Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/332/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:.
Надіслано судом: 24.03.2022. Зареєстровано: 25.03.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2022.
Дата набрання законної сили: 23.03.2022
Номер судового провадження: 852/10666/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		23 березня 2022 року м. Дніпросправа № 804/332/16
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді  Ясенової Т.І. (доповідач),
		                               суддів:  Іванова С.М., Суховарова А.В.,     
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Жукова Є.О.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, встановлення судового контролю, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:
		- скасувати пункт 1 рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації (ліквідації) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В., оформленого наказом «Щодо заходів, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемними правочинів (договорів) за вкладними операціями» № 813 від 16.09.2015 в частині застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу №013-03521-250215 від 25.02.2015 р., який наведено у додатку № 1 до цього наказу;
		- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладники, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №013-03521-250215 від 25.02.2015;
		- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію для внесення даних до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі № 804/332/16 та призначено її до судового розгляду.
		Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, від 12.01.2017 року, справу перерозподілено судді Царіковій О.В., у зв`язку із перебуванням судді Павловського Д.П. у відпустці по догляду за дитиною, відповідно до розпорядження від 12.01.2017 року №66д, щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2017 року (суддя Царікова О.В.) прийнято до свого провадження дану адміністративну справу №804/332/16.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 року провадження в адміністративній справі № 804/332/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - закрито. Позивачу роз`яснено, що заявлений спір має розглядатись в порядку господарського судочинства.
		Вказана вище ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2017 року оскаржена в апеляційному порядку.
		Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 року апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 р. у справі №804/332/16 задоволено, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2017 р. у справі № 804/332/16 - скасована, а справа направлена до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Після повторного автоматичного розподілу справи між суддями, згідно з протоколом від 01.08.2017 року, справа перерозподілена судді Голобутовському Р.З.
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.
		Вказана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 року, представником позивача, оскаржена в апеляційному порядку.
		01 лютого 2018 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови  Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року 0 без змін.
		Представник позивача звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2018 року.
		Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		28.02.2019 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в яких останній просить:
		- визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 013-03521-250215 від 25.02.2015 протиправною; 
		- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № 013-03521-250215 від 25.02.2015 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення даних останнього до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду; відповідно до ст.382 КАС України;
		- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. - подати у місячний строк, з моменту набуття рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення у справі.
		Позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.02.2019, обґрунтовано тим, що правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін відповідно до вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду, не є підставою для застосування таких наслідків. А оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, яка здійснює повноваження органу управління банку, то таке рішення не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), а тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття вказаного рішення.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 березня 2019 року в адміністративній справі № 804/332/16 адміністративний позов задоволено частково.
		Визнано бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо не включення позивача - ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 013-03521-250215 від 25.02.2015  протиправною.
		Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити позивача - ОСОБА_1 за договором банківського вкладу № 013-03521-250215 від 25.02.2015 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом позивача в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Надати уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирову В.В. до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача - ОСОБА_1 для внесення даних останнього до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.    
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати  та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, з підстав не надання належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до неправильного вирішення спору. 
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 березня 2019 року залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду документ підтверджуючий повноваження особи, що підписала апеляційну скаргу.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 березня 2019 року повернено особі, яка її подала.
		Відповідач, не погодившись з ухвалою про повернення апеляційної скарги, оскаржив її в касаційному порядку.
		Постановою Верховного Суду від 20 серпня 2020 року, касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк», задоволено, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
		Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.03.2015 Постановою Правління Національного банку України № 150 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. 
		Відповідно до змісту даної постанови убачається, що раніше, у зв`язку зі здійсненням ПАТ «Дельта Банк» ризикової діяльності, Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 692/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних» із встановленням відповідних обмежень в його діяльності.
		У зв`язку з цим, 03.11.2014 року Головою Ради директорів Публічного акціонерного товариство «Дельта Банк» прийнято наказ № 2650 від 03.11.2014 р. щодо стабілізації діяльності банку, яким запроваджено певні обмеження в діяльності, в тому числі, щодо здійснення залучення коштів фізичних осіб та проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
		25 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» №013-03521-250215 у доларах США.
		Пунктом 1.8, зазначеного вище договору, визначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.
		Як встановлено судом, додатковою угодою №1 до договору №013-03521-250215 від 25.02.2015, банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США сторони домовились викласти пункт 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: « 1.8. зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.
		У разі, якщо в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений.».
		Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 46467128 від 25.02.2015 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «Дельта Банк» на ім`я ОСОБА_1 , перераховано кошти в розмірі 5000 доларів США за призначенням платежу «переказ коштів від ОСОБА_2 ».
		Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02.03.2015 в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.
		Також, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015 було внесено зміни до рішення №51 від 02.03.2015 р. та запроваджено в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» тимчасову адміністрацію з 03.03.2015 по 02.09.2015.
		У подальшому, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» було продовжено по 02.10.2015.
		15.09.2015 складено Протокол засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», призначеної наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» №408 від 29.05.2015, відповідно до якого, перевіркою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 7 частини 3 статті 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		На підставі викладеного вище, Комісією запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладні рахунки були перераховані іншими фізичними особами та які є нікчемними згідно пункту 7 частини 3 статті 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та щодо застосування наслідків такої нікчемності .
		Наказом № 408 від 29.05.2015 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. визначено у строк до 31.08.2015 (який наказом № 691 продовжено до 01.10.2015) здійснити перевірку правочинів (договорів) фізичних осіб, в тому числі, договорів банківського рахунку та договорів банківського вкладу, вчинених ПАТ «Дельта Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону.
		Наказом Тимчасової адміністрації № 813 від 16.09.2015 р. «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями", до позивача застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3  ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		02.10.2015 року Правлінням Національного банку України винесено постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства    «Дельта Банк».
		02.10.2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Відповідно до вказаного рішення, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з відшкодуванням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. строком на 2 роки з 05.10.2015 р. по 04.10.2017 р. включно.
		05.10.2015 року, з метою дотримання вимог  ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадировим В.В. прийнято наказ № 15 про обмеження здійснення на час ліквідації ПАТ «Дельта Банк» операцій щодо виплат коштів вкладникам - фізичним особам за відповідними рахунками.
		Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
		Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі -Закон № 4452-VI). Цим  Законом  також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей  Закон  є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
		Відповідно до пункту 17 частини першої  статті 2 зазначеного Закону  уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим  Законом  та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
		За змістом  статті 3 Закону № 4452-VI  Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
		Згідно із частиною першою  статті 4 вказаного Закону  основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою  статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних  законом  інтересів вкладників.
		На підставі частин першої та другої  статті 6 зазначеного Закону  в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.
		За частиною 1 статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються, відповідно до цього Закону НБУ, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим  Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
		На підставі зазначеного можливо дійти висновку, що Фонд у цих відносинах є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні  КАС.
		Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на відшкодування за рахунок коштів Фонду, щодо формування реєстру відшкодувань вкладникам, які мають право на таке відшкодування, складаються без участі банку-боржника.
		Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в цих учасників виникають відповідні права та обов`язки.
		Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду.
		Це питання відповідно до норм  Закону № 4452-VI  вирішує виключно Фонд.
		Нормами частин першої та другої  статті 26 Закону № 4452-VI визначено, що   Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн.
		Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Приписами статті 27 Закону № 4452-VI  встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, а саме:
		- уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього  Закону  станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку;
		- уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
		- виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі «Інтернет» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
		- уповноважена особа Фонду формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом.
		Відповідно до частини першої  статті 28 Закону № 4452-VI  Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.
		Отже, отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду відбувається без участі банку-боржника.
		Положеннями частини другої  статті 19 Конституції України, визначено, що   органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Вкладником згідно з пунктом 4 частини першої  статті 2 Закону № 4452-VI  є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
		Відповідно до пункту 3 частини першої  статті 2 Закону № 4452-VI  вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
		Як зазначалося вище, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина 2 статті 26 Закону  № 4452-VI).
		Згідно із частинами першою та другою  статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена  особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього  Закону  та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою  статті 77 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»  (далі - Закон № 2121-ІІІ), -протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
		Відповідно до частин першої та третьої  статті 36 Закону № 4452-VI  з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
		Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
		Згідно з положеннями статей  37,  38 Закону № 4452-VI  Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою  статті 38 цього Закону.
		Відповідно до частини третьої  статті 38 Закону № 4452-VI  правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
		1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
		2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
		3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
		4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
		5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до  Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
		6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
		9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
		Відповідно до частини другої  статті 215 Цивільного кодексу України  (далі -  ЦК) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		За правилами частини першої  статті 216 ЦК  недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина перша  статті 236 ЦК).
		02.03.2015 Постановою Правління Національного банку України № 150 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. 
		Відповідно до змісту даної постанови убачається, що раніше, у зв`язку зі здійсненням ПАТ «Дельта Банк» ризикової діяльності, Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 692/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних» із встановленням відповідних обмежень в його діяльності.
		У зв`язку з цим, 03.11.2014 року Головою Ради директорів Публічного акціонерного товариство «Дельта Банк» прийнято наказ № 2650 від 03.11.2014 р. щодо стабілізації діяльності банку, яким запроваджено певні обмеження в діяльності, в тому числі, щодо здійснення залучення коштів фізичних осіб та проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
		Частиною другою  статті 56 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України»  (далі - Закон № 679-XIV) встановлено, що НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
		Нормативно-правові акти НБУ видаються у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління НБУ. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із  законом  пом`якшують або скасовують відповідальність (частина четверта  статті 56 Закону № 679-XIV).
		Відповідно до частини третьої  статті 75 Закону № 2121-ІІІ  рішення НБУ про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею.
		Застосовані в цій справі правові норми свідчать про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних мали в такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду в межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200 тис. грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
		При цьому Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
		За результатами перевірки, здійсненої відповідно до  статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. Такі правочини є нікчемними з моменту укладення, і визнання їх недійсними судом не вимагається.
		Зокрема, відповідно до пункту 9 частини третьої  статті 38 Закону № 4452-VI  підставою для віднесення правочину (договору) до числа нікчемних є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
		Вказана підстава для віднесення правочину до числа нікчемних введена в дію 12 серпня 2015 року одночасно з набранням чинності  Законом України від 16 липня 2015 року № 629-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку».
		Необхідною та достатньою умовою для віднесення правочинів до числа нікчемних з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої  статті 38 Закону № 4452-VI, є встановлення факту здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
		При цьому в розумінні положень зазначеного  Закону  уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним і кореспондує обов`язку встановити обставини, з якими  закон  пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених і доведених обставинах, які за  законом  тягнуть застосування певних правових наслідків.
		Велика Палати Верховного Суду в постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 810/896/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 826/3486/16, від 19 червня 2019 року у справі № 826/1793/16, дійшла висновку про те, що укладення договору банківського вкладу (рахунку) й зарахування на нього коштів відбулись до початку віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі  статті 26 Закону № 4452-VI.
		Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 вересня 2020 року по справі № 826/2624/16 дійшла висновку про те, що зазначені вище висновки є такими, що не охоплюють усієї проблематики цих правовідносин. Зокрема, не враховано те, що у спорах, які виникають у зв`язку з невключенням позивачів до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованих коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання нікчемними правочинів з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої  статті 38 Закону № 4452-VI, обов`язковій перевірці підлягає правомірність застосування вказаної правової норми уповноваженою особою Фонду. У випадку, якщо Фонд чи його уповноважена особа доведуть правомірність віднесення правочину до числа нікчемних, особи, на користь яких перераховано грошові кошти, не можуть вважатися вкладниками банку і відповідно на них не поширюються передбачені  статтею 26 Закону № 4452-VI  гарантії відшкодування коштів за вкладами (за умови, що на їх рахунках відсутні інші грошові кошти).
		Дійсно, застосовані в цій справі правові норми свідчать про те, що внаслідок укладення договору про відкриття банківського рахунку позивач набув статусу вкладника банку і відповідно на нього поширюються передбачені  Законом № 4452-VI  гарантії щодо відшкодування коштів за вкладом.
		При цьому законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншою особою.
		Уповноважена особа Фонду, в апеляційній скарзі зазначає про нікчемність правочину щодо перерахункугрошових  коштів на поточний рахунок позивача. 
		Водночас відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої  статті 215 ЦК  та частини третьої  статті 36 Закону № 4452-VI. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону.
		Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, яка здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16, від 4 липня 2018 року у справі № 819/353/16, від 5 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15, від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16).
		Відповідно до  статті 202 ЦК  правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених  законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
		Статтею 204 ЦК  гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена  законом  або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини першої  статті 3 ЦК). Таким чином, особа може, реалізуючи своє право свободи договору (право свободи правочину), вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов`язків будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства, а достатньо того, що  закон  не визначає ці дії як заборонені.
		Як зазначено вище, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга  статті 215 ЦК).
		Також, Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 16 вересня 2020 року по справі № 826/2624/16, звертає увагу на те, що правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різними. При цьому ні  Законом № 2121-ІІІ, ні Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим  постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346  (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902), не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
		Водночас постанова НБУ від 15 вересня 2015 року № 607/БТ згідно зі  статтею 75 Закону  № 2121-ІІІ  містить банківську таємницю, доказів обізнаності позивача про встановлені для банку обмеження відповідач не надав, а суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили. При цьому невиконання посадовими особами банку наведених у постанові НБУ приписів про його віднесення до категорії проблемних саме собою не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність правочинів банку.
		Згідно з постановою НБУ від 15 вересня 2015 року № 607/БТ Банк було віднесено до категорії проблемних. Разом із цим віднесення Банку до категорії проблемних не передбачало введення до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності банку, наведені в цій постанові.
		Зазначений правовий акт НБУ, зважаючи на його юридичну силу та властивості, є правовим актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий, персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямовані передусім на особу, якій він адресований, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені ним, зокрема, спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного проблемного банку - Публічного акціонерного товариство «Банк «Національні інвестиції», а не стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим застосуванням.
		Отже, така постанова НБУ з огляду на її правову природу не є актом цивільного законодавства в розумінні положень  статті 4 ЦК, а тому підстав для застосування норм статей  203,  215 ЦК  до спірного правочину як акта законодавства в контексті невідповідності його зазначеній постанові НБУ немає.
		Крім того, у постанові НБУ від 15 вересня 2015 року № 607/БТ не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб, відкритих у такому банку.
		Отже, саме собою перерахування коштів з банківського рахунку ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 не суперечить вимогам чинного законодавства.
		Наведене свідчить, що дії уповноваженої особи Фонду щодо віднесення операції з перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на користь іншої з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої  статті 38 Закону № 4452-VI, до числа нікчемних правочинів не відповідають вимогам законності.
		Таким чином, Уповноваженою особою Фонду неправомірно віднесено операцію щодо перерахування 17 вересня 2015 року коштів на рахунок ОСОБА_1 в Банку до числа нікчемних правочинів та помилково застосовано  статтю 38 Закону № 4452-VI.
		Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 1 липня 2020  року у справі № 816/378/16 (провадження № 11-17апп20) та 8 липня 2020 року у справі № 826/1807/16 (провадження № 11-386апп19).
		З огляду на викладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду,  та зобов`язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду, через недоведеність уповноваженою особою Фонду правомірності віднесення правочину з перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача до числа нікчемних з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої  статті 38 Закону № 4452-VI.
		На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
		Керуючись статтями  241-245,  250,  315,  316,  321,  322,  327,  329 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича  залишити без задоволення.
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		   
		Головуючий - суддя                                                                      Т.І. Ясенова 
		 
		                               суддя                                                                      С.М. Іванов 
		 
		                               суддя                                                                      А.В. Суховаров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...