Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 597/314/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 06.05.2022. Зареєстровано: 06.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.05.2022.
Дата набрання законної сили: 07.06.2022
Номер судового провадження: 1-кп/597/22/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021210000000318

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 597/314/22
		Провадження № 1-кп/597/22/2022
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"05" травня 2022 р.       Заліщицький районнийсуд Тернопільськоїобласті                                                      
		в складі: судді ОСОБА_1 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, невійськовозобов`язаного, з повною вищою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України
		 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_5 
		 
		 
		встановив:
		 
		У серпні 2021 року в ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на умисне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , шляхом введення в оману про можливість оформлення документів для виїзду та працевлаштування за кордоном.
		З метою реалізації свого злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів у серпні 2021 року ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 неправдиві відомості про те, що має можливість оформлення документів для виїзду та працевлаштування за кордоном, хоча в дійсності таких можливостей не мав та в установленому законом порядку не займався такою діяльністю. В подальшому, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_6 , та викликавши в останнього хибну впевненість у законності дій з надання послуг з оформлення документів для виїзду за кордон, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_6 перерахувати на його банківську картку ПриватБанк № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 9000 гривень. Будучи введеним в оману, ОСОБА_6 20.09.2021 року перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 зазначену суму коштів, якими заволодів ОСОБА_3 та використав їх для власних потреб і будь-яких дій, спрямованих на виготовлення документів для виїзду та працевлаштування за кордон не вчиняв.
		Окрім цього, у другій половині серпня 2021 року в ОСОБА_3 повторно виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , шляхом введення в оману про можливість оформлення для виїзду та працевлаштування за кордоном.
		З метою реалізації свого злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів в серпні 2021 року ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_7 неправдиві відомості про те, що має можливість оформлення документів для виїзду та працевлаштування за кордоном, хоча в дійсності таких можливостей не мав та в установленому законом порядку не займався такою діяльністю. В подальшому, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_7 , та викликавши в останнього хибну впевненість у законності дій з надання послуг з оформлення документів для виїзду за кордон, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_7 перерахувати на його банківську картку ПриватБанк № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 22000 гривень. Будучи введеним в оману, ОСОБА_7 20-21.09.2021 року перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 зазначену суму коштів, якими заволодів ОСОБА_3 та використав їх для власних потреб і будь-яких дій, спрямованих на виготовлення документів для виїзду та працевлаштування за кордон не вчиняв.
		   Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , передбачена ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно. 
		   11 квітня 2022 року між начальником Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12021210000000318, та ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості у присутності захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 .
		   Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.190 КК України. ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої та пред`явленої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, повністю відшкодував потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завдані ним збитки. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень. 
		   Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Частиною 2 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
		Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
		2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
		3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, є нетяжким злочином.
		Внаслідок вчинення кримінального правопорушення шкоду завдано правам та інтересам окремих осіб, однак наявні письмові згоди потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні.
		   Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
		   Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просить затвердити угоду про визнання винуватості від 11 квітня 2022 року та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 обумовлену в ній міру покарання.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України; наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ст.473 КПК України, зокрема, про характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди судом; права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.
		Вислухавши сторони кримінального провадження, оцінюючи викладені обставини кримінального провадження у їх сукупності, суд доходить висновку про те, що укладена сторонами угода є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, при цьому обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.
		Беручи до уваги, що умови угоди відповідають вимогам ст.472 КПК України та КК України, враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_3 роз`яснені та зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст.476 КПК України, суд доходить висновку про наявність підстав та необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення останньому за ч.2 ст.190 КК України узгодженої сторонами угоди виду та міри покарання.
		 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 370, 373, 374, 468, 469, 472-476 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ: 
		   Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11 квітня 2022 року між начальником Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12021210000000318.
		    ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання за даною статею у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень штрафу в дохід держави. 
		   Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		Суддя:  ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...