Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/13575/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.04.2022.
Дата набрання законної сили: 14.02.2022
Номер судового провадження: 61-11268ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		14 лютого 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 243/13575/19
		провадження № 61-11268сво20
		 
		Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач),
		суддів: Грушицького А. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Погрібного С. О., Фаловської І. М., Червинської М. Є., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ;
		відповідач - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області;
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну 
		скаргу  ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 01 липня 2020 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Канурної О. Д., Мірути О. А.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог 
		У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 
		до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України 
		в Донецькій області (далі - УВД ФССУ в Донецькій області) про зобов`язання нарахувати страхові виплати та виплатити їх у порядку спадкування.
		Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його 
		батько - ОСОБА_2 , який за життя перебував на обліку в УВД ФССУ 
		в Донецькій області, як особа, що травмована на виробництві. 12 грудня 
		2014 року його батько був взятий на облік, як внутрішньо переміщена 
		особа, й з жовтня 2014 року по жовтень 2017 року перебував на обліку 
		та отримував страхові виплати у Волноваському відділенні УВД ФССУ 
		в Донецькій області. Проте, з 01 листопада 2017 року страхові виплати 
		були припинені у зв`язку із закінченням терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи, а тому, починаючи з цієї дати та по день смерті, його батько страхових виплат не отримував. Він є спадкоємцем після смерті свого батька, у тому числі, щодо недоотриманих ним сум страхових виплат.
		Вказував, що після смерті батька він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте у виплаті страхових сум йому було відмовлено через їх ненарахування УВД ФССУ в Донецькій області. Вважав, що закінчення терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи не 
		є підставою для припинення страхових виплат, а тому дії УВД ФССУ 
		в Донецькій області щодо припинення померлому батьку їх нарахування 
		і виплат є незаконними. 
		З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати УВД ФССУ 
		в Донецькій області здійснити нарахування страхових виплат померлому 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2019 року та виплатити нараховані кошти йому, як спадкоємцю після смерті батька за законом.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області 
		від 25 березня 2020 року у складі судді Гончарової А. О. позов 
		ОСОБА_1 задоволено.
		Зобов`язано УВД ФССУ в Донецькій області здійснити нарахування 
		та виплату спадкоємцю ОСОБА_1 сум страхових виплат за період 
		з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2019 року, належних спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Рішення міськрайонного суду мотивоване тим, що з 01 жовтня 2014 року 
		по 31 жовтня 2017 року ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Волноваському відділенні УВД ФССУ 
		в Донецькій області, а з 01 листопада 2017 року страхові виплати 
		ОСОБА_2 були припинені у зв`язку зі скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи. Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Відсутність довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи не є підставою для припинення здійснення страхових виплат. Спадкодавець ОСОБА_2 мав право на нарахування та виплату страхових виплат незалежно від звернення до робочих груп Фонду 
		на підконтрольній території Україні, а тому позивач, як спадкоємець, відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання страхових виплат у порядку спадкування за законом. 
		Суд керувався правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 642/6946/18, провадження 
		№ 61-12734св19.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		Постановою Донецького апеляційного суду від 01 липня 2020 року апеляційну скаргу УВД ФССУ в Донецькій області задоволено, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 
		2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що припинення нарахування УВД ФССУ в Донецькій області страхових виплат потерпілому 
		ОСОБА_2 було здійснено з 01 листопада 2017 року, тобто за його життя. Проте, ОСОБА_2 ці дії відповідача у встановленому законом порядку не оспорював, тобто не виявив інтересу та волі на те, щоб відновити нарахування щомісячних грошових сум, а отже, страхові суми йому за життя не нараховувались, у зв'язку з чим вони не можуть входити до складу спадщини після його смерті. Тому позивач, як спадкоємець ОСОБА_2 , відповідно до положень статті 1227 ЦК України не має 
		права на отримання страхових виплат, які не були нараховані Фондом спадкодавцю у порядку спадкування за законом, оскільки ці виплати 
		не увійшли до складу спадщини, право на яку має позивач у цій справі, 
		у зв`язку з тим, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена (нарахована) сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно із статті 1219 ЦК України до складу спадщини не входить.
		ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто майже через півтора роки від дати прийняття УВД ФССУ в Донецькій області рішення про припинення виплати щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, тому ОСОБА_1 , як спадкоємець, не має права вимоги до відповідача про нарахування вказаних страхових виплат, оскільки таке право належало виключно спадкодавцю, який дії Фонду щодо припинення нарахування належних йому страхових виплат не оспорював. Оскільки право на призначення та виплату щомісячної страхової суми 
		у випадку трудового каліцтва згідно зі статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить, тому вимоги спадкоємця ОСОБА_1 про зобов`язання УВД ФССУ в Донецькій області здійснити нарахування 
		та виплату страхових сум спадкодавцю ОСОБА_2 за період 
		із 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2019 року є безпідставними.
		Апеляційний суд вважав, що посилання міськрайонного суду на постанову Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 642/6946/18, провадження № 61-12734св19, є помилковим, так як у цій справі інші фактичні обставини. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення міськрайонного суду залишити у силі.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали 
		із Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.
		У жовтні 2020 року справа надійшла на Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до УВД ФССУ в Донецькій області про зобов`язання нарахувати страхові виплати та виплатити їх у порядку спадкування призначено до судового розгляду. 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року вищевказану справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду 
		у складі Верховного Суду.
		21 жовтня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справу № 243/13575/19 прийнято до розгляду та призначено її розгляд Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. 
		Аргументи учасників справи 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що нарахування страхових виплат ОСОБА_2 було припинено незаконно та без достатніх правових підстав, відсутність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не позбавляє права на отримання виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». 
		Він має право на спадкування неотриманих батьком за життя страхових виплат у період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2019 року. Апеляційний суд належним чином не дослідив докази, що підтверджують хворобу його батька, через яку останній не міг захистити свої права щодо незаконного припинення страхових виплат. 
		Посилався на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду 
		від 12 лютого 2020 року у справі № 642/6946/18, провадження 
		№ 61-12734св19, які вірно застосовано міськрайонним судом і які 
		є релевантними до спірних правовідносин і фактичних обставин, на що апеляційний суд належної уваги не звернув. 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив УВД ФССУ 
		в Донецькій області на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначено, що судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, 
		а доводи касаційної скарги - безпідставними. Установивши, що страхові виплати, про стягнення яких просить позивач, не були нараховані спадкодавцеві за його життя, а тому не увійшли до складу спадщини, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 (а. с. 11).
		Відповідно до довідки від 12 грудня 2014 року № 1438-008368 про взяття 
		на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території 
		України або району проведення антитерористичної операції, ОСОБА_2 перемістився з тимчасово окупованої території м. Донецьк до м. Волноваха Донецької області (а. с. 10).
		ОСОБА_2 отримував страхові виплати у Волноваському відділенні 
		УВД ФССУ в Донецькій області за місцем тимчасового проживання 
		на підставі довідки внутрішньо переміщеної особи від 12 грудня 2014 року № 1438-008368 з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2017 року (а. с. 16).
		Постановою Волноваського відділення УВД ФССУ в Донецькій області 
		від 05 січня 2018 року № 0542/3610/3610/21 потерпілому ОСОБА_2 припинено щомісячну страхову виплату з 01 листопада 2017 року у зв`язку 
		зі зняттям із обліку справи потерпілого. Причина зняття: скасування довідки внутрішньо переміщеної особи від 12 грудня 2014 року № 1438-008368 згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та припинення виплат внутрішньо переміщеним особам згідно з рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 16 листопада 2017 року № 68 (а. с. 31). 
		ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку (а. с. 12).
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
		Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного 
		суду у складі Верховного Суду з посиланням на частину другу статті 403 ЦПК України, колегія суддів вважала, що необхідно відступити від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів 
		Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19-ц (провадження № 61-20134св19); від 14 квітня 
		2020 року у справі № 431/6232/18-ц (провадження № 61-17311св19); 
		від 09 грудня 2020 року у справі № 243/9613/19-ц (провадження 
		№ 61-7355св20); від 16 грудня 2020 року у справі № 428/12730/19 (провадження № 61-15863св20).
		Так, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		у складі Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2020 року у справі 
		№ 243/9613/19-ц (провадження № 61-7355св20), аналізуючи положення статей 1219, 1227 ЦК України, зазначила, що потрібно розрізняти право 
		на відшкодування у зв'язку з трудовим каліцтвом, яке нерозривно пов`язане із особою і не входить до складу спадщини, та право на суми відшкодування у зв`язку із трудовим каліцтвом, нараховані за життя спадкодавцю, але не отримані ним за життя. Колегія суддів вважала, що при вирішенні спорів про право на отримання коштів у порядку статті 1227 ЦК України визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки 
		лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини. Право на призначення певних виплат згідно зі статтею 1219 ЦК України за висновком колегії суддів до складу спадщини не входить. З огляду на викладене колегія суддів не вбачала підстав для визнання за позивачкою права на отримання страхових виплат, оскільки як спадкоємець вона не має права на те, що за життя спадкодавця йому не нараховано, а останній дій відповідача із ненарахування спірних страхових виплат не оспорював.
		Близькі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19-ц (провадження 
		№ 61-20134св19); від 14 квітня 2020 року у справі № 431/6232/18-ц (провадження № 61-17311св19); від 16 грудня 2020 року у справі 
		№ 428/12730/19 (провадження № 61-15863св20).
		Разом з тим, у практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного 
		Суду існує протилежний висновок щодо застосування положень 
		статей 1218, 1219, 1227 ЦК України у подібних правовідносинах. Зокрема, 
		у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової 
		палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі 
		№ 243/8684/19-ц (провадження № 61-22401св19) зазначено, що не 
		є підставою для припинення страхових виплат особі ненадання їй довідки про взяття на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, та не звернення цієї особи 
		до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території із заявою про подальше здійснення відповідних нарахувань. При цьому колегія суддів виходила із того, що право на отримання страхових платежів закріплено за особою на підставі положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і може бути обмежено лише введенням воєнного чи надзвичайного стану на окремій території чи на всій території України. З огляду на викладене колегія суддів зробила висновок про те, що незвернення особи до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території після припинення нарахування страхових виплат унаслідок невзяття такої особи на облік як внутрішньо переміщеної не припиняє право її спадкоємців на отримання таких виплат на підставі статті 1227 ЦК України у порядку спадкування за законом.
		Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		у складі Верховного Суду, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вважала, що зазначений правовий висновок має бути застосований до спірних правовідносин з огляду на таке. 
		До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 
		2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 
		3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
		Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини 
		(стаття 1227 ЦК України).
		Тлумачення статті 1227 ЦК України, на думку колегії суддів при передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, свідчить про те, що: 
		 - цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
		 - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, 
		з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
		 - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому 
		у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1227 ЦК України за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
		Зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних судових палатах Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду принципово різного підходу до розуміння і тлумачення норм матеріального права у подібних правовідносинах, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.
		Позиція Верховного Суду
		Мотиви з яких виходить Об`єднана палата, та застосовані норми права
		Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1  підлягає задоволенню з таких підстав.
		Суди установили, що спадкодавець ОСОБА_2 перебував на обліку 
		та отримував щомісячні страхові виплати у Волноваському відділенні ФССУ в Донецькій області, проте з 01 листопада 2017 року страхові виплати  ОСОБА_2 . Волноваським відділенням були припинені у зв`язку 
		зі скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи.
		Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення сум недоотриманих страхових виплат ОСОБА_2 за період з 01 листопада 2017 року по день смерті, апеляційний суд зазначив те, що припинення страхових виплат відбулось у зв`язку із скасуванням дії довідки внутрішньо переміщеної особи від 12 грудня 2014 року № 1438-008368 на підставі пункту 3 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» і за життя з приводу припинення виплати страхових сум ОСОБА_2 до відділень ФССУ не звертався, а тому зі смертю ОСОБА_2 припинилися його права та обов`язки, зокрема, право на оскарження дій ФССУ щодо припинення страхових виплат, а до позивача, як спадкоємця, це право не перейшло.  
		Об`єднана палата не погоджується із такими висновками апеляційного суду.
		Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов'язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 
		2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 
		3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
		Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються 
		членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
		Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:
		 - цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
		 - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів 
		(стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
		 - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому 
		у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
		Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян 
		від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, 
		які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції Українита основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України 
		від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який 
		з 01 січня 2015 року діє у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року            № 77-VIIта має назву «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
		Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 21 Закону України № 1105-ХІV (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
		Згідно зі статтею 28 зазначеного Закону № 1105-XIVгрошові суми, які згідно зі статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку 
		(або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.
		Статтею 40 вказаного Закону (у редакції до 01 січня 2015 року) передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року 
		у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18) вказано, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України».
		Тому припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. 
		У справі, що переглядається, апеляційний суд не звернув уваги, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець ОСОБА_1 відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання страхових виплат у порядку спадкування за законом.
		Натомість суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й вірно застосувавши норми матеріального права, зробив обґрунтований висновок про задоволення позову ОСОБА_1 та зобов'язання 
		УВД ФССУ в Донецькій області здійснити нарахування та виплату йому, як спадкоємцю, сум страхових виплат за період з 01 листопада 2017 року 
		по 28 лютого 2019 року, належних спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте ураховуючи, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то стягнення районним судом страхових виплат по 28 лютого 2019 року є безпідставним. Проте це не впливає на правильне вирішення районним судом справи (частина друга статті 410 ЦПК України). У зв`язку з цим рішення міськрайонного суду підлягає зміні.
		У зв`язку з викладеним Об`єднана палата Касаційного цивільного суду 
		у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах: від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19-ц (провадження № 61-20134св19); від 14 квітня 2020 року у справі 
		№ 431/6232/18-ц (провадження № 61-17311св19); від 09 грудня 2020 року 
		у справі № 243/9613/19-ц (провадження № 61-7355св20); від 16 грудня 
		2020 року у справі № 428/12730/19 (провадження № 61-15863св20), ухвалених Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		За таких обставин Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла до висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції, та змінити рішення міськрайонного суду в частині періоду нарахування страхових виплат, зазначивши 
		з 01 листопада 2017 року по 14 лютого 2019 року, а в іншій частині рішення міськрайонного суду залишити в силі.
		Висновки про правильне застосування норм права
		Відповідно до частини другої статті 416 ЦПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.
		На підставі викладеного, частини другої статті 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду висловлює такий висновок про застосування норми права.
		Припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, 
		не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. 
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд 
		у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Донецького апеляційного суду від 01 липня 2020 року 
		скасувати, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2020 року змінити в частині періоду нарахування страхових виплат, зазначивши з 01 листопада 2017 року по 14 лютого 2019 року,            а в іншій частині рішення міськрайонного суду залишити в силі. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                  Б. І. Гулько
		 
		Судді:                                                                                              А. І. Грушицький
		 
		                                                                                                          В. І. Крат
		 
		Д. Д. Луспеник
		 
		С. О. Погрібний
		 
		І. М. Фаловська
		 
		М. Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...