Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/17722/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2022.
Дата набрання законної сили: 16.02.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                                          
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		16 лютого 2022року                                                                                   м. Київ
		 
		Справа № 752/17722/21
		Провадження № 22-ц/824/1860/2022
		 
		Резолютивна частина постанови оголошена 16 лютого 2022 року
		Повний текст постанови складено 22 лютого 2022 року
		 
		Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		                                   судді-доповідача   Стрижеуса А.М., 
		                                   суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
		                                   секретаря: Журавльова Д.Д.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі Першого заступника керівника Київської міської прокуратури Нагальнюка Романа Васильовича, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 
		28 липня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська державна адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Історія справи
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
		Заяву мотивувала тим, що вона набула у власність ряд земельних ділянок, розташованих в м. Києві. При цьому, цільове призначення цих земельних ділянок, які і за попередніми власниками, зареєстровано як будівництво, експлуатація та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Однак, рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 907 від 19 жовтня 1990 року, земельну ділянку, на якій на даний час розташовані належні їй земельні ділянки, було відведено для комплексної забудови 4-го мікрорайону житлового масиву Харківський в Дарницькому районі, за рахунок земель міської забудови, що за чинними на той час нормами законодавства у сфері земельних правовідносин, передбачало використання цієї земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків. В подальшому, законодавство у сфері земельних правовідносин зазнало чисельних змін, зокрема, впроваджено конкретизацію категорій (цільового призначення) земельних ділянок. При здійснені державної реєстрації права власності на належні на даний час заявнику земельні ділянки, з урахуванням запроваджених змін до законодавства у сфері земельних правовідносин, цільове призначення вказаних земельних ділянок зареєстровано як «будівництво, експлуатація та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», що не відповідає цільовому призначенню, визначеному рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 907 від 
		19 жовтня 1990 року. Заявник також посилається на лист Комунальної організації «Інститут генерального плану м. Києва» №312-1553 від 10 грудня 2020 року, згідно якого передбачено в матеріалах проекту Генерального плану м. Києва функціональне призначення належних заявнику земельних ділянок як території житлово-громадської забудови та визначено умови, за яких можливо будівництво, експлуатація та обслуговування житлового будинку на вказаних земельних ділянок.
		Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:63:467:028, 8000000000:63:467:021, 8000000000:63:467:023 та 8000000000:63:467:024, які на праві приватної власності належать ОСОБА_1 , визначається як «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», код за Класифікацією видів цільового призначення земель - «02.03».
		Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 липня 2021 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київська міська державна адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами окремого провадження.
		 
		Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
		 
		            Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київська міська державна адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено.
		Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:63:467:028, 8000000000:63:467:021, 8000000000:63:467:023 та 8000000000:63:467:024, які на праві приватної власності належать ОСОБА_1 , визначається як «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», код за Класифікацією видів цільового призначення земель - «02.03».
		Своє рішення суд мотивував тим, що з 01 січня 2002 року (дата набрання чинності ЗК України № 2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року) цільове призначення земельних ділянок, на яких були розташовані жилі будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 змінилося з «землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів)» на «землі житлової та громадської забудови». 
		23 липня 2010 року наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306, затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, відповідно до якої, цільове призначення земельних ділянок, на яких були розташовані жилі будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , з урахуванням Рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №907 від 19 жовтня 1990 року, визначається як «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», код «02.03». Під час здійснення державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:63:467:028, 8000000000:63:467:021, 8000000000:63:467:023 та 8000000000:63:467:024, які розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , цільове призначення вказаних земельних ділянок зареєстровано як «будівництво, експлуатація та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», що не відповідає цільовому призначенню, визначеному рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 907 від 19 жовтня 1990 року, яке з урахуванням подальших змін до законодавства України в сфері земельних правовідносин, визначається як «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку». До набуття заявником права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:63:467:028, 8000000000:63:467:021, 8000000000:63:467:023 та 8000000000:63:467:024 було здійснено ряд їх відчужень від різних власників, із здійсненням відповідної державної реєстрації, внесення змін до раніше здійснених відомостей про державну реєстрацію в частині цільового призначення вказаних земельних ділянок, заявником, як власником, чинним в Україні законодавством не передбачено.
		За наведених обставин, суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки факт цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:63:467:028, 8000000000:63:467:021, 8000000000:63:467:023 та 8000000000:63:467:024 як «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», доведено зібраними по справі доказами.
		 
		            Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
		 
		            23 листопада 2021 року, особа, яка не брала участі у справі Перший заступник керівника Київської міської прокуратури Нагальнюк Р. В., який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року та прийняти нове удове рішення, яким провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська державна адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення закрити.
		            Апеляційна скарга мотивована тим, що цільове призначення «будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» відповідає змісту державних актів на право власності на спірні земельні ділянки. При передачі спірних земельних ділянок у приватну власність, Київською міською радою визначено їх цільове призначення. При ухваленні оскаржуваного судового рішення, судом першої інстанції не враховано чинність Генерального плану міста Києва, а отже неправильно зазначено функціональне призначення спірних земельних ділянок та помилково зроблено висновок про можливість визначення їх цільового призначення як «для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку». Заявник також вказує, що у суду відсутні повноваження на встановлення та визначення цільового призначення земельних ділянок. Судом першої інстанції розглянуто справу з порушенням порядку територіальної юрисдикції, оскільки заяви про встановлення факту, що має юридичне значення розглядаються за зареєстрованим місцем проживання заявника (частина перша стаття 316 ЦПК України), ОСОБА_1 зареєстрована за адресою, що територіально відноситься до Дарницького району міста Києва. Заявник також вказує, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
		            
		Рух апеляційної скарги та матеріалів справи
		 
		23 листопада 2021 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року клопотання Першого заступника керівника Київської міської прокуратури Нагальнюка Р. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду 
		міста Києва від 28 липня 2021 року задоволено та поновлено його.
		Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Київської міської прокуратури Нагальнюка Р. В., який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 
		28 липня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська державна адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення.
		Витребувано з Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу 
		№ 752/17722/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська державна адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення.
		Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами надіслано учасникам справи і встановлено їм строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали.
		06 грудня 2021 року матеріали цивільної справи № 752/17722/210 надійшли до Київського апеляційного суду.
		            Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року справу призначено до розгляду з викликом учасників справи.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		            У візиві на апеляційну скаргу представник заявника ОСОБА_1 адвокат Нікітіна-Дудікова Г.Ю. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на те, що апеляційна скарга необґрунтована, безпідставна, а обставини, викладені у ній, не відповідають фактичним обставинам справи.
		 
		            Позиція Київського апеляційного суду
		 
		В судовому засіданні прокурори Колодчина Р.В., Самолюк Т.В., представник Київської міської ради Поліщук М.В. підтримали доводи апеляційної скарги.
		За правилами частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
		Належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи представник заявника ОСОБА_1 адвокат Тахтай Є.М. (а.с.133) в судове засідання не з?явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
		Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Нікітіна-Дудікова Г.Ю. в судове засідання не з`явилася, до суду надала заяву про відкладення розгляду справи.
		Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Колегія суддів з метою дотримання судом розумних строків розгляду справи, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника заявника ОСОБА_1 адвоката Нікітіної-Дудікової Г.Ю., оскільки інший представник заявника адвокат Тахтай Є.М. який обізнаний з матеріалами справи, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, про про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		 
		Фактичні обставини справи
		 
		Встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 907 від 19 жовтня 1990 року, відведено земельну ділянку, площею близько 
		23 га для комплексної забудови 4-го мікрорайону житлового масиву Харківський в Дарницькому районі, за рахунок земель міської забудови, в тому числі на яких розташовані жилі будинки АДРЕСА_1 та 
		АДРЕСА_2 , тобто земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:63:467:028, 8000000000:63:467:021, 8000000000:63:467:023 та 8000000000:63:467:024.
		Заявнику на праві приватної власності належать наступні земельні ділянки: 
		1. Земельна ділянка площею 0,0906 га, кадастровий номер 8000000000:63:467:024, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку набуто за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19 листопада 2020 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Коптєловою О. Р. і зареєстрованим в реєстрі за № 922;
		2. Земельна ділянка площею 0,0485 га, кадастровий номер 8000000000:63:467:028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на яку набуто за договором купівлі-продажу земельної ділянки (з відстроченням платежу) від 17 березня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Кириленко Л. В. і зареєстрованим в реєстрі за № 240;
		3. Земельна ділянка площею 0,0715 га, кадастровий номер 8000000000:63:467:021, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку набуто за договором купівлі-продажу земельної ділянки (з відстроченням платежу) від 17 березня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Кириленко Л. В. і зареєстрованим в реєстрі за № 239;
		4. Земельна ділянка площею 0,0525 га, кадастровий номер 8000000000:63:467:023, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на яку набуто за договором купівлі-продажу земельної ділянки (з відстроченням платежу) від 17 березня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Кириленко Л. В. і зареєстрованим в реєстрі за № 241.
		Цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:63:467:028, 8000000000:63:467:021, 8000000000:63:467:023 та 8000000000:63:467:024 визначено як «будівництво, експлуатація та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».
		 
		Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми матеріального права
		 
		Щодо повноважень прокуратури здійснювати представництво інтересів Київської міської ради
		Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.
		Згідно з частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
		Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
		Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		 
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
		Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
		Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.
		Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду уточнила свої висновки, зроблені в постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 року у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18, від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		У справі, яка переглядається, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, прокурор зазначив підставою для представництва інтересів держави невжиття Київською міською радою заходів щодо усунення порушень земельного законодавства, адже дії заявника істотно порушують вимоги чинного законодавства і суперечать інтересам територіальної громади. Нездійснення таких заходів, на думку прокурора, свідчить про неналежний захист інтересів держави та про наявність підстав для представництва таких інтересів прокурором.
		На підтвердження зазначених обставин прокурор, серед іншого до апеляційної скарги, надав повідомлення, надіслане Київською місцевою прокуратурою на адресу Київської міської ради, щодо встановлення порушення земельного законодавства під час розгляду справи № 752/17722/21, а саме порушення порядку встановлення та визначення цільового призначення земельних ділянок, обов?язок з проведення яких законодавчо визначено за органом місцевого самоврядування, який у цій справі є Київська міська рада.
		Київська міська рада наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в її особі не оскаржувала, заперечень проти представництва прокурором не висловлювала.
		Ураховуючи, що прокурор у апеляційній скарзі навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, Київський апеляційний суд дійшов висновку про те, що прокурор звернувся з апеляційною скаргою з метою захисту прав територіальної громади, інтереси якої є складовою частиною інтересів держави, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
		 
		Щодо розгляду заяви по суті
		 
		Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
		Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
		Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
		Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
		Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (частина друга статті 293 ЦПК України, в редакції, чинній на час звернення до суду із заявою).
		За правилами частини третьої статті 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
		Інші заінтересовані особи - будь-які особи, на права, свободи чи інтереси яких може вплинути ухвалене в справі окремого провадження судове рішення.
		До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.
		Відповідно до частини четвертої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
		ОСОБА_1 звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначила, що встановлення факту, а саме факт того, що цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:63:467:028, 8000000000:63:467:021, 8000000000:63:467:023 та 8000000000:63:467:024, які на праві приватної власності належать ОСОБА_1 , визначається як «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», код за Класифікацією видів цільового призначення земель - «02.03», необхідно їй для належного користування належними заявнику земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення
		При цьому, заінтересованою особою у справі заявник визначила: Київську міську державну адміністрацію.
		Перший заступник керівника Київської міської прокуратури Нагальнюк Р. В., який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, звертаючись до суду із апеляційною скарго, вказав на порушення судом першої інстанції обов?язків Київської міської ради, що полягає у перебиранні на себе повноважень органу місцевого самоврядування щодо встановлення та визначення цільового призначення земельних ділянок.
		Щодо дискреційних повноважень Київської міської ради Київський апеляційний суд зазначає таке.
		За змістом статті 9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок приватної власності, комунальної власності із постійного користування в порядку, передбаченому цим Кодексом; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста; д) припинення права користування земельними ділянками комунальної власності у випадках, передбачених цим Кодексом; е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; з) організація землеустрою; и) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; і) здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок; л) вирішення земельних спорів; м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
		Цільове призначення земельної ділянки - це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. 
		Згідно статті 20 ЗК України віднесення до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. 
		Цільове призначення земельних ділянок встановлюється цими ж органами під час затвердження проекту землеустрою щодо їх відведення або інших проектів землеустрою. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. 
		Змінити цільове призначення земельних ділянок державної або комунальної власності уповноважені органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. 
		Підсумовуючи вищенаведене у цій справі саме Київська міська рада є органом, уповноваженим на вирішення питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.
		Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
		У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
		Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
		У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
		Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 28 квітня 
		2021 року у справі № 640/23064/19.
		 
		Щодо суб?єктного складу учасників справи
		 
		Право та порядок на звернення до суду за захистом визначається процесуальним законом.
		Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).
		Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
		Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
		Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
		Визначення заінтересованих осіб, предмета та підстави заяви про встановлення акту, що має юридичне значення є правом позивача. Натомість, встановлення належності заінтересованих осіб й обґрунтованості заявлених вимог - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що у заяві зазначено не всіх заінтересованих осіб, на права та обов?язки яких може вплинути рішення суду, та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни та/або залучення заінтересованих осіб, суд відмовляє у задоволенні заяви. 
		Подібний за змістом висновок зроблено у пункті 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц. 
		 
		Порядок залучення заінтересованої особи у ЦПК України не врегульований, а відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.
		Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.
		Проте в порушення вимог наведеної правової норми суд першої інстанції не вирішив питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, а суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду позбавлений процесуальної можливості здійснювати залучення до участі у справі заінтересованих осіб.
		Вказане має важливе значення для правильного вирішення спору, оскільки, не залучивши до участі у справі у якості заінтересованої особи Київську міську раду, суд, вирішивши спір по суті та фактично розглянув справу без участі належної заінтересованої особи, здійснив порушення її прав, інтересів та обов?язків, оскільки рішення суду буде впливати на обов?язки Київської міської ради.
		 
		Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги
		 
		Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правоскасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		Враховуючи наведене, та відсутність процесуальної можливості в апеляційного суду здійснювати залучення до участі у справі заінтересованих осіб, Київський апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська державна адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки не може бути залишено в силі судове рішення, яке ухвалено з порушення норм процесуального права. 
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат..
		 
		Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про ухвалення у справі нового рішення про відмову у задоволенні заяви, судові витрати понесені Київської міської прокуратурою» за подання апеляційної скарги у розмірі 1784,55 грн. слід стягнути із ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури.
		Керуючись ст.ст. 141, 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури Нагальнюка Романа Васильовича, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, задовольнити частково.
		Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 липня 2021 року- скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська державна адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь з Київської міської прокуратури (Код ЄДРПОУ 02910019) 1784,55 грн. судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		 
		Суддя-доповідач:                                         А.М. Стрижеус
		                
		Судді:                                                            Л.Д. Поливач
		 
		                                                                       О.І. Шкоріна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...