Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/19079/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2022. Зареєстровано: 13.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2022.
Дата набрання законної сили: 05.05.2022
Номер судового провадження: 22-ц/4820/456/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		05 травня 2022 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 686/19079/21
		Провадження № 22-ц/4820/456/22
		 
		Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
		суддів судової палати з розгляду цивільних справ
		Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
		            секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
		з участю позивача, представника Хмельницької обласної прокуратури,
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Хмельницької обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового слідства та прокуратури, за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Чевилюк З.А. від 13 грудня 2021 року.
		Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У серпні 2021 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, вказував, що 18 серпня 2004 року помічником начальника 3 напрямку відділу БКОЗ Управління СБ України в Хмельницькій області Цимбалюком В.1. порушено кримінальну справу № 22/2449 за фактом незаконного затримання та спричинення  ОСОБА_2 тілесних ушкоджень співробітниками Зарічанського ВМ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч. 2 ст. 365, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 371 КК України. 11 серпня 2005 року в рамках розслідування цієї кримінальної справи йому було пред`явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 365 КК України.
		19 серпня 2005 року у цій справі прокурором Хмельницького району затверджено обвинувальний висновок, а справа направлена до суду для розгляду по суті.
		Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.02.2008 року вказана кримінальна справа направлена для проведення додаткового розслідування.
		09 грудня 2009 року, в рамках розслідування вказаної кримінальної справи позивачу було пред`явлено обвинувачення за ч.2 ст. 365, ч. 3 ст.27-1, ст. 371 КК Українита 16 листопада 2009 року наказом УМВС України в Хмельницькій області № 287 позивача було відсторонено від займаної посади виконуючого обов`язки заступника начальника слідчого відділу Хмельницького міського відділу УМВС.
		26 січня 2010 року після проведення додаткового розслідування вказана кримінальна справа вдруге була направлена до місцевого суду для розгляду по суті.
		05 листопада 2013 року вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області позивача виправдано за ч. 2ст. 365 КК Україниу зв`язку з відсутністю події злочину, який ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 12.04.2014 року скасований, а справу повернуто прокурору Хмельницької області для організації досудового розслідування.
		В зв`язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу, у відповідності до п.12Перехідних положень КПК Українипісля повернення кримінальної справи № 22/2449 для організації додаткового досудового розслідування слідчим відділом прокуратури Хмельницької області відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч.2. ст.365 КПК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження за №42014240000000080.
		У кримінальному провадженні №42014240000000080 29 грудня 2014 року заступником начальника слідчого відділу прокуратури Хмельницької області Карашецьким В.З. винесено постанову про закриття кримінального провадження в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 365 КК України.
		Внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування протягом тривалого часу ОСОБА_1 перебував під слідством та був відсторонений від займаної посади в період з 16.11.2009 року по 30 січня 2015 року, у зв`язку з чим йому спричинена матеріальна шкода у виді втраченого заробітку у сумі 95 671,64 гривень, що підтверджуєтьсядовідкою УМВС України в Хмельницькій області №26 від 10.04.2015 року. 
		Тому позивач просив стягнути з Державного бюджету України на його користь завдану йому Управлінням міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (Лікідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області), Хмельницькою обласною прокуратурою незаконним відстороненням від роботи (посади) майнову шкоду в розмірі 95671,64 грн.
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2021 року позовзадоволено. Стягнуто зДержавногобюджету Українина користь ОСОБА_1 , завданушкоду Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькійобласті (Ліквідаційною комісією Міністерствавнутрішніх справ України вХмельницькійобласті), Хмельницькоюобласноюпрокуратурою незаконнимвідстороненням відроботи (посади) майнову шкоду врозмірі 95 671,64 грн.
		В апеляційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області просить скасувати рішення суду як незаконне та необґрунтоване, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не надано розрахунок шкоди відповідно до п. 8 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду». Судом першої інстанції безпідставно взято до уваги довідку Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області №26 від 10.04.2015 року, яка не містить відповідного розрахунку згідно з вимогами п. 8 Положення та ст. 4 Закону. Позивачем пред`явлено позов про стягнення майнової шкоди, а не позов про стягнення заробітної плати, тому мають застосовуватися загальні строки позовної давності, ст. 233 КЗпП України не підлягає застосуванню до цих відносин. Позивач пропустив строк позовної давності, тому у задоволенні позову має бути відмовлено. 
		Позивач не довів та необгрунтував, яку саме шкоду, протиправні дії чи бездіяльність орган Казначейства завдав останньому, Головне управління Казначейства не є суб`єктом, який порушив права позивача.
		У відзиві Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позову. Відповідно до поданої 06.08.2021 року позовної заяви та фактичних обставин справи вбачається, що строк позовної давності пропущено. УМВС України в Хмельницькій області жодних незаконних дій не вчиняло, рішення про відсторонення позивача від посади прийнято посодовою особою прокуратури, УМВС лише виконувало постанову прокурора від 12.11.2009 року про відсторонення позивача від посади. Органом прокуратури, який проводив слідчі дії та виносив постанову про закриття кримінального провадження, розмір відшкодування шкоди не встановлювався.
		В засіданні апеляційного суду позивач просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.
		Представник Хмельницької обласної прокуратури при вирішенні справи покладається на думку суду.
		Інші учасники в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про розгляд справи. Представник УМВС України в Хмельницькій області у поданій заяві просить розглядати справу за його відсутності.
		Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Відповідно дост.376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є:  неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи;  недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, які мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		   Так, судом встановлено, що 18 серпня 2004 року помічником начальника 3 напрямку відділу БКОЗ Управління СБ України в Хмельницькій області Цимбалюком В.І. порушено кримінальну справу № 22/2449 за фактом незаконного затримання та спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень співробітниками Зарічанського ВМ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 371 КК України.
		11 серпня 2005 року в рамках розслідування цієї кримінальної справи ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення за ч.3 ст. 364, ч.2 ст. 365 КК України.
		19 серпня 2005 року у вказаній справі прокурором Хмельницького району затверджено обвинувальний висновок, справа направлена до суду.
		Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.02.2008 року вказана кримінальна справа направлена для проведення додаткового розслідування.
		09 грудня 2009 року у вказаній кримінальній справі ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення за ч.2 ст.365, ч.3 ст.27-1, ст.371 КК України.
		16 листопада 2009 року наказом УМВС України в Хмельницькій області № 287 від 17.11.2009 року позивача відсторонено від займаної посади виконуючого обов`язки заступника начальника слідчого відділу Хмельницького міського відділу УМВС.
		26 січня 2010 року після проведення додаткового розслідування вказана кримінальна справа вдруге була направлена до місцевого суду для розгляду по суті.
		Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.11.2013 року позивача виправдано за ч. 2ст. 365 КК Україниу зв`язку з відсутністю події злочину, вказаний вирок ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 12.04.2014 року скасований, а справу повернуто прокурору Хмельницької області для організації досудового розслідування.
		В зв`язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу, у відповідності до п.12Перехідних положень КПК Українипісля повернення кримінальної справи № 22/2449 для організації додаткового досудового розслідування слідчим відділом прокуратури Хмельницької області відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 365 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження за №42014240000000080.
		Постановою прокуратури Хмельницької області від 29.12.2014 року закрито кримінальне провадження №42014240000000080 в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 365 КК України.
		Згідно наказу Управління МВС України в Хмельницькій області №15 о/с від 31 січня 2015 року втратив чинність пункт наказу УМВС від 17 листопада 2009 року №287 о/с в частині відсторонення від виконання службових обов`язків капітана міліції ОСОБА_1 виконуючого обов`язки заступника начальника слідчого відділу Хмельницького міського відділу УМВС.
		     Наведене підтверджується матеріалами справи.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 перебував під слідством і в період з 16.11.2009 року по 30.01.2015 року був незаконно відсторонений від займаної посади, у зв`язку з чим йому спричинена майнова шкода у виді втраченого заробітку у сумі 95671,64 грн., яка підлягає відшкодуванню. Предмет спору пов`язаний з виплатою позивачу заробітної плати внаслідок відсторонення, відповідно до ст. 233 КЗпП України позови, пов`язані з виплатою заробітної плати не обмежуються будь-якими строками, тому відсутні підстави для застосування позовної давності.
		Проте з цим висновком суду не можна погодитися, зважаючи на таке.
		Частинами першою, другою та сьомоюстатті 1176 ЦК Українивстановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
		Пунктом 1 частини 1статті 1Закону України«Про порядоквідшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів,що здійснюютьоперативно-розшуковудіяльність,органів досудовогорозслідування,прокуратури ісуду» (далі  Закон №266/94-ВР)визначено, що відповідно до положень цьогоЗаконупідлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, зокрема, внаслідок, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
		У випадках, зазначених у частині 1 цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду (частина 2статті 1 Закону №266/94-ВР).
		Статтею 2 Закону №266/94-ВР визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадках, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
		Згідност. 3 Закону №266/94-ВР у наведених встатті 1 цього Законувипадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.
		Згідно з ч. 1ст. 4 Закону №266/94-ВРвідшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1статті 3 цього Законуі підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.
		За змістом ч.ч. 1, 2 п. 8 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженогонаказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04.03.1996, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.1996 за № 106/1131, згідно з частиною 1 ст. 4 Закону розмір сум, які передбачені п. 1 ст. 3 Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Розмір цих сум обчислюється виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення щодо нього незаконних дій з заліком заробітку (інших відповідних доходів), одержаного за час відсторонення від роботи (посади), відбування кримінального покарання або адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.
		Підпунктом 1 ч. 1 п. 9 вказаного Положення визначено, що середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування шкоди обчислюється для робітників і службовців - у порядку, передбаченомупостановами Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"та від 05.05.95 р. N 348 "Про внесення змін і доповнень до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100".
		В обґрунтування розмірузавданої майновоїшкоди увиді втраченогозаробітку позивач посилався на довідкуУправління Міністерствавнутрішніх справУкраїни вХмельницькій області№26від 10.04.2015року,згідно зякою сумагрошового забезпечення,яку неотримав  ОСОБА_1  узв`язку звідстороненням відпосади,складає 95671,64грн. 
		Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що ця довідка не містить розрахунку вказаної суми, виходячи з його середньомісячного заробітку до вчинення щодо нього незаконних дій з заліком заробітку (інших відповідних доходів), одержаного за час відсторонення від роботи (посади) згідно з ч.ч. 1, 2 п. 8 вказаного Положення № 6/5/3/41 від 04.03.1996 року, а отже, не є достатнім доказом на підтвердження цієї обставини. 
		Згідно довідок Управління Міністерства внутрішніх справ в Хмельницькій області № 96-98 від 24.02.2022 року, поданих до апеляційного суду, сума недоотриманого ОСОБА_1 грошового забезпечення за час відсторонення від займаної посади з 16.11.2009 року по 30.01.2015 року становить 75619,16 грн. (141871,63 грн. (розмір грошового забезпечення за 1901 день відсторонення з врахуванням середньоденного грошового забезпечення 74,63 грн.) - 66252,47 грн. (грошове забезпечення, яке було виплачено). 
		Отже, саме ці довідки є достатніми та допустимими доказами на підтвердження розміру втраченого заробітку (недоотриманого грошового забезпечення), що складає 75619,16 грн. за період з 16.11.2011 по 30.05.2015 року внаслідок незаконного відсторонення позивача від роботи на підставі постанови прокурора Хмельницького району від 12.11.2009 року.
		Доводи Державної Казначейської служби про те, що вона є неналежним відповідачем у справі, є безпідставними.
		Відповідно достатті 2 ЦК Україниучасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставістатті 1176 ЦК Україниє держава Україна. 
		Згідно з ч.1 ст. 177 ЦКдержава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
		Безспірне списання коштів Державного бюджету України на підставі рішення суду згідно з пунктом 4 Положення про Державну казначейську службу України здійснюється саме Державною казначейською службою України, що спростовує доводи апеляційної скарги про безпідставне залучення до справи апелянта. 
		Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем порушено порядок звернення з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним відстроненням, також є безпідставними, зважаючи на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 161/15362/16-ц).
		Обговорюючи доводи апеляційної скарги щодо пропуску позовної давності, апеляційний суд приймає до уваги таке. 
		Кримінальне провадження №42014240000000080 закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення передбаченного ч. 2 ст. 365 КК України 29 грудня 2014 року. 
		Згідно наказу Управління МВС України в Хмельницькій області №15 о/с від 31 січня 2015 року втратив чинність пункт наказу УМВС від 17 листопада 2009 року №287 о/с в частині відсторонення  ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків. 
		Позивач звернувся до суду з цим позовом 06.08.2021 року, тобто, по спливі близько 6,5 років від дня(31.01.2015року),коли позивачдовідався пропорушення свогоправа. 
		Згідно ст. ст.256,257ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК).
		Згідно з ч.ч. 3-5ст. 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		Позивач пред`явив позов про відшкодування майнової шкоди у виді втраченого заробітку на підставі норм спеціального Закону №266/94-ВР, його твердження, що цей спір є спором про стягнення заробітної плати є безпідставним. 
		Відтак суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги клопотання Головного управління Державної казначейської служби про застосування позовної давності та дійшов хибного висновку про застосування норми ст. 233 КЗпП України, яка не регулює спірні правовідносини, оскільки правовою підставою позову є норми Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
		Позивач не навів причин пропуску цього строку, які можна було б визнати поважними, тому відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України у задоволенні позову слід відмовити з підстав пропуску позовної давності.
		З врахуванням наведеного рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
		Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Згідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		У зв`язку з задоволенням апеляційної скарги згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України слід компенсувати за рахунок держави на користь апелянта 1435,08 грн. понесених судових витрат за подачу апеляційної скарги. 
		 
		Керуючись ст.ст. 374,376,382,384,389,390 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області задовольнити.
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Хмельницької обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового слідства та прокуратури, - відмовити.
		Компенсувати за рахунок держави на користь Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області (місце знаходження: вул. Свободи, 70, м. Хмельницький, 29000, ЄДРПОУ 37971775) 1435,08 грн. понесених судових витрат за подачу апеляційної скарги. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст постанови складено 11 травня 2022 року.
		 
		Судді                  Л.М. Грох
		 
		Т.О. Янчук
		 
		О.І. Ярмолюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...