Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/9773/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2022. Зареєстровано: 11.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2022.
Дата набрання законної сили: 26.10.2022
Результат оскарження 26.10.2022 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/380/9915/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		справа № 380/9773/21
		провадження № П/380/9915/21
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 травня 2022 року
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючої судді Братичак У.В.,
		секретар судового засідання Середа О-В.І.,
		за участю:
		представника позивача Пастернак О.О.,
		представника відповідача Хандина О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віденська кав`ярня» до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, -
		в с т а н о в и в :
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Віденська кав`ярня» (місцезнаходження: пр. Свободи, 12, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ: 23957387) звернулося з позовною заявою до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Валова, 20, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 26256659), в якій просить визнати протиправним та скасувати припис №0004-вих-41813 від 20.05.2021, виданий Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваний припис є незаконним, необґрунтованим, таким, що не відображає дійсних обставин справи, складений з порушенням вимог закону. Позивач вказує, що оскаржуваний припис був винесений на підставі візуального огляду без видачі розпорядчого документа органу охорони культурної спадщини (наказу, розпорядження), що є порушенням ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». При цьому, позивач зазначає, що відповідач в порушення ч. 6 ст. 7 Закону жодного акта візуального обстеження позивачу не надсилав.
		Ухвалою судді від 19.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
		Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній посилається на те, що, 11.05.2021 було проведено візуальне спостереження об`єкта культурної спадщини - пам`ятки архітектури місцевого значення на пр. Свободи, 12 у м. Львові. Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради складено припис (поштовий реєстраційний номер 0004-вих-41813 від 20.05.2021), згідно з яким позивача зобов`язано: демонтувати влаштовані огороджуючі та світлопрозорі конструкцій на терасі будівлі на пр. Свободи, 12 у м. Львові  пам`ятки архітектури місцевого значення охоронний №- 5264-Лв, згідно з Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 18.01.2021 року № 14, як такі, що влаштовувалися за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів i передбачених Законом дозволів, негативно позначаються на стані пам`ятки (створюють загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки); вжити заходів із приведення тераси будівлі до попереднього стану та у відповідності до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. У відзиві зазначає, що відповідно до положень частини першої та другої статті 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відповідач зобов`язаний заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми i правила у сфері охорони культурної спадщини.
		Позивач подав відповідь на відзив, та додаткові письмові пояснення в яких додатково зазначив, що до Реєстру нерухомих пам`яток згідно Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 18.01.2021 року №14, на який посилається Управління охорони історичного середовища, були внесені дані про будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Львів, проспект Свободи 12. Однак, як видно з долучених до матеріалів справи доказів, тераса, якої стосується оскаржуваний припис відноситься до будівлі відтвореної галереї за адресою: пл. Підкови І., буд. 2, яка не відноситься до об`єктів культурної спадщини за категорією місцевого значення, оскільки дані про таку будівлю за вказаною адресою відсутні в Додатку до Наказу від 18.01.2021 року №14 та відсутні в Реєстрі пам`яток місцевого значення, який розміщений на сайті Міністерства культури України.
		19.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 13.09.2021 було задоволено клопотання представника позивача, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
		Протокольною ухвалою суду від 11.04.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.
		Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
		Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
		Об`єкт нежитлової нерухомості (нежитлове приміщення), який знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, проспект Свободи, буд. 12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна  195838946101), загальною площею 1638,2 кв.м. належить на праві спільної часткової приватної власності відповідачу у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Віденська кав`ярня» (що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2017, Індексний номер витягу: 107721823) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Готель Відень» (що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2017, Індексний номер витягу: 107722125).
		За заявою ТОВ «Готель Відень» та ТОВ «Віденська кав`ярня» б/н від 06.12.2017 про визначення часток між співвласниками по фактичному користуванню приміщеннями в будинку №12 по проспекті Свободи в м. Львові, Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видано висновок серія та номер: ЮР 935 від 05.12.2017, відповідно до якого співвласник ТОВ «Віденська кав`ярня» займає приміщення: в підвалі з 150 по 163; на 1-му поверсі з 1 по 20, на 2-му поверсі з 21 по 24 загальною площею 676,6 кв.м., що складає 41% від будівлі або 41/100.
		На підставі проведених обмірів Обласним комунальним підприємством Львівської обласної «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видано Технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 05.12.2017 року, відповідно до якого ТОВ «Віденська кав`ярня» займає на 2 поверсі приміщення « 21»  сходова клітка, загальною площею 23.8 кв.м., приміщення « 22»  коридор, загальною площею 6,5 кв.м., приміщення « 23»  кабінет, загальною площею 16,5 кв.м., приміщення « 24»  кабінет, загальною площею 18,9 кв.м. 
		На підставі Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 18.01.2021 № 14, житловий будинок за адресою пр. Свободи, 12 у м. Львові занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини» у Львівській області та присвоєно охоронний № 5264-Лв.
		11 травня 2021 року представником відповідача було проведено візуальне спостереження об`єкта культурної спадщини  пам`ятки архітектури місцевого значення на пр. Свободи, 12 у м. Львові. За результатами перевірки електронної бази даних документообігу управління охорони історичного середовища Львівської міської ради встановлено проведення будівельних робіт без розглянутої проектної документації за адресою: пр. Свободи, 12 у м. Львові.
		На підставі вищезазначеного, управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради складено припис від 21 травня 2021 року (поштовий реєстраційний номер 0004-вих-41813 від 20.05.2021), згідно з яким позивача зобов`язано: демонтувати влаштовані огороджуючі та світлопрозорі конструкцій на терасі будівлі на пр. Свободи, 12 у м. Львові  пам`ятки архітектури місцевого значення охоронний №- 5264-Лв, згідно Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 18.01.2021 року № 14, як такі, що влаштовувалися за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів i передбачених Законом дозволів, негативно позначаються на стані пам`ятки (створюють загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки); вжити заходів із приведення тераси будівлі до попереднього стану та у відповідності до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
		Не погоджуючись з вказаним приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
		Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
		Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
		Статтею 1 цього ж Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Таким чином, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» слід застосовувати до правовідносин, що виникають у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарської діяльності вимог законодавства у відповідній сфері; предметом регулювання цього закону є повноваження органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, межі та порядок реалізації цих повноважень.
		Разом з тим, відповідно до преамбули Закону України «Про охорону культурної спадщини», цей Закон регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
		Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про охорону культурної спадщини», державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
		До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
		Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, крім іншого: видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них, застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.
		Частиною 1 ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язаний утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього закону та охоронного договору.
		Згідно з ст. 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини», приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами. Органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.
		Відповідно до п.1.1 Положення про управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому від 11.11.2016 року №1031 (далі - Положення), Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (надалі - управління) є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 року №505 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», утвореним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Згідно з п.1.2 Положення, Управління є підзвітним і підконтрольним міській раді, виконавчому комітету міської ради, Львівському міському голові і підпорядкованим заступнику міського голови з питань розвитку.
		Відповідно до п. 4.1.32 Положення, до компетенції управління належать такі повноваження, зокрема: видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток, припинення робіт на цих пам`ятках, їх територіях та у зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України «Про охорону культурної спадщини», дозволів або з відхиленням від них на підставі відповідних нормативно-правових актів органів охорони культурної спадщини вищого рівня; складання протоколів про адміністративні правопорушення та формування адміністративних справ у сфері охорони культурної спадщини на підставі відповідних нормативно-правових актів органів охорони культурної спадщини вищого рівня.
		Таким чином, під час здійснення охорони культурної спадщини уповноважені органи державної влади керуються у своїй діяльності приписами спеціального закону, а саме - Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема, якщо предметом охоронних заходів є забезпечення збереження характерних властивостей об`єкта культурної спадщини.
		Отже, приймаючи оскаржуване рішення (припис), Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради виконувалися повноваження щодо дотримання законодавства про охорону культурної спадщини та вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання пам`ятки, здійснювався огляд пам`ятки архітектури та перевірка належного утримання та використання пам`ятки архітектури, шляхом проведення візуального огляду та перевірку електронної бази даних, а не проводилась перевірка господарської діяльності позивача.
		Відтак, спірні правовідносини у справі регулюються нормами спеціального закону - Законом України «Про охорону культурної спадщини».
		Згідно з ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. 
		Предмет охорони об`єкта культурної спадщини - характерна властивість об`єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою. 
		Як слідує з оскаржуваного припису, позивача зобов`язано: демонтувати влаштовані огороджуючі та світлопрозорі конструкцій на терасі будівлі на пр. Свободи, 12 у м. Львові  пам`ятки архітектури місцевого значення охоронний №- 5264-Лв, згідно Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 18.01.2021 року № 14, як такі, що влаштовувалися за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів i передбачених Законом дозволів, негативно позначаються на стані пам`ятки (створюють загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки); вжити заходів із приведення тераси будівлі до попереднього стану та у відповідності до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
		Частиною 1 статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з ч.1 статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини», занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки, зокрема, пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. 
		Пунктом 1 Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 18.01.2021 року №14 (надалі - Наказ), передбачено занести до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» у Львівській області згідно з переліком, відповідно до додатку». 
		З Додатку до Наказу до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення судом встановлено, що об`єктом культурної спадщини за порядковим номером №1299 вказано будівлю, яка розташована за адресою: проспект Свободи, 12, Львів, Львівська область, 79000, охоронний номер 5264-ЛВ. 
		Як зазначалося вище, об`єкт нежитлової нерухомості (нежитлове приміщення), який знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, проспект Свободи, буд. 12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна  195838946101), загальною площею 1638,2 кв.м. належить на праві спільної часткової приватної власності відповідачу у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Віденська кав`ярня» (що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2017 року, Індексний номер витягу: 107721823) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Готель Відень» (що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2017 року, Індексний номер витягу: 107722125).
		За заявою ТОВ «Готель Відень» та ТОВ «Віденська кав`ярня» б/н від 06.12.2017 про визначення часток між співвласниками по фактичному користуванню приміщеннями в будинку №12 по проспекті Свободи в м. Львові, Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видано висновок серія та номер: ЮР 935 від 05.12.2017, відповідно до якого співвласник ТОВ «Віденська кав`ярня» займає приміщення: в підвалі з 150 по 163; на 1-му поверсі з 1 по 20, на 2-му поверсі з 21 по 24 загальною площею 676,6 кв.м., що складає 41% від будівлі або 41/100.
		На підставі проведених обмірів Обласним комунальним підприємством Львівської обласної «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видано Технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 05.12.2017 року, відповідно до якого ТОВ «Віденська кав`ярня» займає на 2 поверсі приміщення « 21»  сходова клітка, загальною площею 23.8 кв.м., приміщення « 22»  коридор, загальною площею 6,5 кв.м., приміщення « 23»  кабінет, загальною площею 16,5 кв.м., приміщення « 24»  кабінет, загальною площею 18,9 кв.м. 
		Згідно з ч.1 статті 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
		Відповідно до п. 1 Порядку укладення охоронних Договорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від « 28» грудня 2001 року №1768, охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
		Пункт 5 Порядку передбачає, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`ятко охоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини. 
		Так, судом встановлено, що Охоронний Договір №71\07 на об`єкт культурної спадщини  пам`ятку архітектури житловий будинок 19 століття на пр. Свободи, 12 у м. Львові (рішення Львівського облвиконкому №227 від 17.07.07.1990) укладено між Управлінням охорони історичного середовища та ТОВ «Віденська кав`ярня». 
		Згідно з п. 5.1. Охоронного Договору, Користувач зобов`язується використовувати пам`ятку (частину пам`ятки)  нежитлові приміщення загальною площею 611,9 кв.м. підвалу, першого та частини другого поверху в будинку 19 століття на проспекті Свободи, 12 у м. Львові для закладу громадського харчування. 
		Додатком №2 до Охоронного Договору долучається попередній Технічний Паспорт №864 від 27.04.2007 на нежитлові приміщення в будівлі на пр. Свободи, 12 у м. Львові. Згідно Експлікації внутрішніх площ будівлі виготовленого Технічного паспорту від 27.04.2007, всього по орендованих приміщеннях ТОВ «Віденська кав`ярня» площа складає: 611,9 кв.м, зокрема з яких на другому поверсі приміщення 18 «сходова» - 23,8 кв.м; приміщення 19 «коридор» - 6,5 кв.м., приміщення 20 «кабінет» - 16,5 кв.м., приміщення 21 «кабінет» - 18,9 кв.м. 
		Судом встановлено, що ТОВ «Віденська кав`ярня» згідно з положеннями Охоронного Договору зобов`язується використовувати пам`ятку (частину пам`ятки)  нежитлові приміщення загальною площею 611,9 кв.м. підвалу, першого та частини другого поверху в будинку 19 століття на проспекті Свободи, 12 у м. Львові для закладу громадського харчування. Згідно Експлікації внутрішніх площ будівлі виготовленого Технічного паспорту від 27.04.2007 року, який долучається Додатком до Охоронного Договору, відсутнє таке приміщення, як «тераса». 
		Таким чином, згідно Охоронного Договору та Додатків до нього, ТОВ «Віденська кав`ярня» не використовує терасу за адресою: пр. Свободи, 12. 
		Відтак, долучені до матеріалів справи докази свідчать про те, що за адресою м. Львів, пр. Свободи 12 відсутнє нежитлове приміщення  «тераса», яке належить ТОВ «Віденська кав`ярня» на праві власності, та на яке поширюється Закон України «Про охорону культурної спадщини».
		Натомість, як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, позивач придбав будівлю галереї, загальною площею 142,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: пл. Підкови І., буд. 2 згідно з договором купівлі-продажу, серія та номер: 470, виданий 20.02.2006, видавник: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Тертична Н.І. 
		Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серія та номер: 10035799, виданий Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 09.03.2006 підтверджується, що позивач є власником будівлі галереї, загальною площею 142,6 кв.м. за адресою: м. Львів, пл. Підкови І., буд. 2. 
		Згідно з Експлікацією внутрішніх площ до плану будівлі за адресою: пл. Підкови І., буд. 2 Технічного Паспорта на галерею від «07» червня 2004 року, виданого Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки до складу будівлі за адресою: пл. Підкови І., буд. 2 відноситься на 2 поверсі приміщення тераси загальною площею 34,6 кв.м.
		Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивач є власником будівлі галереї, до складу якої входить тераса, за адресою: пл. Підкови І., буд. 2.
		Як вже зазначалося вище, з оскаржуваного припису видно, що позивача зобов`язано: демонтувати влаштовані огороджуючі та світлопрозорі конструкцій на терасі будівлі на пр. Свободи, 12 у м. Львові  пам`ятки архітектури місцевого значення охоронний №- 5264-Лв, згідно Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 18.01.2021 року № 14, як такі, що влаштовувалися за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів i передбачених Законом дозволів, негативно позначаються на стані пам`ятки (створюють загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки); вжити заходів із приведення тераси будівлі до попереднього стану та у відповідності до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
		Водночас, судом встановлено, що будівля за адресою: м. Львів, пл. Підкови І., буд. 2 станом на момент винесення оскаржуваного припису не внесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» від 18.01.2021 року №14. Відтак, на будівлю галереї, в тому числі терасу, яка знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Підкови І., буд. 2 не розповсюджується режим охорони пам`яток культурної спадщини місцевого значення.
		Таким чином, встановлення огороджуючих та світлопрозорих конструкцій на терасі будівлі за адресою: м. Львів, пл. Підкови І., буд. 2 не потребують погодження Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, не потребують розроблення відповідних програм та проектів і отримання дозволу, які передбачені для пам`яток культурної спадщини місцевого значення.
		Крім того, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
		Відповідно до частини третьої статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів заселених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 затверджено Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу), до якого включене місто Львів.
		Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 (зі змінами і доповненнями) (далі - Порядок).
		Згідно з п.4 Порядку відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Міністерство культури України та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.
		Пунктом 5 Порядку передбачено, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.
		Відповідно до п.12 Порядку визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Міністерством культури України.
		Отже, згідно з нормами чинного законодавства межі історичного ареалу встановлюються науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів населеного місця, яка погоджується відповідним органом місцевого самоврядування та затверджується Міністерством культури України.
		Тобто, межі історичного ареалу населеного місця вважатимуться належним чином визначеними тільки після їх затвердження Міністерством культури України.
		На офіційному сайті Міністерства культури України за посиланням http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=244995501 міститься інформація щодо затвердження меж та режимів використання історичних ареалів історичних населених місць наказами Міністерства культури України. 
		Суд встановив, що межі історичного ареалу міста Львова Міністерством культури України станом на момент винесення оскаржуваного припису не затверджені.
		Відповідачем не надано належних доказів того, що будинок за адресою: пл. Підкови І., буд. 2 у м. Львові знаходиться в межах історичного ареалу міста Львова, належить до пам`яток культурної спадщини державного чи місцевого значення, має культурну чи містобудівну цінність, відтак порядку отримання відповідного дозволу та погодження для встановлення огороджуючих та світлопрозорих конструкцій на будівлі відтвореної галереї, яка знаходиться за адресою: пл. Підкови І., буд. 2 на виконання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» не передбачено.
		Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9 ) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Підсумовуючи вищенаведене, судом встановлено, що відповідні критерії відповідачем при винесенні припису №0004-вих-41813 від 20.05.2021 не дотримані, отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. 
		Враховуючи, що судом встановлено відсутність порушення позивачем вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», суд вважає оскаржуваний припис протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
		Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовуються позивачу в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
		в и р і ш и в:
		позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати припис №0004-вих-41813 від 20.05.2021, виданий Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Валова, 20, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 26256659).
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради (місцезнаходження: вул. Валова, 20, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 26256659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віденська кав`ярня» (місцезнаходження: пр. Свободи, 12, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ: 23957387) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 10.05.2022.
		 
		 Суддя Братичак Уляна Володимирівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...