Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/20742/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2022. Зареєстровано: 25.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2022.
Дата набрання законної сили: 25.03.2022
Номер судового провадження: П/520/24159/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Харків 
		 22 лютого 2022 року № 520/20742/21 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 ) до Відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Дніпровська, буд. 211, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність Відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає в невчиненні дій, передбачених ст. 23 Закону України Про національну поліцію, ст.ст. 251, 254 КУпАП та Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України після отримання заяви позивача від 19.08.2021р. про вчинення адміністративного правопорушення;
		- зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а саме: скласти протоколи про адміністративне правопорушення щодо винних осіб за фактом вчинення булінгу (цькування).
		В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправну, як на його думку, бездіяльність відповідача з приводу розгляду заяви позивача від 19.08.2021 про вчинення адміністративного правопорушення - булінгу (цькування), що призводить до порушення прав її сина, ОСОБА_2 на захист від протиправного посягання у вигляді булінгу (цькуванні), відповідальність за яке передбачена статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Ухвалою суду від 22.11.2021 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
		Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
		Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
		Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		Суддя Кухар М.Д. з 28.12.2021 по 06.01.2022 включно перебувала у щорічній відпустці та з 19.01.2022 по 10.02.2022 включно перебувала на лікарняному.
		Суд, дослідивши матеріали по суті справи доводи та докази на їх обґрунтування, встановив такі обставини.
		14.06.2021 року ОСОБА_3 звернувся до ЧЧ відділу поліції № З Харківського РУП №1 із заявою щодо згвалтування його сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		За вказаною заявою було відкрито кримінальне провадження № 12021221160000382 від 14.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
		30.07.2021 постановою слідчого відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП України в Харківській області лейтенанта поліції Верзіліної І.С. кримінальне провадження № 12021221160000382 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, закрито. Підставою закриття кримінального провадження зазначено відсутність суб`єкту, як елементу складу злочину, за наявності встановлених інших елементів складу кримінального правопорушення (об`єкту, об`єктивної га суб`єктивної сторони), оскільки правопорушення було здійснено малолітніми особами.
		Однак, як зазначено в постанові про закриття кримінального провадження, під час проведення досудового розслідування було встановлено, що мали місце події, під час яких потерпілий ОСОБА_4 був підданий насиллю з боку ОСОБА_5 за участі ОСОБА_6 .
		Із кримінального провадження № 12021221160000382 виділено матеріали та направлено до відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області для подальшого вирішення питання наявності в діях батьків ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП.
		01.07.2021 представником ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - адвокатом Очиченко О.Г. до відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області було подано заяву про вчинення адміністративного правопорушення, в якій адвокат Очиченко О.Г. порушила питання щодо встановлення осіб батьків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та притягнення їх до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 184 КУпАП.
		Не отримавши відповідь на зазначену заяву, адвокат Очиченко О.Г. звернулась з відповідним адвокатським запитом від 18.08.2021 № 1808/21.
		Листом від 01.09.2021 т.в.о. начальника СВ Відділу поліції № 3 Харківського Управління поліції № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області Золотарьова О. повідомила, що відносно батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були виділені з кримінального провадження № 12021221160000382 матеріали, щодо розгляду по суті та перевірки наявності адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП.
		Листом від 09.09.2021 начальник відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області Кудіков М. повідомив адвоката Очиченко О.Г.. що підстави для притягнення до відповідальності батьків ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 184 КУпАП відсутні, оскільки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є малолітньою особою, а ст. 184 КУпАП містить склад правопорушення, вчиненого неповнолітньою особою. Крім того, керівник поліції повідомив про сплив строку притягнення батьків ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП. Такий термін обчислюється протягом 1 місяця з дня винесення постанови про закриття кримінального провадження. 
		19.08.2021 ОСОБА_1 особисто зверталась до начальника відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області Кудікова М. з заявою про вчинення адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності. В заяві ОСОБА_1 сповістила про відомі їй обставини, які свідчать про наявність підстав для притягнення батьків ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1. ч. 4 ст. 184. ч. 2 ст. 173-4 КУпАП.
		У відповідь на зазначене звернення позивача, листом від 24.09.2021 було повідомлено, що за вказаним зверненням було проведено перевірку та за результатами наявних матеріалів правоохоронним органом було з`ясовано, що в даному випадку не вбачається систематичність (вчинення різних форм насильства двічі і більше разів стосовно однієї і тієї ж особи), оскільки звернень раніше не було. Щодо притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 184 КУпАП відповідач повідомив, що працівниками відділу поліції № 3 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області було прийняте рішення про припинення подальшої перевірки за зазначеним фактом, а матеріали перевірки направлено до архіву відділу поліції № 3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області.
		Зазначені обставини зумовили позивача звернутись з даним позовом до суду. 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно зі статтею 5 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
		Положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР передбачено право громадян України на звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		За визначенням статті 3 цього Закону заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
		Звернення, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення; у разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями (стаття 7 вказаного Закону).
		За приписами статей 15 та 18 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
		Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
		Статтею 19 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
		У відповідності до приписів статті 2 Закону України Про національну поліцію завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
		Статтею 23 Закону України Про національну поліцію визначені основні повноваження поліції, згідно з якими поліція, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення (пункт 3); здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (пункт 5); у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8).
		Адміністративним правопорушенням (проступком), відповідно до положень статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
		Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		18 грудня 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів україни щодо протидії булінгу (цькуванню) № 2657-VIII.
		Ст. 173-4 КУпАП передбачає відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. А також ч. 5 вказаної статті визначено зокрема неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.
		Типовими ознаками булінгу (цькування) є :
		систематичність (повторюваність) діяння;
		наявність сторін кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності), а також дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого (ЗУ «Про освіту»).
		З матеріалів справи судом встановлено, що 19.08.2021 позивач звернулась до начальника відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області Кудікова М. з заявою про вчинення адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності. В заяві ОСОБА_1 сповістила про відомі їй обставини, які свідчать про наявність підстав для притягнення батьків ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1. ч. 4 ст. 184. ч. 2 ст. 173-4 КУпАП.
		Листом від 22.09.2021 представнику позивача було повідомлено, що заяву ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності розглянуто та повідомлено про відсутність підстав для притягнення батків ОСОБА_5 та ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1. ч. 4 ст. 184. ч. 2 ст. 173-4 КУпАП.
		Міжнародна Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р., що була ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789- XII, містить визначення, відповідно до якого "дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку". При цьому відповідно До законодавства України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою - у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
		Так, статтею 12 КУпАП встановлено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які на момент вчинення адміністративного правопорушення досягли шістнадцятирічного віку.
		Відповідно до ч. 4 ст. 184 КУпАП вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, тягне за собою накладення штрафу на батьків.
		Враховуючи, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 являються малолітніми особами, тому в даному випадку відсутні правові підстави для притягнення батьків до адміністративної відповідальності.
		Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач розглянув заяву ОСОБА_1 від 19.08.2021 про вчинення адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що дає підстави для висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
		Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
		Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 134, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 ) до Відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Дніпровська, буд. 211, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
		 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 лютого 2022 року.
		 
		 
		Суддя Кухар М.Д.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...