Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/31289/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: 18.04.2022. Зареєстровано: 18.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2022.

Номер судового провадження: 2/761/5236/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/31289/21
		Провадження № 2/761/5236/2022
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       09 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва:
		у складі: 
		головуючого судді                                  Осаулова А.А.
		за участю секретаря судових засідань:  Путря Д.В. 
		позивача та його представника:         ОСОБА_2, ОСОБА_1 
		представників відповідачів: Білий В.М., Кострійчука В.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом  ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України, Національного авіаційного університету про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за дні невикористаної відпустку за час вимушеного прогулу, - в с т а н о в и в:
		У серпні 2021 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом.
		Після усунення виявлених недоліків і надходження позову у новій редакції ухвалою суду від 14.09.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено у загальне позовне провадження із викликом сторін.
		Під час розгляду справу по суті представником відповідача 1 до суду було подане клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. Клопотання вмотивовані тим, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.12.2021 року визнано недійсними вибори ректора Національного авіаційного університету у 2018 році і скасовано наказ  про вибори позивача у той час, а ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 08.11.2021 року за підробку офіційного документа - протоколу результатів виборів керівника цього ж університету на користь позивача було визнано винним ОСОБА_3 , що спричинило надання переваги одному із кандидатів на посаду керівника НАУ ОСОБА_2  Відтак, МОН винесло накази 18.01.2022 року №9-к «Про скасування наказів Міністераства науки та освіти від 29.07.2021 року за №302-к та від 13.08.2018 року, яким скасовано наказ МОН від 29.07.2021 року №318-к «Про  припинення контракту від 13.04.2018 року №І-41 та звільнення ОСОБА_2 » Відтак, представник просить суд закрити провадження у справі за усіма вимогами за відсутністю предмету спору у зв`язку з скасуванням наказів про звільнення позивача. 
		Позивач та її представник заперечували проти задоволення вказаного клопотання, оскільки по справі поданий відзив і права позивача залишаються бути порушеними. 
		Представник відповідача 2 підтримав вказане клопотання. 
		Заслухавши думку присутніх учасників, дослідивши зміст позовних вимог і вимог заяви про закриття, суд прийшов до наступних висновків. 
		За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
		Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
		Як вбачається по змісту позовних вимог, то позивач просить визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за дні невикористаної відпустку за час вимушеного прогулу. Відтак, існує спір між сторонами. 
		Відтак, незважаючи на самостійне скасування відповідачем оспорюваних наказів предмет спору наявний за іншими позовними вимогами, які підлягають розгляду та перевірці під час розгляду справи по суті в сукупності із іншими доказами, зважаючи на невизнання позову відповідачем, а тому уся справа не може бути закрита на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України. 
		Твердження представника відповідача про відсутність предмету спору у справі є передчасним з огляду на необхідність дослідження доказів та вирішення справи по суті для існування обгрунтованих доводів цьому.
		Згідно ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції). Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції). У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
		        З метою уникнення надмірного формалізму та неправомірного обмеження доступу до суду, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі з наведених підстав. Керуючись ст. ст. 13, 255, 256, 261, 353-355 ЦПК України, суд -
		У Х В А Л И В :
		Відмовити в задоволенні клопотання відповідача 1 про закриття провадження у цивільній справі №761/31289/21. 
		У відповідності до вимог ст..353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду. 
		Суддя:                                 А.А.Осаулов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...