Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/13239/15 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: 19.04.2022. Зареєстровано: 19.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2022.
Дата набрання законної сили: 05.04.2022
Номер судового провадження: 22-ц/803/697/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/697/22 Справа № 201/13239/15   Суддя у 1-й інстанції - Батманова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 квітня 2022 року                Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
		головуючого - Куценко Т.Р., 
		суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,
		за участю секретаря - Заворотного К.Я., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційних скарг 
		                        Акціонерного товариства "Альфа-Банк" та приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни,
		 
		на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 листопада 2021 року про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, заінтересована особа: Акціонерне товариство "Альфа-Банк", щодо відкриття виконавчого провадження, - 
		 
		ВСТАНОВИЛА: 
		 
		У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на на дії приватного виконавця Русецької Оксани Олександрівни, заінтересована особа Акціонерне товариство "Альфа-Банк".
		       В обґрунтування вимог скарги, заявник посилався на те, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2015 року по справі № 201/13239/15-ц (провадження № 2/201/3438/2015) за позовом Публічного акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з останнього стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства АЛЬФА-БАНК заборгованість за договором про іпотечний кредит № 1930/02-07 від 08.11.2007 року в розмірі 675 259 гривень 55 копійок, а також сплачений судовий збір у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
		       На виконання вказаного рішення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист від 27.05.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АЛЬФА-БАНК суми в загальному розмірі 678 913,55 грн. та старшим державним виконавцем Тичинським Д.Є. Жовтневого ВДВС м. Дніпропетровська було відкрито виконавче провадження № 52177269.
		       На підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, постановою від 03.11.2016 ВП 52177269 про повернення виконавчого документа стягувачу було повернуто виконавчий лист ПАТ АЛЬФА-БАНК. В постанові від 03.11.2016 ВП № 52177269 було зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 03.11.2019, що відповідає приписам статті 12 Закону України "Про виконавче провадження". Як вбачається з відміток на виконавчому листі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2016 у цивільній справі № 201/13239/15-ц, 25.07.2019 згаданий лист було приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. на підставі ч. 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" повернуто стягувачу без прийняття до виконання, що не є завершенням виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувану (ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження"), а тому таке повернення відповідно до приписів ч. ч. 4, 5 ст. 12, ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" не перериває строки пред`явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, у встановлений ч. 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк до 03.11.2019 згаданий виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2016 у цивільній справі № 201/13239/15-ц до примусового виконання не пред`являвся.
		       22 вересня 2021 року з Єдиного порталу державних послуг "Дія", заявнику стало відомо, що за заявою акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК", приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. 21.09.2021 відкрито виконавче провадження ВП 66885537 про примусове виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду Дніпропетровська від 27.05.2016 у цивільній справі № 201/13239/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 678 913,55 грн.
		       З огляду на викладене, заявник просив суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. з відкриття виконавчого провадження ВП № 66885537 (постанова від 21.09.2021) з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 201/13239/15-ц, виданого 27.05.2016 та здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 66885537, оскільки станом на 21 вересня 2021 року строк пред`явлення до виконання зазначеного виконавчого листа сплинув, а тому приватний виконавець Русецька О.О., відкриваючи виконавче провадження, діяла всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 4, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".
		 Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 листопада 2021 року вимоги зазначеної скарги задоволено частково. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни з відкриття виконавчого провадження ВП № 66885537 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 201/13239/15-ц, виданого 27.05.2016, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 678 913,55 грн. на користь АТ АЛЬФА-БАНК, та здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 66885537.
		       Скасовано постанову від 21.09.2021 приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни з відкриття виконавчого провадження ВП № 66885537 з примусового виконання Виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 201/13239/15-ц, виданого 27.05.2016.
		       В задоволенні інших вимог скарги відмовлено.
		Не погоджуючись зі вказаною ухвалою приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову з відмовою у задоволенні вимог скарги, посилаючись на те, що дане судове рішення є незаконним, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки при ухваленні судового рішення судом першої інстанції не були в повному обсязі з`ясовані обставини, а висновки суду щодо того, що станом на 21 вересня 2021 року строк пред`явлення до виконання Виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2016 у цивільні справі № 201/13239/15-ц сплинув, є передчасними та такими, що ухвалені всупереч норм матеріального права. При цьому зазначила, що у постанові від 03 листопада 2016 року ВП №52177269 про повернення виконавчого документу стягувачу строк повторного пред`явлення його до виконання зазначений до 03 листопада 2019 року, що і було здійснено стягувачем, однак виконавчий лист повернутий приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. без прийняття до провадження, про що проставлена відмітка 25 липня 2019 року на виконавчому листі, а тому нею відкрито провадження 21 вересня 2019 року правомірно, оскільки строк, встановлений до повторного пред`явлення у попередній постанові приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А. до 03 листопада 2019 року не сплинув.
		Також, не погодившись з ухвалою суду Акціонерне товариство "Альфа-Банк" 11 лютого 2022 року звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову з відмовою у задоволенні вимог скарги, посилаючись на те, що дане судове рішення є незаконним, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Обґрунтування апеляційної скарги є тотожними обґрунтуванням апеляційної скарги приватного виконавця Русецької О.О.
		На виконання ст. 360 ЦПК України, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Іщенка В.Г. 04 квітня 2022 року подав відзив на апеляційні скарги, в якому зазначив про безпідставність та необґрунтованість доводів цих скарг, а суд першої дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій приватного виконавця Русецької О.О. з відкриття виконавчого провадження, що відбулось поза межами встановленого строку для повторного його пред`явлення до примусового виконання.
		Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. 
		Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		       В силу ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень докладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів" . 
		       Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону,  за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
		       Приписами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" обумовлено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання вішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
		       Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
		       Частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
		       Отже, судом першої інстанції вірно визначені норми Закону, які регулюють дані правовідносини, а вище наведена норма, встановлюючи з якого саме моменту починається перебіг строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, наводить лише два випадки такого повернення, а саме:
		       1)неможливість в повному обсязі або частково виконати рішення;
		       2)встановлення законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника.
		       Судом першої інстанції, на вимогу ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, як про це зазначала Велика палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №464/104/16-ц. 
		       Отже, в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 справа № 922/5723/14 колегія суддів дійшла до висновку, що: по-перше, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює випадки повернення виконавчого документа стягувану після відкриття виконавчого провадження, яке презюмується відкритим у відповідності до діючого законодавства; по-друге, на відміну від положень статті 4 Закону Закону України "Про виконавче провадження", стаття 37 цього Закону прямо встановлює право повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, лише тоді, коли виконавчий документ було повернуто стягувану з підстав, передбачених цією статтею, а не у разі будь якого повернення, зокрема тоді, коли законодавець у частині четвертій статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" лише використовує фразу "виконавчий документ повертається стягувачу", унормовуючи підстави повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.
		       Перебіг строку пред`явлення виконавчого документа до виконання може перериватися не в разі будь-якого звернення із заявою про примусове виконання виконавчого документа до виконання, а такого, яке здійснене з додержанням вимог законодавства щодо форми, змісту виконавчого документа, суб`єкта його виконання тощо.
		       Таким чином суд першої інстанції вірно дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що оскільки станом на 21 вересня 2021 року строк пред`явлення до виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2016 у цивільні справі № 201/13239/15-ц сплинув, тому приватний виконавець Русецька О.О., відкриваючи виконавче провадження ВП 66885537 на підставі зазначеного виконавчого листа, діяла всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 4, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".
		       Задовольняючи частково вимоги скарги, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни з відкриття виконавчого провадження ВП № 66885537 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 201/13239/15-ц, виданого 27.05.2016, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 678 913,55 грн. на користь АТ АЛЬФА-БАНК, та здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 66885537, зі скасуванням постанови від 21.09.2021 приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни з відкриття виконавчого провадження ВП № 66885537 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 201/13239/15-ц, виданого 27.05.2016.
		       Розв`язуючи вимогу заявника ОСОБА_1 в частині зобов`язання приватного виконавця Русецької О.О. скасувати арешт в рамках вказаного виконавчого провадження та зобов`язання повернути виконавчий лист без, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні такої вимоги, оскільки до компетенції та повноважень суду не входить можливість втручання в діяльність інших державних органів, а розгляд питання як про прийняття до виконання виконавчого листа, відкриття виконавчого провадження, повернення виконавчих листів, так і скасування арештів, вжитих в рамках цих відкритих виконавчих провадженнях, відноситься виключно до компетенції органу, який провадить виконання судового рішення, за певної процедури їх скасування, передбаченої нормами Закону України "Про виконавче провадження", у разі скасування постанови про відкриття цього виконавчого провадження судом, а не до компетенції суду.
		Доводи апеляційних скарг щодо неповного з`ясування обставин та порушення норм матеріального права судом, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки судом першої інстанції вірно визначено характер правовідносин та норми права, які їх регулюють, а тому судом першої інстанції вірно застосовані в ухвалі, яка оскаржується.
		Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку що суд першої інстанції належним чином перевірив фактичні обставини справи з урахуванням доказів та дійшов правильного висновку.
		З огляду на наведене, доводи апеляційних скарг щодо необґрунтованості та незаконності судового рішення не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для його скасування, оскільки скарги не містить обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду. 
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування чи зміни не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" та приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 листопада 2021 року про про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, заінтересована особа: Акціонерне товариство "Альфа-Банк", щодо відкриття виконавчого провадження - залишити без задоволення.
		Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 листопада 2021 року - залишити без змін.        
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		 
		 
		 
		Головуючий:                                                        Т.Р. Куценко 
		 
		Судді:                                                                Е.Л. Демченко                                                                                 
		                                                                       М.О. Макаров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...