Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1463/21 : не визначено.
Надіслано судом: 04.05.2022. Зареєстровано: 04.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2022.
Дата набрання законної сили: 27.04.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		 
		ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"27" квітня 2022 р. м.Львів Справа №914/1463/21
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
		Головуючого  суддіІ.Б. Малех 
		суддівВ.М. Гриців 
		О.В. Зварич 
		 
		секретар судового засіданняКришталь М.Б.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Обслуговуючого кооперативу Газовик, б/н від 28.03.2022 (вх. № апеляційного суду 01-04/765/22 від 01.04.2022) про ухвалення додаткового рішення
		по розгляду апеляційної скарги Дрогобицької міської ради Львівської області, б/н від 14.12.2021 (вх. № апеляційного суду 01-05/4239/21, 01-05/4270/21 від 21.12.2021)
		на рішення Господарського суду Львівської області від 11 листопада 2021 року (суддя Фартушок Т.Б., повний текст рішення складено 22.11.2021, м. Львів) 
		у справі №914/1463/21
		за позовом: Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич, Львівська область
		до відповідача: Обслуговуючого кооперативу Газовик (надалі ОК Газовик), м. Дрогобич, Львівська область
		про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати в сумі 912866,76 грн.
		 
		за участю представників учасників процесу:
		від позивача: Галамага Н.М.  представник; 
		від відповідача: не з`явились; 
		ВСТАНОВИВ:
		Дрогобицька міська рада Львівської області звернулася до Господарського суду Львівської області із позовом до ОК Газовик про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати в розмірі 912866,76 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог а.с. 103-107).
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.11.2021 у справі №914/1463/21 в позові відмовлено повністю.
		Позивач не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу.
		Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Гриців В.М., Зварич О.В.) апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради Львівської області, б/н від 14.12.2021 (вх. № апеляційного суду 01-05/4239/21, 01-05/4270/21 від 21.12.2021)  залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 11 листопада 2021 року у справі №914/1463/21 - залишено без змін.
		01.04.2022 в канцелярію суду від відповідача поступила заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якого просить стягнути з Дрогобицької міської ради 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. 
		Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08 квітня 2022 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді  Гриців В.М., Зварич О.В.) заяву Обслуговуючого кооперативу Газовик, б/н від 28.03.2022 (вх. № апеляційного суду 01-04/765/22 від 01.04.2022) про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судове засідання на 27 квітня 2022 року на 09 год. 45 хв. 
		25.04.2022 в канцелярію суду від відповідача поступило клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, згідно якого просить, врахувавши норми ч.5 ст. 129 ГПК України, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. 
		В судове засідання, 27.04.2022, з`явився представник позивача, яка просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами , з підстав наведених в клопотанні від 20.04.2022 №3-35/2507 (вх. № апеляційного суду 01-05/875/22 від 25.04.2022). 
		Відповідач (заявник) в судове засідання 27.04.2022 не з`явився, однак в заяві про ухвалення додаткового рішення просив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проводити у відсутності відповідача. 
		 
		При розгляді заяви Обслуговуючого кооперативу Газовик, б/н від 28.03.2022 (вх. № апеляційного суду 01-04/765/22 від 01.04.2022) про ухвалення додаткового рішення, судова колегія Західного апеляційного господарського суду враховує наступне:
		Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
		Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
		За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
		Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
		Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
		Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
		Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
		Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
		У постанові Верховний Суд від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 висловлено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
		1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
		2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
		Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
		Вище зазначено, що за результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення Господарського суду Львівської області від 11 листопада 2021 року у справі №914/1463/21 про відмову у стягненні безпідставно збережених коштів орендної плати в розмірі 912866,76 грн.
		Матеріалами справи встановлено, що відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн., в підтвердження чого додає копію додаткового договору від 10.01.2022; копію акту від 11.01.2022 копію платіжного доручення від 11.01.2022, копію рахунку на оплату правової допомоги та оригінал ордеру про надання правової допомоги на ім`я адвоката Тунського А.Р. (а.с.23-27).
		В порядку ст. 129, 221 ГПК України відповідачем подано заяву, б/н від 28.03.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/765/22 від 01.04.2022) про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, згідно якої останній просить стягнути такі в сумі 15 000,00 грн. 
		Як вбачається з обставин справи, представником відповідача в Західному апеляційному господарському суді у даній справі був адвокат Тунський А.Р., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 11.01.2022 серія ВС№1118891.
		02.07.2021 між адвокатом Тунським Андрійом Романовичом та Обслуговуючим кооперативом «Газовик» укладено договір про надання правової допомоги №21 (Т-1, а.с.210-211).
		10.01.2022 між адвокатом Тунським Андрійом Романовичом (адвокат) та Обслуговуючим кооперативом «Газовик» (клієнт) укладено додатковий договір до договору про надання правової допомоги №21 від 02.07.2021, згідно п.1 якого сторони керуючись положеннями п.5.3. договору вирішили внести зміни до договору доповнивши його пунктом 3.5. наступного змісту: «за надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції клієнт сплачує гонорар у розмірі 15 000,00 грн., котрий не залежить від результату розгляду справи» (Т-2, а.с.23).
		11.01.2022 сторонами складено акт (проміжний) про надання правової допомоги до договору №21 від 02.07.2021 (Т-2, а.с.24), де в п. 1 зазначено, що даний акт підтверджує надання правової допомоги, визначає обсяг наданої правової допомоги станом на 10.11.2021 згідно договору про надання правової допомоги №21 від 02.07.2021 з врахування змін внесених додатковим договором №21 від 10.01.2022. Вид правової допомоги  ознайомлення з апеляційною скаргою; підготовка відзиву на апеляційну скаргу.
		10.01.2022 адвокатом Тунським А.Р. виставлено ОК «Газовик» рахунок на оплату правової допомоги № 1від 10.01.2022 (Т-2, а.с.26), який відповідачем оплачено, згідно платіжного доручення №434 від 11.01.2022 (Т-2, а.с.25).
		Позивач у клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від 20.04.2022 №3-35/2507 просить зменшити розмір таких, вказуючи на те, що адвокат Тунський А.Р., який приймав участь, в суді першої, так і апеляційної інстанції, таку саму суму в розмірі 15 000,00 грн. заявляв на відшкодування правової допомоги за підготовку та участь у даній справі у суді першої інстанції. Вказує, що порівнюючи участь адвоката Тунського А.Р. при розгляді справи в суді першої інстанції, то адвокатом підготовлено більше процесуальних документів, більше брав участь в судових засіданнях, а розмір гонорару є однаковим. Окрім того, звертає увагу на те, що позивачем зменшено розмір позовних вимог з 1803267,52 грн. до 912866,76 грн., що просить врахувати при задоволенні заяви відповідача, щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу. 
		Проаналізувавши вище викладене, матеріали справи в сукупності з поданим представником позивача доказами на понесення судових витрат на послуги адвоката та запереченнями позивача, судова колегія апеляційного суду вважає обґрунтованою суму правових витрат в розмірі 7 000,00 грн., враховуючи при цьому те, що представник відповідача знайомий з матеріалами справи з огляду на те, що такий приймав участь в суді першої інстанції, а відтак ознайомлення з апеляційною скаргою та складання відзиву на апеляційну скаргу по суті не мало б займати багато часу на складання такого. Участь представників учасників процесу в суді апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась. 
		Врахувавши результати розгляду справи у суді апеляційної інстанції, незмінність правової позиції відповідача впродовж розгляду справи, а також те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність, на що вказала Велика Палата Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та, встановивши, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн. не відповідають критерію "розумності їх розміру" і їх відшкодування матиме надмірний характер, а стягнення цих витрат у сумі 7000,00 грн. є співрозмірним з наданими адвокатом послугами у суді апеляційної інстанції, обґрунтованими, відповідають критерії "необхідності і обґрунтованості".
		Отже суд апеляційної інстанції стягує з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. В задоволенні решти витрат на правову допомогу слід відмовити. 
		Керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.Заяву Обслуговуючого кооперативу Газовик, б/н від 28.03.2022 (вх. № апеляційного суду 01-04/765/22 від 01.04.2022) про ухвалення додаткового рішення задоволити частково. 
		2.Стягнути з Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська область, м. Дрогобич, пл. Ринок, буд. 1; ідентифікаційний код 04055972) на користь Обслуговуючого кооперативу Газовик (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Самбірська, буд. 108, кв. 6; ідентифікаційний код 22408629)  7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. 
		3.Місцевому господарському суду видати відповідний наказ. 
		4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ст. ст. 287, 288 ГПК України.
		5.Справу повернути в місцевий господарський суд.
		 
		Повний текст додаткової постанови складено та підписано 04.05.2022. 
		 
		Головуюча суддяМалех І.Б.
		 
		СуддіГриців В.М.
		 
		 Зварич О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...