Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 314/1568/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 12.04.2022. Зареєстровано: 12.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2022.
Дата набрання законної сили: 20.07.2022
Результат оскарження 20.07.2022 Запорізький апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/314/33/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 314/1568/19
		Провадження № 2/314/33/2022
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23.02.2022 року                                                 м.Вільнянськ 
		Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 314/5620/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг, за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
		за участю позивача                                                 ОСОБА_1 ,
		представника позивача                                                 Працевитого Г. О. ,
		представника відповідача                                        Іванісова В. С.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		09.04.2019  ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України», у якому просить зобов`язати відповідача припинити нарахування за картковим рахунком № НОМЕР_1  за кредитною карткою №  НОМЕР_2  процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, та їх скасування, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) 30.12.2018 включно,зобов`язати відповідача припинити нарахування за картковим рахунком № НОМЕР_3 за зарплатною карткою № НОМЕР_4 процентів, пені та інших штрафних санкцій, та їх скасування, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) у 30.12.2018 включно, а також зобов`язати відповідача відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 за кредитною карткою №  НОМЕР_2 та картковому рахунку № НОМЕР_3 за зарплатною карткою № НОМЕР_4 , станом на 30.12.2019 на 23.32.00 год.
		Позов обґрунтований тим, що між ОСОБА_1 та АТ «Державний ощадний банк України» було підписано заяву-приєднання № 1352415 до Договору комплексного банківського обслуговування та відкриття поточного рахунку до платіжної картки від 11.04.2018 АТ «Ощадбанк».
		30.12.2018 із зарплатної картки № НОМЕР_4 по рахунку №  НОМЕР_3 було безпідставно списано 7300 гривень проти волі позивача, та з кредитної картки №  НОМЕР_5 по рахунку № НОМЕР_1 безпідставно списано 36500 гривень також проти волі позивача.
		Про вказаний факт позивачу стало відомо 03.01.2019 та він відразу звернувся до Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення шахрайським шляхом, по списанню грошових коштів з його карток, на підставі чого до ЄРДР було внесено відомості за № 12019080210000017, а також повідомив про вказані обставини банк з метою блокування карток.
		04.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до керуючого АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10007/0336 Дерко О. А. із письмовою заявою, в які просив розібратися в цій ситуації, на що у лютому 2019 року отримав відповідь від АТ «Ощадбанк» № 107.336/204 від 23.01.2019 про те, що викрадені грошові кошти із рахунків позивача були списані на картку ПАТ «Акцент Банк».
		04.02.2019 позивач знову звернувся із письмовою заявою до керуючого АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10007/0336, у якій просив надати інформацію про стан його рахунків, по яких відбулися шахрайські дії, та призупинити нарахування відсотків по кредитному рахунку.
		19.02.2019 позивач знову звернувся до банку із заявою про повернення йому грошових коштів, що були списані 30.12.2018 без його волевиявлення.
		05.03.2019 від АТ «Ощадбанк» надійшла відповідь № 107.336/239, де зазначено, що для призупинення нарахувань відсотків недостатньо обґрунтувань.
		06.03.2019 позивач знову звернувся до керуючого АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10007/0336 про призупинення нарахування відсотків на час проведення кримінального розслідування.
		20.03.2019 від АТ «Ощадбанк» надійшла відповідь № 107.336/251, де ОСОБА_1 повідомлено про неможливість повернення йому грошових коштів, та рекомендовано звернутися до правоохоронних органів.
		02.04.2019 від АТ «Ощадбанк» надійшла відповідь № 107.336/257, де було вказано, що відсутні підстави для призупинення нарахування відсотків та повернення йому грошових коштів, при цьому йому необхідно сплатити заборгованість за кредитом, який, позивач зазначає, він не отримував. Також зазначено, що рішення про відповідальність сторін та відшкодування збитків вирішується в судовому порядку.
		На підставі зазначеного позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
		23.04.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		22.05.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якій він зазначає, що вимоги позивача ОСОБА_1 відповідач не визнає в повному обсязі через те, що з листа від 20.03.2019 за № 107.336-251, який був адресований позивачу вбачається, що після перевірки відділом захисту операцій з БПК управління економічної безпеки Департаменту безпеки АТ «Ощадбанк» було виявлено, що операції з використанням Інтернет ресурсу «WEB banking» проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки Банку з правильним введенням паролів (ПІН-кодів для одноразової операції в мережі Інтернет), які відомі лише клієнту та були направлені на номер мобільного телефону. Позивач персонально відповідає за зберігання і нерозголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі ДБО, компрометацію ідентифікаційних/авторизаційних даних за допомогою вірусів і програм - шпигунів на персональному програмному забезпеченні позивача. Банк не несе відповідальності за операції з картковим рахунком позивача при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних, відсутності сертифікованого антивірусного забезпечення. Відповідальність емітента платіжного засобу визнається, якщо не доведено протилежне. Саме на емітента платіжного засобу законодавством покладених обов`язок доведення факту порушення користувачем вимог нормативних актів, внаслідок якого ініційовано платіжну операцію, яку користувач не санкціонував та/або не здійснював. Списанні коштів з карткового рахунку відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача, шляхом введення паролів, відомих лише позивачу, а тому підставі для відновлення банком коштів на рахунку позивача немає. Кожне повідомлення паролю (PIN) до системи веб-банкінгу супроводжувалось застереженням про нерозголошення отриманої інформації стороннім особам. Списанні коштів було санкціоновано позивачем і відбулося до того, як була заблокована платіжна картка. Банк зобов`язаний приймати до виконання та виконувати електронні розрахункові документи клієнта, підтверджені одноразовим цифровим паролем, оформлені та надані клієнтом відповідно до договору та законодавства. Через те, що дії позивача призвели до незаконного використання РINу, банк не несе відповідальності за списання коштів, яке відбулося 30.12.2018. Відповідно до Правил міжнародних платіжних систем перерахування коштів, вказаних клієнтом, здійснюється миттєво. Таким чином, представник відповідача зазначає, що позивач розголосив третім особам персональні дані, одноразові паролі до системи веб-банкінгу, а тому відсутні підстави для відповідальності банку за проведені платіжні операції.
		03.06.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позивач зазначає, що посилання представника банку на той факт, що нібито позивачем було розголошено третім особам ідентифікаційні та авторизаційні дані 30.12.2018 про свою заробітну картку, за якою безпідставно було списано 7300 грн., а також кредитної картки, з якої безпідставно було списано 36500 грн., є перекладанням вини на позивача, хоча жодним чином у своєму відзиві представник відповідача не наводить жодних доказів протиправної поведінки позивача, яка потягнула за собою несанкціоновані операції за картками ОСОБА_1 , хоча позивач чітко зазначив, щ усі операції та трансакції до них відбувалися лише поза його волею. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що представник відповідача у відзиві робить припущення про розголошення ОСОБА_1 персональних даних та одноразовим паролів третім особам, хоча відзив не містить жодного доказу цього, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доки кримінальне провадження за зверненням до правоохоронних органів за фактом шахрайських дій стосовно ОСОБА_1 триває, йому нараховують безпідставну заборгованість за кредитною карткою, яку, як він зазначає, він не отримував, грошові кошти з неї не знімав та не користувався нею, банк на вирішення спору в позасудовому порядку не погодився, тому позивач звернувся до суду. Позивач зазначив, що у подіях 30.12.2018 наявні ознаки того, що невстановлені особи у спосіб, що не залежав від його волевиявлення, протиправно отримали доступ до його кредитного та зарплатного рахунку, внаслідок чого отримали можливість розпорядитись доступними на ньому кредитними коштами всупереч волі власника рахунку. Посилання представника відповідача у відзиві, що запроваджена ним система захисту від несанкціонованого доступу до банківських рахунків, є технічно досконалою й неуразливою перед спробами протиправного втручання, а тому лише клієнт відповідає за отримання неналежними особами інформації про засоби доступу до його рахунку (логінів, паролів, ОТП-паролів, CVC-кодів, номерів мобільних телефонів тощо), а також несе ризик негативних наслідків недотримання заходів щодо збереження такої інформації, є необґрунтованими та безпідставними.
		Крім того, позивач посилається на позицію Верховного суду України, викладену у постанові від13.05.2015 у справі № 6-71цс5, у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 127/23496/15-ц, а також у постанові від 20.06.2018 у справі № 691/699/16-ц, за якими тягар доведення вчинення клієнтом банку дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, покладається саме на банк. Недоведення такої поведінки клієнта у сукупності з наявністю даних про те, що він, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомив банк та правоохоронні органи про цей факт, з урахуванням наявності кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, виключає відповідальність клієнта банку за таке списання коштів.
		Ухвалою суду від 10.09.2019 постановлено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		11.09.2019 до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтована тим, що 11.04.2018 між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено заяву про приєднання № 1352415 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Шляхом підписання заяви про приєднання до ДКБО фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), ОСОБА_1 беззастережно приєднався до ДКБО в редакції, яка на день підписання заяви на приєднання розміщена на Інтернет-сторінці банку www.oschadbank.ua та уклав з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку. Відповідно до вказаною заяви банк відкрив на ім`я ОСОБА_1 поточний рахунок №  НОМЕР_6 , на виконання умов договору банк надав ОСОБА_1 , платіжну картку MasterCardDebitWorld та пін-конверт до неї. Відповідно до заяви про приєднання до договору, ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 36500,00 грн. Строк кредиту (користування ним) встановлюється на 60 місяців. Датою укладення кредитного договору є дата підписання заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії (кредиту) уповноваженим представником банку; датою надання кредиту (частини кредиту) є дата використання клієнтом кредиту (кредитних коштів) Кредитний договір діє до повного виконання клієнтом всіх грошових зобов`язань за кредитним договором. Банк направив на адресу відповідача вимогу від 10.04.2019 № 107.20/2-585/31486/2019-07 про дострокове погашення заборгованості по кредиту. Станом на 23.08.2019 розмір заборгованості відповідача перед банком становить 42499,44 грн., яка складається із: заборгованість за кредитом - 34656,95 грн.; заборгованість за відсотками 5898,10 грн.; заборгованість по пені 769,75 грн.; комісію -1079,39 грн.;, розмір 3 % річних на суму простроченого кредиту - 59,54 грн.; розмір 3 % річних на суму нарахованих та несплачених процентів - 35,72 грн.
		Ухвалою суду від 24.10.2019 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		03.12.2019 від представника ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Г. О. надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що позовні вимоги вони вважають безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав. Дійсно, між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було підписано заяву-приєднання № 1352415 до договору комплексного банківського обслуговування та відкриття поточного рахунку до платіжної картки від 11.04.2018 АТ «Ощадбанк», на виконання умов ДКБО банк надав ОСОБА_1 платіжну картку MasterCardDebitWorld та ПІН-конверт до неї, відповідно до заяви про приєднання до ДКБО ОСОБА_1 встановлено кредит у розмірі 36500,00 грн.
		30.12.2018 із заробітної картки ОСОБА_1 № НОМЕР_4 по рахунку №  НОМЕР_3 було безпідставно списано 7300,00 грн. та з кредитної картки №  НОМЕР_2 по рахунку № НОМЕР_1 безпідставно списано 36500 грн. Про цей факт ОСОБА_1 стало відомо 03.01.2019 та від одразу звернувся до Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області із заявою про скоєння злочину шахрайським шляхом, та повідомив Банк. Крім того, представник ОСОБА_1 зазначив, що до матеріалів справи не додано копію заяви про приєднання № 1352415 до ДКБО, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк», відповідно до якого відповідач отримав саме кредит у сумі 36500 грн., не долучено тексту Умов та Правил, які нібито були акцептовані позичальником в момент підписання договору, оскільки в дійсності позичальник не був з ними ознайомлений та не підписував їх, тому можна стверджувати, що погодження позичальника з вказаними документами відсутнє, вони не є частиною укладеного між сторонами правочину, а тому не повинні бути враховані судом при розгляді справи. Умови та Правила надання банківських послуг, долучені позивачем до позовом, не можна вважати належним та допустимим доказом та частиною кредитного договору, оскільки вони не містять підпису позичальника, не містять інформації, якою датою вказані правила затверджені та яких договорів вони стосуються.
		Ухвалою суду від 29.01.2020 цивільну справу № 314/4106/19 за позовною заявою АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії «»Запорізьке обласне управління акційного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитом передано судді Вільнянського районного суду Запорізької області Кофанову А. В. для вирішення питання про об`єднання в одне провадження зі справою № 314/1568/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Ощадбанк» про захист прав споживачів, зупинення нарахування відсотків та скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами, відновлення залишку коштів на рахунках.
		Ухвалою судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 27.05.2020 прийнято до розгляду цивільну справу № 314/1568/19 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг та за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначено розгляд справи в порядку спрощенго позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		Ухвалою суду від 07.10.2020 два позови, а саме: позов ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг, та позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, об`єднано в одне провадження.
		24.02.2021 від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення, у яких зазначено, що в ході розгляду справи було встановлено, що мобільним номером ОСОБА_1 (фактично створили дублікат сім-картки з номером позивача) заволоділи шахраї, що дало їм можливість доступу до онлайн-кабінету Ощадбанку У судовому засіданні представник банку пояснив, що наявність лише доступу до веб-кабінету користувача банку, для цього необхідно також зняти CVV номер картки. Представник ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_1 , одразу після отримання картки написав в книзі скарг у відділенні Ощадбанку про те, що йому кредитну картку було вручено примусово, він не виявляв бажання щодо її використання та не користувався нею. ОСОБА_1 не реєструвався в системі онлайн банкінгу Ощадбанк, проте сама система онлайн банкінгу дозволила шахраям скористуватися карткою без розголошення ОСОБА_1 . CVV коду. Виходячи з Інструкції користувача системи «Ощад 24/7» системою веб-банкінгу Ощадбанку допускається можливість повного доступу до рахунку клієнта зі сторони шахраїв, що заволоділи сім-карткою (мобільним номером клієнта) та знають лише номер його банківської картки. При цьому, для реєстрації в системі веб-банкінгу не вимагається інформація щодо CVV коду або пін-коду картки. Таким чином, ОСОБА_1 не було розголошено пін-коду чи CVV коду, та не було порушено Правил користування карткою, які при цьому ще й не підписані позичальником.
		У судовому засіданні 23.02.2022 представником АТ «Державний ощадний банк України» надано додаткові пояснення, відповідно до яких звертає увагу суду до того, що позичальник до установи банку (Служби безпеки) звернувся лиш 04.01.2019, однак гроші були зняті 30.12.2018. За таких підстав банк не несе відповідальності за збитки від операцій, які повинен був контролювати ОСОБА_1 . Сам по собі факт відкриття кримінального провадження без наявності обвинувального вироку, яким було б встановлено заволодіння грошовими коштами АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» шахрайським способом, не доводить вчинення кримінального правопорушення. Тому, враховуючи порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по поверненню кредитного ліміту, станом на день подання позову кредитна заборгованість є непогашеною. Враховуючи зазначені обставини, представник банку просить задовольнити позов щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» про захист прав споживачів, зупинення нарахування відсотків та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, відновлення залишку коштів на рахунках - відмовити у повному обсязі.
		У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов про захист прав споживачів, оскільки будь-яка особа, яка має доступ до сім-картки ОСОБА_1 , може отримати також доступ до особистого банківського кабінету позичальника, як і було зроблено. У задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 та його захисник просять відмовити, оскільки кредитних коштів ОСОБА_1 не отримував, вони були використані шахраями в результаті шахрайських дій.
		Вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників провадження, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позову ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг, і наявності підстав для його задоволення. 
		Судом встановлено, що 11.04.2018 між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено заяву про приєднання № 1352415 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання заяви про приєднання до ДКБО фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), ОСОБА_1 беззастережно приєднався до ДКБО в редакції, яка на день підписання заяви на приєднання розміщена на Інтернет-сторінці банку www.oschadbank.ua, та уклав з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку. Відповідно до вказаної заяви банк відкрив на ім`я ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_6 , на виконання умов договору банк надав ОСОБА_1 платіжну картку MasterCardDebitWorld та пін-конверт до неї. Відповідно до заяви про приєднання до договору, ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 36500,00 грн. 
		03.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом того, що 30.12.2018 невідома особа шахрайським способом зняла грошові кошти ОСОБА_1 : 7300 грн. із заробітної картки АТ «Ощадбанк» та 36000 грн. - з кредитної картки АТ «Ощадбанк». На підставі вказаної заяви 03.01.2019 були внесені відомості до ЄРДР за № 12019080210000017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
		Згідно з відповіддю, яка була надана ОСОБА_1 від АТ «Ощадбанк» № 107.336/204 від 23.01.2019, викрадені грошові кошти із рахунків позивача були списані на картку ПАТ «Акцент Банк».
		04.02.2019 позивач знову звернувся із письмовою заявою до керуючого АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10007/0336, у якій просив надати інформацію про стан його рахунків, по яких відбулися шахрайські дії, та призупинити нарахування відсотків по кредитному рахунку.
		19.02.2019 позивач знову звернувся до банку із заявою про повернення йому грошових коштів, що були списані 30.12.2018 без його волевиявлення.
		05.03.2019 від АТ «Ощадбанк» надійшла відповідь № 107.336/239, де зазначено, що для призупинення нарахувань відсотків недостатньо обґрунтувань.
		06.03.2019 позивач знову звернувся до керуючого АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10007/0336 про призупинення нарахування відсотків на час проведення кримінального розслідування.
		20.03.2019 від АТ «Ощадбанк» надійшла відповідь № 107.336/251, де ОСОБА_1 повідомлено про неможливість повернення йому грошових коштів, та рекомендовано звернутися до правоохоронних органів.
		02.04.2019 від АТ «Ощадбанк» надійшла відповідь № 107.336/257, де було вказано, що відсутні підстави для призупинення нарахування відсотків та повернення йому грошових коштів, при цьому йому необхідно сплатити заборгованість за кредитом, який, позивач зазначає, він не отримував. Також зазначено, що рішення про відповідальність сторін та відшкодування збитків вирішується в судовому порядку.
		Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до п.32.3.2 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов`язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
		Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до ст. 7 та п.38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування,обробки, передачі та зберігання.
		Таким чином, крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
		Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою Правління НБУ від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Відповідно до розділу VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління НБ України від 05 листопада 2014 року № 705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Частиною першою ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Преамбулою Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
		За змістом п. 14.16 вказаного Закону втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Обов`язок користувача після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором, встановлено п. 14.16 цього Закону.
		Розподіл ризиків збитків та відповідальність у випадку неправомірного використання засобу платежу також встановлений вказаним пунктом Закону і полягає в тому, що до моменту повідомлення користувачем банку про факт неправомірного використання електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення операцій та відповідальності несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Пунктом 6 розділу VІ «Положення про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» № 705 від 05.11.2014р. передбачено, що користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу у цьому пункті підзаконного нормативного акту вважається неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Таким чином, тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк, в свою чергу, зобов`язаний ідентифікувати його особу. Встановлення, що власник рахунка та ініціатор списання коштів є однією особою це запорука належного виконання банком умов договору. Саме тому у випадку незаконного списання грошей з поточного рахунку клієнта, фінансова установа повинна нести відповідальність.
		Під час розгляду справи судом не було встановлено, що позивач вчиняв розпорядження щодо списання/перерахунку коштів 30.12.2018 та вчиняв будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з його рахунків.
		Крім того, судом встановлено, що позивач виконав дії, приписані наведеними положеннями закону, а саме: одразу, які тільки дізнався про несанкціоновані транзакції, він повідомив відповідача про вчинені неналежні перекази та звернувся із заявою про припинення нарахування відсотків за кредитним рахунком, оскільки кошти з його рахунку за кредитною та заробітною карткою зникли в результаті шахрайських дій; за заявою ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, що передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, позивач негайно повідомив посадових осіб фінансової установи про вказані обставини. 
		Із змісту п. 9. «Положення про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» слідує, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Наведене положення спеціального нормативного акту свідчить про неприпустимість притягнення користувача електронного засобу платежу до відповідальності за здійснення платіжних операцій всупереч його споживчому волевиявленню, за виключенням випадків доведеності умисних дій або недбалості споживача, які зумовили ці дії.
		Передумови для списання грошових коштів з банківського рахунку закріплені в статті 1071 ЦК України, відповідно до якої банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження, за виключенням, коли грошові кошти можуть бути списані без розпорядження клієнта, а саме: на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.
		За змістом Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та «Положення про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
		Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
		Пунктом 5.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлено, що примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган державної виконавчої служби) на підставі виконавчих документів, установлених законами України.
		Наведені положення цивільного законодавства свідчать про можливість списання грошових коштів з рахунка його володільця лише за його розпорядженням або на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом, тобто договором банківського рахунку.
		Між тим відповідачем не надано суду фактичних даних про те, що умови саме договору банківського рахунку між сторонами містять право на списання коштів без дозволу клієнта, тому суд погоджується з тим, що списання коштів 30.12.2018 є безпідставним.
		Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта внормовані статтею 1073 ЦК України, згідно із якою у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта грошових коштів банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки.
		Враховуючи зазначені обставини, позовні вимоги стосовно стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором є необгрунтованими та безпідставними, тому у задоволенні зазанчених позовних вимог слід відмовити.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів», то судовий збір підлягає стягнення з відповідача на користь держави.
		Керуючись ст. 207, 626, 633, 634, 628, 638, 1054, 1055, 1066,1068, 1073, Положенням про порядок емісії спеціальних платіжних засобі і здійснення операцій з їх використання», ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ЗУ «Про захист прав споживачів», суд
		ВИРІШИВ:
		 
		       Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до АТ «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ЄДРПОУ 00032129), про захист прав споживача фінансових послуг задовольнити.
		       Зобов`язати АТ «Ощадбанк» припинити нарахування за картковим рахунком №  НОМЕР_1 за кредитною карткою № НОМЕР_2 процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, та їх скасування, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) з 30.12.2018 включно.
		Зобов`язати АТ «Ощадбанк» припинити нарахування за картковим рахунком №  НОМЕР_3 за зарплатною карткою № НОМЕР_8 процентів, пені та інших штрафних санкцій, та їх скасування, що утворилися внаслідок проведення операцій (транзакцій) з 30.12.2018 включно.
		Зобов`язати АТ «Ощадбанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку №  НОМЕР_1 за кредитною карткою № НОМЕР_2 та картковому рахунку №  НОМЕР_3 за зарплатною карткою № НОМЕР_4 станом на 30.12.2018 на 23:32 год.
		Стягнути з АТ «Ощадбанк» (адреса: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, ЄДРПОУ 00032129) судовий збір у сумі 768,40 гривень на користь держави.
		У задоволенні позову Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізьке обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
		       Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
		Повний текст рішення складено 28.02.2022.
		 
		Суддя                                 Наталія Юріївна Мануйлова
		 
		28.02.2022

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...