Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/8794/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2022. Зареєстровано: 19.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2022.
Дата набрання законної сили: 06.04.2022
Номер судового провадження: А/857/22091/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/8794/20 пров. № А/857/22091/21Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді Ільчишин Н.В., 
		суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,
		за участі секретаря судового засідання Приступи Р.Л.,
		розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року (головуючого судді Кузана Р.І., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 09 год. 39 хв. в м. Львів повний текст рішення складено 04.10.2021) у справі №380/8794/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_18 , Товариство з обмеженою відповідальністю «БісанБуд» про визнання протиправним та скасування рішення,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 звернулися в суд з позовом до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_18 , ТзОВ «БісанБуд» в якому просять визнати протиправним та нечинним рішення Солонківської сільської ради Пустомитівського району, Львівської області XXVIII позачергової сесії VIII демократичного скликання від 15.04.2020 №4184 «Про затвердження детального плану території в межах АДРЕСА_1 ». 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. 
		Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. 
		У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «БісанБуд» заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
		До апеляційного суду ТзОВ «БісанБуд» та ОСОБА_18 подали клопотання про відкладення розгляду справи, однак колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотань з врахуванням наступного.
		Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №380/8794/20 та ухвалою суду від 24.01.2022 призначено справу до апеляційного розгляду у судове засідання на 09.02.2022.
		09.02.2022 представник апелянта Костюк М.Д. та представник третьої особи ТзОВ «БісанБуд» Басистий В.О. подали клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені апеляційним судом та розгляд справи відкладено на 02.03.2022.
		02.03.2022 розгляд справи №380/8794/20 не відбувся з причини перебування судді-доповідача Ільчишин Н.В. у відпустці.
		16.03.2022 представник третьої особи ТзОВ «БісанБуд» Басистий В.О. подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке було Восьмим апеляційним адміністративним судом 16.03.2022 задоволено та відкладено розгляд справи до 06.04.2022, також відповідно до частини 2 статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 грудня 1983 року у справі «Претто та інші проти Італії» суд зауважив, що фактичні обставини справи повинні розглядатися у присутності сторін та інших зацікавлених осіб. Водночас, суд зазначив, що у разі, коли предметом судового обговорення є питання права, судовий розгляд можливо здійснювати і за відсутності сторін. Додержання вимоги публічності є обов`язковим на стадії винесення вмотивованого судового рішення.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 червня 2009 року у справі «Соболевський (№ 2) проти Польщі» суд зазначив, що не всі передбачені статтею 6 Конвенції гарантії застосовуються на етапі апеляції у той самий спосіб, що й у суді першої інстанції. Якщо особисту присутність сторони було забезпечено в суді першої інстанції, її присутності навіть в апеляційному суді можна не вимагати, наприклад, за умови, що немає необхідності переглядати факти чи приймати рішення щодо особистості та характеру заявника.
		Колегія суддів вважає, що визначальним у цьому питанні є те, що згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тому беручи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для її належного розгляду, а також, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язкової участі сторін у справі, також суд неодноразово відкладав розгляд справи, подані клопотання не містять доданих до них доказів щодо не можливості забезпечення присутності в судове засідання представника ТзОВ «БісанБуд» та ОСОБА_18 чи їх зайнятості.
		В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Фрис В.Я. та представник апелянта Костюк М.Д. апеляційну скаргу підтримали, просили скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів. 
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішенням «Про розроблення детального плану території в межах АДРЕСА_1 » №830 від 22.09.2017 Солонківська сільська рада вирішила, розробити детальний план території в межах АДРЕСА_1 . Замовником робіт з розроблення детального плану території визначено Виконавчий комітет Солонківської сільської ради. Фінансування робіт із розроблення детального плану вирішено провести за рахунок ОСОБА_18 . Виконавчий комітет Солонківської сільської ради зобов`язано забезпечити укладення договору на розроблення містобудівної документації із проектною організацією, підготовку та надання вихідних даних на проектування. 
		Детальний план території розроблений ФОП ОСОБА_19 (кваліфікаційний сертифікат серії АА №002229) на замовлення Виконавчого комітету Солонківської сільської ради та згідно з заявою ОСОБА_18 переданий для затвердження Солонківській сільській раді.
		14.03.2020 в Пустомитівському районному часописі «Голос народу» (№11 (1769)) опубліковано оголошення такого змісту: «Солонківська сільська рада згідно з рішенням №830 від 22.09.2017 інформує про проведення громадського обговорення щодо розроблення детального плану території в межах вул..Роксоляни у с.Солонка гр. ОСОБА_18 . З пропозиціями звертатись у сільську раду».
		Громадські слухання щодо затвердження проекту детального плану території в межах вул..Роксоляни в с.Солонка проведені 14.04.2020 та відповідно до протоколу громадських слухань на них були присутні: сільський голова ОСОБА_20 , заступник сільського голови ОСОБА_21 , начальник відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Солонківської сільської ради ОСОБА_22 , представники громадськості  депутати сільської ради ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , а також замовник ОСОБА_18 . В період часу, який було надано на розгляд та внесення пропозицій та до дня проведення громадського обговорення проекту Детального плану території зауважень та заперечень у сільську раду не поступало. Проект детального плану території обговорювався депутатами сільської ради. Заперечень щодо його затвердження не поступало, а тому за результатами громадських слухань було вирішено подати проект Детального плану території на затвердження сесії Солонківської сільської ради.
		Рішенням Солонківської сільської ради № 4184 від 15.04.2020 затверджено детальний план території в межах АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу з протоколу сесії Солонківської сільської ради від 15.04.2020 за прийняття такого рішення проголосували всі присутні 19-ть депутатів сільської ради.
		Рішення про затвердження Детального плану території та сам Детальний план території опублікований на сайті Солонківської сільської ради після прийняття такого, що не заперечується сторонами та підтверджується наявними у справі доказами.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням та вважаючи його протиправним, позивачі звернулися до суду з даним позовом.
		Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для визнання протиправним та нечинним рішення Солонківської сільської ради від 15.04.2020 №4184 «Про затвердження детального плану території в межах вулиці Роксоляни в с.Солонка Пустомитівського району, Львівської області».
		Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
		Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень.
		Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Частиною 1 статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Згідно з частиною 1 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі  Закон 280/97-ВР), сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
		Відповідно до частини 1 статті 26 Закону 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин (пункт 34).
		Частинами 1, 2 і 10 статті 59 Закону 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень.
		Отже, рішення органів місцевого самоврядування, прийняті з перевищення їх повноважень або порушенням встановленої процедури, визнаються незаконними (протиправними) в судовому порядку.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі  Закон №3038-VI в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
		Стаття 16 Закону №3038-VI встановлює, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
		Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього Закону.
		Згідно частин 1, 7, 8 статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
		Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
		Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
		Відповідно до пункту 4.1 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290 (далі  Порядок №290), рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
		Згідно пункту 4.7 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» передбачено, що внесення змін до детального плану за умови його відповідності генеральному плану, плану зонування населеного пункту або схеми планування території району здійснюється шляхом розроблення проекту внесення змін до нього, його погодження та затвердження. Після затвердження відповідного проекту внесення змін він стає невід`ємною складовою частиною детального плану.
		А тому з врахуванням вказаного порядок здійснення містобудівної діяльності, розмежовано поняття детального плану та змін до нього, як таких, що приймаються окремими рішеннями уповноваженого органу з дотриманням встановленої законодавством процедури. 
		Рішенням «Про розроблення детального плану території в межах вулиці Роксоляни в с.Солонка» №830 від 22.09.2017 Солонківська сільська рада вирішила, розробити детальний план території в межах вулиці Роксоляни в с.Солонка Пустомитівського району Львівської області. Замовником робіт з розроблення детального плану території визначено Виконавчий комітет Солонківської сільської ради. Фінансування робіт із розроблення детального плану вирішено провести за рахунок ОСОБА_18 . Виконавчий комітет Солонківської сільської ради зобов`язано забезпечити укладення договору на розроблення містобудівної документації із проектною організацією, підготовку та надання вихідних даних на проектування. 
		Відповідно до частин 1-6, 10 статті 21 Закону №3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
		Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
		При вирішенні відповідно до Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.
		Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:
		- оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;
		- оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;
		- реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
		- проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
		- узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
		- оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
		Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.
		Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.
		Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
		Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України. 
		Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555 (далі  Порядок №555 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі  містобудівна документація).
		Згідно пункту 2 Порядку №555 проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
		Пункту 4 Порядку №555 встановлює, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування. Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
		Відповідно до пункту 5 Порядку №555, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: - інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; - основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; - відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; - інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; - інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; - відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; - інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
		Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
		Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.06.2018 у справі №826/4504/17.
		Чинне законодавство передбачає цілу низку заходів, які мають на меті широку участь громадськості у прийнятті рішень з питань що стосуються розробки містобудівної документації, забезпечення участі громадськості вже на ранньому етапі процедури прийняття таких рішень, коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою.
		Апеляційним судом на підставі матеріалів справи встановлено, що Солонківська сільська рада розмістила оголошення у газеті «Голос народу» №11 від 14.03.2020, в якому вказала: «згідно з рішенням №830 від 22.09.2017р. інформує про проведення громадського обговорення щодо розроблення детального плану території в межах АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_18 . З пропозиціями звертатись у сільську раду», при цьому колегія суддів дійшла висновку, що зміст вказаного оголошення не відповідав вимогам передбаченим пунктом 5 Порядку №555, зокрема, у оголошенні не вказані інформацію про склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
		Крім того апеляційний суд звертає увагу, що відповідач жодних реальних заходів по оприлюдненню розробленого проекту детального плану с. Солонка в межах вулиці Роксоляни (крім оголошень у пресі про початок громадського обговорення проекту детального плану) не здійснював. 
		Відповідач не надав доказів того, що здійснювалось розміщення матеріалів (планшетів, макетів) детального плану с. Солонка в межах вулиці Роксоляни та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, що поширюються на відповідній території, а також докази розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті с. Солонка.
		Враховуючи вищевказане відповідач під час підготовки та проведення громадських слухань (процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості) як щодо детального плану с. Солонка в межах вулиці Роксоляни, здійснюючи дії щодо організаційно-технічного забезпечення проведення громадських слухань, не забезпечив доступного розповсюдження важливої інформації щодо розробки відповідної містобудівної документації.
		Внаслідок такої бездіяльності зацікавлені особи, в т.ч. позивачі, були позбавлені можливості завчасно підготувати та подати свої пропозиції щодо розробки детального плану с. Солонка в межах вулиці Роксоляни, а відсутність відповідної інформації, призвела до суттєвого обмеження доступу громадськості до участі у прийнятті рішень з питань містобудівної діяльності.
		Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Враховуючи зазначені вище встановлені обставини та матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення Солонківської сільської ради Пустомитівського району, Львівської області XXVIII позачергової сесії VIII демократичного скликання від 15.04.2020 №4184 «Про затвердження детального плану території в межах АДРЕСА_1 » процедура громадських слухань, процедура розгляду та врахування пропозицій громадськості не була дотримана, що в свою чергу є прямим порушенням законодавства України та відповідно підставою для визнання відповідних рішення протиправним та нечинним, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового судового рішення, яким позов слід задовольнити.
		Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 30.01.2020 справа №826/13584/16, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
		У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. 
		Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
		Суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Дії або рішення суб`єкта владних повноважень вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб`єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються). Дії або рішення суб`єкта владних повноважень вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб`єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються). Правомірне очікування виникає у особи в тому випадку, коли внаслідок правового регулювання зі сторони суб`єкта владних повноважень у особи наявне розумне сподівання, що стосовно до неї суб`єкт владних повноважень буде діяти саме так, а не інакше. Наявність «законних очікувань (яку в кожному окремому випадку встановлює Суд) є передумовою для відповідного захисту. В свою чергу, умовою наявності законного очікування в розумінні практики Європейського суду з прав людини є достатні законні підстави (sufficientlegalbasis) в національному праві або усталена практика публічної адміністрації. Іншими словами, законне очікування - це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно з пунктами 3 та 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №380/8794/20  скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_18 , Товариство з обмеженою відповідальністю «БісанБуд» про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
		Визнати протиправним та нечинним рішення Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 15.04.2020 №4184 «Про затвердження детального плану території в межах вулиці Роксоляни в с.Солонка Пустомитівського району, Львівської області».
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
		 
		Судді Р.Й. Коваль
		 
		В.В. Гуляк
		Повний текст постанови складено 18.04.2022

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...