Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/2674/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2022. Зареєстровано: 20.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2022.
Дата набрання законної сили: 24.03.2022
Номер судового провадження: 1-кс/638/575/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221200000475

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/2674/22
		Провадження № 1-кс/638/575/22
		УХВАЛА
		Іменем України
		   18 березня 2022 року    Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
		слідчого судді за участю: секретаря судового засідання прокурора  слідчого захисника підозрюваного підозрюваного ОСОБА_1 ,    ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,   
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у режимі відеоконференції клопотання старшогослідчого слідчоговідділу Харківськогорайонного управлінняполіції №3Головного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті старшоголейтенанта поліції ОСОБА_7 ,погоджене зпрокурором Шевченківськоїокружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221200000475 від 16 березня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина Російської Федерації,з вищоюосвітою,офіційно непрацевлаштованого,неодруженого,малолітніх дітейна утриманніне має, зареєстрованийта фактичномешкає заадресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимий, підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		18 березня 2022 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчогослідчого відділуХарківського районногоуправління поліції№ 3Головного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті старшоголейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Клопотання мотивоване тим, що 16 березня 2022 року о 15 год. 10 хв. ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , будучи озброєними вогнепальною зброєю, а саме автоматом «АК-74», перебували за адресою: м. Харків, пр. Незалежності, 10, за місцем знаходження ТОВ «Гейм Лофт», де у них виник спільний умисел, направлений на вимогу від представників підприємства передачі грошових коштів.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимогу передачі грошових коштів, використовуючи вогнепальну зброю як засіб залякування потерпілого, діючи умисно та за попередньою змовою групи осіб, шляхом пошкодження вхідної двері, зайшли в середину приміщення та висловили вимогу потерпілому ОСОБА_10 щодо передачі їм грошових коштів, які знаходяться у власності останнього. При цьому, потерпілий ОСОБА_10 оцінював вимогу передачі грошових коштів від ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 як таку, що могла завдати шкоди його життю та здоров`ю у випадку її невиконання.
		Довівши злочинний умисел до кінця, задовольнившись вчиненим, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 з місця вчинення кримінального правопорушення намагались втекти, проте були затримані співробітниками поліції.
		Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме у вимаганні передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.
		16 березня 2022 року ОСОБА_6  затримано в порядку ст. 208 КПК України. 
		17 березня 2022 року ОСОБА_6  повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме вимаганні передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6  кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту свідка, протоколом затримання особи.
		Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6  тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6  може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, орган досудового розслідування просив суд застосувати до ОСОБА_6  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб. Застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам. 
		Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Введення в Україні воєнного стану та проведення в м. Харкові бойових дій унеможливило безпосередню участь учасників кримінального провадження в судовому засіданні, зважаючи на що слідчим суддею було поставлено на вирішення питання щодо здійснення судового провадження в режимі відеоконференції підчас трансляціїз іншогоприміщення,у томучислі якезнаходиться позамежами приміщеннясуду (дистанційнесудове провадження). 
		Прокурор, слідчий, підозрюваний та його захисник проти здійснення дистанційного судового провадженняне заперечували. 
		В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити.
		Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, посилаючись на недоведеність ризиків, просили суд обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою, а саме особисте зобов`язання. 
		Підозрюваний надав пояснення, в яких зазначив, що входить до складу Добровільного формування з територіальної оборони, зважаючи на що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання надасть йому можливість приймати участь у бойових діях.
		Суд, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього матеріали, дійшов висновку щодо відмови у задоволенні клопотання з наступних підстав. 
		Під часрозгляду даногоклопотання судомвстановлено,що в провадженні слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12022221200000475, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 березня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст.189 КК України.
		17 березня 2022 року ОСОБА_6  повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. 
		Клопотання про обрання запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
		Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 1, ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17 липня 1997 року, є невід`ємною частиною національного законодавства України. 
		Суд вважає за необхідне і доцільне застосувати норми міжнародного права при розгляді даного клопотання.
		Відповідно до положень ст.ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
		Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Пунктом 175 рішення Європейськогосуду зправ людинивід 21квітня 2011року усправі "Нечипорукі Йонкалопроти України" визначений термін "обґрунтована підозра", який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
		Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6  вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, зокрема:
		- даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_10 від 16 березня 2022 року;
		- даними протоколів допиту свідка ОСОБА_11  від 16 березня 2022 року;
		- даними протоколів огляду місця події від 16 березня 2022 року.
		З досліджених вищевказаних доказів вбачається, що підозра у вчиненні ОСОБА_6  кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, є обґрунтованою. 
		У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилався прокурор у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6  у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а належність, допустимість та достатність доказі здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретних характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
		Наявність ризиків,передбачених п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,обґрунтовано вклопотанні стосовно ОСОБА_6  наступним чином:
		- ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до семи років;
		- ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки існують достатні підстави вважати, що підозрюваний продовжить свою злочинну діяльність;
		- ОСОБА_6  може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
		Суд вважає доведеним наявність та обґрунтованість ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме спробі підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. 
		Проте, стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених п. 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки прокурором та слідчим в клопотанні та в судовому засіданні не були доведені обставини, за наявності яких вказані ризики існують. Наведені в клопотанні та в судовому засіданні прокурором та слідчим доводи слідчий суддя відносить до припущення, яке не підтверджене жодними належними та допустимими доказами.
		Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим та прокурором у клопотанні ризики, передбачені пунктами 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатньо обґрунтовані та вмотивовані, зважаючи на що є недоведеними.В судовому засіданні слідчий та прокурор додаткових обґрунтувань існування даних ризиків не надали.
		Крім того, суд дійшов висновку, що не доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно із ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
		Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. 
		ОСОБА_6  підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
		Підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин Російської Федерації,з вищоюосвітою,офіційно непрацевлаштований,неодружений,малолітніх дітейна утриманніне має, зареєстрованийта фактичномешкає заадресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимий.
		 
		Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Калашник проти Росії» тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Якщо законом встановлено презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважують правило поваги до особистої свободи.
		Під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим та прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 3 та 5 ст. 177 КПК України. 
		Відповідно до листа командира Харківського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону від 17 березня 2022 року № 32 ОСОБА_6 бере активну участь у захисті держави в складі Добровільного Формування з Територіальної оборони Харківської територіальної громади, зважаючи на що просить обрати щодо останнього запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням або обмеженням волі, з метою подальшого здійснення ОСОБА_6 захисту держави. 
		Зважаючи на правову позицію, викладену в рішенніЄвропейського суду з прав людини «Харченко проти України», відповідно до якої при розгляді клопотання про обрання або ж продовження строку тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, та враховуючи фактичні обставини та вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_6  вказаного вище кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, перебування у складі Добровільного формування з Територіальної оборони Харківської територіальної громади, недоведеності стороною обвинувачення ризиків, передбачених п. 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 5 ст. 194 КПК України. 
		Частиною 1 ст. 179 КПК Українипередбачено, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194 цього Кодексу.
		При цьому суд роз`яснює обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Зважаючи на зазначене вище, керуючись ст. 176-179, 193, 314, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні клопотання старшого слідчогослідчого відділуХарківського районногоуправління поліції№ 3Головного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті старшоголейтенанта поліції ОСОБА_7 ,погоджене зпрокурором Шевченківськоїокружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221200000475 від 16 березня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина Російської Федерації,з вищоюосвітою,офіційно непрацевлаштованого,неодруженого,малолітніх дітейна утриманніне має, зареєстрованийта фактичномешкає заадресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимий, підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України  відмовити.
		Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього наступні обов`язки: 
		- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або перебування.
		Строк діїпокладених обов`язківвизначити до16 травня 2022 року. 
		Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора. 
		Роз`яснити ОСОБА_6 ,що вразі невиконаннязазначених обов`язківдо ньогоможе бутизастосований більшжорсткий запобіжнийзахід іна ньогоможе бутинакладено грошовестягнення врозмірі від0,25розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібдо 2розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_6 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...