Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 32/225 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.07.2010. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			07 липня 2010 р. № 32/225   
				 
					 
				
				Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			
			
			головуючого суддіКравчука Г.А., 
			суддів:Мачульського Г.М.,  
			Шаргала В.І. 
			за участю представників сторін: 
			позивачане з’явився 
			відповідачівне з’явилися 
			прокурораОрленка А.О. –старшого прокурора відділу Генпрокуратури України 
			розглянувши у відкритому судовому засіданні 
			касаційне поданняЗаступника Генерального прокурора України в інтересах Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міськдержадміністрації) 
			на рішеннягосподарського суду м. Києва від 23.05.2008р. 
			у справі№32/225 
			за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київ Термінал" 
			доКиївської міської ради та
			Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міськдержадміністрації) 
			провизнання права на оренду земельної ділянки та визнання укладеним договору оренди земельної ділянки  
				 
					 
				
				В С Т А Н О В И В:
			
			 Товариство з обмеженою відповідальністю ( надалі ТОВ) "Київ Термінал" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міськдержадміністрації) про визнання права на оренду земельної ділянки та визнання укладеним договору оренди земельної ділянки.
			Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Київ Термінал" є переможцем конкурсу із залучення інвесторів для побудови комплексної транспортної розв'язки на Харківській площі. На підставі згоди Київради позивачем розроблений проект землеустрою земельної ділянки площею 7,74 га для комплексної реконструкції Харківської площі та побудови транспортної розв'язки. Був підготовлений відповідний проект рішення щодо надання вказаної земельної ділянки в оренду товариству, однак Київрадою це рішення не прийняте.
			Рішенням господарського суду м. Києва від 23.05.2008 року (суддя ХрипунО.О.) позов задоволений, за ТОВ "Київ Термінал" визнано право на оренду вищезазначеної земельної ділянки, визнано укладеним договір оренди земельної ділянки в запропонованій позивачем редакції, зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати цей договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід'ємними частинами.
			Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, Заступник Генерального прокурора України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.13, 19 Конституції України, ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України,ст. 20 Закону України "Про оренду землі" просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. В обґрунтування вимог подання прокурор наголошує на тому, що рішення про передачу в оренду позивачеві спірної земельної ділянки Київрадою не приймалося.
			З врахуванням положень п. 3 ухвали Вищого господарського суду України від 18.06.2010 р. про те, що нез’явлення представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду касаційного подання, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду судом касаційної інстанції, колегія не знаходить підстав для задоволення клопотань позивача та відповідача-2 про відкладення розгляду справи.
			Заслухавши прокурора, розглянувши матеріали справи та доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
			Господарський суд при вирішенні спору вважав встановленим, що за результатами конкурсу, переможцем якого визнано ТОВ "Київ Термінал", укладений інвестиційний договір №049-13/і/20 від 18.05.2007 року, за умовами якого товариство зобов'язалося за власні кошти здійснити інвестування комплексної реконструкції Харківської площі та побудови транспортної розв'язки. Договором передбачено надання земельної ділянки, на якій здійснюється реконструкція, товариству в оренду. 
			Розпорядженням Київської міськдержадміністрації, яким затверджено результати конкурсу, доручено Головному управлінню земельних ресурсів підготувати проект Рішення Київради про затвердження проекту землевідведення ТОВ "Київ Термінал" .
			На замовлення ТОВ "Київ Термінал" проектною організацією був виготовлений проект землевідведення та отримані всі необхідні погодження.
			Головним управлінням земельних ресурсів підготовлено відповідний проект Рішення Київради, однак у місячний термін рішення Київрадою не прийнято.
			З огляду на вищезазначене та з посиланням на норми ч.6 ст. 123 Земельного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, ст.ст.6, 20 Закону України "Про оренду землі", господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.
			Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.
			Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.
			Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов’язки сторін у спірних правовідносинах.
			На думку колегії прийняте у справі рішення цим вимогам не відповідає.
			Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що згідно ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
			За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
			Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
			Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради – сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. 
			Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.
			Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.
			Таким чином, зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу укласти такий договір за відсутності позитивного рішення Міськради з даного питання є порушенням її виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.
			Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судом попередньої інстанції при винесенні рішення по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.
			Згідно зі ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому колегія вважає, що постановлене у справі рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
			Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що встановлені попередніми судовими інстанціями обставини свідчать про наявність певних причин, за яких Міськрада у визначеному законом порядку не виносить на розгляд сесії Міськради питання про можливість укладення з Товариством договору оренди земельної ділянки, однак вивчення даного питання знаходиться поза межами юрисдикційної підвідомчості господарського суду, що дає підстави вважати про помилковість вибору Товариством способу захисту свого порушеного права.
			Згідно зі статтями 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
			 Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
			 ПОСТАНОВИВ:
			 Касаційне подання Заступника Генерального прокурора України задовольнити частково.
			Рішення господарського суду м. Києва від 23.05.2008р. у справі №32/225 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. 
			 Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
			 
				 
					 
					Головуючий суддя  
						Кравчук Г.А. 
					
					СуддяМачульський Г.М. 
					 Суддя 
						 Шаргало В.І.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...