Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/31640/21-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Посягнення на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2022.
Дата набрання законної сили: 14.04.2022
Номер судового провадження: 51-4818ск21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22021000000000187

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 квітня 2022 року
		м. Київ
		Справа № 757/31640/21-к
		Провадження № 51-4818 ск 21
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Печерського районного суду м.Києва від08липня 2021року та ухвалу Київського апеляційного суду від 13грудня 2021року щодо 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч.ч.4, 5 ст.27 ч.2 ст.28 ст.348, ч.1 ст.263КК України.
		Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч.ч.4, 5 ст.27 ч.2 ст.28 ст.348КК України, ч.1 ст.263КК України.
		Печерський районний суд м.Києва вироком від08липня 2021року затвердив угоду між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 про визнання винуватості.
		Визнав ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначив покарання:
		-за ч. 1 ст. 14 ч.ч.4, 5 ст.27 ч.2 ст.28 ст.348 КК України із застосуванням ст.69КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;
		-за ч.1 ст.263КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
		Відповідно до вимог ст.70КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк5років.
		На підставі ст.75КК України суд звільнив ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки.
		На підставі ст.76КК України суд зобов`язав ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи.
		Київський апеляційний суд ухвалою від13грудня 2021року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишив без задоволення, а вирок Печерського районного суду м.Києва від08липня 2021року щодо нього  без змін.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
		Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не переконався у добровільності укладання ним угоди, адже ОСОБА_4 уклав угоду з прокурором про визнання винуватості внаслідок застосування до нього психологічного тиску та насильства з боку працівників СБУ.
		Також зазначає, що суд першої інстанції всупереч вимогам п.1 ч.4 ст.474КПК України не роз`яснив йому його права.
		Крім цього, засуджений зазначає, що суд апеляційної інстанції всупереч положенням ст.23КПК України, не досліджуючи безпосередньо в судовому засіданні звукозапис судового засідання у суді першої інстанції, послався на нього, спростовуючи доводи апеляційної скарги про відсутність добровільної згоду на укладення угоди, що, на думку скаржника, є істотним порушенням вимог КПК України.
		Також засуджений вважає, що він був позбавлений ефективного захисту, оскільки захисник ОСОБА_5 не вживав жодних заходів, направлених на захист засудженого, що також є істотним порушенням вимог КПК України.
		Крім цього, засуджений посилається на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо нього було проведено з порушенням правил підслідності, а всі отримані з таким порушенням докази мають бути визнані недопустимими.
		Мотиви суду
		Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів вбачає, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
		Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо зкасаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
		Відповідно до ч.3 ст.424КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку: 1) засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 цього Кодексу, у тому числі не роз`яснення засудженому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; не роз`яснення потерпілому наслідків укладення угоди; 3) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Враховуючи визначені законом обмеження щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень на підставі угоди, доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 щодо порушення судом апеляційної інстанції порядку і правил дослідження доказів, а також порушення органом досудового розслідування правил підслідності і проведення досудового розслідування неуповноваженим органом, не можуть бути предметом касаційного перегляду.
		Стосовно доводів про не виконання судом першої інстанції вимог щодо перевірки добровільності укладання підозрюваним угоди, не роз`яснення йому його прав та позбавлення ефективного захисту, які є аналогічними доводам апеляційної скарги засудженого, колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
		Відповідно до положень ст.474КПК України, перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з`ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: 
		1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
		2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
		3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
		4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.
		Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4)існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
		Спростовуючи доводи апеляційної скарги щодо не роз`яснення засудженому його прав під час затвердження угоди, які є аналогічними доводам касаційної скарги, суд апеляційної інстанції слушно вказав, що частиною 4 ст.474КПК України визначено обов`язок суду з`ясувати у обвинуваченого, чи зрозумілі йому його права, визначені цією статтею, і суд може їх роз`яснити, якщо вони не зрозумілі. 
		Посилаючись на звукозапис судового засідання у суді першої інстанції, апеляційний суд вказав, що на запитання головуючого, чи зрозумілі йому його права, ОСОБА_4 повідомив, що має вищу юридичну освіту, його права йому зрозумілі та додаткового роз`яснення не потребують. При цьому суд повністю зачитав ОСОБА_4 права, визначені ч.4 ст.474КПК України. У касаційній скарзі засуджений також не зазначає, що заявляв будь-які клопотання про необхідність додаткового роз`яснення йому його прав. 
		Також засуджений позитивно висловлювався щодо свого захисника ОСОБА_5 і не виказував жодних зауважень щодо ефективності здійснюваного ним захисту. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів вбачає обґрунтованими висновки апеляційного суду щодо відсутності у цьому випадку порушень вимог КПК України, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
		Крім цього, не знайшли свого підтвердження й доводи скарги засудженого про відсутність у нього добровільності при укладенні угоди.
		Суд апеляційної інстанції з посиланням на звукозапис судового засідання у суді першої інстанції вказав, що на запитання суду, чи укладення угоди є добровільним, без застосування примусу, обіцянок та погроз, ОСОБА_4 чітко й стверджувально відповів «так». При цьому, судом не було встановлено, що в судовому засіданні ОСОБА_4 вказував про застосування до нього будь-якого примусу, тиску чи насильства з метою укладення угоди. У касаційній скарзі засуджений також не вказує, що зазначав про це під час розгляду провадження в суді першої інстанції.
		Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вбачає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо дотримання судом першої інстанції вимог ч.6 ст.474КПК України в аспекті перевірки добровільності укладення підозрюваним угоди.
		Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд першої інстанції, не встановивши підстав, визначених ч.7 ст.474КПК України, для відмови у її затвердженні, вироком від 08липня 2021року затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 .
		Переглянувши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги засудженого, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, й обґрунтовано залишив апеляційну скаргу без задоволення. 
		Ухвала апеляційного суду належним чином умотивована та відповідає вимогам ст.419КПК України.
		Таким чином, оскільки з касаційної скарги засудженого та доданих до неї копій рішень не убачається підстав для її задоволення, згідно з п. 2 ч. 2 ст.428КПК України у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.
		Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
		постановив:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Печерського районного суду м.Києва від08липня 2021року та ухвалу Київського апеляційного суду від 13грудня 2021року. 
		Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...