Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 428/10113/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2022.
Дата набрання законної сили: 23.02.2022
Номер судового провадження: 61-14299ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                    
		Іменем України                              
		 
		23 лютого 2022 року                                
		м. Київ
		 
		428/10113/20
		 
		справа № 428/10113/20
		 
		провадження № 61-14299св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д. 
		суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),         
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на постанову Луганського апеляційного суду від 22 липня 2021 року у складі колегії суддів: Назарової М. В., Стахової Н. В., Лозко Ю. П.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.     Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - УПФ в м. Сєвєродонецьку Луганської області) про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що вона є спадкоємцем ОСОБА_2 , який на час смерті був пенсіонером. Останній знаходився на обліку                   в управлінні УПФ в м. Сєвєродонецьку Луганської області. При житті                        у зв`язку з проведення антитерористичної операції (далі - АТО)                  ОСОБА_2 мешкав на території, яка є тимчасово окупованою та у зв`язку з похилим віком не виїжджав на підконтрольну українській владі територію, відтак, у відповідача перед ОСОБА_2 з`явилась заборгованість                   з виплати пенсії.
		 
		Зазначала, що зверталася до відповідача із заявою про сплату недоотриманої пенсії. Вказане звернення відповідачем розглянуто та їй було сплачено недоотриману пенсію ОСОБА_2 в сумі 254 137,52 грн, при цьому у сплаті залишку за період часу з 01 березня 2016 року                     до 23 липня 2017 року було відмовлено. Відмова обґрунтована посиланням на положення статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зверненням позивача до УПФ                                              в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою лише 19 жовтня                      2017 року.
		 
		Позивач вважала зазначену відмову відповідача неправомірною.
		 
		Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
		- визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на ненараховану та недоотриману пенсію за період з 01 березня 2016 року               до 17 жовтня 2017 року, яка належала ОСОБА_2 в сумі 77 816,22 грн;
		- стягнути з УПФ в м. Сєвєродонецьку Луганської області на її користь залишок недоотриманої пенсії за період часу з 01 березня 2016 року                      до 23 липня 2017 року в сумі 92 038,78 грн, яка належала померлому ОСОБА_2 .
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 квітня 2021 року позов адвоката Шурхно К. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково.
		Стягнуто з УПФ в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , у розмірі 14 222,56 грн.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		Рішення районного суду мотивоване тим, що відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача, як спадкоємця, на отримання всього належного йому спадкового майна, яке визначено в свідоцтві про право на спадщину за законом від 16 жовтня 2020 року № 1877, відтак, сума 
		у розмірі 14 222,56 грн, що не була виплачена УПФ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, підлягає стягненню на користь позивача.
		 
		Щодо вимог позивача про визнання права власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію за період з 01 березня 2016 року                  до 17 жовтня 2017 року суд вважав, що відсутні правові підстави для визнання права власності в порядку спадкування за законом на суми пенсії, що не увійшли до складу спадщини, та які не зазначені у свідоцтві про право на спадщину за законом, що видано на ім`я позивача. При цьому районний суд взяв до уваги те, що на час розгляду справи вказане свідоцтво було чинним, а сума, що зазначена у свідоцтві, позивачем не оспорювалась.
		 
		Суд першої інстанції відхилив доводи позивача про протиправність припинення з 01 березня 2016 року виплати пенсії ОСОБА_2 та зазначив, що це не є і не може бути предметом розгляду цивільної справи,            а також, що доказів оскарження ОСОБА_2 за життя дій або бездіяльності щодо не нарахування та невиплати йому пенсії матеріали справи не містять.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Постановою Луганського апеляційного суду від 22 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Шурхна К. А.  задоволено частково.
		Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 квітня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання права власності в порядку спадкування на недоотриману пенсію, стягнення недоотриманої пенсії за період з часу 01 березня 2016 року до 22 липня                    2017 року скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шурхно К. А, до УПФ в м. Сеєвєродонецьку Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію, стягнення недоотриманої пенсії за період з часу 01 березня 2016 року до 22 липня  2017 року в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 задоволено частково.
		Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані за життя пенсійні виплати за період часу                 з 01 березня 2016 року до 22 липня 2017 року у розмірі 63 593,66 грн.
		Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом недоотриману пенсію ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з часу 01 березня 2016 року до 22 липня 2017 року у розмірі 63 593,66 грн.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
		 
		При цьому апеляційний суд зазначив, що позивачкою помилково під час розрахунку своїх позовних вимог двічі враховано суму недоплаченої пенсії за один і той самий період, не звернуто увагу, що відповідачем не надавалися відомості про розмір недоплаченої ОСОБА_2 пенсії за період з 01 березня 2016 року до 22 липня 2017 року, а лише за період                 з 01 березня 2016 року до 17 жовтня 2017 року у сумі 77 816,22 грн та за період з 23 липня 2017 року до 31 січня 2020 року у сумі 268 360,08 грн, що призвело до подвійного врахування суми 1 222,56 грн.
		 
		З огляду на зазначене, апеляційний суд вважав, що розмір недоотриманої батьком позивачки пенсії становить 63 593,66 грн                                                      (77 816,22 грн -14 222,56 грн).
		 
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		 
		У касаційній скарзі ГУ ПФУ в Луганській області, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Луганського апеляційного суду від 22 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга ГУ ПФУ в Луганській області мотивована тим, що згідно                   з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада                    2005 року № 22-1 (далі - Порядок), встановлено, що виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера, яка ввійшла до складу спадщини, здійснюється виключно на підставі свідоцтва про право на спадщину.
		Оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 жовтня               2020 року видане на недоотриману пенсію у розмірі 268 360,08 грн, відтак позовні вимоги про стягнення іншої суми є необґрунтованими.
		При цьому посилається на положення пункту 1.7 Порядку та зазначає, що оскільки заява про виплату недоотриманої пенсії була подана представником позивача 19 жовтня 2020 року, відтак, ними було правильно виплачено суми недоотриманої пенсії у розмірі 254 137,52 грн за період             з 18 жовтня 2017 року до 31 січня 2020 року (268 360,08 грн -                       254 137,52 грн = 14 222,22 грн).
		 
		Вважає, що ненарахована пенсія ОСОБА_2 не увійшла до складу спадщини, право на яку має позивач, оскільки до складу спадщини входить лише нарахована пенсія. При цьому зміст позовних вимог фактично зводиться до включення до складу спадщини того майна, якого не існує,               та права на яке спадкодавець за життя не набув. Отже, позовні вимоги про визнання права власності на грошові кошти у розмірі 77 816,22 грн за період з 01 березня 2016 року до 17 жовтня 2017 року є безпідставними і не підтвердженими жодним доказом.
		 
		Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення                              ГУ ПФУ в Луганській області вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачено пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
		 
		Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		У серпні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		 
		У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2022 року справу призначено до розгляду.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судами
		 
		Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 92 років, про що 22 липня 2020 року складено відповідний актовий запис № 214 (а. с. 8).
		 
		Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16 жовтня              2020 року, виданого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Кутовою К. О., спадкоємцем                        майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька - ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається                          з недоотриманих пенсійних коштів, що складає 268 360,08 грн (відповідно до довідки ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 27 липня                2020 року № 1216-03-8/3138) (а. с. 9).
		 
		Листом ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 24 листопада               2020 року № 1216-02-8/9818 повідомлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в управлінні з січня 2015 року, як отримувач пенсії за віком за списком 1. Виплату пенсії було призупинено з 01 березня 2016 року, відповідно до діючого на той час пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування. Сума недоотриманої пенсії була розрахована за період з 23 липня 2017 року до 31 січня 2020 року та                  склала 268 360 грн. 08 коп. Оскільки представник позивача звернувся із заявою щодо виплати недоотриманої пенсії 19 жовтня 2020 року, розмір недоотриманої пенсії було змінено відповідно до дати звернення за виплатою недоотриманої пенсії на підставі частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Недоотримана пенсія була виплачена за період з 18 жовтня 2017 року до              31 січня 2020 року, тобто за три роки до дня звернення у сумі 254 137,52 грн (а. с. 10).
		 
		Листом ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 1216-02-8/4638                  від 02 березня 2021 року повідомлено, що оскільки за життя ОСОБА_2 не виявив бажання поновити виплату пенсії та не звертався до управління              із заявою щодо поновлення виплати пенсії, пенсійна виплата за період                  з 01 березня 2016 року до 22 липня 2017 року управлінням не нараховувалася. Підставою для здійснення розрахунку був запит нотаріуса щодо надання інформації про розмір недоотриманої пенсії, недоотримана пенсія була розрахована за три роки до дня звернення до управління нотаріуса. Сума пенсії, яка могла б бути нарахована у разі звернення пенсіонера за поновленням виплати пенсії у встановленому законодавством порядку, за період без врахування статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01 березня 2016 року до 17 жовтня 2017 року склала б 77 816,22 грн (а. с. 44).
		 
		Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		  
		Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
		 
		Відповідно до пунктіу 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		 
		Касаційна скарга ГУ ПФУ в Луганській області задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено                              з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право                   в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		 
		Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		 
		Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється              в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
		 
		Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		 
		До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
		 
		Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		 
		Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
		 
		Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:
		 - цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
		 - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом,              з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
		 - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому                    у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
		 
		Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно                 з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно,  а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
		 
		Згідно із частинами першою та другою статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
		 
		Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
		 
		Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються з положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
		 
		Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Щодо стягнення грошових коштів у розмірі 14 222,56 грн, що не була виплачена УПФ в м. Сєвєродонецьку Луганської області
		 
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь позивача 14 222,56 грн, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки остання успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті.
		 
		Свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 жовтня 2020 року, видане приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Кутовою К. О., у якому зазначено, що спадщина складається з недоотриманих пенсійних коштів у розмірі 268 360,08 грн,             не оспорено та є чинним, а тому відмова ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області у виплаті пенсії спадкодавця спадкоємцю у повному обсязі є безпідставною.
		 
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що різниця між грошовими коштами, зазначеними у свідоцтві про право на спадщину у розмірі 268 360,08 грн та виплаченими                                              ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області у розмірі 254 137,52 грн, становить 14 222,56 грн та підлягає стягненню на користь позивача.
		При цьому Верховний Суд враховує, що розмір недоотриманої                   ОСОБА_2 пенсії підтверджено довідкою ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 24 грудня 2020 року № 1352 (а. с. 19).
		 
		Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із того, що положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
		 
		Встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, позивач успадкувала належні спадкоємцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті, за останні три роки. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.
		 
		Щодо визнання права власності на набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю               ОСОБА_2 (14 222,56 грн)
		 
		Ухвалюючи судове рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом на грошові кошти недоотриманої пенсії, районний суд вважав, що відповідне право на суму пенсії, що увійшла до складу спадщини, підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке в розумінні статті 66 Закону України «Про нотаріат» є правовстановлюючим документом, який засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємців.
		 
		Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відтак, і доводи касаційної скарги про відсутність правових підстав для визнання права власності в порядку спадкування за законом на грошові кошти недоотриманої пенсії обґрунтованими.
		 
		Отже, безпідставними є позовні вимоги в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом на грошові кошти недоотриманої пенсії, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 жовтня               2020 року, видане ОСОБА_1 , не є предметом спору у даній справі, воно є чинним та неоспореним.
		 
		Щодо визнання права власності на набуті в порядку спадкування за законом грошові кошти недоотриманої пенсії за період з 01 березня                  2016 року до 17 жовтня 2017 року
		 
		Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення на користь позивача недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01 березня              2016 року до 17 жовтня 2017 року, районний суд зазначив, що за життя спадкодавець у встановленому законом порядку не оскаржував дії або бездіяльність щодо не нарахування та невиплати йому пенсії, відтак, така вимога є необґрунтованою.
		 
		Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи судове рішення про визнання права власності та стягнення на користь позивача недоотриманої пенсії у розмірі 63 593,66 грн за період з 01 березня 2016 року до 22 липня 2017 року в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , апеляційний суд взяв до уваги те, що на час виникнення спірних правовідносин ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні в цілому, як і на окремих територіях Донецької та Луганської областей, запроваджено не було. При цьому у законодавстві України такої підстави для припинення виплати пенсії, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної немає. 
		З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вважав неправильними висновки районного суду про необґрунтованість позовних вимог у зазначеній частині та стягнув з відповідача на користь позивачки недоотриману пенсію ОСОБА_2 у розмірі 63 593,66 грн (77 816,22 грн -14 222,56 грн).
		 
		Колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанції правильними                 з огляду на таке.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року                     у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18) вказано, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України».
		 
		Тому припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
		 
		У справі, що переглядається, районний суд не звернув уваги, що припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на таку пенсію у спадкодавця зберігається і в розумінні положень                        статті 1227 ЦК України ці пенсійні виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець ОСОБА_1 відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.
		 
		Отже, суд апеляційної інстанції, правильно встановивши обставини справи й застосувавши норми матеріального права, зробив обґрунтований висновок про задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання права власності та стягнення на її користь недоотриманої пенсії у розмірі 63 593,66 грн за період з 01 березня 2016 року до 22 липня 2017 року в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .
		 
		Подібні правові висновки зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року           у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		Отже, доводи касаційної скарги про неналежність ненарахованої пенсії до складу спадщини є безпідставними.
		 
		Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає                              у касаційній скарзі заявник.
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Луганського апеляційного суду від 22 липня 2021 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Д. Д. Луспеник     І. А. Воробйова     Б. І. Гулько     Г. В. Коломієць     Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...