сплату.
		Розглянувши вказане клопотання, Суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке.
		Статтею 129 Конституції України  однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Згідно з частиною 2  статті 44 КАС України  учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Відповідно до пункту 6 частини п`ятої  статті 44 КАС України  учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає      Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VІ, положення якого органам міграційної служби України не надано пільг щодо сплати судового збору.
		Залишаючи касаційну скаргу без руху та в подальшому продовжуючи скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, відповідачу надавалась можливість виконати вимоги ухвали суду від 22 грудня 2021 року, однак скаржник даним правом і можливістю не скористався.
		Зокрема, мотивувальна частина ухвали Верховного Суду від 18 січня 2022 року містить правове обґрунтування та відповідні аргументи щодо відмови в задоволенні клопотання про   відстрочення сплати судового збору за подачу цієї касаційної скарги.
		При цьому слід зазначити, що Територіальні управління Державної судової адміністрації України є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
		Статтею 330 КАС України   передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
		З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону      стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
		Відтак посилання відповідача, як на підставу неможливості сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, на відсутність асигнувань на сплату судового збору, Суд вважає безпідставним, оскільки Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому вказані обставинними не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами  КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги.
		Крім цього, Суд звертає увагу скаржника на те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
		Частина друга  статті 44 КАС України  покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
		Суд також зазначає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		Таким чином, клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, наведені в ньому обставини вже розглядалися Верховним Судом із зазначенням про відсутність підстав для   відстрочення від сплати судового збору, передбачених   статтею 88 КАС України   та      статті 8 Закону України «Про судовий збір».
		Станом на день постановлення цієї ухвали будь яких заяв чи клопотань на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2021 року, від скаржника не надходило.
		Згідно з частиною другою  статті 332 КАС України   до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення      статті 169 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту першого частини четвертої  статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
		З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявнику.
		Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пункту 8 частини 2  статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
		На підставі вищенаведеного та керуючись статтями  169,   330,   332 КАС України,
		УХВАЛИВ:
		1. Відмовити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Волинській області у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.
		2. Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №140/4271/21-      повернути скаржнику.
		3. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному      статтею 251 КАС України.
		4. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
		 
		..................................
		..................................
		..................................
		 
		А.В. Жук
		Н.М. Мартинюк
		Ж.М. Мельник-Томенко
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...