Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 459/3416/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2022. Зареєстровано: 14.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2022.
Дата набрання законної сили: 22.12.2022
Номер судового провадження: 2/459/1100/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 459/3416/21 
		Провадження № 2/459/1100/2021
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   26 квітня 2022 року Червоноградський міський суд Львівської області
		в складі: головуючого  судді         Мельникович М. В.
		з участю секретаря                 Горощук А. О.
		представника позивача ОСОБА_1 
		представника відповідача ОСОБА_2 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Червонограді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		   29.10.2021 позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просив визнати висловлювання ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_3 , яке мало місце 03.08.2021, а саме: «Конче*ий під**ас Акімов» образливими та такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 . Також просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. та судові витрати.
		В обґрунтування позовних вимог послався на те, що позивач перебуває на посаді т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля». 03.08.2021 на території ДП «Львіввугілля» проходила акція на підтримку шахтарів у зв`язку із заборгованістю по виплаті заробітної плати. Участь в даній акції взяли близько 100 учасників, серед яких були працівники шахт, матері та жінки шахтарів разом із дітьми. Інформацію про проведення згаданої акції, окрім ЗМІ, оприлюднено також на офіційному інтернет-сайті Уповноваженого ВР України з прав людини. Про обставини акції йому стало відомо зі слів колег  працівників ДП «Львіввугілля» та дописів учасників акції, громадських активістів та представників ЗМІ у соціальній мережі «Facebook», оскільки на акції його не було, в цей день він перебував у відпустці. Того ж дня, 03.08.2021 він натрапив на допис громадського активіста ОСОБА_5 , який розміщений на його особистій сторінці у соціальній мережі «Facebook» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ) «Конче*ий під**ас Акімов…профспілки, які ні*ера, бл*дь, не говорили і мовчали, а приїхали в Київ і кажуть «Ой, бл*дь де наші 200 мільйонів». Зазначений допис і досі розміщений на особистій сторінці ОСОБА_6 . До вказаної публікації долучено відеозапис, на якому відповідач, спілкуючись з учасниками вищевказаної акції, неодноразово висловлювався нецензурною лайкою, в тому числі і на адресу позивача, вживаючи при цьому образливі та непристойні слова. Позивач також зазначає, що згідно тлумачення словника нецензурної лексики та її відповідників: обсценізми, евфемізми, сексуалізми « ІНФОРМАЦІЯ_2 »/ ОСОБА_7 ; Укр. наук, ін-т Гарвард, ун-ту, Ін-т Критики, НАН України, Ін-т укр. мови. - Київ: Критика, 2008. - 454 с, висловлювання, яке прозвучало в мою адресу, є зневажливим та призирливим (ст. 291). Крім цього, позивач зазначає, що вказаний відеозапис був опублікований в мережі Інтернет на сторінці відео - контенту каналу «4 студія» на веб-сайті відеохостингу «YouTube» ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який доступний для огляду і станом на день подання позову за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач зазначив, що гр. ОСОБА_4 перебуває у статусі народного депутата України. Також позивач вважає, що подібні висловлювання, тим паче у відсутності особи, якій вони адресуються, є неприпустимими не лише для представника українського парламенту, а й для будь-якого громадянина, оскільки суперечать загальновизнаним морально-етичним правилам поведінки та принижують честь, гідність та ділову репутацію. Крім цього зазначив, що ОСОБА_4 впродовж останніх місяців активно веде безпідставну та необґрунтовану кампанію по дискредитації позивача, як керівника ДП «Львіввугілля», шляхом поширення щодо нього недостовірної інформації під час публічних виступів та публікацій дописів на своїй офіційній сторінці в соціальній мережі «Facebook». Більше того, відеозапис із нецензурною лайкою народного депутата ОСОБА_4 в адресу позивача, практично одразу з`явився на різноманітних інформаційних інтернет-ресурсах, а вищезгадана публікація у соціальній мережі «Facebook», лише зі сторінки громадського активіста ОСОБА_6 була поширена користувачами більше двохсот разів, що вказує на набуття даним інцидентом значного суспільного резонансу та завдання суттєвої шкоди діловій репутації позивача. Відповідно кількість громадян, які побачили публічні та нецензурні висловлювання в адресу позивача з боку відповідача є надзвичайно великою. Вважає висловлювання відповідача, в його адресу, такими, що висловлені в грубій та образливій формі, тобто в такій, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Крім того, напередодні вищеописаних подій позивач проходив лікування через неналежний стан здоров`я, а після пережитого стресу та моральних страждань через публічне приниження, його стан здоров`я знову погіршився, що підтверджується листками непрацездатності. Відтак, позивач зазначає, що своєю неетичною поведінкою та непристойними висловлюваннями ОСОБА_4 порушив конституційні права позивача, зокрема право на повагу до честі, гідності, а також на недоторканість ділової репутації, і завдав йому моральної шкоди, що є втратами невідновного характеру та заподіяло негативні наслідки, оскільки через вищеописані події позивач отримав сильні нервові переживання, душевні страждання та дискомфорт, що негативно вплинуло на його звичний спосіб життя, роботу та здоров`я. Вважаю, що подібна поведінка є неприпустимою та свідчить про нехтування відповідачем загальноприйнятими нормами моралі. Зазначив, що неетична поведінка депутата Верховної Ради, перш за все, компроментує високий статус народного обранця, а по-друге, дискредитує виборців, які віддали за нього свої голоси, колег по партії та парламент в цілому. Наведене свідчить про грубе порушення відповідачем його особистих немайнових прав та заподіяння позивачу моральної шкоди. Зважаючи на те, що гр. ОСОБА_4 , будучи публічною особою та розуміючи, що його поведінка та риторика викликає підвищений інтерес у громадян та представників ЗМІ, публічно дозволив собі образливе та непристойне висловлювання в адресу позивача, останньому було заподіяно моральної (немайнової шкоди), яка, виходячи із принципу розумності та справедливості, оцінюється у розмірі 50000,00 грн. Тому просив визнати висловлювання відповідача образливими та такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача та стягнути заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. Крім цього, просив стягнути з відповідача витрати на проведення експертизи, сплачений судовий збір в розмірі 1816 грн., а також 26500 грн. витрат на професійну правничу допомогу. 
		Ухвалою від 15.11.2021 судом було відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи на 14.12.2021, який було відкладено за клопотанням відповідача на 13.01.2022.
		16.12.2021 на електронну адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, який також 21.12.2021 надійшов на поштову адресу суду. В обґрунтування поданого відзиву відповідач вказав, що заперечує щодо наведених позивачем обставин, а також щодо попереднього розрахунку судових витрат. Відповідач зазначив, що позивач сам не був присутній під час проведення акції та свої судження обґрунтовує зі слів інших осіб. Також відповідач вважає, що особа, яка розмістила допис, несе відповідальність за розміщену інформацію. Крім того, така інформація була написана на сторінці ОСОБА_8 ним самим, а не іншими особами. Вважає, що спірними висловлюваннями відповідач висловлював власну думку, а думки та судження не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування шкоди. Також відповідач зазначив, що позивачем не обґрунтовано належними доказами позовні вимоги. Крім цього вказав, що ніхто не може бути притягнений до відповідальності за оціночні судження. Зазначив, що суб`єкти владних повноважень, як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної шкоди. Також вважає, що позивачем не надано суду необхідних документів для стягнення витрат за правову допомогу та не надано доказів визначення розміру шкоди, яку він просить стягнути. Також безпідставною вважає вимогу позивача про стягнення витрат за проведену експертизу, оскільки позивач з власної ініціативи провів таку експертизу. Тому, в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю. 
		24.12.2021 представником позивача  адвокатом Пилипцем Р. Ю. було подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він зазначив, що наведені у відзиві аргументи та доводи є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, а також не спростовують обставини, викладені у позовній заяві. Щодо твердження відповідача про те, що допис, був розміщений на сторінці ОСОБА_8 , представник позивача зазначив, що підставою звернення до суду позивача є те, що ОСОБА_4 публічно 03.08.2021 висловився нецензурною лайкою в адресу позивача, вживаючи при цьому образливі та непристойні слова. Зазначив, що моральну шкоду було завдано безпосередньо внаслідок принизливого та непристойного публічного висловлювання з боку відповідача в адресу ОСОБА_3 , зокрема такого, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Тому твердження відповідача про те, що відповідальність мають нести особи, які поширили відповідну інформацію є необґрунтованим. Також представник позивача звернув увагу, що відповідач не заперечує обставин події, які описані у позові, однак вважає, що такі є власною думкою та є оціночними судженнями. Однак, оціночні судження не підлягають спростуванню та не можуть бути висловлені в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію. Тому вважає висловлювання відповідача образливими та такими, що мають негативний характер, виражені в зневажливій, непристойній, принизливій, брутальній формі, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача. Щодо кількості перегляду спірного допису у мережі«Facebook», то як вбачається із скрін-шоту сайту, такий був поширений більше двохсот разів, що свідчить про велику кількість переглядів даного допису. Також, зазначив, що розмір судових витрат, заявлений у відповідності до вимог ЦПК України та підтверджений належними доказами. Щодо розміру завданої моральної шкоди зазначив, що таких розмір встановлений виходячи із стану здоров`я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану. Крім цього наголосив, що на підтвердження розміру завданої моральної шкоди позивачем було надано висновок судово - психологічної експертизи. Тому, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. 
		13.01.2022 підготовче судове засідання було відкладено за клопотанням відповідача на 24.01.2022. 
		Ухвалою Червоноградськогоміського судуЛьвівської областівід 24.01.2022року підготовчесудове провадженнябуло закритота призначеносправу досудового розглядупо сутіна18.02.2022. 
		18.02.2022 в судовому засіданні було заслухано пояснення представників сторін та свідка ОСОБА_9 та оголошено перерву до 03.03.2022. 
		03.03.2022 розгляд справи не відбувся, оскільки справа була знята з розгляду у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану. Наступне судове засідання було призначено на 12.04.2022, в якому було продовжено перерву до 26.04.2022 у зв`язку із неявкою відповідача. 
		26.04.2022 представник позивача  адвокат Пилипець Р. Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві та в інших заявах, які містяться у матеріалах справи.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив в їх задоволенні відмовити. Додатково пояснив, що позовну заяву вони вважають безпідставною, оскільки сторона позивача вибрала декілька слів та змонтувала відео. Відео, додане до матеріалів справи просив визнати недопустимим доказом. Окрім цього наголосив на тому, що жодного дозволу відповідач не надавав, щоб це відео виклали у соціальні мережі. Також заперечив щодо стягнення судових витрат. 
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засідання пояснив, що позивача та відповідача він знає візуально. 03.08.2021 було повідомлено про акцію протесту, вона планувалася на 10:00 год. Лист про проведення акції написали жінки шахтарів. Даний лист був також опублікований у соціальній мережі «Facebook». Свідок повідомив, що він особисто був присутній на даній акції. Також там були присутні представники ЗМІ та представники ДП «Львіввугілля». Повідомив, що вийшли представники ДП «Львівугілля» до учасників протесту та тривала дискусія. Потім розпочалися певні звинувачення. Свідок знімав проведення акції на свій телефон і це він здійснював в особистих цілях. Частина людей підійшли до ОСОБА_4 і він надавав відповіді на їх запитання. В процесі розмови відповідач образливо висловився на адресу позивача, що було зафіксовано на відео. ОСОБА_4 слухали багато людей, це не була приватна розмова. Його навіть знімали представники ЗМІ. Свідок повідомив, що чув односторонні висловлювання людини, яка вилаялася, а людини, яку ображали присутнім не було. Про вибачення свідку не відомо. Опісля до нього звернувся ОСОБА_11 та просив надати відео, свідок надав дане відео. Відео свідок знімав, оскільки відповідач представився, що він є народним депутатом. 
		Вислухавши думку представників сторін, заслухавши пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 03.08.2021 на території ДП «Львіввугілля», яке знаходиться по вул. Б. Хмельницького, 26 в м. Сокаль Львівської області проходила акція на підтримку шахтарів у зв`язку із заборгованістю по виплаті заробітної плати, що підтверджується скрін-шотом з сайту Уповноваженого ВРУ з прав людини (а. с.10). 
		На час проведення даної акції позивач перебував у щорічній відпустці, що підтверджується копією наказу №342-к від 02.08.2021 ДП «Львіввугілля» (а. с.11). 
		На даній акції протесту був присутній відповідач, що ним та його представником не заперечується, зокрема і у відзиві на позовну заяву. 
		Як вбачається із скрін-шоту сторінки у соціальній мережі «Facebook» ОСОБА_8 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнім було оприлюднено відео та здійснено допис під даним відео: «Позиція нашого найнароднішого депутата (цитую дослівно, присутні похабні матюки, тому дітей від екранів краще приберіть): Конче*ий під**ас Акімов…профспілки, які ні*ера, бл*дь, не говорили і мовчали, а приїхали в Київ і кажуть «Ой, бл*дь де наші 200 мільйонів» (а. с.12). 
		Крім цього,як вбачаєтьсяіз даногоскрін-шоту у соціальній мережі «Facebook» ОСОБА_8 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , даний допис був поширений 227 разів (а. с. 13). 
		Також вказаний відеозапис був опублікований в мережі Інтернет на сторінці відео- контенту каналу «4 студія» на веб-сайті відеохостингу «YouTube» ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який доступний для огляду і станом на день подання позову за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується скрін-шотом даного сайту (а. с. 13). 
		Окрім цього, публікація даного відео розміщена на веб-сайтах в мережі інтернет, які доступні для огляду за наступними посиланнями: - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; - ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копіями скрін-шотів із даних сайтів (а. с. 14,15), під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
		На даних оприлюднених відео зафіксована репліка відповідача ОСОБА_4 , висловлена щодо т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля» ОСОБА_12 .
		Як вбачається із дослідженого під час судового засідання відеозапису, який був долучений до матеріалів справи на СД-диску, відповідачем ОСОБА_4 в присутності широкого кола осіб, присутніх на акції протесту, була висловлена репліка: «Конче*ий під**ас Акімов…профспілки, які ні*ера, бл*дь, не говорили і мовчали, а приїхали в Київ і кажуть «Ой, бл*дь де наші 200 мільйонів». 
		Відповідачем у відзиві на позовну заяву не заперечувалося, що дана репліка прозвучала саме від нього. 
		Позивач в позовній заяві зазначає, що висловлювання відповідача, які мали місце на відеозаписі, спричинили йому моральні страждання, оскільки напередодні вищеописаних подій позивач проходив лікування через неналежний стан здоров`я, а після пережитого стресу через публічне приниження, стан здоров`я позивача погіршився. Дані обставини підтверджуються листком непрацездатності серії АЛБ №807871, відповідно до якого ОСОБА_3 в період з 06.07.2021 по 31.07.2021 перебував на стаціонарному і амбулаторному лікуванні (а. с. 16), а також серії АЛБ №967497, відповідно до якого ОСОБА_3 в період з 16.08.2021 04.09.2021 перебував на амбулаторному лікуванні (а. с.17). 
		Також позивач вважає, що відповідач своєю неетичною поведінкою та непристойними висловлюваннями порушив його конституційні права, зокрема право на повагу до честі та гідності, а також на недоторканість ділової репутації, і завдав позивачеві моральної шкоди, що є втратами невідновного характеру та заподіяло йому негативні наслідки, оскільки через вищеописані події позивач отримав сильні нервові переживання, душевні страждання та дискомфорт, що негативно вплинуло на його звичний спосіб життя, роботу та здоров`я. Дані обставини підтвердив з посиланням на висновок судової психологічної експертизи. 
		Так, у висновку експерта за результатами проведення судово-психологічної експертизи підекспертного ОСОБА_3 , складеного Науково-дослідним інститутом судових експертиз від 06.12.2021 №5077 зазначено, що ситуація, яка досліджується за справою, а саме публічне образливе висловлювання на адресу ОСОБА_13 , зокрема "...Кончений під*рас Акімов..." під час акції на підтримку шахтарів у зв`язку із заборгованістю по виплаті заробітної плати, яка проходила 03 серпня 2021 року на території ДП "Львіввугілля», що знаходиться у по АДРЕСА_1 є психотравмувальною для ОСОБА_13 , оскільки спричинила негативні зміни в емоційному стані та індивідуально- психологічних проявах підекспертного. За умов ситуації, а саме публічного образливого висловлювання на адресу ОСОБА_13 , зокрема "...Кончений під*рас Акімов..." під час акції на підтримку шахтарів у зв`язку із заборгованістю по виплаті заробітної плати, яка проходила 03 серпня 2021 року на території ДП "Львіввугілля», що знаходиться у по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 завдано моральної шкоди. Можливий розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) становить 6,75 МЗП (розмір мінімальної заробітної плати в Україні на момент винесення рішення судом), що складає45225,00грн. (а. с. 33-41). 
		Крім цього, матеріалами справи підтверджується те, що позивач перебуває на посаді т.в.о. генерального директора ДП «Львіввугілля», що випливає із наказу про надання щорічної відпустки позивачу (а.с.11). 
		Позивач за час роботи у вугільній галузі неодноразово нагороджувався відзнаками, зокрема нагрудними знаками, грамотами та відзнаками, що підтверджується копіями нагород, долучених до матеріалів справи (а. с. 47-61). 
		Позивач, серед іншого вказує і на те, що відповідач також безпідставно звинуватив його у неправомірних фінансових операціях, що поставили під сумнів дотримання ним законодавства України у зв`язку із чим він був змушений докладати зусиль для спростування безпідставних звинувачень. Як зазначив відповідач, дані звинувачення він підтверджує долученими до відзиву документами. Так, згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2021 було зареєстровано кримінальне провадження за №12021141310000075 щодо заподіяння ДП «Львіввугілля» матеріальних збитків (а. с. 85). Однак, згідно постанови про закриття кримінального провадження від 27.07.2021 року кримінальне провадження за №12021141310000075 закрито у зв`язку із відсутністю в діях посадових осіб ДП «Львіввугілля» складу кримінального правопорушення (а.с.110-112). 
		При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.
		Відповідно до ст. 3 Конституції України честь та гідність визнаються найвищою соціальною цінністю.
		Згідно ст.28 Конституції України кожний має право на повагу до його гідності. Право людини на захист від посягань на честь, гідність і ділову репутацію закріплено в таких актах, як Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, Європейська конвенція захисту прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року.
		Відповідно до статті 32Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до положень ст. 270 ЦК України до особистих немайновим прав фізичної особи належить, зокрема, право на повагу до гідності та честі.
		Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної упостанові Пленуму «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
		Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.
		В п. 15 даної постанови вказано, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Згідно з положеннями статті 277ЦК України і статті 10ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.
		Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).
		У відповідності до ст.297ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканими і фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Згідно зі статтею 299ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		За змістом ст. ст. 94, 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
		Судом встановлено, що відповідач являється народним депутатом України, що є публічно відомою інформацією, а отже відповідно до ст.8 Закону України «Про статус народного депутата України»,яка врегульовуєпитання щододепутатської етики,народний депутат,як обранийпредставник Українськогонароду,здійснюючи депутатськіповноваження усвоїй діяльностіповинен дотримуватисязагальновизнаних нормморалі;завжди зберігативласну гідність,поважати честьі гідністьінших народнихдепутатів,службових тапосадових осібі громадян;утримуватись віддій,заяв тавчинків,що компрометуютьйого самого,виборців,Верховну РадуУкраїни,державу. Неприпустимим є використання народним депутатом свого депутатського мандата всупереч загальновизнаним нормам моралі, правам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільства і держави.
		Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка міститься, зокрема, в Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.07.1986 року № 12/1984/84/131 «Справа Лінгенса», «на думку Суду, слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна».
		Тобто, критерієм відмежування «тверджень» від «суджень», є можливість перевірки інформації на предмет правдивості.
		Враховуючи те, що достовірність фактичних тверджень відповідача судом не встановлено, таку інформацію слід визнати недостовірною.
		Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що здійснене відповідачем висловлювання «Кончений під*рас» єзневажливимта принизливим.
		Даючи оцінку запереченням відповідача та його представника щодо предмету позову суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Щодо твердження відповідача про те, що у даному випадку відповідальність повинні нести треті особи, які публікували такі відеозаписи, то суд вважає такі безпідставними, оскільки шкоду позивачу було завдано безпосередньо шляхом публічного висловлювання нецензурною лайкою саме відповідачем в адресу позивача ОСОБА_3 , а тому відповідальність за такі висловлювання повинна покладатися саме на особу, яка вживала такі висловлюввання. 
		Відносно твердженнявідповідача проте,що позивачемне доведено,що данийдопис бувпереглянутий великоюкількістю людей,слід зазначити,що позивачембуло долученодо матеріалівсправи скрін-шот з соціальної мережі «Facebook» ОСОБА_8 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , де даний допис був поширений 227 разів (а. с.13), а відповідно кількість перегляду даного допису є значною. Крім того, даний допис був розміщений і на інших інтернет-ресурсах, зазначених вище. 
		Відносно твердження представника відповідача, що позивачем не підтверджено, що саме відповідач зображений на відео, то варто вказати на те, що відповідач являється народним депутатом України, а отже є публічною особою, інформація про яку є загальнодоступною. Крім того, сам відповідач у своєму відзиві не заперечує, що саме його висловлювання зафіксовані на відео і навіть цитує їх. Окрім цього, саме на особу відповідача вказав свідок. Тому такі доводи представника відповідача не приймаються судом до уваги.
		Щодо клопотанняпредставника відповідачапро визнаннявідео,що міститьсяна СДдиску,доданому допозовної заявинедопустимим доказомз тихмотивів,що відповідачне дававзгоди найого фіксуванняі розповсюдження,а томутакий доказ(відео)роздобутий незаконнимшляхом,суд вважає,що такедо задоволенняне підлягає,оскільки ОСОБА_4 являється публічноюособою -народним депутатомУкраїни,його поведінкавикликає підвищенийінтерес угромадян тапредставників ЗМІ,і притаких обставинахтака йогозгода невимагається. Крімцього,суд враховуєположення абз.2ч.1ст.307ЦК України відповідно до якої згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Таким чином, відкрите проведення фото- кіно- теле- відео- зйомок у громадських місцях абсолютно законні і для них не потрібна письмова згода громадян.
		Отже, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що висловлювання ОСОБА_4 щодо ОСОБА_3 , яке мало місце 03.08.2021, а саме: «Конче*ий під**ас Акімов» є образливим та таким, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 . Тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
		Щодо захисту прав позивача шляхом компенсації моральної шкоди суд зазначає наступне.
		Згідноз ст. 275 ЦК Українифізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленимиглавою 3 ЦК України, зокрема: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та/або моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, що передбаченост.280 ЦК України.
		Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п.4 ч.2 ст.23 ЦК України).
		Частиною 3ст. 23 ЦК Українивстановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
		Згідно п.6 абз.6 п.19Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року №1«Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду. Суди мають використовувати широкі можливості, що надає розгляд справи про захист гідності, честі та ділової репутації, для підвищення культури спілкування, з`ясовувати обставини поширення недостовірної інформації.
		Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 5постанови від 31.03.1995р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Згідно з п. 9 Постанови розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, враховуючи істотність вимушених змін у їх життєвих стосунках, наміру, з яким діяв відповідач.
		Стосовно твердження відповідача щодо недоведення позивачем розміру моральної шкоди слід зазначити, що встановлений позивачем розмір моральної шкоди, визначений виходячи із стану здоров`я позивача, тяжкості вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану. Крім цього, на підтвердження розміру завданої шкоди позивачем було надано висновок судово - психологічної експертизи, де зазначено, що можливий розмір грошової компенсації становить 6,75 мінімальних заробітних плат в Україні на момент винесення рішення, що складає 45225,00 грн. Тому такі заперечення відповідача та його представника до уваги суд не приймає.
		Щодо твердження відповідача про те, що позивач виступає як керівник ДП «Львівугілля» і у відповідності ч.2 ст. 31 Закону України «Про інформацію» не має права на відшкодування шкоди, оскільки є публічною особою, слід вказати наступне. Із матеріалів позовної заяви видно, що позивач звернувся до суду як фізична особа, а не як керівник ДП «Львіввугілля», відповідно він має право на захист честі, гідності та ділової репутації, а разом з тим і на відшкодування шкоди, що спростовує доводи відповідача про безпідставність позовних вимог. 
		Окрім цього, відповідач в своєму відзиві та його представник в судовому засіданні вказали, що спірні висловлювання є його власною думкою, а думки та судження не можуть бути підставою для відшкодування шкоди. З приводу цього суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		Згідно п.6 абз.6 п.19Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року №1«Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.
		Таким чином, вищевикладеним спростовується заперечення відповідача щодо відсутності його обов`язку на відшкодування моральної шкоди. 
		Також суд не приймає до уваги твердження сторони відповідача про те, що судовий експерт, яка проводила судово - психологічну експертизи не вказана в реєстрі експертів, які мають право проводити такі експертизи, оскільки це спростовується матеріалами справи.
		Таким чином, враховуючи те, що інцидент, що стався вплинув на психоемоційний стан позивача, враховуючи вимоги розумності та справедливості, ступінь моральних страждань позивача, а також те, що відшкодування моральної шкоди не повинно призводити до надмірного збагачення, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 20000,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
		Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
		Відповідно доч.1ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 726,40 грн., виходячи з наступного розрахунку: 50000 грн./20000 х 1816 = 726,40 грн.
		Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на проведення експертизи, які, як вбачається із рахунку Львівського НДІСЕ МЮУ (а. с. 63) та квитанції про оплату витрат за проведення експертизи, склали 10269,60 грн. 
		Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з проведенням експертизи.
		Частиною 6ст. 139 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплата робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
		Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню вартість проведеної експертизи в сумі 10269,60 грн. 
		Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 26 500,00 грн. 
		При вирішення даного питання суд враховує наступне.
		У відповідності до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача. 
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2020 року №640/18402/19 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
		Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження сплати витрат на правову допомогу долучено: договір про надання правової допомоги від 11.10.2021 року №11-10/21 (а.с.183-184), ордер на надання правничої допомоги між позивачем та адвокатом Пилипець Р. Ю. (а. с. 64); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (а. с. 181-182); акт прийому  передачі наданих послуг (правової допомог) від 06.04.2022 (а. с. 185); квитанцію про оплату витрат на правову допомогу на суму 26500,00 грн. (а. с. 186).
		Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення таких витрат. 
		Суд також враховує положення ч.2 ст. 141 ЦПК України, за якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Представник відповідача як у відзиві на позов, так і в судовому засіданні категорично заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомог у.
		Відтак, суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача та участь його в судових засіданнях, а також з врахуванням часткового задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 26500 грн. є дещо завищеними, а тому суд вважає витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 грн. доведеними та такими, що підлягають до стягнення.
		Керуючись: ст .ст.8-14,76-82,139,141,258,259,263-265,268,273,352,354,355 ЦПК України,ст..3,28,68Конституції України,ст.23,201,270,275,280,297,299ЦК Українисуд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовну заявуОСОБА_3 до ОСОБА_4 прозахист честі,гідності,ділової репутаціїта стягненняморальної шкоди - задовольнити частково.
		Визнати висловлювання ОСОБА_4 стосовно ОСОБА_3 , яке мало місце 03.08.2021, а саме: «Конче*ий під**ас Акімов» образливими та ткими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 .
		Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) сплачений ним судовий збір в сумі 726 (сімсот двадцять шість) грн. 40 коп.
		Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) 20 000 (двадцять тисяч) гривень витрат на правову допомогу та 10269 (десять тисяч двісті шістдесят дев`ять) гривень 60 коп. витрат за проведення судово-психологічної експертизи. 
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 06.05.2022.
		 
		 
		 
		   
		 
		Суддя:                М. В. Мельникович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...