Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/2581/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 15.04.2022. Зареєстровано: 15.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2022.
Дата набрання законної сили: 12.04.2022
Номер судового провадження: 11-кп/813/486/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018160150003312

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-кп/813/486/22
		Номер справи місцевого суду: 946/2581/21 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1 
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12.04.2022 року                                 м. Одеса
		Одеський апеляційний суд у складі:
		головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
		за участю:
		секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 ,
		потерпілої ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.08.2021 року відносно
		ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, без освіти, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах, працюючого за наймом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, в останнє:
		-06.02.2008року Ізмаїльськимміськрайонним судомОдеської областіза ч.4ст.187КК допозбавлення воліна строквісім роківз конфіскацієюмайна,в силуст.71частково приєднаноневідбуту частинупокарання завироком від05.03.2004року таостаточно визначенопокарання увиді позбавленняволі настрок вісімроків шістьмісяців,звільненого 02.11.2015року згідност.81КК умовно-достроковона тримісяці двадцятьшість днів, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12018160150003312 від 26.12.2018 року
		установив
		Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції
		Вироком Ізмаїльськогоміськрайсуду Одеськоїобласті від20.08.2021року ОСОБА_8  визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та йому призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задоволено у повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 195565 грн. Також вироком вирішено питання запобіжного заходу та судових витрат.
		Згідно оскаржуваного вироку, ОСОБА_8 визнаний винуватим за те, що він 25.12.2018 року приблизно о 21:00 годині, точного часу не встановлено, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , в гостях у свого знайомого ОСОБА_10 , в ході раптово виниклої сварки, виниклої на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті своїх дій, умисно наніс останньому кулаками обох рук серію ударів (біля 5  6) в область голови та обличчя, в результаті спричинив ОСОБА_10 такі тілесні ушкодження: закриту черепно-лицеву травму у вигляді забитих ран (2) тім`яної ділянки голови, крововиливу під тверду мозкову оболонку (субдуральний) у проекції опуклої поверхні тім`яної ділянки лівої півкулі головного мозку, забій головного мозку, перелом правої виличної кістки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, та які спричинили смерть потерпілого 09.03.2019 року. Смерть ОСОБА_10 знаходиться у прямому причинному зв`язку із закритою черепно-лицевою травмою, розвитком крововиливу під тверду мозкову оболонку, що привело до розвитку набряку головного мозку, який став безпосередньою причиною смерті ОСОБА_10 .
		Такі дії  ОСОБА_8 кваліфіковані судомза ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження та правильності кваліфікації його дій, вважає вирок таким, що підлягає зміні в частині призначеного покарання з підстав його суворості, оскільки він під час досудового розслідування та судового розгляду провину свою визнав у повному обсязі та сприяв розкриттю злочину.
		На підставі викладеного, просить вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.08.2021 року в частині призначеного покарання змінити та призначити йому мінімальне покарання, визначене санкцією ч.2 ст.121 КК України, а саме 7 років позбавлення волі.
		Позиції учасників судового розгляду.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора та потерпілої, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
		Мотиви суду апеляційної інстанції
		Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Частина 1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Як вбачається з журналу судового засідання та мотивувальної частини вироку суду першої інстанції, обвинувачений повністю визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні, внаслідок чого, суд, за погодженням зі сторонами захисту та обвинувачення, у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнав за недоцільне дослідження доказів.
		При цьому, суд встановив, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, правильно їх розуміють і їм роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
		Отже, сторони у кримінальному провадженні не оспорюють фактичні обставини справи, тому суд апеляційної інстанції вважає, що дії обвинуваченого  ОСОБА_8 правильно кваліфікованіза ч.2 ст121 КК України, за кваліфікуючими ознаками умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
		Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого про необґрунтоване застосування надто суворого покарання, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції виходив із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; врахував вимоги частини другої статті 50, статті 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, в результаті вчинення якого настала смерть людини обставину, що пом`якшує покарання, якою відповідно до ст.66 КК України суд відніс щире каяття, не встановлення судом обставин, які обтяжують покарання.
		Також при призначенні покарання суд першої інстанції врахував особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який не вперше притягується до кримінальної відповідальності та вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи маючи незняті та непогашені судимості за вчинення умисних тяжких, а також особливо тяжкого із застосуванням насильства, злочинів, за вчинення яких він відбував покарання в місцях позбавлення волі.
		З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що хоча ОСОБА_8 і щиро розкаявся у вчиненому злочині, але з урахуванням даних про його особу, зокрема, того, що він вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи, маючи не зняті та не погашені судимості за вчинення умисних, в тому числі тяжкого та особливо тяжкого із застосуванням насильства злочинів, за які від відбував покарання у місцях позбавлення волі, суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, у зв`язку з чим йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, але не в нижніх, а в середніх межах санкції ч.2 ст.121 КК України, оскільки призначення менш суворого покарання не досягне мети його застосування.
		Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, який з огляду на встановлені обставини, оцінюючи їх в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів буде призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років, тобто у межах санкції ч.2 ст.121 КК України.
		Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
		Апеляційний суд звертає увагу на те, що усі доводи обвинуваченого, викладені в апеляційній скарзі, були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.
		Також апеляційний суд бере до уваги у контексті обставин, які характеризують особу обвинуваченого, те, що ОСОБА_8 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких та особливо тяжких із застосуванням насильства злочинів, але це не призвело до позитивних змін у його особистості та не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, він не зробив належних висновків для себе, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин, який призвів по смерті людини.
		Відповідно до припису п.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок без змін.
		Отже, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та зміни вироку в частині призначення покарання немає, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано призначив обвинуваченому покарання у межах санкції ч.2 ст.121 КК України.
		   Керуючись ст. 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
		постановив
		Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8  залишити без задоволення. 
		Вирок Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 20.08.2021 року відносно  ОСОБА_8 , обвинуваченогоу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.121КК України  залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення а засудженим, що тримається під вартою  у той же строк з моменту отримання копії ухвали.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду
		 
		ОСОБА_2              ОСОБА_4              ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...