Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1186/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про невиконання або неналежне виконання зобов’язань; що виникають з договорів оренди.
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2022. Зареєстровано: 12.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2022.

Номер судового провадження: 18/01/911/1186/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"18" січня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1186/20 
		Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг»
		до Броварської міської ради Київської області
		прo визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки 
		 
		Суддя А.Ю. Кошик
		За участю секретаря судового засідання Фроль В.В.
		За участю представників:
		Позивача: Ліщинський В.С.
		Відповідача: Голосій Т.А.
		Обставини справи:
		Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг» (надалі  позивач) до Броварської міської ради Київської області (надалі  відповідач) прo визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2020 року відкрито провадження у справі № 911/1186/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.06.2020 року.
		До канцелярії Господарського суду Київської області 05.06.2020 року представником позивача подано заяву б/н 05.06.2020 року про об`єднання справ в одне провадження та клопотання б/н від 05.06.2020 про перенесення слухання.
		До канцелярії Господарського суду Київської області 11.06.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 10.06.2020 року про продовження терміну подання відзиву на позовну заяву та відкладення підготовчого судового засідання.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2020 року підготовче засідання відкладено на 25.06.2020 року.
		До канцелярії Господарського суду Київської області 15.06.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 10.06.2020 року.
		До канцелярії Господарського суду Київської області 25.06.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 25.06.2020 року.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2020 року підготовче засідання відкладено на 09.07.2020 року.
		До канцелярії Господарського суду Київської області 08.07.2020 року представником позивача подано заяву б/н б/д про зупинення розгляду справи.
		У підготовчому засіданні 09.07.2020 року оголошено перерву на 16.07.2020 року.
		До канцелярії Господарського суду Київської області 16.07.2020 року від представника відповідача надійшло заперечення проти заяви про зупинення розгляду справи б/н від 15.07.2020 року.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2020 року зупинено провадження у справі № 911/1186/20 до остаточного вирішення спору в пов`язаній з нею справі Господарського суду Київської області № 911/1633/20. Зобов`язано сторони повідомити суду про результати вирішення спору у справі Господарського суду Київської області № 911/1633/20.
		До канцелярії Господарського суду Київської області 07.07.2021 року представником відповідача подано клопотання б/н від 06.07.2021 року про поновлення провадження у справі № 911/1186/20, оскільки 20.11.2020 року у справі 911/1633/20 було винесено рішення, яким у позові відмовлено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 року рішення Господарського суду Київської області від 20.11.2020 року у справі 911/1633/20 залишено без змін та ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на рішення Господарського суду Київської області від 20.11.2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 року у справі № 911/1633/20.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.07.2021 року поновлено провадження у справі № 911/1186/20 та призначено підготовче засідання на 27.07.2021 року.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2021 року підготовче засідання відкладено на 07.09.2021 року.
		До канцелярії Господарського суду Київської області 06.09.2021 року позивачем подано заяву б/н, б/д про перенесення розгляду справи.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 911/1186/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.09.2021 року. 
		До канцелярії Господарського суду Київської області 20.09.2021 року позивачем подано заяву б/н б/д про зупинення провадження.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2021 року зупинено провадження у справі № 911/1186/20 до остаточного вирішення спору в пов`язаній з нею справі Господарського суду Київської області № 911/2639/21. 
		Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Броварська міська рада Київської області звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 року апеляційну скаргу Броварської міської ради Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.09.2021 року у справі № 911/1186/20 задоволено. Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.09.2021 року у справі №911/1186/20 скасовано. Справу № 911/1186/20 направлено до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.
		25.11.2021 року матеріали справи № 911/1186/20 повернулись до Господарського суду Київської області.
		Таким чином, суд продовжує розгляд справи № 911/1186/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг» до Броварської міської ради Київської області прo визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки із стадії, на якій його було зупинено. Судове засідання призначено на 21.12.2021 року.
		В судовому засіданні 21.12.2021 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 18.01.2022 року.
		В судовому засіданні 18.01.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.
		Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
		Відповідно до ч.1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
		У зв`язку з чим, в судовому засіданні 18.01.2022 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
		 
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається з викладених у позові обставин, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.05.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір оренди), за яким відповідач надав позивачу в оренду земельну ділянку. Згідно з п.3.1. Договір укладено терміном до 21.05.2020 року.
		19.03.2020 року позивач отримав від відповідача лист №2-6/1094 від 16.03.2020 року, в якому відповідач повідомив позивача, що після закінчення терміну дії Договору оренди відповідач не має наміру продовжувати його на новий строк.
		18.03.2020 рокуу відповідності до вимог ч.2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позивач цінним листом з описом вкладення направив відповідачу повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. У відповідності до вимог ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі» позивач додав до листа-повідомлення проект додаткової угоди, яким пропонував внести зміни до Договору оренди, змінивши лише п.3.1. Договору оренди щодо терміну дії Договору оренди. Цей лист-повідомлення був отриманий відповідачем 20.03.2020 року.
		26.03.2020 року позивач отримав від відповідача лист за № 2-6/1178 від 23.03.2020 року, яким у відповідь на лист-повідомлення позивача від 18.03.2020 року відповідач зазначив що питання буде включено до проекту рішення чергової сесії Броварської міської ради, що запланована на 23.04.2020 року.
		27.03.2020 року позивач цінним листом №25/03-2020 від 25.03.2020 року з описом вкладення повторно направив відповідачу повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк з проектом додаткової угоди. Згідно даних сайту Укрпошти цей лист було вручено відповідачу 31.03.2020 року.
		10.04.2020 року позивач отримав від відповідача лист за № 2-6/1341 від 06.04.2020 року, яким у відповідь на лист-повідомлення позивача від 25.03.2020 року відповідач зазначив що питання буде включено до проекту рішення чергової сесії Броварської міської ради, що запланована на 04.06.2020 року.
		13.04.2020 року позивач отримав від відповідача лист № 2-6/1379 від 07.04.2020 року, яким відповідач повідомив позивача що на виконання рішення Броварської міської ради відповідач не має намірів продовжувати термін дії Договору оренди. До листа було додано витяг з рішення сесії від 03.04.2020 року №1841-73-07, згідно з яким відповідач вирішив попередити позивача що відповідач не має намірів продовжувати термін дії Договору оренди.
		Позивач вважає наведені дії та рішення відповідача неправомірними та безпідставними, такими, що порушують передбачене п.3.1.Договору та чинним законодавством (ст.33 Закону України «Про оренду землі») переважне право позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк.
		В силу припису ч.8 ст.33 Закону України «Про оренду землі» про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди є належним способом захисту порушеного права.
		Крім того згідно з ч.11 ст.33 Закону України «Про оренду землі» саме відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
		У зв?язку з чим, позивач в позові просить визнати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки укладеною в наведеній в позові редакції, яка передбачає внесення до Договору оренди земельної ділянки площею 2,8837га, кадастровий номер земельної ділянки - 3210600000:00:063:0982, для будівництва та обслуговування об`єкту незавершеного будівництва (багатоквартирна житлова забудова) - землі житлової забудови, в 5 мікрорайоні IV житлового району в м. Броварах, від 29.05.15 наступних змін: Пункт 3.1. Договору оренди викласти в наступній редакції:
		« 3.1. Договір укладено терміном до 21.05.2025 року. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
		Положення цього Договору про переважне право Орендар не застосовується у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; порушення термінів сплати орендної плати; допущення погіршення стану земельної ділянки».
		В ході розгляду спору відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що згідно Договору оренди земельної ділянки від 29.05.2015 року, укладеного між позивачем та відповідачем, позивачу була передана в оренду земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:00:063:0982. Вказана земельна ділянка належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Бровари в особі відповідача. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що його укладено до 21.05.2020 року.
		Відповідач зазначає, що не маючи наміру продовжувати орендні відносини щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:063:0982, завчасно повідомляв про це позивача листами від 16.03.2020 року №2-6/1094, від 07.04.2020 року №2-6/1378, від 07.04.2020 року №2-6/1379, від 27.05.2020 року №2-6/1867. 
		Крім того, відповідач зазначає, що не приймав рішення про передачу вказаної земельної ділянки в оренду іншій особі. Рішенням відповідача від 22.05.2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:00:063:0982 передана в постійне користування виконавчому органу відповідача - Управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області.
		Тобто земельна ділянка передана виконавчому органу відповідача - Управлінню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області на іншому праві, відмінному від оренди поза межами правовідносин, врегульованих ст. 33 Закону України «Про оренду землі». 
		За твердженням відповідача, припинення орендних відносин щодо земельної ділянки та передача її в постійне користування, яке є іншим видом користування чужою земельною ділянкою, не свідчить про порушення переважного права орендаря на укладення договору перед іншими потенційними орендарями.
		Додатково до відзиву у справі № 911/1186/20 від 10.06.2020 року Броварська міська рада Київської області надала пояснення по суті позовних вимог, в яких зазначила, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:00:063:0982 припинила своє існування як об`єкт цивільних прав внаслідок її поділу. Замість неї утворені 3 земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3210600000:01:063:0770; 3210600000:01:063:0771; 3210600000:01:063:0772.
		Земельні ділянки з кадастровими номерами 3210600000:01:063:0770 та 3210600000:01:063:0772 передані у постійне користування управлянню будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області, яке є виконавчим органом відповідача.
		Земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:01:063:0771 станом на 24.06.2020 року не передавалась у користування третім особам та знаходиться у володінні та користуванні її власника - територіальної громади м. Бровари в особі відповідача.
		Таким чином, відповідач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:00:063:0982 припинила своє існування як об`єкт цивільних прав, тому права щодо неї не підлягають судовому захисту.
		Також, відповідач посилається на встановлені законодавством обсяг та гарантії права власності і стверджує, що відмова від продовження орендних правовідносин щодо земельної ділянки є невід`ємною частиною обсягу прав власника земельної ділянки.
		Позивач у запереченнях на відзив зауважив, що повідомлення відповідача про відсутність наміру продовження договору оренди та повідомлення про непоновлення договору оренди є запереченнями права в розумінні ч.5.ст.33 Закону «Про оренду землі», що може бути предметом судового оскарження.
		В ході розгляду спору судом досліджено та встановлено наступні обставини.
		Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
		Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
		Відповідно до п.3.1. Договору оренди договір укладено терміном до 21.05.2020 року. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
		Договір укладено терміном до 21.05.2020 року. Отже датою до якої позивач мав надіслати відповідачу лист повідомлення про поновлення Договору оренди є 21.04.2020 року.
		Позивач надіслав відповідачу два листа. Перший лист відповідач отримав 20.03.2020 року, другий лист було отримано відповідачем 31.03.2020 року, що підтверджується даними сайту Укрпошти.
		Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі» до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
		Згідно опису вкладення в цінний лист від 18.03.2020 року відповідачу було надіслано повідомлення про поновлення договору оренди та договір №2 про внесення змін до договору оренди.
		Згідно опису вкладення в цінний лист від 27.03.2020 року відповідачу було надіслано лист- повідомлення про поновлення договору оренди та додаткова угода до договору оренди.
		Відповідно ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		Згідно роздруківки з сайту Укрпошти відповідач отримав повторний лист-повідомлення 31.03.2020 року. Місячний термін розгляду листа повідомлення сплив 01.05.2020 року.
		Однак, відповідач не розглянув надіслані йому та отримані ним листи-повідомлення позивача. Листи, надіслані відповідачем позивачу не можуть свідчити про належне виконання відповідачем вимог ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі», оскільки в таких листах зазначалось, що питання буде включено до проекту рішення чергової сесії Броварської міської ради. При цьому, відповідність додаткової угоди вимогам закону не розглядалась, узгодження істотних умов не проводилося, заперечень щодо поновлення та змісту додаткової угоди не наведено. Доказів розгляду питання на черговій сесії Броварської міської ради суду не надано.
		Відповідно до п.3.1. Договору оренди положення цього договору про переважне право Орендаря не застосовується у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; порушення термінів сплати орендної плати; допущення погіршення стану земельної ділянки.
		Статтею 5 Договору оренди також визначені умови використання земельної ділянки, зокрема: для будівництва та обслуговування незавершеного будівництва; заборона зміни цільового призначення; заборона передачі земельної ділянки в заставу та до статутного фонду.
		Відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження фактів порушення позивачем зазначених вище умов. Також не зафіксовано порушення будь-яких інших умов Договору оренди.
		Твердження відповідача про неможливість позивачем як забудовником та замовником завершення будівництва житлового комплексу «Діамант» не береться судом до уваги, оскільки не доведене належними доказами і є суперечливим. Зокрема, відповідач безпідставно стверджує саме про неможливість завершення позивачем будівництва і в той же час непродовження позивачу договору оренди перешкоджає завершенню розпочатого ним будівництва. 
		Крім того, відповідач посилається на прийняття ним рішення про припинення орендних відносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:063:0982 з метою унеможливлення подальшого завдання шкоди правам громадян та інтересам суспільства, задля забезпечення раціонального використання земель. Однак, відповідачем не надано суду доказів прийняття відповідного рішення в установленому чинним законодавством порядку.
		Крім того, відповідач не висловлював в якості заперечення щодо поновлення договору оренди порушення у вигляді не своєчасної сплати податку чи не завершення будівництва житлового комплексу.
		Щодо посилань відповідача на наявність у нього прав та гарантій власника земельної ділянки, суд зазначає, що в даному випадку орган місцевого самоврядування здійснював правомочності власника земельної ділянки комунальної власності від імені держави в межах дискреційних повноважень, які передбачають діяльність адміністративного органу в рамках наданих повноважень з обрання альтернатив, запропонованих законом, з урахуванням, що кожна з них є законною, виходячи із цілей та принципів діяльності, з урахуванням конкретних обставин справи.
		Відповідач в даному випадку виступав органом місцевого самоврядування, уповноваженим розпоряджатись землями комунальній власності у відповідності до вимог та гарантій земельного законодавства і його статус не ототожнюється зі статусом власника в розумінні цивільного законодавства.
		Крім того, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Тобто відповідач мав діяти відповідно до ст.19 Конституції України виключно у порядку та спосіб, визначені ст.33 Закону України «Про оренду землі».
		Суд не приймає посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц та постанови Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 573/624/17-ц та від 05.06.2019 року у справі № 693/45/18, оскільки в наведених спорах розглядались інші питання, пов?язані з поновлення договору оренди землі, питання відмінності оренди та інших видів землекористування по суті не розглядались і не покладались в основу прийнятих рішень.
		З огляду на встановлені судом факти порушення відповідачем встановленої Законом України «Про оренду землі» процедури продовження договору оренди землі, за відсутності обґрунтованої та законної відповіді на звернення позивача, умови подальшого надання земельної ділянки іншій особі не мають значення для вирішення даного спору.
		Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду справа № 159/5756/18 від 22.09.2020 року, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
		Встановлення судами обставин недотримання цього припису ст.33 Закону України «Про оренду землі» має наслідком виникнення підстав для визнання відповідних дій протиправними та для поновлення прав, які такими діями були порушені (постанова КГС від 9.07.2019 року №908/2315/18).
		Для застосування положень ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).
		При цьому, в ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець після отримання листа-повідомлення орендаря має розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі; за наявності заперечень направити повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		Як зазначає Касаційний господарський суд у постанові від 15.05.2019 року у справі №912/3810/16, установивши факт своєчасного звернення орендаря з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі з наданням проекту додаткової угоди (на той самий строк та на тих самих умовах) та факт порушення відповідачем процедури реалізації переважного права позивача на поновлення договору відповідно до вимог ст.33, а також те, що станом на час розгляду спору позивач продовжив належне користування ділянкою (сплачував орендну плату), правомірним є висновок про наявність підстав для визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.
		Саме добросовісність орендодавця, по суті, становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою в спірних правовідносинах є орендар (постанови КГС від 14.05.2019 року №912/3808/16, від 16.05.2019 року №912/1982/17).
		Позивач дотримався визначеної законом процедури поновлення Договору оренди землі на новий строк на умовах переважного права. Зокрема, своєчасно звернувся до відповідача у відповідності до вимог ч.2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» з повідомленням про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. У відповідності до вимог ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі» позивач додав до листа-повідомлення проект додаткової угоди, яким пропонував внести зміни до Договору оренди в частині продовження терміну дії договору на такий самий строк.
		Натомість, відповідачем не наведено та не доведено достовірних фактів порушення позивачем умов Договору оренди та несумлінного виконання обов?язків орендаря. Також відповідач в порушення ст.33 Закону України «Про оренду землі» безпідставно зволікав з вирішенням питання, не вчинив визначених законом дій та заходів, передбачених процедурою ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
		Відповідно ч.8. ст.33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.
		В силу припису ч.8 ст.33 Закону України «Про оренду землі» про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди належним способом захисту порушеного права позивач вважає саме позов про визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту.
		Відповідно ч.11 ст.33 Закону України «Про оренду землі» відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
		Щодо посилання відповідача на відсутність земельної ділянки через її поділ, суд зазначає, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 року у справі №367/2022/15-ц (пункт 56) та від 01.10.2019 року у справі №922/2723/17 (пункт 7.36), а також Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 року у справі №920/743/17.
		В ході розгляду спору позивачем надано докази, які свідчать про наявність підстав для продовження Договору оренди землі на новий строк на підставі переважного права орендаря, що в силу припису ч.8 ст.33 Закону України «Про оренду землі» підлягає оформленню шляхом укладення додаткової угоди.
		В свою чергу, відповідач не спростував позовних вимог належними та допустимими доказами, правомірності своїх дій не довів. За встановлених в ході розгляду спору обставин вбачається намагання відповідача безпідставно позбавити позивача права користування земельною ділянкою шляхом зволікання та ухилення від належного дотримання процедури реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії Договору).
		У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32).
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain).
		У зв`язку з чим, суд зазначає, що правовій оцінці підлягають обставини, які обґрунтовані та підтверджені належними доказами і мають значення для вирішення спору. 
		За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову в повному обсязі шляхом визнання укладеною Додаткової угоди до Договору в запропонованій позивачем редакції.
		Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. 
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		ВИРІШИВ:
		1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг» до Броварської міської ради Київської області прo визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки задовольнити повністю.
		2. Визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 29.05.2015 року в наступній редакції:
		«Додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки від 29.05.2015 року
		м. Бровари Київської області « 18» травня 2020 року
		ОРЕНДОДАВЕЦЬ: Броварська міська рада Київської області, юридична особа за законодавством України, ідентифікаційний код за даними ЄДРПОУ 26376375, юридична адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна,15, в особі міського голови Сапожка Ігоря Васильовича, який діє на підставі ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та розпорядження виконавчого комітету Броварської міської ради від 17.11.2015 року №200-ОС «Про виконання повноважень міського голови» з одного боку, та
		ОРЕНДАР: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг», юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, ідентифікаційний код 35140541 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, ТОВ «Будстандартінжинірінг» зареєстроване Печерською, районною у місті Києві державною адміністрацією від 07.05.2007 року за №1 070 102 0000 028085), в особі директора Шокодько Миколи Гавриловича, який діє на підставі статуту, зареєстрованого державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби головного управління юстиції у місті Києві від 30.07.2013 року за №10701050015028085, далі  «ОРЕНДАР», з другого боку, уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 29.05.2015 року (надалі - «Договір») про наступне:
		1. Внести до Договору оренди земельної ділянки площею 2,8837 га, кадастровий номер земельної ділянки - 3210600000:00:063:0982, для будівництва та обслуговування об`єкту незавершеного будівництва (багатоквартирна житлова забудова) - землі житлової забудови, в 5 мікрорайоні IV житлового району в м. Броварах, від 29.05.15 наступні зміни:
		1.1. Пункт 3.1. Договору оренди викласти в наступній редакції:
		« 3.1. Договір укладено терміном до 21.05.2025 року. Після закінчення строку Договору, ОРЕНДАР має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі ОРЕНДАР повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово ОРЕНДОДАВЦЯ про намір продовжити його дію.
		Положення цього Договору про переважне право ОРЕНДАРЯ не застосовується у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; порушення термінів сплати орендної плати; допущення погіршення стану земельної ділянки».
		2. Інші умови Договору оренди земельної ділянки від 29.05.2015 року залишаються незмінними і Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.
		3. Ця Додаткова угода укладена українською мовою, в двох автентичних примірниках, по одному екземпляру для кожної Сторони.
		4. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договір оренди земельної ділянки від 29.05.2015 року та набирає чинності з моменту її підписання.
		5. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації даної Додаткової угоди в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
		Реквізити та Підписи сторін».
		3. Стягнути з Броварської міської ради Київської області (07400, Київська обл., м.Бровари, вул.Гагаріна, 15, код ЄДРПОУ 26376375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будстандартінжиніринг» (01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, 18, код ЄДРПОУ 3514054) 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
		4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		 
		Суддя А.Ю. Кошик
		 
		повний текст рішення складено 12.05.2022 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...