Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 543/1309/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2022.
Дата набрання законної сили: 22.02.2022
Номер судового провадження: 51-4884км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170000000148

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 лютого 2022 року
		м. Київ
		справа № 543/1309/19
		провадження № 51-4884 км 21
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 , 
		захисників: ОСОБА_6 ,
		 ОСОБА_7 ,
		осіб, щодо яких закрито
		кримінальне провадження: ОСОБА_8 ,
		 ОСОБА_9 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь в кримінальному провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170000000148, за обвинуваченням 
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Чайківщина Оржицького району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Красний Луч Луганської області, жителя АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2020року закрито кримінальне провадження, внесене 25 квітня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170000000148, за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування.
		Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2021 залишено без зміни ухвалу суду першої інстанції.
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про порушення строків досудового розслідування, встановлених статтею 219 КПК України, зазначає, що до закінчення цього строку прокурор доручив слідчому повідомити підозрюваних і захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів, ці відомості було внесено до ЄРДР та сформовано відповідне повідомлення. Однак, як стверджує прокурор, місцевий суд безпідставно визначив завершенням досудового розслідування не дату вчинення процесуальних дій, а дату безпосереднього відправлення обвинувального акта до суду. З огляду на це прокурор вважає, що всупереч висновкам суду, обвинувальний акт було складено та направлено до суду в межах строку досудового розслідування. Такі порушення, як зазначив прокурор, залишилися поза увагою апеляційного суду, який постановив рішення без дотримання вимог ст.419 КПК України.
		Під час касаційного розгляду прокурор не підтримала подану касаційну скаргу та просила залишити судові рішення без зміни.
		Позиції інших учасників судового провадження
		В поданому запереченні захисник ОСОБА_6 наводить мотиви щодо спростування доводів касаційної скарги прокурора.
		Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час касаційного розгляду заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора.
		Під час касаційного розгляду ОСОБА_8 та ОСОБА_10 підтримали доводи, висловлені захисниками щодо залишення без задоволення касаційної скарги прокурора.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального тапроцесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чиіншого доказу.
		Згідно зі ст. 438 КПК України підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Однак за наслідками перегляду у касаційному порядку ухвали місцевого суду, якою кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 закрито, на підставі п.10ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, та ухвали суду апеляційної інстанції про залишення без змін цього судового рішення таких порушень не встановлено.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно зі ст. 113 КПК України процесуальні строки  це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
		Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст.113 КПК України).
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування  стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		У зв`язку з цим і строк досудового розслідування, передбачений у ст. 219 КПК України, обчислюється з моменту вчинення першої зазначеної процесуальної дії до виконання однієї з перелічених альтернативних процесуальних дій. При цьому, у ч.2 цієї статті встановлено строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру залежно від ступеню тяжкості злочину, а у ч. 3  встановлено строки закінчення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. 
		Частина 4 ст.219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4Глави 24 цього Кодексу.
		Згідно зі ч. 5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
		Відповідно до ст. 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року ч. 1 ст. 284 КПК України було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. 
		Згідно з ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
		Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).
		Як встановили суди попередніх інстанцій, дане кримінальне провадження було розпочато 25 квітня 2019 року, коли до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12019170000000148.
		Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, та вони набули статусу підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
		Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03вересня 2019 року строк досудового розслідування кримінального провадження було продовжено до 4 місяців, тобто до 04 листопада 2019 року включно, і саме ця дата є кінцевою для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
		В подальшому, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 01листопада 2019 року було відмовлено у продовженні строку досудового розслідування кримінального провадження до 6 місяців.
		З матеріалів кримінального провадження слідує, що 04 листопада 2019 року прокурор доручив слідчому повідомити підозрюваним та захисникам про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Цього ж дня слідчий склав (сформував) відповідні письмові повідомлення для сторони захисту про виконання вимог ст. 290 КПК України.
		Цим повідомленням було присвоєно вихідну дату «04 листопада 2019 року».
		Однак безпосереднє отримання зазначених повідомлень підозрюваними та захисниками, відбулося 13 листопада 2019 року, що підтверджується розпискою на повідомленні.
		Таким чином, суд з`ясував, що звернення до суду з обвинувальним актом від 28листопада 2020 року, який складено цього ж дня після закінчення наданого стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, отримано судом 12 грудня 2020 року, тобто після закінчення строку досудового розслідування.
		З огляду на закінчення строку досудового розслідування, визначеного статтею 219КПК України, місцевий суд на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закрив кримінальне провадження. За наслідками апеляційного перегляду це судове рішення залишено без змін.
		Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій і, відхиляючи доводи, наведені в касаційній скарзі прокурора, виходить з такого.
		Процесуальні строки, згідно з визначеним у ст. 113 КПК України поняттям, цевстановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
		Питання щодо застосування положень ст. 219 КПК України при визначенні строку досудового розслідування раніше було предметом розгляду у судових рішеннях Верховного Суду. Так, у постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 вересня 2021 року сформульовано правовий висновок про те, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду. Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Водночас, положеннями ч. 1 ст. 290 КПК України передбачено, що складанню обвинувального акта передує виконання прокурором або слідчим за його дорученням обов`язку повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
		Після такого повідомлення сторона захисту має право знайомитися з відповідними матеріалами у порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, і строк такого ознайомлення, згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України, не включається у строки досудового розслідування. 
		Таким чином, у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування. 
		З аналізу зазначених положень кримінального процесуального закону слідує, що повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у контексті ст. 290 КПК України єбезпосередньо сповіщення, доведення до відома підозрюваного та його захисника такої інформації. Через те факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений.
		Тому доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі, про те, що завершенням досудового розслідування, з моменту якого стороні захисту надається доступ до матеріалів досудового розслідування та починає обчислюватися строк ознайомлення, є внесення прокурором відомостей до ЄРДР про завершення досудового розслідування або складання (оформлення) відповідного письмового повідомлення для сторони захисту, є неспроможними. Лише саме собою внесення прокурором (слідчим) зазначених відомостей до ЄРДР та складання (оформлення) письмового повідомлення не призведе до обізнаності підозрюваного та захисника про можливість знайомитися з матеріалами досудового розслідування. Саме тому виконання цих дій, не є початком строку ознайомлення з матеріалами, який відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України не включається до строків досудового розслідування, адже ознайомлення не може розпочатися раніше, ніж підозрюваному та захиснику стане відомо про надання доступу до матеріалів.
		У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 місцевий суд установив, що прокурором обвинувальний акт був складений та направлений до суду поза межами строків досудового розслідування, які закінчилися 06 листопада 2019 року, про що обґрунтовано зазначено у судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій. Отже, висновки судів про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПКУкраїни є правильними.
		Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення  підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
		Апеляційний суд, переглянувши вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за апеляційною скаргою прокурора погодився із висновком суду першої інстанції щодо звернення прокурором із обвинувальним актом до суду поза межами строку досудового розслідування, належним чином обґрунтувавши своє рішення та навів відповідні мотиви прийнятого рішення про залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення.
		Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судових рішень, не встановлено, а тому касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 липня 2021 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь в кримінальному провадженні в суді першої інстанції без задоволення. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...