Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/3346/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, з них; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, їхнього затримання.
Надіслано судом: 26.04.2022. Зареєстровано: 27.04.2022. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2022.

Номер судового провадження: 2-а/755/140/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 755/3346/22
		Провадження №2-а/755/140/22
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"25" квітня 2022 р.                                                                 м. Київ
		Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді                   Коваленко І.В.
		при секретарі                            Ковшобі А.К.,
		за участі сторін:
		представника позивача          Адамишина А.В.,
		відповідача                             ОСОБА_1 (в режимі відео-конференції),
		перекладача                         Саруханяна Е.Р.,
		розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва адміністративну справу за позовною заявою Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в України, строком на 6 (шість) місяців, та примусове видворення, 
		 
		в с т а н о в и в:
		Позивач, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, звернувся до суду з позовом до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в України, строком на 6 (шість) місяців, та примусове видворення.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що 22.04.2022 року співробітниками Управління міграційної поліції ГУНП у м. Києві було виявлено громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме: проживав без документів, які б надавали йому право законного перебування на території України на визначений строк та не виконав рішення про примусове повернення з України. За результатами проведеної ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області перевірки було встановлено, що 13.05.2021 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулось до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до відповідача про примусове видворення останнього та його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до ПТПІ строком на 6 (шість) місяців). 14.05.2021 року Ріпкінський районний суд Чернігівської області у справі №743/555/21 в судовому засіданні було встановлено, що відповідач раніше неодноразово змінював свої анкетні дані, а тому ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 - одна й та ж особа. 16.06.2021 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду було задоволено апеляційну скаргу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області - рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги, а саме затримано відповідача з метою забезпечення примусового видворення строком на 6 (шість) місяців. При цьому, 14.05.2021 року відповідача було звільнено з Чернігівського ПТПІ, а вже 19.06.2021 року на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, відповідача було повторно поміщено до Чернігівського ПТПІ, звідки, згодом, його було переведено до Миколаївського ПТПІ. 10.11.2021 року рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області було відмовлено у задоволенні позовних вимог ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про продовження строку затримання відповідача. 02.12.2021 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду було задоволено скаргу позивача - рішення суду першої інстанції від 10.11.2021 року скасовано та продовжено строк затримання відповідача з метою забезпечення примусового видворення на 2 (два) місяці, а саме до 11.01.2022 року. 16.11.2021 року рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про затримання відповідача. 05.01.2022 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва задоволено адміністративний позов позивача про продовження строку затримання відповідача в ПТПІ терміном на 6 (шість) місяців, а саме до 11.03.2022 року. У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та воєнними діями, які відбувались на території Вознесенського району Миколаївської області, працівники ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області своєчасно не підготували адміністративний позов про продовження строку затримання відповідача та звернутись з ним до суду у встановлений законом строк, а тому 11.03.2022 року відповідача було звільнено з ПТПІ. Позивач вказує також на те, що відповідач перебуває в санкційному списку РНБО від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» під номером 601 ( ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 )) ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не має законного джерела існування на території України, що є прямим порушенням ч.1 ст.9, ч.1 ст.21 розділу ІІ Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Із заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту в Україні до компетентних органів відповідач не звертався. Наразі у відповідача відсутні будь-які документи, які б надавали йому право перетину державного кордону для виїзду з України. Паспортний документ у Відповідача відсутній. Вище викладене свідчить про те, що відповідач свідомо порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, є нелегальним мігрантом, ухиляється від виїзду із України, є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилитиметься від виконання рішення про примусове видворення, враховуючи, що він заїхав на територію України в невстановлений спосіб, чим порушив покладені на нього обмеження щодо в`їзду в Україну, у зв`язку з чим існує ризик його втечі, а тому, на думку позивача, наявні всі підстави для затримання відповідача. 
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.
		Відповідач в судовому засіданні заперечує щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та просив відмовити у позові. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, посилався на направлені його представником - адвокатом Лукіянчином П.П. на електронну адресу суду докази, а саме: свідоцтво про шлюб, зареєстрований 03.11.2020 року між громадянином Республіки Вірменія ОСОБА_7 та громадянкою України ОСОБА_8 , паспорт громадянина Республіки Вірменія, номер: НОМЕР_1 , виданий 12.02.2021 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , авіаквиток на авіарейс Варшава-Єреван, придбаний 21.04.2022 року; рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області 16.11.2021 року, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про затримання ОСОБА_1 ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ). 
		Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши подані сторонами докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
		Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 19.08.2019 року рішенням начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Закарпатській області В.Шимоняка №1 - заборонено громадянину Республіки Вірменія ОСОБА_12 , стать - чоловіча- ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання Республіка Вірменія, свідоцтво на повернення громадянина Республіки Вірменія № НОМЕР_2 , видане 12.08.2019 термін дії до 12.09.2019, в`їзд в Україну строком на 5 (п`ять) років. 
		Разом з тим, всупереч діючому рішенню начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Закарпатській області В.Шимоняка №1 про заборону в`їзду в Україну, громадянин Вірменії ОСОБА_1 перебував на території України. У зв`язку з чим, 13.05.2021 року, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулось до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до відповідача про примусове видворення відповідача та його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до ПТПІ строком на 6 (шість) місяців). 
		14.05.2021 року рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області відмовлено в задоволені позовних вимог Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі території України та затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення, з поміщенням до ПТПІ.
		14.05.2021 року в судовому засіданні Ріпкінського районного суду Чернігівської області у справі №743/555/21 встановлено, що відповідач раніше неодноразово змінював свої анкетні дані, а тому ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 - одна й та ж особа. 
		14.05.2021 року 14 травня 2021 року громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнено з ДУ «Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України» у зв`язку із закінченням строку адміністративного затримання. 
		16.06.2021 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області. Рішення суду першої інстанції від 14.05.2021 року частково скасовано та прийнято нове рішення про затримання громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців. В іншій частині рішення першої інстанції залишено без змін. 
		18.06.2021 року, на виконання вказаного рішення, громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 поміщено до ДУ «Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України», а в подальшому - до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України». 
		10.11.2021 року рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області у справі № 473/4129/21 за позовом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області до відповідача про продовження строку затримання останнього було відмовлено в задоволенні позовних вимог про продовження строку затримання відповідача. 
		Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 року задоволено апеляційну скаргу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області - рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення яким строк затримання відповідача було продовжено на 2 (два) місяці
		02.12.2021 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 473/4129/21 було частково задоволено скаргу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області - рішення суду першої інстанції від 10.11.2021 року скасовано та продовжено строк затримання відповідача з метою забезпечення примусового видворення на 2 (два) місяці, а саме до 11.01.2022 року. 
		05.01.2022 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва задоволено адміністративний позов ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про продовження строку затримання відповідача в ПТПІ терміном на 6 (шість) місяців, а саме до 11.03.2022 року.
		У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та воєнними діями, які відбувались на території Вознесенського району Миколаївської області, працівники ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області своєчасно не підготували адміністративний позов про продовження строку затримання відповідача та звернутись з ним до суду у встановлений законом строк, а тому 11.03.2022 року відповідача було звільнено з ПТПІ. 
		22.04.2022 року начальником відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області складено протокол про адміністративне правопорушення №МКМ 000300 про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КУпАП. Від підпису даного протоколу ОСОБА_1 відмовився у присутності перекладача та двох понятих.
		22.04.2022 року рішенням першого заступника начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області громадянина Вірменії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поміщено у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства ДМС України, які незаконно перебувають на території України, за адресою: АДРЕСА_1 , для підготовки адміністративного позову про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до Пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ДМС України, примусове видворення і подальшому виконання рішення суду про примусове видворення. 
		Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Про прийняте рішення повідомлено прокурора міста Києва та Консульській відділ Посольства Вірменії в Україні. 
		25.04.2022 року працівниками Волинського ПТПІ складено акт про відмову відповідача громадянина Вірменії ОСОБА_1 в отриманні адміністративного позову про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
		Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в`їзд в Україну та виїзд іноземців та осіб без громадянства з України здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
		За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 16 цього Закону, реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України. 
		За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		За змістом статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
		Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі Chahal v. The U.K . Арр. 22414/93, 15 November 1996 будь-яке позбавлення волі відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод буде виправданим доти, доки триває процедура депортації. Якщо така процедура не провадиться з належною ретельністю, затримання перестає бути допустимим.
		Європейський Суд з прав людини у справі «Amuur v. France», Арр. 19776/92, 25 June 1996 та у справі «Dougoz v Greece», App. no. 40907/98, 6 March 2001 вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.
		З огляду на це, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в Законі. 
		Приписи ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначають, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
		В судовому засіданні встановлено, що за весь час перебування на території України, саме з 2019 року, відповідач за отриманням посвідки іноземця на тимчасове проживання на території України не звертався.
		При цьому в силу положень ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
		Отже, примусове видворення з України іноземця на підставі винесеної постанови адміністративного суду застосовується, якщо рішення про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин. Водночас, вказана вище норма ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» містить приписи про те, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто, обов`язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.
		Подібний висновок про застосування норм права викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 року у справі № 211/1113/18, від 19.05.2021 року у справі № 522/21025/17. 
		На підставі частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців. 
		За правилами частини 1 статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу. 
		Згідно ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
		Згідно з частиною 13 статті 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
		1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
		2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
		Отже, строк затримання може бути продовжений з метою ідентифікації або з метою забезпечення видворення за межі території України, або з обома складовими цієї мети. А процедурі видворення передує процедура документування, яка передбачає виготовлення необхідних документів (проїзних документів та сертифікатів на повернення консульськими установами визначений законодавством країни належності до громадянства іноземця) із зазначенням точних реквізитів відповідача.
		Аналогічні положення визначено також пунктом 6 розділу ІІІ «Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150 (далі - Інструкція).
		Порядок дій з ідентифікації та документування іноземців встановлено розділом VI Інструкції, пунктом 1 якого передбачено, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.
		З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.
		У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС.
		Якщо від компетентних органів країни походження іноземця не надходить відповідь, запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.
		Згідно з частинами 2, 3 статті 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
		Відповідно Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, порядок виготовлення проїзних документів та сертифікатів на повернення консульськими установами визначений законодавством країни належності до громадянства відповідача (пункт1 розділ VІ) та полягає відповідно до Порядку оформлення свідоцтва про повернення у Республіку Вірменія (офіційний веб-сайт Посольства Республіки Вірменія в Україні https://ukraine.mfa.am/uk/return-certificate) у наступному переліку обов`язкових документів для можливості виготовлення документів, які б надавали право перетину кордону, зокрема, оригінал заяви-анкети з анкетними даними іноземця, власноруч заповнена та підписана іноземцем. Вказані документи подаються особисто або через уповноважену особу.
		З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2021 року, на виконання листа від 20.07.2021 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про необхідність здійснення анкетування громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого відсутній паспортний документ, який дає право на виїзд з України, було запропоновано заповнити анкету встановленого на посольство Республіки Вірменія для оформлення документа для виїзду за межі України, однак громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 ) відмовився заповнювати її, без надання додаткових пояснень.
		15.12.2021 року ст.інспектором ВАРДП Миколаївського ПТПІ В.Кашарайло складено доповідну про те, що громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_5 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 ) відмовився від пропозиції заповнити анкету встановленого зразка для подальшого виготовлення сертифікату на повернення до Республіки Вірменія. 
		20.12.2021 року, 27.01.2022 року до консульського відділу посольства Республіки Вірменія в Україні направлялись відповідні запити щодо сприяння у ідентифікації громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою виконання постанови суду про примусове видворення.
		21.12.2021 року, 27.01.2022 року направлялись відповідні листи директору Департаменту консульської служби МЗС України щодо сприяння у отриманні відповіді на запитувану інформацію від Консульського відділу Посольства Республіки Вірменія в Україні.
		Однак, на даний час відповіді з консульського відділу посольства Республіки Вірменія не надходило. 
		У судовому засіданні відповідач підтвердив той факт, що він дійсно відмовився заповнити анкету, оскільки в нього є дійсний паспорт громадянина Вірменії. Також встановлено, що працівникам ЦМУ даний паспорт він не надав.
		Враховуючи викладене та висновки Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 743/555/21, П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 року у справі № 473/4129/21, Дніпровського районного суду м. Києва від 05.01.2022 року, суд вважає встановленим, що під час перебування громадянина  Республіки Вірменія ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в пункті тимчасового перебування іноземців, даних які б могли підтвердити надання останньому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні відсутні, відомостей від консульського відділу Посольства Вірменії в Україні щодо підтвердження особи не надходило, що унеможливлює вирішення питання компетентними органами про видворення особи з території України, а тому існують підстави для затримання відповідача з метою забезпечення проведенню процедури видворення, яку розпочато органами Державної міграційної служби України. 
		Що стосується посилання позивача на той факт, що відсутність документу, який би надавав право відповідачеві перетину державного кордону на виїзду з України не дає можливості належним чином ідентифікувати особу відповідача, то слід зазначити наступне. 
		Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021 року у справі № 473/4129/21 чітко звернуто увагу, що рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2021 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області до відповідача про примусове видворення за межі території України та затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення, з поміщенням до ПТПІ, якими підтверджено той факт, що особа відповідача є встановленою. ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією й тією самою особою. При цьому, особа ОСОБА_1 повністю встановлена та підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00030301443, а також копією паспорта громадянина Республіки Вірменія № НОМЕР_1 від 12 лютого 2021 року. Цими ж рішеннями в задоволенні позовних вимог Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення за межі території України та затримання іноземця з метою ідентифікації відмовлено. 
		Суд звертає увагу на те, що виявлення та надання іноземцем, що вже перебуває в ПТПІ та знаходиться в процесі його ідентифікації, будь-якого документу що має відношення до іноземця, не являється підставою для скасування раніше прийнятого рішення про затримання та поміщення такого іноземця до ПТПІ, як і не може слугувати беззаперечним аргументом щодо його ідентифікації. Такий документ може лише посприяти органам державної влади у вчиненні дій стосовно ідентифікації іноземця.
		Суд враховує той факт, що неодноразова зміна відповідачем свого прізвища та імені з ОСОБА_13 на останнє - ОСОБА_1 відбувалась саме після винесення 19.08.2019 року рішення начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Закарпатській області В.Шимоняка №1 про заборону громадянину Республіки Вірменія ОСОБА_12 , стать - чоловіча- ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання Республіка Вірменія, свідоцтво на повернення громадянина Республіки Вірменія № НОМЕР_2 , видане 12.08.2019 термін дії до 12.09.2019, в`їзду в Україну строком на 5 (п`ять) років. Вказані дії відповідача свідчать про його свідоме ухилення від виконання вказаного рішення, а подальші дії ускладнюють процедуру ідентифікації особи з подальшим її примусовим видворенням з України. 
		Суд також враховує факт перебування відповідача в санкційному списку РНБО від 14 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» під номером 601 ( ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 )) ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Відповідач не має законного джерела існування на території України, що є прямим порушенням ч.1 ст.9, ч.1 ст.21 розділу ІІ Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». 
		На підставі вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про затримання громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 3 (три) місяці. 
		Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», статей 2, 4, 5, 6, 194, 211, 217, 241, 24, 245, 246, 288, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позовну заяву Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (Код ЄДРПОУ 42552598, адреса: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців, та примусове видворення, - задовольнити частково.
		Примусово видворити з України громадянина Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Затримати громадянина Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 3 (три) місяці. 
		На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
		Відповідно до ч. 16 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст судового рішення складено 25 квітня 2022 року.
		 
		Суддя                                                                                        І.В.Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...