Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/7184/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2022. Зареєстровано: 06.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2022.
Дата набрання законної сили: 05.05.2022
Номер судового провадження: К/9901/2089/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 травня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 520/7184/19
		адміністративне провадження № К/9901/2089/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «САН ОЙЛ» до Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішення та постанови за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «САН ОЙЛ» на рішення Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Бадюков Ю.В. від 18 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельнікової Л.В., Калитки О.М., Рєзнікової С.С. від 5 грудня 2019 року,
		В С Т А Н О В И В :
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «САН ОЙЛ» (далі - ТОВ «ТД «САН ОЙЛ», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області (далі - ДЕІ в Кіровоградській області, відповідач), в якому просило:
		- визнати протиправним та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних ) заходів від 3 липня 2019 року № 1, видане ДЕІ у Кіровоградській області (ідентифікаційний код 38037110, адреса: 25022, м. Кропивницький, вул. В. Чміленка, 84/37) щодо ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» (ідентифікаційний код 31197130);
		- визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 3 липня 2019 року № 2-19, видану ДЕІ у Кіровоградській області (ідентифікаційний код 38037110, адреса: 25022, м. Кропивницький. вул. В. Чміленка, 84/37) щодо накладення штрафу на ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» (ідентифікаційний код 31197130).
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що планова перевірка ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» призначена відповідачем неправомірно, за відсутності на це законних підстав, оскільки під час перевірки були допущені численні порушення прав позивача, передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та з порушенням імперативних вимог цього Закону, а тому не можуть вважатися законними та підлягають скасуванню.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
		4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність застосування до позивача обмежувальних (корегувальних) заходів, а також правомірність накладення на ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» штрафних санкцій за порушення вимог  Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погоджуючись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2019 року, ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		6. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно не застосовано до спірних правовідносин Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у зв`язку з чим, на думку скаржника, суди дійшли необґрунтованого висновку про правомірність застосування до позивача обмежувальних (коригувальних) заходів.
		7. Скаржник вважає, що у судовій практиці склався різний підхід стосовно питання пріоритетності у спірних правовідносинах положень Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та необхідності застосування Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		8. Зокрема, на думку скаржника, під час розгляду справ № 854/959/19, № 420/2136/19 та № 520/3831/19 суд апеляційної інстанції застосовував до аналогічних спірних правовідносин положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; у цих справах Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження, тобто фактично погодився із судом апеляційної інстанції. Водночас у справі № 520/7184/19 суд апеляційної інстанції вказав на пріоритетність норм Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» як спеціального Закону. Скаржник вважає, що правильним є підхід, відповідно до якого контролюючі органи під час здійснення заходів державного контролю мають дотримуватися загальних положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		9. ДЕІ у Кіровоградській області подала відзив на касаційну скаргу ТОВ «ТД «САН ОЙЛ», в якому зазначається про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими, оскільки дійшли правильного висновку про пріоритетність у регулюванні спірних правовідносин положень спеціального Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		10. Касаційну скаргу подано до суду 16 січня 2020 року.
		11. Ухвалою Верховного Суду від 3 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 520/7184/19, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ «ТД «САН ОЙЛ».
		12. Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		13. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що з 2 до 3 липня 2019 року ДАІ у Кіровоградській області на підставі направлення від 1 липня 2019 року № 402/19 та наказу від 1 липня 2019 року № 671 проведено планову перевірку характеристик продукції, а саме: автомобільних бензинів, дизельного, суднового та котельного палива на АЗС № 80 Sun Oil за адресою: вул. Бережинське шосе 6, с. Бережинка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27605, ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 391971130), місцезнаходження юридичної особи: вул. Ромена Роллана, буд. 12, м. Харків, 61058.
		14. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки характеристик продукції від 3 липня 2019 року № 2-6.01/19, а також складено протокол від 3 липня 2019 року № 2-19 про виявлені порушення: розповсюдження за відсутності національного знаку відповідності «Бензину неэтилированного АИ-95- К5-Евро по СТБ 1656-2016 Класс В (виробник ОАО «Мозырский нефтеперерабатывающий завод» Республика Беларусь) в паспорті № 687 від 12 травня 2019 року, «Паливо дизельне ЄВРО, сорт Е, екологічного класу К5 (ДТ-Е-К5))» виробник АО «Куйбышевский нефтеперерабатывающий завод», в паспорті № 90 від 27 травня 2019 року, «Паливо дизельне ЄВРО, сорт У, екологічного класу К5 (ДТ-Е-К5)» виробник Филиал ПАО «АНК «Башнефть-Новойл» в паспорті якості № 329 від 18 грудня 2019 року.
		15. За результатами розгляду протоколу від 3 липня 2019 року № 2-6.01/19 та акта перевірки характеристик продукції від 3 липня 2019 року № 2-6.01/19 відповідачем винесено постанову від 3 липня 2019 року № 2-19, відповідно до якої, за порушення вимог пункту 1 частини третьої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме - розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, до позивача ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» застосовано штрафні санкції у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 4  250 грн.
		16. Також 3 липня 2019 року відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 1, яким до позивача застосовано обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення  продукції у відповідність  із встановленими вимогами та усунення формальної невідповідності вимогам Технічного регламенту. Вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами шляхом взаємодії з суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання  відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству. Термін виконання 1 вересня 2019 року.
		17. Необхідність прийняття такого рішення обґрунтовано розповсюдженням позивачем продукції «Паливо дизельне ЄВРО, сорт Е, екологічного класу К5 (ДТ-Е-К5)», (ДП- Л-Євро5-В0), «Паливо дизельне ЄВРО, сорт Е, екологічного класу К5 (ДТ-Е-К5)», «Бензин неэтилированный АИ-95-К5-Евро по СТБ 1656-2016 Класс в» (А-95-Євро5- Е5), що не відповідає вимогам пунктів 9, 20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 927  на АЗС № 80 Sun Oil за адресою: вул. Бережинське шосе 6, с. Бережинка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27605, ТОВ «ТД «САН ОЙЛ»  (код ЄДРПОУ 391971130), місцезнаходження юридичної особи: вул. Ромена Роллана, буд. 12, м. Харків, 61058.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		19. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		20. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		21. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		22. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2019 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.
		23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		24. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		25. Основним доводом касаційної скарги є те, що суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано не застосували до спірних правовідносин Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у зв`язку з чим, на думку скаржника, суди дійшли необґрунтованого висновку про правомірність застосування до позивача обмежувальних (коригувальних) заходів.
		26. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
		27. Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
		28. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» дія цього Закону поширюється на відносини щодо:
		здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті;
		здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті.
		Частиною п`ятою цієї ж статті передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням нагляду та контролю такої продукції: 1) послуги та роботи; 2) харчові продукти, харчові добавки, ароматизатори, дієтичні добавки та допоміжні матеріали для переробки харчових продуктів; 3) продукти тваринного походження; 4) корми, кормові добавки та премікси; 5) живі рослини і тварини; 6) продукція людського, рослинного і тваринного походження, що безпосередньо використовується як репродуктивний матеріал, призначений для відтворення; 7) спирт, алкогольні напої та тютюнові вироби; 8) лікарські засоби та ветеринарні препарати; 9) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори; 10) ядерні матеріали, спеціальні матеріали, що розщеплюються, інша продукція у сфері використання ядерної енергії; 11) вироби військового призначення; 12) об`єкти містобудування; 13) об`єкти авіаційної діяльності.
		29. Статтею 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону,  Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
		30. У свою чергу згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення, зокрема заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.
		31. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій про необхідність застосування до спірних правовідносин положень спеціального Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є обґрунтованими. Водночас доводи скаржника про пріоритетність норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є помилковими. 
		32. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що у судовій практиці склався різний підхід стосовно питання пріоритетності у спірних правовідносинах положень Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та необхідності застосування Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки наведені скаржником приклади неоднакового застосування норм права стосуються рішень судів апеляційної інстанції. При цьому Верховний Суд не висловлювався стосовно правильності висновків судів апеляційної інстанції у справах № 854/959/19, № 420/2136/19 та № 520/3831/19, тобто не формулював правових висновків з цього питання.
		33. Водночас відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.
		33. З огляду на вищезазначене, а також, виходячи зі змісту положень статей 1, 2 та 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та частини другої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», колегія суддів доходить висновку про те, що правовідносини, які виникають у сфері здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, регулюються спеціальними законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», технічними регламентами та іншими нормативно-правовими актами, що визначають особливий порядок здійснення перевірок характеристик продукції, у тому числі відбору зразків продукції та їх експертизи (випробування), вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а також інші правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.
		34. Стосовно висновків судів попередніх інстанцій по суті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.
		35. Частинами першою та другою статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.
		Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.
		Згідно з частиною шостою цієї ж статті органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.
		36. На виконання цих положень Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд (далі - Перелік № 1069), відповідно до пункту 21 якого, Держекоінспекція здійснює державний ринковий нагляд на відповідність вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» (далі - Технічний регламент № 927) відносно такого виду продукції, зокрема: автомобільні бензини, дизельне, суднове та котельне паливо.
		37. За приписами частини першої статті 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, зокрема, мають право:
		1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);
		2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта:
		а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
		б) місця, зазначені в пункті 3 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону;
		в) місця, зазначені в пункті 4 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;
		5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог;
		6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України.
		38. Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.
		39. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ДЕІ України затверджено секторальний план державного ринкового нагляду на 2019 рік продукції «Автомобільний бензин, дизельне, суднове та котельне паливо» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», орган ринкового нагляду - Держекоінспекція.
		40. Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» заходами ринкового нагляду є:
		1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
		2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:
		а) обмеження надання продукції на ринку;
		б) заборону надання продукції на ринку;
		в) вилучення продукції з обігу;
		г) відкликання продукції;
		3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
		4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
		У випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», заходи ринкового нагляду вживаються щодо продукції, яка:
		1) надається на ринку, в тому числі щодо одиниць чи партій введеної в обіг продукції, що зберігаються на складах виробників (імпортерів);
		2) представлена за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
		3) перебуває під митним контролем у разі призупинення її митного оформлення за результатами контролю продукції.
		41. Порядок проведення перевірок характеристик продукції унормовано положеннями статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
		Згідно з частинами першою-четвертою наведеної статті Закону під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
		При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
		Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
		Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
		Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.
		Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
		42. Пунктом 1 частини першої статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, зокрема: 1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду.
		43. Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, в ході перевірки контролюючим органом було встановлено факти порушення позивачем вимог Технічного регламенту № 927, як розповсюджувачем.
		44. Частиною першою статті 5 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення державної політики у сфері технічного регулювання; у межах своєї компетенції затверджує технічні регламенти, якщо їх не затверджено законами чи актами центральних органів виконавчої влади.
		45. Згідно з пунктом 1 Технічного регламенту № 927 оцей регламент встановлює вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, що виробляються, вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров`я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів.
		46. Відповідно до пунктів 5-10 Технічного регламенту № 927 дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
		Під час оптового постачання (реалізації) палива постачальник (продавець) повинен надати покупцеві на його вимогу копію декларації про відповідність.
		Під час роздрібного постачання (реалізації) палива позначення палив повинне бути розміщено у місцях, доступних для споживача (на паливо-розподільчому обладнанні), а також відображено в розрахункових документах. На вимогу споживача (покупця) продавець повинен надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність.
		Кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.
		Документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.
		Вимоги щодо позначення автомобільного бензину і дизельного палива наведені у додатку 1 до цього Технічного регламенту.
		47. Пунктом 17 Технічного регламенту № 927 передбачено, що для проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник застосовує процедуру оцінки відповідності, яку встановлено Технічним регламентом модулів оцінки відповідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 року № 1585 (далі - Технічний регламент № 1585), для:
		палив, що виробляють або імпортують партіями, - за модулем F1;
		палив, що виробляють дослідними партіями, - за модулем F1;
		палив, що виробляють серійно, - за модулем A1.
		48. Виробник або уповноважений представник розробляє технічну документацію, яка повинна містити інформацію про виробництво і застосування палив і за якою можливо оцінити відповідність палив вимогам цього Технічного регламенту.
		До технічної документації додаються: технологічний регламент або інструкція на виробництво, або технологія виробництва; акт впровадження у серійне виробництво продукції; акти приймання дослідної партії та протоколи випробувань продукції.
		Для палив, які містять у своєму складі добавки (присадки), до технічної документації також додаються: документ про допуск до застосування добавки (присадки) у відповідному типі палива, дані щодо вмісту в паливі; паспорт безпечності добавки (присадки); інформація про місцезнаходження юридичної особи виробника (пункт 18 Технічного регламенту № 1585).
		49. За результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту (пункт 19 Технічного регламенту № 1585).
		50. Перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність (пункт 20 Технічного регламенту № 1585).
		51. Форма, опис знака відповідності технічним регламентам, правила та умови його нанесення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1184.
		52. Згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті: 1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам.
		53. Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, при проведені планової перевірки характеристик продукції автомобільних палив, дизельного палива на АЗС 12-01 ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» встановлено виробника палива, які є нерезидентами України.
		54. Пунктом 21 Технічного регламенту № 1585 визначено, що виробник або уповноважений представник зберігає технічну документацію та декларацію про відповідність протягом 10 років після виготовлення останньої партії палива і надає їх для перевірки відповідним органам державного ринкового нагляду в установлених законодавством випадках.
		У разі коли виробник не є резидентом України та не має уповноваженого представника в Україні, такі зобов`язання покладаються на особу, яка ввела паливо в обіг на ринку України.
		55. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що контроль при розповсюдженні палива з документами, які відповідають вимогам Технічного регламенту, покладаються на ТОВ «ТД «САН ОЙЛ».
		56. Відповідно до статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі, якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
		У разі, якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
		Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
		знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
		не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
		не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
		декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
		органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
		вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
		57. Відповідно до частин першої та другою статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
		Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті:
		1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень органів доходів і зборів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону;
		2) за результатами моніторингу результативності запровадженої заборони надання продукції на ринку, здійсненого відповідно до частини десятої статті 34 цього Закону;
		3) на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб`єктами господарювання відповідно до вимог відповідних технічних регламентів;
		4) на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб`єктами господарювання відповідно до Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
		58. Частинами сьомою та восьмою статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються:
		1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення;
		2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи;
		3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій;
		4) строк виконання рішення;
		5) способи, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання цього рішення;
		6) строк повідомлення відповідним суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.
		Обмежувальні (корегувальні) заходи залежно від обставин можуть застосовуватися до всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій.
		59. Відповідальність суб`єктів господарювання за порушення, виявлені під час заходів ринкового контролю встановлені приписами статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
		60. Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 44 цього Закону до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі: розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п`ятдесяти до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		61. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що під час планової перевірки відповідачем виявлено розповсюдження позивачем трьох видів продукції, на яких відсутній знак відповідності: «Бензин неэтилированный АИ-95-К5-Евро по СТБ 1656-2016 Класс В» (виробник ОАО «Мозырский нефтеперерабатывающий завод»); «Паливо дизельне ЄВРО, сорт Е, екологічного класу К5 (ДТ-Е-К5)» (виробник Филиал ПАО «АПК «Башнефть-Новойл»); «Паливо дизельне ЄВРО, сорт Е, екологічного класу К5 (ДТ-Е-К5)» (виробник АО «Куйбышевский нефтеперерабатывающий завод»).
		62. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що спірні рішення ДЕІ у Кіровоградській області про вжиття відносно ТОВ «ТД «САН ОЙЛ» обмежувальних (корегувальних) заходів від 3 липня 2019 року № 1 та постанова про накладення штрафних санкцій від 3 липня 2019 року № 2-19 відповідають вимогам Закону, відтак, є правомірними та скасуванню не підлягають. 
		63. Колегія суддів також враховує, що статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		64. Частина третя статті 42 Конституції України передбачає, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
		65. Згідно статей 415 та 416 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року, Україна взяла зобов`язання забезпечувати високий рівень захисту прав споживачів.
		66. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров`я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.
		67. У силу вимог статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» держава зобов`язана забезпечувати, зокрема, дотримання прав споживачів на належну якість продукції та безпеку продукції. 
		68. Згідно частини першої статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.
		69. Правовий висновок про пріоритетність життя та здоров`я людини у сфері захисту прав споживачів, що забезпечується, у тому числі належним інформуванням споживачів про якість товару, його відповідність встановленим вимогам та технічним регламентам, неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 листопада 2019 року у справі № 817/381/16, від 14 лютого 2020 року у справі № 808/2525/16, від 28 вересня 2020 року у справі № 826/855/16, від 17 лютого 2021 року у справі № 640/19248/19 та від 31 січня 2022 року у справі № 640/15352/19.
		70. З огляду на те, що спірні рішення відповідача про вжиття коригувальних (обмежувальних) заходів та постанови про накладення штрафних санкцій, прийняті, передусім, з метою попередження розповсюдження бензину та дизельного палива, що не відповідають вимогам технічних регламентів, тобто вимогам якості та безпечності для життя та здоров`я людини, вказані рішення прийняті у встановленому законом порядку та у межах повноважень відповідача, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про відповідність спірних рішень ДЕІ у Кіровоградській області критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
		71. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених  статтею 341  цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		72. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		73. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		74. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		75. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в рішеннях судів повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		76. Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «САН ОЙЛ» залишити без задоволення. 
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		Суддя-доповідач:                                                             Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                  Н.В. Коваленко
		                                                                                                             Т.Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...