Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/3432/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 11.03.2022. Зареєстровано: 11.03.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2022.
Дата набрання законної сили: 11.03.2022
Номер судового провадження: 11-кп/4808/32/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019090170000955

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 345/3432/19 
		Провадження № 11-кп/4808/32/22 
		Категорія ст. 185 ч.3 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 березня 2022 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних спра в Івано  Франківського апеляційного суду в складі: 
		 головуючого судді ОСОБА_3 , 
		 суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		 секретаря судового засідання ОСОБА_6 , 
		 з участю прокурора ОСОБА_7 ,
		 виправданого ОСОБА_8 ,
		 захисника ОСОБА_9 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019090170000769 (№12019090170000955) за апеляційною скаргою зі змінами прокурора, на вирок Калуського міськрайонного суду Івано  Франківської області від 18 лютого 2020 року, згідно якого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тужилів, Калуського району, жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, українця, громадянина України, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, не працюючого, учасника АТО, раніше судимого, визнано не винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст. 185 ч.3 КК України та на підставі ст. 373 ч.1 п.2 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення виправдано,-
		 в с т а н о в и л а :
		вироком суду ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_10 тримання під вартою залишено без змін до вступу вироку в законну силу.
		Строк відбування покарання ОСОБА_10 вказано рахувати з часу фактичного затримання, а саме з 16.00 годин 25.06.2019 року.
		Стягнуто із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , 2512,16 грн. за проведення трасологічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/109/12-376ТР/19 від 31.07.2019), та 471,03 грн. за проведення товарознавчої експертизи ( висновок експерта № СЕ-19/10-24-465ТВ/19 від 18.07.2019).
		ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та на підставі ст. 373 ч.1 п.2 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення  виправдано.
		Скасовано ОСОБА_8 обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою та звільнено його з-під варти в залі судового засідання.
		Питання речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 100 КПК України. 
		Ухвалою Івано  Франківського апеляційного суду від 08.06.2021 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_10 залишено без задоволення, а вирок Калуського міськрайонного суду від 18.02.2022 року щодо ОСОБА_10 за ст. 185 ч.3 КК України без змін. 
		 Апеляційне провадження відносно ОСОБА_8 було зупинено ухвалою Івано  Франківського апеляційного суду від 19.05.2021 року у зв`язку з розшуком, а матеріали кримінального провадження щодо нього виділено в окреме провадження.
		Судом встановлено, що 25.06.2019 року близько 00 год. 00 хв. ОСОБА_8 зустрівся із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження у м.Калуші по вул. Каракая, де вступив у злочинну змову з останнім з метою незаконного заволодіння чужим майном.
		Того ж дня, ОСОБА_8 за попередньою домовленістю із особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження направилися до складського приміщення ТзОВ «ТІК», що по вул. Привокзальній, 3 а, в м.Калуші, у якому потерпіла ОСОБА_11 зберігала свої товарно-матеріальні цінності, де близько 01 год., шляхом зняття дерев`яного вікна, проникли у вказане складське приміщення.
		Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_8 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження побачили алюмінієві раковини, які вирішили таємно викрасти. 
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, повторно, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, таємно викрали сім алюмінієвих раковин, загальною вагою брухту металів 52, 25 кг, вартістю 1140, 62 гривень.
		В апеляційній скарзі зі змінами прокурор, вважає вирок Калуського міськрайонного суду від 18.02.2020 року незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав істотних порушень вимог кримінально процесуального закону, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. 
		Однак, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, прокурор вважає за можливе призначити ОСОБА_8 більш м`який вид основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 185 ч.3 КК України. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є те, що він учасник АТО та на його утриманні перебуває неповнолітня дитина. 
		Просить вирок Калуського міськрайонного суду від 18.02.2020 року щодо ОСОБА_8 за ст. 185 ч.3 КК України скасувати. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та з застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
		В порядку ст. 345 КПК України головуючим суддею було з`ясовано чи вручена обвинуваченому ОСОБА_8 пам`ятка про його права і обов`язки, чи зрозуміло йому їх зміст, та чи є необхідність у їх роз`ясненні. 
		Під час апеляційного розгляду :
		- прокурор, підтримав подану апеляційну скаргу зі змінами та просив її задовольнити; 
		- виправданий ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 підтримали подану апеляційну скаргу зі змінами прокурора, оскільки під час апеляційного розгляду ОСОБА_8 визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся та просив суд суворо не карати.
		Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу зі змінами прокурора, слід задовольнити з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ст. 404 ч.1 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Під час апеляційного розгляду ОСОБА_8 визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, щиро розкаявся та просив суд суворо не карати.
		У зв`язку з визнанням вини ОСОБА_8 , судова колегія вважає, що дане апеляційне провадження слід розглянутим в порядку ст.349 ч.3 КПК України, де судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки під час апеляційного розгляду обвинуваченим було подано письмову заяву від 11.03.2022 року, із змісту якої вбачається, що обвинувачений правильно зрозумів зміст обставин кримінального провадження. Інші учасники судового розгляду проти цього не заперечили. 
		Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Відповідно до вимог ст.374 ч.3 п. 1КПК України суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою повинен зазначити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. 
		Однак, суд першої інстанції, обмежившись простим перерахуванням доказів, досліджених в судовому засіданні, не проаналізувавши їх зміст, не вказав які саме фактичні дані вони підтверджують чи спростовують, як співвідносяться між собою та чи достатні для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. (Справа "Салов проти України")
		Необхідно звернути увагу на те, що метою судочинства є не лише формальне вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог ст.368 КПК України, а досягнення правосуддя, в зв`язку з чим суд зобов`язаний дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі прийнятого ним рішення й забезпечують його правосудність.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції врахувавши всі обставини кримінального провадження, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, а також сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку, що пред`явлене обвинувачення є недоведеним, а тому обвинуваченого ОСОБА_8 слід виправдати в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 185 ч.3 КК України, тобто у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. А в резолютивній частині вироку суд виправдовує ОСОБА_8 на підставі ст. 373 ч.1 п.2 КПК України у зв`язку із недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тобто вже з інших підстав.
		Згідно ст. 420 ч.1 п.3 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції.
		Під час апеляційного розгляду доводи наведені прокурором щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Окрім цього, ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду визнав повністю свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст. 185 ч.3 КК України та просив апеляційний суд суворо не карати. 
		Згідно зі ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинувачених, при цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, на утриманні має неповнолітню дитину, є учасником АТО та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання в силу ст. 66, 67 КК України.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, колегія суддів визнає, повне визнання вини та щире каяття.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого колегією суддів не встановлено. 
		Також, колегія суддів, враховує думку прокурора, який в судовому засіданні просив застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_8 ст.69 КК України та призначити йому покарання не пов`язане із позбавленням волі.
		Статтею 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
		У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
		Колегія суддів врахувавши вище наведені обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, на утриманні має неповнолітню дитину, є учасником АТО, вважає їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, та з урахуванням особи винного, приходить до висновку про можливість переходу до іншого, більш м`якого виду покарання не зазначеного в санкції ст. 185 ч.3 КК України, застосувавши ст. 69 КК України.
		Таке покарання, на думку колегії суддів відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України та буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також справедливим щодо досягнення мети покарання.
		З огляду на викладене, апеляційна скарга зі змінами прокурора є обґрунтованою, і наведені в ній доводи дають підстави для її задоволення, а тому вирок суду першої інстанції, слід скасувати та ухвалити новий вирок.
		Керуючись ст.ст.374, 405, 407,409, 413,414 ,418,420 КПК України, колегія суддів, - 
		 ухвалила :
		Апеляційну скаргу зі змінами прокурора  задовольнити.
		Вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2020 щодо ОСОБА_8 за ст. 185 ч.3 КК України скасувати та ухвалити новий вирок.
		Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України  штраф у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
		 
		Головуючий ОСОБА_3 
		Судді: ОСОБА_4 
		 ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...