Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 388/152/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 19.04.2022. Зареєстровано: 19.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2022.
Дата набрання законної сили: 19.05.2022
Номер судового провадження: 1-кп/388/128/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022121030000011

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 388/152/22
		провадження № 1-кп/388/128/2022
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19.04.2022  м. Долинська 
		   Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
		головуючого - судді             ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання     ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2022 за № 12022121030000011, за обвинуваченням 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Караганда Республіки Казахстан, громадянки Республіки Казахстан, офіційно не працюючої, маюча на утриманні двох малолітніх дітей, яка не перебуває у зареєстрованому шлюбі, проживання якої не зареєстроване у встановленому законом порядку, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
		за участю:
		прокурора             ОСОБА_4 ,
		потерпілого             ОСОБА_5 ,
		обвинуваченої         ОСОБА_3 ,
		захисника             ОСОБА_6 ,
		 
		встановив:
		 
		09.01.2022 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 перебувала за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_7 , де розпивали спиртні напої. Того ж часу до будинку прийшов ОСОБА_5 , у ході чого, між ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на фоні раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка. У ході сварки у ОСОБА_3 на ґрунті словесних образ та протиправних дій ОСОБА_5 по відношенню до ОСОБА_7 , виник раптовий умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . У подальшому ОСОБА_3 реалізували свій злочинний намір спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 схопила кухонного ножа та тримаючи його у правій руці умисно нанесла один удар лезом ножа в область лівої частини грудної клітини, чим заподіяла тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва та один удар лезом ножа у передпліччя лівої руки, чим спричинила тілесне ушкодження у вигляді рани верхньої третини лівого плеча потерпілому ОСОБА_5 . У наслідок зазначених дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 було спричинено: тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя - проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва; легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров`я - рана верхньої третини лівого плеча.
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, погодилася з кваліфікацією вчиненого нею діяння та пояснила, що обставини скоєного нею протиправного діяння у обвинувальному акті викладені вірно. Надала покази про те, що 09.01.2022 приблизно о 18 год. 00 хв. вона разом зі своєю сестрою ОСОБА_7 перебували по АДРЕСА_2 , де вони та ОСОБА_5 на той час проживали. У них з ОСОБА_5 виникла сварка під час якої він ображав її та сестру. У ході сварки вона, взявши зі столу кухонний ніж, завдала ОСОБА_5 два удари цим ножем в область грудної клітини та лівої руки. Після того як побачила у ОСОБА_5 кров вона викликала швидку медичну допомогу та поліцію, яких дочекалась на місці вчинення злочину. Повідомила, що повністю усвідомлює протиправність вчиненого нею діяння та запевнила суд, що не вчинить таких дій у майбутньому. 
		Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив, що обставини протиправного діяння скоєного ОСОБА_3 відносно нього у обвинувальному акті викладені вірно. Зазначив, що наразі вони примирилися з ОСОБА_3 та жодних претензій матеріального чи морального характеру він до неї не має. Просив суворо не карати обвинувачену оскільки вважає й себе винним у тому, що сталося, оскільки він вчинив ту сварку.
		Провівши судовий розгляд стосовно обвинуваченої у межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, допитавши у судовому засіданні обвинувачену, заслухавши потерпілого та дослідивши докази у справі в узгодженому зі сторонами об`ємі суд дійшов висновків про таке.
		Вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах, окрім отриманих у судовому засіданні показань самої обвинуваченої, також підтверджується фактичними даними, встановленими судом у ході дослідження процесуальних джерел доказів, в узгодженому зі сторонами об`ємі, а саме:
		- висновку експерта № 13 від 24.01.2022, складеним за наслідками проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_5 , після проведення якої експерт дійшов висновку, зокрема, про таке: 
		1) у ОСОБА_5 , 1989 року народження, мали місце наступні тілесні ушкодження: а) проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва; б) рана верхньої третини лівого плеча, які могли виникнути у термін, що зазначений в обставинах випадку, внаслідок дії колюче ріжучого предмета.
		2) вказані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок неменше ніж 2 травмуючи дій предмета, що має колюче-ріжучі властивості;
		4) вказані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок ударів ножем;
		5) проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва згідно правил визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень наказ № 6 від 17.01.1995 пункту 2.1.3 відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень небезпечних для життя. Колото-різані рани лівого плеча мають ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я (а.к.п. 86-87).
		Зазначені вище досліджені судом докази є належними та допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, повністю узгоджуються між собою та містять у собі фактичні дані, які вказують на час, місце та спосіб вчинення ОСОБА_3 інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення.
		Оцінивши показання обвинуваченої, надані нею під час судового розгляду, суд констатує, що вони є послідовними та відповідають встановленим у ході судового розгляду фактичним обставинам справи і у повній мірі узгоджуються з фактичними даними, що містяться у вищезазначених джерелах доказів, які визнані судом належними і допустимими, а отже такі показання є достовірними. 
		Надаючи оцінку зазначеним вище доказам, які визнані судом належними і допустимими, як кожному окремо, так і в їх сукупності між собою та з отриманими у ході судового розгляду показаннями обвинуваченої, які визнані судом достовірними, суд констатує їх повну узгодженість і достатність для встановлення винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у наслідок протиправних дій якої ОСОБА_5 було спричинене тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, яке відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя.
		Сукупність вище наведених доказів беззаперечно переконує суд у тому, що протиправні дії обвинуваченої були спрямовані саме на умисне нанесення удару ножем потерпілому, наслідком якого стало спричинення останньому тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для здоров`я останнього у момент заподіяння.
		Отже, досліджена під час судового розгляду сукупність доказів, які визнані судом належними та допустимими, у своєму взаємозв`язку з отриманими показаннями обвинуваченої, запевнює суд у наявності причинно-наслідкового зв`язку між умисними протиправними діями обвинуваченої ОСОБА_3 , яка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до потерпілого ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій й передбачаючи їх можливі наслідки та бажаючи їх настання, нанесла останньому удар ножем в область життєво важливих органів грудної клітини зліва, тим самим, завдавши йому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя.
		За таких, встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні умисних дій, що виразилися у нанесенні небезпечного для життя у момент заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 , доведена повністю.
		Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне спричинення тяжкого тілесне ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
		Призначаючи обвинуваченій покарання, суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу обвинуваченої, яка не перебуває у зареєстрованому шлюбі та має на утриманні двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_8 , 2007 року народження, та доньку ОСОБА_8 , 2008 року народження, офіційно не працевлаштована, за місцем проживання характеризувався задовільно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; не перебування обвинуваченої на обліку в органах пробації; не притягнення ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності.
		Щире каяття ОСОБА_3 та її активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання.
		Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
		Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено, оскільки під час судового розгляду не встановлено обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Враховуючи встановлені судом обставини справи, ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинувачуваної, інформацію, що її характеризує, обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, беручи до уваги позицію потерпілого, який просив суворо не карати обвинувачену, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк, який відповідно до санкції вказаної частини зазначеної статті є мінімальним.
		Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Поряд зцим,призначаючи покаранняобвинуваченій увиді позбавленняволі,враховуючи,що вчинене ОСОБА_3 діяння єтяжким злочином,який вчиненоостанньою завідсутності обтяжуючихобставин,її щирерозкаяння ускоєному таактивне сприяннярозкриттю кримінальногоправопорушення,перебування наутриманні обвинуваченоїдвох малолітніхдітей, а також думку потерпілого, який просив суворо не карати обвинувачену та не наполягав на застосуванні покарання у виді позбавлення волі без її звільнення від такого покарання, - суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без відбуття нею покарання, на підставі чого та з урахуванням положень ст. 75 КК України ОСОБА_3 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на строк, який враховуючи положення ч. 4 зазначеної статті є наближеним до середнього, поклавши на останню обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України. І таке рішення суду ґрунтується на тому, що звільнення від відбування покарання з випробуванням є важливою складовою прогресивної системи покарання, яка дає змогу, дотримуючись мети покарання, водночас поліпшувати правове становище засудженої не зменшуючи при цьому обсяг та характер виховного впливу на неї.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Запобіжний захід у відношенні обвинуваченої ОСОБА_3 органом досудового розслідування не обирався, під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило, а тому судом питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої під час судового розгляду не розглядалось. Доцільність застосування запобіжного заходу при ухваленні вироку судом не встановлена.
		Питання щодо речових доказів слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
		Документально підтверджені витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись статтями 369-376 КПК України, -
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши на останню обов`язки відповідно до ст. 76 КК України, а саме:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 не обирався.
		Речові докази у кримінальному провадженні:
		-змив РБКіз внутрішньоїчастини вхіднихдверей упаперовому конверті;змив ізпідлоги вкоридорі упаперовому конверті;3волоських горіхиз РБКу паперовомуконверті;футболка зРБК упаперовому конверті;виріз ізкилиму зРБК упаперовому конверті;кухонний ніжз РБКу паперовомуконверті,здані докімнати зберіганняречових доказів ВП № 1 (м. Долинська) КРУП ГУНП в Кіровоградській області, після набрання вироком законної сили, - знищіти.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
		 
		 
		Суддя                                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...