Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/109/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2022. Зареєстровано: 21.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2022.
Дата набрання законної сили: 16.05.2022
Номер судового провадження: 2/344/12/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 344/109/22 
		                                                               Провадження № 2/344/12/22        
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої Кіндратишин Л.Р.,
		за участю секретаря судового засідання Литвин Х.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства « ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги, -
		В С Т А Н О В И В:
		30.12.2021 позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, у якому просив стягнути з останнього заборгованість за телекомунікаційні послуги в розмірі 11 592,81 грн. та судовий збір. 
		В обґрунтування позову вказує про те, що 19.08.2014 між ПАТ « ВФ Україна» було укладено Договір про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку №6731486/1 10869589, відповідно до якого була досягнута згода з усіх істотних умов.
		Згідно із п.п. 1.1.-1.2. Договору, оператор надає замовлені Абонентом згідно із Договором послуги мобільного зв`язку у межах України згідно відповідної ліцензії щодо надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку. Міжнародний телефонний зв`язок здійснюється з роумінг-партнерами Оператора. Пункт 4.1. Договору передбачає, що Абонент має право користуватись послугами в межах районів України, зазначених на карті зон дії мереж мобільного зв`язку Оператора, а у випадку замовлення Абонентом послуги міжнародного роумінгу - користуватися цією послугою у країнах, з операторами яких Оператор уклав договори з роумінгу.
		У момент підписання Договору відповідачем було обрано тарифний пакет « Супер МТС без ПЗЗ 0-50» та замовлено послуги : « Міжнародний роумінг», про що свідчить договір. 
		Разом з тим, просили поновити строки позовної давності для звернення до суду із даним позов у зв`язку з веденням карантинних заходів.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 04.01.2022 справу передано судді Кіндратишин Л.Р. (а.с.19-20).
		Ухвалою суду від 05.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.21).
		31.01.2022 надійшли письмові пояснення від відповідача, де у позові просить відмовити. Зокрема зазначено, що наведені у позові доводи ґрунтуються виключно на формальних міркуваннях та безпідставних рахунках позивача. Позивач у своєму позові не зазначив оператора іноземного зв`язку, який на його думку надавав послуги, його тарифи, час надання таких послуг, не зазначив вартість таких послуг із забезпечення міжнародного роумінгу. Крім цього, вважає, що ОСОБА_1 було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 , який останній повинен був поповнювати, у разі користування послугами, та виключно за таким рахунком останній може нести зобов`язання, а не щодо №295377490605( а.с. 29-31).
		Представник позивача ОСОБА_2 15.04.2022 подала клопотання про розгляд справи без її участі, підтримання позовних вимог.
		Представник відповідача - адвокат Білан А.М. подав заяву про розгляд справи без участі, проти задоволення позову заперечив, просив у такому відмовити. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
		19.08.2014 між ПрАТ «МТС Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №6731486/110869589 щодо обрання тарифного пакету GSM «Супер МТС без ПЗЗ 0-50» за номером особового рахунку - НОМЕР_1 , на номер телефону НОМЕР_2 , з послугою міжнародний роумінг ( а.с. 3).
		При цьому, позивачем додано довідкову інформацію про надання послуги за датою формування 28.05.2021, де особовий рахунок відрізняється від вищевказаного особового рахунку в договорі, а саме такий зазначено як НОМЕР_3 , номер контракту - 195375407165, метод розрахунку кредитний, період 01.06.2018 по 30.06.2018. Де, зокрема, 06.06.2018 мало місце передача даних Роумінг РОL на суму 9105,88 грн. ( а.с. 8-12).
		Згідно з історії балансу за період з 30.07.2017 по 30.07.2018 за особовим рахунком ОСОБА_1 як НОМЕР_3 , станом на 03.04.2019, становить 11 592,81 грн. ( а.с.6).
		21.01.2020 ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області скасовано судовий наказ по справі №344/14927/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ « ВФ Україна» вказаної вище заборгованості ( а.с. 13). 
		Згідно з підпунктом 1.1 Договору оператор надає замовлені Абонентом, згідно з договором послуги, мобільного зв`язку в межах України згідно з ліцензією щодо надання послуг рухомого ( мобільного) телефонного зв`язку. Міжнародний телефонний зв`язок здійснюється з роумінг-партнерами Оператора. 
		Правовідносини між учасниками справи виникли з відповідальності за порушення зобов`язання про надання послуг мобільного зв`язку.
		Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		У статтях 1, 32, 37 Закону України «Про телекомунікації» визначено, що абонент - це споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; оператор телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.
		Споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на: державний захист своїх прав; вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг; безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг; оскарження неправомірних дій операторів, провайдерів телекомунікацій шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів; відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли.
		Правовими основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій є пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг, що кореспондує загальному змісту законодавства про захист прав споживачів.
		Статтею 39 Закону України «Про телекомунікації» визначено, що оператори телекомунікацій зобов`язані: здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій відповідно до законодавства; надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають; вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві.
		Відповідно до вимог частин першої та дев`ятої статті 35 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.
		Статтею 21 вказаного вище Закону визначено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
		У пункті 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року, наведено ряд визначень, відповідно до яких: послуги рухомого (мобільного) зв`язку - це послуги, які надаються оператором рухомого (мобільного) зв`язку і під час отримання яких кінцеве обладнання абонента може вільно переміщатися в межах телекомунікаційної мережі такого оператора або його роумінг-партнера із збереженням абонентського номера або мережевого ідентифікатора споживача.
		Договором про надання послуг вважається правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов`язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором).
		Згодою споживача є волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера (голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо).
		Роумінгом, у розумінні Правил, є послуга, яка забезпечує можливість абонентові одного оператора рухомого (мобільного) зв`язку отримувати послуги в мережі іншого оператора із збереженням початкової реєстрації абонента в телекомунікаційній мережі свого оператора, а роумінг-партнери - оператори, що уклали договір про роумінг.
		Відповідно до пункту 14 Правил надання послуг здійснюється у разі: 1) укладення договору відповідно до основних вимог, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 2) їх оплати споживачем. Надання програмної послуги абонентові здійснюється на підставі угоди, укладеної між абонентом і провайдером такої послуги відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та інших нормативно-правових актів.
		Згідно пункту 15 Правил до укладення договору оператор, провайдер зобов`язаний безоплатно надати споживачеві для ознайомлення вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, зокрема: тарифи, тарифні плани на послуги із зазначенням мінімального строку їх дії, пільги з надання та оплати послуг; умови і порядок оплати послуг; перелік країн, з якими організований міжнародний телефонний зв`язок та в яких надається роумінг; порядок розгляду звернень споживачів.
		Зазначена інформація повинна надаватися споживачеві у доступній формі шляхом розміщення у місцях продажу послуг, пунктах колективного користування, довідково-інформаційних, сервісних службах оператора, провайдера, на його веб-сайті. Крім того, на вимогу споживача може надаватися інша інформація про надання послуг відповідно до законодавства.
		У пункті 35 Правил зазначено, що споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на: вибір виду та кількості послуг та відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли.
		Відповідно до пунктів 27, 39 Правил оператори, провайдери зобов`язані повідомляти абонентові під час першої реєстрації його кінцевого обладнання в мережі роумінг-партнера для отримання міжнародного роумінгу про суму коштів на особовому рахунку абонента (за наявності технічної можливості), вартість послуг телефонного зв`язку з абонентами країни перебування та України, з передачі текстових повідомлень, доступу до Інтернету, а також додатково повідомляти абонентові, з яким укладений договір у письмовій формі, про технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на Його особовому рахунку.
		Право користуватися передбаченими договором послугами за межами України виникає лише у випадку замовлення послуг міжнародного роумінгу.
		Під час здійснення розрахунків оператор, провайдер не має права стягувати плату за послугу, яку споживач не замовляв (підпункт 4 пункту 64 Правил).
		Відповідно до пункту 2.3 затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації «Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг» від 29 листопада 2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 року за № 2150/22462 - забороняється включати до договору положення, що передбачають отримання та/або сплату споживачем послуг, які не є предметом договору або які він не замовляв.
		Пунктом 4.4. договору від 19.08.2014 передбачено, що абонент має право користуватися послугами, що надаються за цим договором в межах районів України, зазначених на карті зон дії мереж мобільного зв`язку Оператора, а у разі замовлення Абонентом послуг міжнародного роумінгу користуватись цією послугою у країнах, з операторами яких Оператора уклало договори з роумінгу.
		Згідно з п. 6.1. договору надання замовлених послуг Абонентом здійснюється на умовах попередньо ( авансової) оплати та/або наступної оплати ( кредит) згідно з тарифами Оператора, які є невід`ємною частиною цього Договору ( тарифи додаються). Розрахунковим періодом є поточний календарний місяць. Кожному абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за наданими послуги за всіма наявними у Абонента номерами телефонів.
		Згідно із ч.ч 1,3 ст. 13  ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
		Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду.
		Суд позбавлений права збирання доказів за власною ініціативою, оскільки обов`язок доказування покладається на сторони. Доказування є юридичним обов`язком сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доведення підстав позову покладається на позивача. Наведені положення є найважливішою складовою принципу змагальності.
		Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений (отримав повну і достовірну інформацію) із порядком і умовами надання вказаної послуги з передачі даних (інтернет-доступ) в режимі міжнародного роумінгу, її вартістю та погодився із запропонованими оператором телекомунікацій умовами.
		Вказані висновки суду узгоджуються із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 607/7810/17, провадження № 61-15449св18, де, зокрема, мало місце, що позивач звернувся до оператора мобільного зв`язку із заявою про підключення послуг міжнародного роумінгу про підключення послуг міжнародного роумінгу.
		Тарифи за користування телекомунікаційними послугами у роумінгу договором не врегульовані. Можливе значення тарифів на підставі окремо розміщених на сайті позивача внутрішніх правил, які не були підписані відповідачем, як споживачем, під час укладення договору, не вважається погодженими сторонами, як складова договору, оскільки відомості та ціни мають мінливий характер, змінюються одноособово держателем сайту, тому визначити, яка саме редакція діяла на момент укладення договору, є неможливим, а доказів їх незмінності позивачем не надано.
		Аналогічний правовий висновок щодо неможливості віднесення розміщених на сайті установи певних умов до частини договору зі споживачем викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, а також у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі №442/4198/16-ц.
		Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 був ознайомлений (отримав повну і достовірну інформацію) із порядком і умовами надання вказаної послуги з передачі даних (інтернет-доступ) в режимі міжнародного роумінгу, її вартістю та погодився із запропонованими оператором телекомунікацій умовами.
		Разом з тим, всупереч п. 6.1. договору, за яким кожному абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за наданими послуги за всіма наявними у Абонента номерами телефонів. Абоненту ОСОБА_1 присвоєно два особових номери, зокрема особовий номер в укладеному договорі визначено як 1.10869589, що є відмінним від особового рахунку зазначеного щодо історії балансу ( заборгованості), довідковій інформації про надані послуги - 295377490605 за номером контракту - 195375407165 ( а.с.6,8 ), від претензії про сплату заборгованості - 295377490605, у якій також зазначено невідомий номер договору - 395377963274 від 19.08.2014 ( а.с. 7).
		Належних доказів присвоєння іншого особового рахунку саме за договором 1.10869589, повідомлення про таке відповідача, суду не надано. Натомість такі особові рахунки, як вбачається з вище досліджених документів, закріплені за відмінними від укладеного між сторонами контрактами. 
		Позивач щодо необхідності присвоєння відповідачу іншого особового рахунку вказує про перехід на білінгову систему. 
		Так, відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012 білінгова система - це сукупність технічних і програмних засобів, що виконують функції з тарифікації, розрахунку платежів за надані послуги, формування платіжних документів для абонентів тощо. Згідно з пп.20 п. 38 цих правил, оператор має право використовувати сертифіковані на відповідність вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій автоматизовані системи розрахунків за послуги.
		Однак, такі положення не пов`язують зміни особового рахунку. 
		У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку з їх недоведеністю, оскільки позивачем не надано доказів належного повідомлення абонента про суму коштів на визначеному договором за №1.10869589 від 19.08.2014 особовому рахунку для отримання послуг міжнародного роумінгу, також не обґрунтовано технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на особовому рахунку абонента. Як і не доведено вартість інтернет-сесії, яка відбулась 06.06.2018 о 20:44:45 за укладеним договором за №1.10869589 від 19.08.2014 з відповідним особовим рахунком. 
		Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають віднесенню на рахунок позивача (ч. 2 ст. 133, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).
		Керуючись ст.ст.12, 13, 28, 43, 83, 133, 137, 223, 263-265 ЦПК України суд,-,-
		УХВАЛИВ:
		У задоволені позову Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги у розмірі 11 592,81 ( одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві ) гривні 81 копійок - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повне найменування учасників справи:
		Позивач: Приватне акціонерного товариство « ВФ Україна», код ЄДРПОУ : 14333937, адреса: вул. Лейпцизька, 15, м. Київ;
		Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
		Рішення складене в повному обсязі складено 19 квітня 2022 року.
		 
		Суддя
		Івано-Франківського міського суду Леся КІНДРАТИШИН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...