Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 490/1412/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 11.04.2022. Зареєстровано: 11.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2022.
Дата набрання законної сили: 12.04.2022
Номер судового провадження: 1-кс/490/1138/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022150000000056

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		    Центральний районний суд м. Миколаєва
		 
		Справа №490/1412/22
		1 -кс/490/1138/2022
		УХВАЛА
		06 квітня 2022 року м. Миколаїв
		Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. начальника СВ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Добренька Красноградського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючи на утримані двох неповнолітніх дітей, працюючого керівником Миколаївської окружної прокуратури, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання т.в.о. начальника СВ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
		В поданому клопотанні вказано, що слідчим відділом Управління СБ України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2022 за №22022150000000056, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст.111 КК України.
		24 лютого 2022 року президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
		Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади РФ, її Збройних Сил, спецслужб та інших осіб, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Харківській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти,які маютьважливе народногосподарськечи обороннезначення,та здійснили окупацію частин вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
		24лютого 2022року Указомпрезидента УкраїниВолодимира Зеленського №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
		Рішенням Верховної ради України відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року Російська Федерація визнана державою-агресором, яка здійснює збройну агресію проти України, розв`язала і веде повномасштабну агресивну війну проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства.
		Як встановлено, планування, фінансування та реалізація Російською Федерацією агресивної війни та агресивних воєнних дій проти України,проведення розвідувальноїта підривноїдіяльності нашкоду суверенітетові,територіальній цілісностіта недоторканності,обороноздатності,державній,економічній таінформаційній безпеціУкраїни,організовується,спрямовується,здійснюється силами,насамперед, ЗС РФ, Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, Федеральної служби безпеки Російської Федерації, найманців, а також осіб, залучених до співробітництва на конфіденційній (негласній) основі, у тому числі громадян України. 
		Досудовим розслідуванням встановлено, що одним із осіб, які, у періодвведення вУкраїні воєнногостану, надавав іноземній державі  Російській Федерації, допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, є ОСОБА_7 , який на початку березня 2022 року, (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, з мотивів непогодження з політикою представників Української Державної Влади щодо висвітлення наслідків здійснення ЗС РФ агресивної війни проти України, з метою ведення підривної діяльності проти України, діючи умисно, використовуючи програму для обміну миттєвими повідомленнями через мережу Інтернет «Telegram», заявив представнику одного з засобів масової інформації РФ ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про своє бажання співпрацювати з ним, на що отримав згоду, а також завдання від ОСОБА_9 передавати йому інформацію військового та оперативно-службового характеру щодо обстановки в Миколаївській області.
		Так, у період з 04 березня 2022 року по 04 квітня 2022 року, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, усвідомлюючи, що починаючи з 24.02.2022 року, в умовах агресивної війни Російської Федерації проти України, її розвідувальні органи та спеціальні служби ведуть проти України розвідувальну та підривну діяльність, передбачаючи, що його дії можуть завдати шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності обороноздатності,державній,економічній чиінформаційній безпеціУкраїни та бажаючи настання таких суспільно небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, будучи достовірно обізнаним про зв`язок ОСОБА_9 зі спецслужбами РФ, на виконання його завдання, використовуючи програму для обміну миттєвими повідомленнями через мережу Інтернет «Telegram», надавав останньому, на регулярній основі, інформацію про: персональні дані військовополонених ЗС РФ, які були затримані на території Миколаївської області, а також місця їх утримання (з зазначенням відповідних адрес); персональні дані загиблих військовослужбовців ЗС України та цивільних осіб на території Миколаївської області внаслідок військових дій ЗС РФ; результати обстрілів ЗС РФ військових та цивільних об`єктів на території вказаної області, а також іншу інформацію щодо оперативно-службової обстановки в регіоні.
		Враховуючи ведення збройними силами РФ, починаючи з 24.02.2022, агресивної війни проти України з застосуванням невстановленої на даний час зброї різного зразку та калібрів, в т.ч. ракетного озброєння, яка завдає удари по об`єктам критичної інфраструктури, а також цивільним об`єктам, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків, передача вищевказаної інформації представникам РФ, в т.ч. їх спеціальним службам, матиме негативні наслідки та завдасть шкоди обороноздатності України, оскільки може бути використана для ураження (знищення) особового складу, військової техніки та майна, планування бойових зіткнень та визначення необхідних для цього сил та засобів, проведення розвідувально-диверсійних та інформаційних акцій з метою зниження морально-психологічного стану особового складу тощо.
		Так, протягом 04.03.2022 року - 04.04.2022 року, за результатами вищевказаних умисних злочинних дій збройних сил Російської Федерації проти основ національної безпеки України з застосуванням невстановленої на даний час зброї різного зразку та калібрів, в т.ч. ракетного озброєння, загинуло щонайменше 112 цивільних осіб та 382 військовослужбовців ЗС України, було зруйновано та пошкоджено велику кількість об`єктів критичної інфраструктури міста Миколаєва та області, а також цивільної та військової інфраструктури.
		За наявності достатніх підстав, 05.04.2022 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Добренька Красноградського району Харківської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , документованому паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Красноградським РВ ГУ МВС України в Харківській області 06.06.2007 року, обґрунтовано повідомленопро підозруу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України. 
		Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення сторона обвинувачення доводить зібраними на даний час у кримінальному провадженні доказами, а саме: 
		- протоколами НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем (мессенджера «Telegram»), в яких зафіксовано факти, а також конкретну інформацію військового та оперативно службового характеру по Миколаївській області, яку ОСОБА_7 передавав ОСОБА_9 , а також потрапляння такої інформації до представників спеціальних служб РФ;
		- протоколом НСРД  контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, в якому зафіксовано факт передачі ОСОБА_7 спеціально створених (імітаційних) списків загиблих військовослужбовців ЗС України, які в подальшому були передані останнім ОСОБА_9 ;
		- протоколом обшуку кабінету, який займав ОСОБА_7 , під час якого було виявлено та вилучено його особистий мобільний телефон, в якому було встановлено контакти з ОСОБА_9 через мессенджер «Telegram». Під час вказаної слідчої дії ОСОБА_7 надав пояснення щодо такої співпраці з зазначеною особою, а також щодо обізнаності про отримання переданої ним інформації спеціальними службами РФ;
		- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 під час якого він дав показання щодо своєї співпраці з вищевказаним представником РФ, його мотивів, а також вказав конкретну інформацію, яку передавав;
		- протоколом огляду мережі Інтернет, в якому зафіксовано діяльність ОСОБА_9 , факт його перебування в РФ, а також співпрацю з антиукраїнськими пропагандистськими каналами, публічними діячами - пропагандистами російської держави  агресора, підтримання та заохочення військової злочинної діяльності збройних сил Російської Федерації на території України, активне ведення антиукраїнської пропагандистської діяльності, як серед населення України так і Російської Федерації, направленої на підтримку ідеї порушення територіальної цілісності України, тощо;
		- Указом президента України Володимира Зеленського №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» згідно якого, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєннийстан навсій територіїУкраїни.та іншимиматеріалами кримінальногопровадження уїх сукупності. 
		В обґрунтування наявних ризиків сторона обвинувачення в поданому клопотанні зазначає, що аналіз матеріалів кримінального провадження, особи підозрюваного, вказує на те, що зазначений підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на інших підозрюваних у провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		На думку органу досудового розслідування, з метою досягнення дієвості цього провадження, виникла необхідність в застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу, який, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, а саме у вигляді тримання під вартою.
		В судовому засіданні стороною обвинувачення подане клопотання було підтримано в повному обсязі, та прокурор просив його задовольнити.
		Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував факту передачі інформації, але зазначив, що він надавав інформацію блогеру, якого знайшов в мережі Інтернет з метою об`єктивного висвітлення ситуації, що відбувається в Україні, та просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.
		Захисник в судовому засіданні вказував на недоведеність ризиків і просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		Слідчий суддя вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження додані до клопотання приходить до наступних висновків.
		Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
		Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду
		України від 24.11.2016 р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
		У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
		Підозра ОСОБА_7 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення ґрунтується на доказах, здобутих під час досудового розслідування, зокрема на даних: - з протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , від 24.03.2022 року; - з протоколу виготовлення спеціальних імітаційних засобів для використання під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 24.03.2022 року; - з протоколу про результати контролю за вчинення злочину від 24.03.2022 року; - з протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 25.03.2022 року; - з протоколів про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 30.03.2022 року; - з протоколів обшуків від 04.04.2022 року; - з протоколу огляду від 04.04.2022 року та інших.
		Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
		За такого, слідчий суддя, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню №22022150000000056 від 17.03.2022 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України.
		У своєму клопотанні слідчий зазначив як ризики задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою те, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 
		На їх наявність вказує те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, використовував для отримання інформації своїх підлеглих та колег, а також свої службові зв`язки. Фактично вчиняв дії, що суперечать присягі Прокурора. 
		Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 2 ч. 1ст. 194 КПК України, доведено існування зазначених вище ризиків, що передбаченіст. 177 КПК України.
		У той же час, таким ризикам не зможуть запобігти інші передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи, крім тримання під вартою, а саме:
		- особисте зобов`язання, оскільки, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, фактично порушив присягу прокурора, тому він не може заслуговувати на довіру суду;
		- особиста порука, оскільки, відсутні дані щодо осіб, які заслуговують на довіру та які можуть поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків; 
		- домашній арешт, оскільки ОСОБА_7 , знаходячись за місцем мешкання отримає можливість вільного використання засобів зв`язку (мобільний телефон, інтернет, тощо), які зможе використати для впливу на свідків у кримінальному провадженні, також для продовження своєї злочинної діяльності, тож перебування на домашньому арешті не буде сприяти припиненню незаконної діяльності;
		- застава, в розмірах передбачених ст. 182 КПК України, оскільки враховуючи соціальну небезпеку вчинених дій, та особу підозрюваного даний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Метою та підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до даного підозрюваного є забезпечення виконання таким підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання доведеним в ході судового розгляду ризикам.
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаним ризикам застосування до підозрюваного більш м`яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, що є підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Враховуючи, що ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та з урахуванням підстав та обставин, а також наслідків вчинення вказаного злочину на підставі ст. ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави.
		На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст.182, 183,193,194,196,197, 309 КПК України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання задовольнити.
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді триманняпід вартоюстрокомдо 04 червня 2022 року включно.
		 
		На ухвалу протягом п`яти днів з моменту її оголошення до Миколаївського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...