Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/9854/21 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 04.03.2022. Зареєстровано: 08.03.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.03.2022.
Дата набрання законної сили: 22.02.2022
Номер судового провадження: 33/813/234/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 33/813/234/22
		Номер справи місцевого суду: 495/9854/21 
		Головуючий у першій інстанції Заверюха В.О. 
		Доповідач Громік Р. Д.
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.02.2022 року                                 м. Одеса
		 
		Суддя Одеського апеляційного суду:        Громік Р.Д.
		за участю секретаря:                    Гарбуз В.О.,        
		розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2021 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 гривень,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		З протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАБ №908112 від 24.11.2021р. вбачається, що 24 листопада 2021 року ОСОБА_1 , по вул. Центральній, с. Біленьке, Білгород-Дністровський район, Одеської області на автобусі «БАЗ», д/з НОМЕР_1 за маршрутом №7 «Сергіївка  м. Білгород-Дністровський» здійснював пасажирські перевезення без засобів індивідуального захисту, а саме: без маски чи респіратора, що закривають рот та ніс, чим порушив постанову КМУ №1236 від 09.12.2020 року.
		Постановою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень на користь держави, стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 454 гривень
		Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2021 року, а провадження по справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
		В доводах апеляційної скарги зазначено, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення складений із порушенням процедури, встановленої законодавством, він зняв маску аби запити водою ліки.
		Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.
		У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
		Відповідно до п. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Згідно із положень ст. 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Статтею44-3КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Диспозиція статті44-3КУпАП не встановлює конкретних правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм під час дії карантину, адміністративних та медико-санітарних заходів, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, обмеженнь прав фізичних і юридичних осіб та додаткових обов`язків.
		Отже, стаття 44-3 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 44-3 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. В даному конкретному випадку на вимоги постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020р. №1236.
		Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
		Апеляційним судом встановлено, що факт порушення ОСОБА_1 постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020р. №1236, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 44-3 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
		- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №908112 від 24.11.2021р., який складений уповноваженою особою, його зміст повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, при цьому протокол підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 (а.с. 1);
		-письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а. с. 2).
		Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами.
		Разом з цим, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, суд не в повній мірі дотримався вимог ст. ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
		Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
		Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно ст. 22 КпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
		Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
		Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою), виходячи з того, що малозначні правопорушення  це такі діяння, які:
		1) не являють собою великої суспільної небезпеки,
		2) у вчиненні яких порушник щиро розкаявся,
		3) не заподіяли або не здатні були заподіяти значної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим, охоронюваним законом, цінностям.
		Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
		Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, рід занять, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, апеляційний суд дійшов до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для недопущення подібної поведінки надалі, для досягнення виховного впливу.
		Щодо доводів апеляційної скарги, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вони зводяться до неправильного тлумачення апелянтом норм чинного законодавства.
		Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ , при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
		У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
		Керуючись ст. ст. 22, 33, 252, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2021 року змінити.
		Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
		Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		 
		Суддя Одеського апеляційного суду                    Р.Д. Громік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...