Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/3361/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 07.03.2022. Зареєстровано: 08.03.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.03.2022.

Номер судового провадження: 1-кс/308/939/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022070000000022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 308/3361/22
		1-кс/308/939/22
		 
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06 березня 2022 року                             м. Ужгород
		 
		Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого в ОСВ 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури Юзефів Антоном, про обрання відносно:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця м. Казань, документ, який посвідчує особу - паспорт громадянина Російської Федерації 51 № НОМЕР_1 , виданий 02.12.2015 року П-ВО РФ Таджикистан, зі слів зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , з вищою освітою, не працюючого, розлученого, на утриманні одна дитина, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1ст.109 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.
		 
		Сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		 
		В обґрунтуванняклопотання посилаєтьсяна те,що  ОСОБА_4 , перебуваючи на території Російської Федерації, був завербований співробітником Федеральної служби безпеки Російської Федерації як агент. У травні 2019 року ОСОБА_4 , перебуваючи на території України, а саме: у місті Київ, отримав від представника спецслужб Російської Федерації завдання щодо збору та надання інформації про суспільно-політичні та економічні процеси в Україні, за виконання якого отримував матеріальну винагороду. 
		24.02.2022 року Російською Федерацією розпочалась активна фаза збройної агресії проти України, метою якої було захоплення державної влади. 
		02.03.2022 року, перебуваючи у м. Свалява Закарпатської області, в умовах воєнного стану та активного наступу російських військ територією України, ОСОБА_4 близько 11 години з використанням месенджеру «Telegram» отримав від вищевказаного представника спецслужби Російської Федерації завдання щодо підготовки та публікації у засобах масової інформації України статей на наступні теми: 
		«тиражирование тезиса о том, что граждане крупных городов Киев, Днепр, Запорожье, Харьков, Одесса могут самостоятельно изгнать националистические группировки и тем самым спасут города и себя»;
		«тиражирование тезиса о деструктивных действиях Киевских властей, приводящих к мародерству и гибели украинских военнослужащих»;
		«несмотря на призывы к обороне и противодействию российским войскам, местные элиты эвакуируют свои семьи на Запад Украины и другие страны».
		Того ж дня, о 11 год. 10 хв. ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх можливі негативні наслідки для функціонування легітимної державної влади на території України та бажаючи їх настання, в умовах збройної агресії РФ проти України, з метою послаблення протидії Збройними силами України та її громадянами опору російським військам, тобто усунення перешкод для країни-агресора щодо захоплення державної влади в Україні, надав представнику спецслужби Російської Федерації згоду на виконання поставленого 02.03.2022 завдання.
		 
		Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.
		 
		Позиції учасників судового засідання.
		 
		При розглядіклопотання всудовому засіданніпрокурор підтримавподане клопотанняз підстав,викладених утакому.
		 
		Захисник підозрюваногоадвокат ОСОБА_5 в судовомузасіданні заперечивпроти задоволенняклопотання.Вказав про недоведеність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри. Пояснив, що  ОСОБА_4 фактично без реєстрації проживає в м. Свалява Закарпатської області; наявні у підозрюваного захворювання унеможливлюють застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив застосувати щодо свого підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		 
		Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що визнає факт вчинення ним дій, які ставляться йому в провину, але не кваліфікує вчинене ним як злочин. При розгляді клопотання просив врахувати наявність у нього фактичного місця проживання на території населеного пункту Свалява Закарпатської області, а також те, що він має ряд захворювань. 
		 
		Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.
		 
		Згідно ч. 1ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		 
		Згідно ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до ч. 1, ч. 4ст. 194 КПК Українипідчасрозгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		 
		Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1ст.109 КК України.
		 
		Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділенням Управління СБ України в Закарпатській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 22022070000000022 від 05.03.2022 за ч.5 ст.27 ч.1 ст.109 КК України.
		 
		Підставою внесення зазначених відомостей до ЄРДР відповідно наданого витягу стало те, що «представниками ФСБ РФ здійснюється пошук і вербування осіб з числа громадян України та іноземних громадян, які перебувають на території Закарпатської області, для вчинення останніми дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади».
		 
		Стороною обвинувачення стверджено, стороною захисту не заперечувалося, що 05 березня 2022 року о 17 год. 50 хв. ОСОБА_4  затриманий в порядкуст.208КПКУкраїни без ухвали слідчого судді.
		 
		06.03.2022 ОСОБА_4 вручено повідомленняпро підозруу скоєннікримінального правопорушення,передбаченогоч.5ст.27ч.1ст.109 КК України, тобто пособництві в діях, вчинених з метою захоплення державної влади. 
		 
		При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_4  встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство під час перебування в якості затриманого.
		 
		Обставини кримінального правопорушення та причетність громадянина ОСОБА_4  до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується:
		- рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 04.03.2022 року;
		- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 05.03.2022 року;
		- протоколом допиту підозрюваного від 05.03.2022 року;
		- протоколом обшуку від 05.03.2022; 
		- протоколом огляду від 05.03.2022 року.
		 
		Слідчий суддя зазначає, що нормами чинногоКПК Українине закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5ст. 9 КПК України).
		 
		Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий  питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні Нечипорук і Йонкало проти України (п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства).
		 
		Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених матеріалах кримінального провадження, дає підстави вважати пред`явлену ОСОБА_4 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
		 
		Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		 
		При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
		 
		Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
		 
		Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя вважає передчасними, оскільки на теперішній час здійснюється досудове розслідування зазначеного кримінального провадження, проводяться слідчі та інші процесуальні дії для встановлення обставин події, проте зібрані на даний час по кримінальному провадженню докази є достатніми для висновку поза розумним сумнівом про наявність на теперішній час обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.1 ст.109 КК України.
		 
		Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
		 
		Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України.
		 
		У клопотанні сторона обвинувачення вказує на ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
		 
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
		 
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 за ступенем тяжкості відноситься до тяжких (ч.1 ст.109 КК України). Санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
		 
		При оцінюванніризику переховуваннявід органівдосудового розслідуваннята судуслідчий суддявраховує тяжкістьпокарання,що загрожуєпідозрюваному уразі визнанняйого винуватиму вчиненнікримінальних правопорушень;те,що підозрюваний ОСОБА_7 є громадяниномРосійської Федерації,має стійкісоціальні зв`язкиза кордоном,перебуваючи наволі маєможливість покинутитериторію України,переховуватись натериторії РосійськоїФедерації;доказів наявностіпостійного місцяпроживання упідозрюваного натериторії Українистороною захистуне надано; ОСОБА_7 офіційно непрацевлаштований;беручи доуваги те,що ОСОБА_7 підозрюється увчиненні злочину проти основ національної безпеки України; злочин, у вчиненні якого підозріваються ОСОБА_7 вчинено в умовах запровадження воєнного стану в Україні та в умовах збройної агресії з боку країни, громадянином якої являється підозрюваний, а тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
		 
		Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, враховуючи, що докази по кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано, вважає, що ОСОБА_7 може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою дачі, зміни показань на його користь, а це створює загрозу тиску та підбурювання свідків до дачі неправдивих показань або відмови від надання таких.
		 
		Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від потерпілих та свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України.
		 
		Ризик вчинитиінше кримінальнеправопорушення чипродовжити кримінальнеправопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі як особа, ймовірно завербована співробітником Федеральної служби безпеки РФ в якості агента, в умовах запровадженого воєнного стану та збройної агресії в Україні з боку Російської Федерації може для завершення виконання поставлених перед ним завдань спецслужбою РФ вчинити інший злочин проти основ національної безпеки України чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		 
		Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		 
		Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1ст.176КПКУкраїни тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1ст. 177 КПК України).
		 
		Застосування допідозрюваного ОСОБА_7 більш м`якогозапобіжного заходу,аніж триманняпід вартою,буде недостатнімдля запобіганняреалізації нимвстановлених ризиківпереховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду,незаконно впливатина свідків,вчинитиінше кримінальнеправопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на як підставі сукупного аналізу і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.
		 
		Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Крім того, стороною захисту не підтверджено належними та допустимими доказами наявність в підозрюваного постійного місця проживання на території Закарпатської області, не надано договору оренди житлового приміщення тощо.
		 
		Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.
		 
		Поряд з цим, судом також береться до уваги те, що ОСОБА_7 має ряд захворювань, однак це ніяким чином не може вплинути на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, за тих обставин, що матеріали справи не містять даних, що наявне у ОСОБА_7 захворювання перешкоджає утриманню підозрюваного в умовах ізоляції від суспільства.
		 
		Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_7 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		 
		Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.5 ст. 109 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
		 
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. За ч. 4 вказаної статті суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину,який спричинивзагибель людини.
		 
		Враховуючи, що з 24.02.2022 на території України оголошено воєнний стан, тривають бойові дії, внаслідок яких спричинено численну загибель людей, ймовірне вчинення підозрюваним в цей період дій проти основ національної безпеки слідчий суддя розцінює як злочин, що спричинивзагибель людини; суспільний інтерес значно превалює над правом особи щодо визначення розміру застави, а тому слідчий суддя не визначає розмір застави у цьому кримінальному провадженні.
		 
		Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання слідчого в ОСВ 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури Юзефів Антоном, - задовольнити.
		 
		Обрати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця м. Казань, документ, який посвідчує особу - паспорт громадянина Російської Федерації 51 № НОМЕР_1 виданий 02.12.2015 року П-ВО РФ Таджикистан, з вищою освітою, зі слів зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , не працюючого, розлученого, на утриманні одна дитина, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1ст.109 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме: до 03 травня 2022 року до 17 год. 50 хв. без визначення розміру застави.
		 
		Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання: 17 год. 50 хв. 05 березня 2022 року.
		 
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		 
		Повний текст ухвали виготовлено 07.03.2022.
		 
		Слідчий суддя                                         ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...