Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/2721/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2022. Зареєстровано: 23.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2022.
Дата набрання законної сили: 21.04.2022
Номер судового провадження: 22-ц/803/169/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/169/22 Справа № 203/2721/19   Головуючий упершій інстанції: Католікян М. О. Суддя-доповідач: Красвітна  Т. П.
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 квітня 2022 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
		головуючого              Красвітної Т.П., 
		суддів:                 Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,
		розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2020 року по справі за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,  
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		31 липня 2019 року КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що мешканцям жилого будинку АДРЕСА_1 він регулярно надає послуги з водопостачання та водовідведення. У квартирі АДРЕСА_2 вказаного будинку мешкають відповідачі, які не оплачують ці послуги, у результаті чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 53221,03 грн., а саме: сума основного боргу - 30733,43 грн., втрати у зв`язку з інфляцією - 19073,82 грн., 3% річних - 3413,78 грн. Тому позивач просив стягнути на свою користь солідарно з відповідачів вказану заборгованість в загальному розмірі 53221,03 грн. та судові витрати. 
		Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено. 
		В апеляційній скарзі КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог. 
		Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. 
		Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 53221,03 грн., розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. 
		Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. 
		Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
		Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 з 12.10.1998 року, ОСОБА_2 з 27.08.2001 року, ОСОБА_3 з 08.10.1998 року проживають у квартирі АДРЕСА_3 (а.с. 16-18). 
		Позивач є постачальником послуг з водопостачання та водовідведення в будинку АДРЕСА_1 . 
		У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами умов договору, станом на 30.06.2018 року, за адресою по АДРЕСА_4 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) утворилась заборгованість з плати за користування послугами водопостачання та водовідведення в сумі 30733,43 грн. (а.с. 6-7). 
		Згідно зі статтями 319, 321 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Відповідно до статей 64, 67, 68 ЖК Української РСР наймачі повинні своєчасно та в повному обсязі вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
		Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
		Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. 
		Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. 
		Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі №176/456/17 (провадження №61-63св18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №14-280цс18.
		Враховуючи викладене, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, колегія дійшла висновку про доведеність факту неналежного виконання відповідачами умов договору та наявність, у зв`язку із цим, заборгованості перед позивачем.
		Разом з тим, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 до ухвалення місцевим судом оскаржуваного рішення подав заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 72). 
		Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата зажитлово-комунальніпослуги нараховуєтьсящомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
		Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна позовна давність в один рік встановлено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України відносно неустойки. 
		Згідно із ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. 
		Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, кредитор протягом усього часу вправі заявити в суді вимоги про повернення тієї частини боргу, що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів. 
		Відтак, оскільки у даних правовідносинах встановлено обов`язок відповідачів сплачувати вартість наданих житлово-комунальнихпослугщомісячно на підставі показників лічильника (індивідуального чи загальнобудинкового) на кінець розрахункового періоду, тобто зі спливом кожного календарного місяця, початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. 
		Подібний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18).
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		Між тим, частиною 2 ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
		Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).
		Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. 
		Встановлено, що даний позов пред`явлений до суду 31 липня 2019 року, що стверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції місцевого суду на першому аркуші позовної заяви (а.с. 2). 
		З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що останній платіж на погашення заборгованості було здійснено у травні 2019 року на суму 300,00 грн. (а.с. 8). 
		Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши переривання перебігу строку позовної давності у травні 2019 року; враховуючи, що з даним позовом позивач звернувся 31липня 2019року;відповідачем довинесення оскаржуваногорішення місцевимсудом,було заявленопро застосуванняпозовної давності, - колегія дійшла висновку, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно заборгованість за щомісячними платежами, строк оплати яких перебуває у межах трирічного строку позовної давності, тобто за період з травня 2016 року по 01.05.2019 року, відповідно до змісту позовних вимог, з урахуванням сплачених 300,00 грн., та становить 11977,48 грн. 
		Розмір наведеної вище заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачів, підтверджується представленими банком відповідними розрахунками, які є арифметично правильними та не спростовані відповідачами (а.с. 6-8). 
		Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Також з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно за період з травня 2016 року по 01.05.2019 року 3% річних у розмірі 359,57 грн. та збитки, у зв`язку з інфляцією, в сумі 1252,31 грн.
		На викладені вище обставини місцевий суд уваги не звернув, допустив неправильне застосування норм матеріального права, що спричинило ухвалення незаконного рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, яке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. 
		За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви (1921,00 грн.) та апеляційної скарги (1921,00 грн. * 150% = 2881,50 грн.), пропорційно задоволеним позовним вимогам (25,53%) в сумі по 408,69 грн., з кожного відповідача (а.с. 1, 81). 
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 
		З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення. 
		Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради  задовольнити частково. 
		Заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2020 року  скасувати та ухвалити нове судове рішення. 
		Позовні вимоги Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості  задовольнити частково. 
		Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341305) заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 11977,48 грн., 3% річних у сумі 359,57 грн. та збитки, у зв`язку з інфляцією, в сумі 1252,31 грн., а всього 13589 (тринадцять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 36 коп. 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовити. 
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341305) судові витрати в розмірі по 408 (чотириста вісім) грн. 69 коп., з кожного. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. 
		Повний текст судового рішення складений 21 квітня 2022 року.
		 
		Головуючий                                    Т.П. Красвітна
		 
		Судді                                        І.А. Єлізаренко
		                                       
		                                           О.В. Свистунова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...