Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/12607/2020 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2022. Зареєстровано: 13.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2022.
Дата набрання законної сили: 12.05.2022
Номер судового провадження: К/9901/15560/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 травня 2022 року 
		м. Київ
		справа № 520/12607/2020
		адміністративне провадження № К/9901/15560/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Бившевої Л.І.,  Хохуляка В.В., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 (головуючий суддя Спаскін О.А., судді: П`янова Я.В., Присяжнюк О.В.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		У С Т А Н О В И В :
		21.09.2020 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , підприємець, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.05.2020 №00005823306 (повністю), №00005803306 (частково), згідно з якими йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за січень 2020 року на 81' 859,00 грн із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій - 20' 464,75 грн та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50%, що становило 47' 467,50 грн, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
		Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 14.12.2020 позов задовольнив.
		Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.04.2021 рішення суду першої інстанції скасував, а позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишив без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з цим позовом.
		Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформулював висновок щодо застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК), частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) при оскарженні податкового повідомлення - рішення в суді, згідно з яким строк звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень, якщо такому позову передувало звернення платника податків з адміністративною скаргою до контролюючого органу, становить один місяць з дня завершення процедури адміністративного оскарження. Суд встановив, що перебіг строку на звернення до адміністративного суду з позовом, з яким звернувся позивач, у зв`язку з отриманням ним рішення ДПС за результатами розгляду скарги на податкові повідомлення - рішення розпочався 19.08.2020, в той час як позивач звернувся до суду з позовом лише 21.09.2020, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень - рішень.
		Позивач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення суду апеляційної інстанцій у цій справі, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду і направити справу на новий судовий розгляд.
		У касаційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм пунктів 56.13, 56.17, 56.19 статті 56 ПК, частин третьої, шостої статті 120 КАС без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, від 24.01.2019 у справі №820/3917/17, від 17.09.2020 у справі №420/1304/19, від 12.06.2018 у справі №818/889/17. Не заперечуючи обставин, що у цій справі був застосований досудовий порядок вирішення спору, рішення ДПС за результатами розгляду скарги на податкові повідомлення - рішення було отримано 19.08.2020, а позов до адміністративного суду подано 21.09.2020, позивач, вважає, що звернувся до суду своєчасно. Як зазначає позивач у касаційній скарзі, згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПК місячний перебіг строку на звернення до адміністративного суду з позовом розпочався з 20.08.2020. Отже, згідно з пунктом 56.13 статті 56 ПК та статті 120 КАС останній день на подання позову - 21.09.2021 (перший після вихідного дня робочий день). Відтак, на переконання позивача, суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку, що він пропустив строк звернення до суду з позовом.
		Відповідач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
		Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи позивача, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 21.09.2020 ФОП ОСОБА_1 подав позовну заяву про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.05.2020 №00005823306, №00005803306. Зазначені податкові - повідомлення рішення підприємець оскаржував в адміністративному порядку. Процедура адміністративного оскарження була завершена 19.08.2020 у зв`язку з отриманням позивачем рішення Державної податкової служби України від 10.08.2020 №25103/6/99-00-06-02-04-06 про результати розгляду скарги від 09.06.2020 б/н на зазначені податкові повідомлення - рішення (а.с. 91-97 т. І, 154 т. ІІ).
		Врахувавши висновок Верховного Суду в постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень - рішень, та залишив позов без розгляду.
		Так, у постанові від 26.11.2020 (справі №500/2486/19) Верховний Суд сформулював висновок щодо застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56 ПК при оскарженні податкового повідомлення - рішення, згідно з яким строк звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень, якщо такому позову передувало звернення платника податків з адміністративною скаргою до контролюючого органу, становить один місяць з дня завершення процедури адміністративного оскарження.
		Верховний Суд у цій постанові зазначив, що зміна підходів щодо питання тривалості строку звернення до суду в податкових спорах після використання процедури адміністративного оскарження відбулася саме з ухваленням Верховним Судом постанови від 11.10.2019 №640/20468/18.
		Водночас, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 сформулював правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору.
		У справі №500/2486/19 Верховний Суд сформулював висновок у розвиток і уточнення зазначеного підходу при оскарженні податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань та зазначив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики (до 11.10.2019).
		Отже, згідно з висновком Верховного Суду в постанові від 16.11.2020 у справі №500/2486/19, у разі оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення до суду поза межами строку в 1 (один) місяць після одержання рішення щодо результатів адміністративного оскарження цього податкового повідомлення-рішення, позовна заява залишається без розгляду. 
		Своєю чергою згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПК у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
		Згідно з пунктом 56.17.3 цієї статті ПК процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
		У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 56.13 статті 56 ПК).
		Загальні правила обчислення процесуальних строків для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом передбачені статтею 120 КАС.
		Положення статті 120 КАС встановлюють правила, якими слід керуватися при визначенні конкретного моменту початку і закінчення процесуального строку.
		Так, згідно з частиною першою статті 120 КАС перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		Визначення часу закінчення строку залежить від того, у яких часових одиницях його визначено - у роках, місяцях, днях, вказівкою на подію.
		Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця (частини третя, четверта статті 120 КАС).
		Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина шоста статті 120 КАС).
		Верховний Суд дотримується послідовної позиції щодо правил обчислення процесуального строку на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом: моменту початку процесуального строку, його безперервності та закінчення, передбачених статтею 120 КАС, та наслідків його недотримання (постанови Верховного Суду від 09.02.2020 у справі №522/5801/17, від 19.10.2021 у справі №380/2968/20, від 12.06.2018 у справі №818/889/17, від 17.09.2020 у справі №420/1304/19, від 24.01.2019 у справі №820/3917/17, в тому числі на які посилається позивач у касаційній скарзі, але не виключно).
		Застосування наведених норм судом апеляційної інстанцій не відповідає правої позиції Верховного Суду з цього приводу.
		Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом і не заперечується сторонами, рішення ДПС від 10.08.2020 №25103/6/99-00-06-02-04-06 за результатами розгляду скарги на податкові повідомлення - рішення позивач отримав 19.08.2020.
		За таких обставин у зазначеному випадку перебіг процесуального строку на подання позовної заяви починається з наступного дня після отримання позивачем рішення ДПС від 10.08.2020 №25103/6/99-00-06-02-04-06 за результатами розгляду скарги на податкові повідомлення - рішення - з 20.08.2020. Отже, якщо відлік місячного строку розпочинається 20.08.2020, то його закінчення має припасти на 20.09.2020 (вихідний день).
		У зв`язку з цим та враховуючи загальне правило обчислення та перенесення процесуальних строків залежно від наявності вихідних, святкових або інших неробочих днів, передбачене у статті 120 КАС, у цьому випадку строк для звернення до суду з позовом закінчується 21.09.2020 (перший після вихідного дня робочий день).
		Апеляційний суд, визначаючи конкретний момент початку місячного строку для звернення до суду, помилково орієнтуватися саме на день отримання позивачем рішення ДПС за результатами розгляду скарги на податкові повідомлення - рішення (19.08.2020), а не на наступний день (20.08.2020), з якого починається цей строк відповідно до норми пункту 56.19 статті 56 ПК та частини першої статті 120 КАС.
		Таким чином, оскільки закінчення строку для звернення до суду з позовом припадає на вихідний день, останнім днем строку є перший після нього робочий день - 21.09.2020. Отже, позивач не порушив строк звернення до суду, оскільки звернувся у місячний строк після одержання рішення щодо результатів адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень - 21.09.2020, а суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем цього строку.
		Крім того, Колегія суддів звертає увагу, що у цій справі позивач звернувся до суду (21.09.2020) до зміни судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду. Ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі постановлена 24.09.2020, а постанова Верховного Суду у складі судової палати від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень оприлюднена 10.12.2020. 
		Однак, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що судова палата у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 наголошувала на тому, що суди повинні уникати випадків скасування законних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи змінилось юридичне тлумачення відповідної норми права.
		Зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
		Також судова палата акцентувала увагу на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
		Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 (провадження №К/9901/30170/21) повторно наголосила на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, про те, що після ухвалення цієї постанови суди повинні уникати формального підходу при застосуванні її висновків, зокрема не допускати випадків скасування судових рішень з мотивів пропуску строку звернення до суду, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час ухвалення судового рішення змінилось тлумачення Верховним Судом відповідної норми права з цього питання.
		Незважаючи на те, що суд апеляційної інстанції правильно визначився із темпоральними межами процесуального строку, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, скасування ним рішення суду першої інстанції за встановлених у цій справі обставин та із застосуванням нової судової практики через пропуск строку звернення до суду з позовом є проявом формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки на момент подання позову та відкриття судом першої інстанції провадження у справі сталою була судова практика щодо тривалості строку звернення до суду з позовом про скасування рішень про визначення грошових зобов`язань у 1095 днів, на врахування якої небезпідставно міг сподіватися позивач і яка була врахована судом першої інстанції.
		За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної постанови, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Згідно з частиною першою статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2021 скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіІ.А. Васильєва Л.І. Бившева   В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...